Умовні речення (Conditional Sentences).

В англійській мові існує три типи підрядних речень. Підрядні речення умови та часу вводяться сполучниками if якщо, якби; as коли, в той час як; since з того часу як; when коли; whenever кожного ра­зу, коли; as soon as як тільки; after після того як; before перш ніж, перед тим як; till, until поки; unless якщо не та іншими.

Перший тип – на позначення реальної, здійсненної умови. Дія, виражена в цих реченнях, стосується майбутнього часу. У такому типі речень присудок головного речення вживають у Future Simple, а присудок підрядного речення вживають у Present Simple. Українською мовою обидва присудки перекладаються дієсловами майбутнього часу. I' ll buy that novel, when it comes out. – Я куплю той роман, коли він вийде. If she shows signs of exhaustion, the nurse will help her immdeiately. – Якщо у неї будуть ознаки виснаження, медсестра їй негайно допоможе.

2. Другий тип умовних речень виражає малоймовірну умову. Дія, виражена в цих реченнях, відноситься до теперішнього або майбутнього часу. У такому типі речень присудок підрядного речення вживається в Past Simple, а головного речення – у формі should / would + Indefinite Infinitive (без частки to). Українською мовою ці речення перекладаються дієсловом в умовному способі, тобто дієсловом минулого часу з часткою “б”. If I knew his address, І would write to him. – Якби я знав його адресу, то написав би йому. If any symptoms troubled her, she would consult her doctor. – Якби її турбували якісь симптоми, то вона звернулася б до свого лікаря.

В реченнях другого типу дієслово to be має форму were для всіх осіб однини та мно­жини:

If I were you I would call a doctor immediately. – На вашому місці я негайно б викликав лікаря.

3. Третій тип умовних речень виражає нездійсненну умову. Дія, виражена в цих реченнях, стосується минулого часу. У такому типі речень присудок підрядного речення вживається в Past Perfect, а у головному реченні – з допоміжним дієсловом should / would у формі Perfect Infinitive (без частки to). If I had read or heard this information last month, I would have chosen better way in solving the problem. – Якби я прочитав чи почув цю інформацію минулого місяця, я б вибрав кращий шлях у вирішенні цієї проблеми. If he had complained of his symptoms a year ago, he would have been carried out an elective surgery. – Якби він поскаржився на свої симптоми рік тому, йому б здійснили планову операцію.

ІНФІНІТИВ

(INFINITIVE)

Інфінітив являє собою безособову форму дієслова, яка тільки називає дію. Він не має ні особи, ні числа й відповідає неозначеній формі дієслова в українській мові. У словнику дієслово подається зазвичай у формі інфінітива. Формальною ознакою інфінітива є|з'являється,являється| частка|частка,часточка| to|.

Форми інфінітива

Таблиця 23.

INFINITIVE	ACTIVE	PASSIVE
Indefinite	V (to write)	to be + V3 (to be written)
Continuous	to be + Ving (to be writing)	–
Perfect	to have + V3 (to have written)	to have + been + V3 (to have been written)

Інфінітив у формі|у формі| Indefinite| вживається: якщо дія, яку він виражає, одночасна з дією, вираженою дієсловом-присудком речення; з дієсловами, що виражають намір, надію, бажання і т.п. Indefinite Infinitive може означати дію, майбутню по відношенню до дії, вираженої дієсловом-присудком |значить|: He was the first surgeon to speak to me about it. – Він був першим хірургом, який заговорив про це зі мною. They conduct blood test to determine the amount of the hormones. – Вони виконують аналіз крові для того, щоб встановити рівень гормонів.

Інфінітив у формі|у формі| Continuous| виражає тривалу дію, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком: He seems to be writing something. – Він, здається, щось пише.

Інфінітив у формі|у формі| Perfect | виражає|виказує,висловлює| дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком: I am glad to have seen you. – Я дуже радий, що ми побачилися з вами.

Суб’єктний інфінітивний комплекс

(Subjective Infinitive Construction)

В англійській мові суб'єктний інфінітивний комплекс, який виконує функцію складного підмета.Суб'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу – іменник у загально­му відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або зазнає особа чи предмет, позначений іменником (займенником). This girl is known to be a good student. – Відомо, що ця дівчина гарна студентка.

Особливістю суб'єктного інфінітивного комплексу є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком.

Присудком можуть бути такі дієслова (у пасивному стані): to say – гово­рити; to report – повідомляти; to expect – сподіватися; to know – знати; to think – думати; to consider – вважати; to believ e – думати, вірити; to suppose – припу­скати та інші: This text-book is said to be printed in Lviv. – Кажуть, що цей підручник друкується у Львові. The delegation is reported to have arrived in Kyiv. – Повідомляють, що делегація прибула до Києва. He was thought to have gone. – Думали, що він пішов. Не was seen to enter the laboratory. – Бачили, як він заходив до лабораторії.

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to seem, to appear – здаватися, to prove – стверджувати; to turn out – виявлятися; to happen; to chance – траплятися: He appears to be ill. – Здається, що він хворий.

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається зі словосполученнями tobe sure – напевно, to be certain – безперечно, to be likely – мабуть, to be unlikely – навряд: They are likely to return next week. – Мабуть, вони повернуться наступного тижня.

Українською мовою речення з суб'єктним інфінітивним комплексом пере­кладають здебільшого за допомогою складнопідрядних речень. Переклад слід по­чинати з присудка, який в українській мові перетворюється на неозначено-особове або безособове головне речення.

Інфінітив перекладається як присудок підрядного речення. Якщо вжи­вається простий інфінітив, то він перекладається теперішнім часом, перфектний – минулим, а пасивного стану – присудком як активного, так і пасивно­го стану відповідного часу. Не is said to live here. – Кажуть, що він живе тут. Не is said to have lived here. – Кажуть, що він жив тут. Не is thought to be discharged. – Вважають, що його випишуть з лікарні.