Сутність, структура та функції політичної системи

Система – це певна сукупність взаємопов'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають певні інтегративні особливості та внутрішні закономірності, властиві саме цій спільності Будь-яка система харак­теризується також стійкими зв'язками елементів, які до­сягаються внаслідок структурного упорядкування її частин Важливою рисою системи є її цілеспрямований функціональний стан.

Як складна, саморегульована система, суспільство має кілька підсистем, економічну, політичну, соціальну, ду­ховну тощо. Кожна у своїй сфері виступає окремо і має свої підсистеми, відповідне місце та роль у суспільному житті.

Як одна – з форм соціального руху матерії, політична система тісно пов'язана з особливою формою діяльності людей – політикою. На відміну від інших систем су­спільного життя, по політична система має ряд особливостей: вона бере участь у розв'язанні таких загальносоціальних завдань, як інтеграція суспільства, розподіл у ньому мате­ріальних і духовних цінностей; монополія на держав­ний примус у масштабах всього суспільства і використан­ня для цього спеціального апарату: має досить складну внутрішню будову, що включає різноманітні політичні організації, принципи, норми, механізми комунікацій, які забезпечують прямий і зворотний зв'язок соціальних груп і членів суспільства з політичною владою. Полі­тична система мас монополію на здійснення влади.

Політична влада торкається інтересів великих мас людей, певних соціальних груп, що причетні до керів­ництва суспільством і займають панівні позиції в еко­номічному житті. Це керівництво і: загальнообов'язко­вим і здійснюється як при безпосередній участі доміну­ючих у суспільстві соціальних сил, так і через суспіль­но-політичні організації та рухи, політичні групи та їхніх лідерів. Ознакою політичної влади є наявність особли­вої групи, специфічного прошарку людей, які професій­но зайняті управлінням

Сучасне наукове знання про політичні системи поді­ляється на два підходи В першому я них політична система подасться як теоретичний, ідеальний конструкт, який дає змогу виявляти і описувати системні власти­вості різних політичних явищ. При такому підході полі­тична система розглядається не як відображення полі­тичної дійсності, а як засій (інструмент) системного ана­лізу політики. В такому значенні поняття «політична система» може застосовуватися для аналізу будь-якого відносно цілісного і самостійного політичного утворен­ня держави, партії, профспілки, громадсько-політично­го руху та ін., кожне з яких можна розглядати як спе­цифічну політичну систему.

У другому більш конкретному тлумаченні поняття «політична система» визначає реальний складний механізм формування і функціонування владних відно­син у суспільстві Цей механізм включає: політичну діяльність і політичні відносини між різними політич­ними суб'єктами (групи та індивіди); політичну органі­зацію, до якої входять держави, партії, політичні асоці­ації, політичні й правові норми, політична свідомість і політична культура та ін.

Спираючись на ці підходи, при аналізі політичних систем різних суспільств слід враховувати як системні властивості різних політичних явищ, так і сталі взає­мозв'язки між ними. А саме: інструментальні (взає­мозв'язок середовища і системи), інституціональні (ор­ганізаційні властивості елементів системи – держава, партії, громадські організації, масові об'єднання, які бе­руть участь у політичному житті); регулятивні (пра­вові і політичні норми як нормативні основи діяльності інститутів системи); комунікативні (внутрішні системні властивості і зв'язки та відносини); функціональні (полі­тичний режим і процес, що складаються в результаті діяльності з елементів системи); культурно-творчі й ідео­логічні (політична культура і свідомість), рольові (при­значення політичної системи як цілого у суспільному житті окремої країни і на міжнародній арені, а також роль окремих елементів політичної системи)

Отже, політична система становить складне і специ­фічне явище в життєдіяльності суспільства, з внутріш­ньо організованими зв'язками і властивостями елементів. Її можна визначити як системну сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов'язаних із формуванням, здійсненням влади та управ­лінням суспільством.

Аналіз політичної системи дає змогу розкрити її структуру. Це – внутрішня організація цілісної систе­ми як специфічного способу взаємозв'язку і взаємодії компонентів, що її утворюють, стійка впорядкованість елементів, закономірні зв'язки між елементами. Структура дає змогу зрозуміти, яким чином організоване сис­темне ціле

Першим фундаментальним елементом політичної системи суспільства є політичні відносини між індиві­дами, соціальними та етнічними групами, націями, державами, державою і громадянами, громадянами і їх орга­нізаціями щодо влади, виробленя і здійснення політи­ки Тут політична діяльність виступає формою функціонування політичних відносин Вона є усвідомленою, цілеспрямованою діяльністю соціальних суб'єктів з реа­лізації своїх політичних інтересів в конкретній полі­тичній діяльності людей, їх соціальних груп, громадсько-політичних об'єднань.

Політична діяльність розпочинається з виникнення того або іншого інтересу і завершується його реаліза­цією, тобто практичним результатом.

Одним а центральних елементів політичних відно­син і політичної діяльності е політичні ролі. Аналіз показує, що якою б стабільною не була система, полі­тичні ролі її суб'єктів завжди в динаміці.

Політичні відносини тим стабільніші, чим чіткіше будуть визначені і закріплені в законах та нормах (пра­вових, політичних, моральних) ролі, тобто коло прав, обов'язків і відповідальності суб'єктів політичної сис­теми. Тому найважливіше політичне діяння складаєть­ся з утворення, зміцнення і виконання ролей, пов'яза­них з поєднанням елементів політичної системи, ч пев­ними відносинами. Такі ролі – ролі формування політичної системи та її функціонування відіграють «офі­си», сукупність офісів, у даному разі мається на увазі система органів і посад державних, партійних і громад­ських організацій.

У зв'язку з цим стрижневим елементом політичної системи виступає політична організація суспільства, що включає: державу та її установи, політичні партії, гро­мадсько-політичні організації і рухи, трудові колективи з своїми органами самоврядування.

Важливим елементом політичної системи є політич­на свідомість як невід'ємний компонент політичної діяль­ності людей. Вона являє собою відображення політич­ного життя суспільства в ідеях, поглядах, уявленнях, традиціях, соціально-політичних почуттях людини, со­ціальної групи, нації, народу. Політична свідомість це розуміння суспільством самого себе як політичної цілісності; в реальному житті вона виступає як су­купність відповідних знань і оцінок.

Значну роль у політичній системі відіграє політична культура, яка характеризує якісний стан політичних відносин і діяльності в суспільстві, а також розкриває ступінь соціально-культурного розвитку людини та міру її активності у перетворенні політичної дійсності.

У науковій літературі є різні точки зору щодо функцій політичної системи, але ж с і певні спільні на­укові підходи Погляди більшості дослідників збігаються на тому, що кожна функція має відбивати певну систем­ну якість. На цій підставі можна виокремити такі ос­новні функції політичної системи суспільства:

1) визначення цілей і завдань суспільства,

2) мобілізація ресурсів;

3) владно-політична інтеграція суспільства;

4) регулювання режиму соціально-політичноі діяль­ності;

5) легітимізація, під якою розуміється досягнення необхідного ступеня відповідності реального політич­ного життя офіційним політичним і правовим нормам.

Головні функції політичної системи це визначен­ня цілей і завдань даного суспільтва а також мобіліза­ція всіх ресурсів для досягнення цих цілей і регулю­вання режиму політичної діяльності функції інтеграції, легітимізації є не лише функціями політичної системи, а й духовно-культурної, економічної та інших систем.

Виконуючи свої функції, політична система забезпе­чує цілісний керівний вплив на суспільство як єдиний організм, що ефективно управляється політичною вла­дою.

Характерною ознакою політичного управління є те, що це управління свідоме, воно пов'язане з визначен­ням стратегічних, довгострокових пріоритетів, цілей, мети діяльності людей, їх угруповань і суспільства в цілому. Політичне управління має формувати і підтримувати певний соціальний порядок, забезпечувати його захист, виправдовувати його існування.

Сьогодні Україна тільки починає розбудову своєї нової політичної системи – системи демократичної діяль­ності й відносин, правових гарантій та культури полі­тичної відповідальності всіх суб'єктів демократичного процесу.