Фактори впливу механізації на процеси ТО та ПР

 

При здійсненні механізації процесів ТО й ПР повинно враховувати наступне: 1) вплив кількості підрозділів на приріст продуктивності праці ремонтників; 2) найбільший приріст прибутку (більше 50 %) досягається, насамперед, у зонах ПР, ТО-1, ТО-2, ЩО (при цьому 20 % доводиться на зону ПР); 3) при механізації процесів ТО й ПР позначається закон забутньої ефективності, тобто має місце зниження темпів приросту прибутку зі збільшенням рівня механізації на ту саму величину; 4) найбільший внесок на коефіцієнт технічної готовності парку припадає на механізацію робіт у підрозділах, які виконують операції ТО й ПР безпосередньо на автомобілі.

У малих підрозділах (менш 4-х робітників) підвищення рівня механізації незначно позначається на продуктивності праці, бо кожний робітник має вузьку спеціалізацію. Тому при незмінній кількості автомобілів в ПАТ опісля механізації технологічного процесу той же обсяг робіт виконує те ж сама кількість робітників, тобто вивільнення робітника не відбувається, а попросту знижується ступінь його завантаження. Вихід – укрупнення ПАТ, кооперація між ПАТ, враховуючи, що саме у великих підрозділах механізація дає відчутний ефект.

Кількість робочих постів, зон і ділянок має значення при відборі обладнання, призначеного для використання в різних зонах на декількох ділянках або постах.

Енерго-повітре-водопостачання має значення при відборі однакового за призначенням обладнанням, але з різними видами привода, принципами роботи і т.п.

Система організації ТО та ПР на ПАТ охоплює вибір необхідного обладнання і вимог до нього, зумовлених особливостями організаційно-управлінських рішень, які здійснюються на ПАТ. Фактор має значення при рішенні питань комплексної механізації процесів ТО та ПР (особливо для великих ПАТ) для обладнання, що призначене для забезпечення стабільності процесів в будь-якому виробничому циклі.

Технологія, а також зміст робіт ТО та ПР охоплює технологічні вимоги до обладнання, які вирішуються на підстави відповідних технологічних принципів і особливостей виконання як окремих операцій, так і їх комплексів, необхідності більш диференційованого підходу до вибору обладнання, стосовно діючої на ПАТ чи типової технології.

Спеціалізація постів ТО та ПР передбачає ряд додаткових вимог до обладнання, а саме придатність до використання в заданих умовах спеціалізації постів, технологію робіт на них, розподілення робіт між виконавцями та інше.

Базове облаштування поста ТО та ПР об’єднує вимоги ще до відбору обладнання, яке визначається типом поста, його можливостями і умовами виконання робіт.

Техніка безпеки передбачає забезпечення безпеки робіт при виконанні операцій ТО та ПР. Цей фактор універсальний, оскільки в рівному ступені відноситься як до факторів в ПАТ, так і до факторів обладнання.

 

Контрольні запитання

 

1.1. Як структурно відрізняються виробничо-технічної бази підприємств автомобільного транспорту різної потужності?

1.2. За якими ознаками класифікують технологічне обладнання ПАТ?

1.3. Що входить до складу силових машин технологічного обладнання підприємств автомобільного транспорту?

1.4. Які робочі машини використовуються в гаражному обладнанні?

1.5. Які типи технологічного обладнання існують для підприємств автомобільного транспорту?

1.6. Яке призначення має загальнотехнічне обладнання підприємств автомобільного транспорту?

1.7. Ким визначається склад силових машин технологічного обладнання підприємств автомобільного транспорту?

1.8. Які основні вимоги до організації робочого місця в виробничій зоні підприємств автомобільного транспорту?

1.9. Які фактори визначають оснащення підприємств автомобільного транспорту технологічним обладнанням?

 

 

 

Розділ 2

 

МИЙНО-ОЧИСНЕ ОБЛАДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АВТОМОБІЛЬНОГО
ТРАНСПОРТУ

 

2.1. Типи мийно-очисного обладнання підприємств
автомобільного транспорту

 

Після повернення автомобіля з лінії проводять комплекс прибирально-мийних робіт, що забезпечують належний зовнішній вигляд автомобіля та дозволяють видалити з поверхні його деталей бруд, солі й хімікати, які заважають проведенню контрольно-діагностичних вимірів.

До цих робіт відносяться: 1) прибирання; 2) попереднє обполіскування; 3) миття спеціальною сумішшю і водою; 4) остаточне обполіскування; 5) сушіння або протирання автомобіля; 6) нанесення захисного шару воску; 7) полірування пофарбованих поверхонь; 8) нанесення антикорозійного покриття; 9) підфарбування і пофарбування; 10) дезінфекція автомобілів загального користування і спеціального призначення.

Для прибирання автомобілів використовують: 1) пилососи; 2) волосяні щітки; 3) мітли; 4) обтиральні матеріали; 5) допоміжні засоби. Крила і підніжки автомобіля очищають від бруду, снігу і криги дерев’яними лопатками та молотками, а ходову частину автомобіля – металевою лопаткою.

При невеликій кількості однотипних автомобілів використовується ручна мийка з шланговим підведенням води до брандспойта, мийного пістолету або до щітки. Установки шлангової мийки автомобілів всіх типів охоплюють: 1) насоси з електроприводом; 2) ємності для миючих розчинів і полірувальних складів; 3) нагнітальні шланги з мийними пістолетами, постаченими змінними соплами для одержання струменя різної форми (кинджальної, віялоподібної) або з щітками.

Для мийки вантажних автомобілів використовуються виключно, струминні установки з нерухомими соплами і постійним напрямком струменів, які допускають зміну кута нахилу струменів води. Струминні установки для мийки легкових автомобілів мають малу продуктивністю і тому застосовуються на невеликих СТОА або у гаражах-стоянках індивідуальних власників.

Для великих парків однотипних автомобілів застосовують механізовану мийницю у варіанті спеціальних струминних, щіткових або комбінованих струйно-щіткових установок.

Механізовані мийні установки підрозділяються: 1) для мийки верхніх і бічних поверхонь автомобілів (вантажних, легкових автомобілів та автобусів); 2) для мийки нижніх поверхонь автомобілів; 3) для мийки коліс автомобілів; 4) для зовнішньої мийки автоцистерн. 5) для внутрішньої мийки і санітарної обробки кузовів автофургонів і цистерн і ін.

Обладнання для механізованої струминної мийки автомобілів складається з гідравлічної частини, що включає систему трубопроводів і сопел або душовий пристрій, і механічної частини, що складається із привода від електродвигуна для забезпечення коливального або обертового руху труб із соплом.

Різні мийні установки можуть використовуватися як індивідуально, так і у комплексі. Найбільшу пропускну здатність мають мийні установки верхніх і бічних поверхонь автомобілів, що працюють в автоматичному режимі. Автоматичні мийні установки спрацьовують під час в’їзду автомобілів (педаль під колесом, фотоелемент і ін.) і автоматично за заданою програмою здійснюють весь процес мийки (від змочування миючим розчином до обдуву потоком повітря і вимикання).

При механізованій мийці нерухомого автомобіля для обробки всіх зовнішніх поверхонь необхідно переміщення робочих органів мийниці (щітки, колектори із соплами, вентилятори) уздовж подовжньої осі автомобіля. Практично вся мийниця виконується рухливою і розміщується на П-подібній рамі портального типу, що переміщається вздовж долівних або підвісних направляючих. При великій пропускній здатності мийниці доцільніше переміщати автомобіль за допомогою конвейєра, незважаючи на великі витрати енергії. При цьому використовується мийниця нерухомого типу. Застосування конвейєра забезпечує можливість застосування лінії ЩО, що призводить до істотного підвищення продуктивністі праці.

 

Струминні мийниці

 

Струминні мийниці будь-якого призначення застосовують для зняття забруднень під впливом струменя води. Мийне обладнання, як правило, являє собою механізовану установку для мийки автомобілів, складаючись з двох основних систем: гідравлічної (душовий пристрій, трубопроводи, колектори з форсунками) та механічної, що забезпечує провертання колекторів або привод ротаційних щіток.

Струминні мийниці легкових автомобілів виконуються у виді пересувного по рейках або нерухомому порталі. По внутрішньому периметру порталу розташовані сопла, через які подається вода або миючий розчин. Процес мийки в цих установках здійснюється при нерухомому автомобілі і циклічно пересувному порталі (за два – три проходи установки). Керування переміщенням арки або порталу здійснюється оператором в ручному режимі.

На рис. 2.1 наведена струминна мийниця для легкових автомобілів з рухливим робочим органом. Мийниця складається з миючої рамки 1,на периметрі якої встановлені сопла 2; за допомогою кронштейна 3 рамка закріплена на візку 4,щопересувається вздовж направляючої рамки 5. Напрямна рама на початку та в кінці має закруглення з радіусом, що збігається з віссю переднього та відповідно заднього коліс автомобіля. Привод візка здійснюється від електродвигуна 6 через редуктор 7,на вихідному валу якого встановлена зірочка 10,щовходить у зачеплення з ланцюгом. Подача миючої рідини від насосної станції в мийну рамку здійснюється за допомогою шлангів.

Мийка автомобіля здійснюється в певній послідовності. Автомобіль в’їжджає на естакаду мийниці й фіксується в межах охвату мийною рамкою 1, яка в цю мить повинна перебувати в середньому вертикальному положенні; після цього вмикається привод візка 4 і насосна станція подає миючу рідину шлангом в мийну рамку. Перемикання рухів візка з рамкою із крайніх положень у зворотному напрямку відбувається автоматично.

Рис. 2.1. Струминна мийниця

для легкових автомобілів з рухливим робочим органом:

1 – миюча рамка; 2 – сопла; 3 – кронштейн; 4 – візок;
5 – направляюча рама; 6 – електродвигун; 7 – редуктор

 

Струминна установка для мийки вантажних автомобілів
(рис. 2.2) включає два передніх 2 і два задніх 3 миючі механізми, які попарно встановлених з боків мийниці, що має невелику траншею для збору стічних вод.

Перед в’їздом на мийницю виставлена рамка попереднього змочування 4 з форсунками, а в кінці установки, при виїзді - рамка ополіскування автомобіля 1. Забезпечення автоматизації роботи установки досягається завдяки двом командо-контролерам натискного типу в апаратній шафі. В’їзд на мийницю контролюється світлофором.

 

 

Рис. 2.2. Струминна установка для мийки вантажних автомобілів

Струминна установка типу М-129 (рис. 2.3) для мийки зовнішніх поверхонь вантажних автомобілів охоплює: 1) насосну станцію високого тиску води (до 2,2 МПа); 2) рамку змочування з можливістю застосування миючих розчинів; 3) рамку споліскування; 4) два передніх, два задніх і нижній миючі механізми з автономним приводом.

 

 

Рис. 2.3. Установка для мийки вантажних автомобілів мод. М-129:

1 – світлофор; 2 – рамка змочування; 3 – передній миючий механізм;

4 – каретка вертикального транспортера; 5 – водяний колектор; 6 – кожух електродвигуна привода; 7 – задній миючий механізм; 8 – насосна станція;
9 – силовий щит; 10 – командо контролер натискного типу

 

Передній миючий механізм струминних мийних установок виконується у вигляді полої стійки, усередині якої за допомогою ланцюгової передачі переміщається каретка з водяним колектором, що призводиться в дію від електропривода через редуктор. Задній миючий механізм також являє собою порожню стійку, усередині якої розміщені електропривод, вал з колектором і миючими форсунками. Трубчасті рамки змочування й ополіскування виконані у вигляді дугової арки з форсунками, що повернені відносно одина одної під певним кутом.

Установка складається із двох передніх миючих механізмів 3 та двох задніх 7 (змонтованих у більше низьких стійках), закріплених з боків поста мийки. Усередині стійок миючих механізмів
змонтовані каретки із трубчастими водяними колекторами 5 (на передніх миючих механізмах вони розташовані горизонтально, на
задніх – у вертикальній площині під невеликим кутом). На кожному водяному колекторі встановлено по декілька форсунок, розташованих під певним кутом. При роботі установки каретки 4 з водяними миючими колекторами можуть здійснювати зворотно-поступальний рух у вертикальній площині за допомогою дволанцюгового вертикального транспортера із приводом від мотора-редуктора.

Установка оснащена рамкою змочування 2, рамкою ополіскування та світлофором 1. Насос для подачі води має наступні характеристики при продуктивності 25 автомобілів за годину і витраті води – 800 л/авт; робочий тиск, 2,2 МПа, установлена потужність – 40 кВт.

Установки типу M-l29 не забезпечують мийку автомобілів знизу. Для цього призначена спеціальна мийниця M-l36, основною частиною якої є трубчасті хитні колектори з форсунками, вистановлені на рівні підлоги. Продуктивність установки залежно від типу автомобіля становить 25…60 авт./год, витрата води 200…500 л/авт., тиск води 2 МПа. Така установка складається з гідравлічної частини (системи трубопроводів і сопел або душового пристрою) та механічної частини (привід від електродвигуна для придання коливального або обертального руху труб із соплами). Привід миючих механізмів (рис. 2.4) здійснюється від електродвигуна через кінематичний ланцюг, що забезпечує хитання колекторів у вертикальних площинах: бічних і одного нижнього – навколо осей, рівнобіжних поздовжньої осі всієї установки, і іншого нижнього колектора – навколо осі, перпендикулярної до неї; хитання рамок бічних колекторів щодо вертикальних осей; зворотно-обертальний рух повідкових кілець 3 нижніх колекторів. У результаті соплові насадки колекторів здійснюють складні рухи і створюють великий розкид водяних струменів, забезпечуючи цим високу ефективність мийки.

На деяких установках такого типу передбачається пристрій для сушіння автомобіля за допомогою обдуву повітрям, яке подається турбовентиляторами. На мийку одного автомобіля цими установками витрачається від 150 до 220 л води при тиску 1,5…2,0 МПа. Повний цикл мийки автомобіля займає 6,0…10,0 хв.

 

 

Рис. 2.4. Миючий механізм установки моделі М-121:

1 – редуктор; 2 – важіль; 3 – повідкове кільце; 4 – сопло; 5 – напрямна;
6 – важіль; 7 – повзун; 8 – храпове кільце; 9 – кришка; 10 – колектор

 

Пароструминні шлангові мийниці. Шлангові мийні установки використовуються на невеликих ПАТ. Вони являють собою змонтований на візку агрегат, що складається з вихрового або плунжерного насоса, який забезпечує тиск до 23 МПа; приводного електродвигуна; нагнітального шланга з мийним пістолетом і ємності для миючої та полірувальної сполук. Миючий пістолет обладнано змінним наконечником для забезпечення форми водяного струменя у вигляді плоского віяла, тобто підвищення продуктивності мийниці. Керування подачею миючого розчину, чистої води для обмивання й полірувальної сполуки здійснюється запірно-регулювальними кранами.

Набули поширення мийниці (рис. 2.5), додатково обладнані нагрівачем води (теплообмінник з пальником). Установка забезпечує подачу на очисну поверхню водяного струменя з температурою до 80 ° С та тиском до 5…7 МПа, а також парового струменя з температурою до 140 °С при тиску до 18 МПа. При відімкненому нагрівачі установка може подавати холодну воду або миючий розчин.

 

 

Рис. 2.5. Мийниця високого тиску з нагріванням води (типу
HDS Super M ECO)

 

Таблиця 2.1