Струминні камерні мийні установки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Струминні камерні мийні установки



 

Струминні мийні установки найбільше широко використовуються в ремонтному виробництві. Струминні камерні мийниці підрозділяються на тупикові, прохідні й прохідні секційні. Основними елементами струминних камерних машин є: 1) мийна камера; 2) баки для очисної рідини; 3) насосний агрегат; 4) система гідрантів і 5) транспортуючі пристрої (рис. 2.18). Визначальними параметрами струминних камерних установок є: 1) продуктивність; 2) обсяг робочої зони; 3) розміри виробів, що очищаються; 4) енергонасиченність робочої зони; 5) розмір транспортного прорізу; 6) подача середовища, що очищає, на одиницю об’єму робочої зони; 7) інтенсивність використання очисного середовища.

Обсяг робочої зони – це обсяг внутрішнього простору машини, безпосередньо в якому провадиться очищення виробів. Обсяг робочої зони чисельно дорівнює обсягу максимального виробу, що очищається. Для сучасних машин обсяг робочої зони передбачений у межах 0,1…120 м3, а розмір виробів, що очищаються, 400…11000 мм (за довжиною).

 

 

 

Рис. 2.18. Схема струминної камерної мийної установки:

1 – штори; 2 – сушильна камера; 3 – бак-відстійник; 4 – конвеєр;

5 – мийна камера; 6 – гідроциліндри привода гідранта; 7 – калорифер;

8 – пульт керування; 9 – насоси для відкачки розчину;

10 – насос високого тиску

 

Енергонасиченність робочої зони – це потужність напірних насосів, що приходиться на одиницю об’єму робочої зони. Залежно від обсягу робочої зони її енергонасиченність становить від
10 кВт/м3 до 0,5 кВт/м3. Розмір транспортного прорізу визначається розміром виробів, що очищаються. Розмір транспортного прорізу на 200, 500 і 1000 мм більше розміру виробу, що очищається, і становить для сучасних машин від 600 ¸ 600 мм до 4000 ¸ 4000 мм.

Подача очисного середовища3/год) на одиницю об’єму робочої зони рекомендується параметром, який становить від
0,5 м3/год (для невеликих машин) до 2,5 м3/год.

Інтенсивність використання очисного середовища (кратність перекачування) – це відношення продуктивності напірних насосів до загального обсягу середовища, що очищається, перебуваючи в баках машини. Кратність перекачування не повинна бути більше 25 за годину. При більших значеннях кратності перекачування погіршуються умови пасивного очищення розчину й нагрівання розчину (розчин швидко охолоджується).

Мийна камера – це простір, де розміщається система гідрантів і провадиться очищення поверхні об’єктів. Вона має добре ізолювати приміщення цеху від теплового впливу миючого розчину і його пар. Конструкція камери повинна забезпечувати гарний доступ до гідрантів для їхнього періодичного очищення або регулювання. Мийні камери є найбільш габаритними елементами в машини. Машини тупикового типу мають здебільшого компактну камеру. Довжина мийних камер становить 2…10 м.

Для зручності транспортування та монтажу найбільш доцільне виготовлення мийних камер з окремих стандартних секцій. Промисловість випускає секційні мийні установки різних типорозмірів. ГОСТ 18206-78 передбачає виготовлення секцій довжиною 1,6; 2,5 і 4,0 м. З набору таких секцій можна зробити мийну установку будь-якої довжини й продуктивності.

Для забезпечення виконання й контролю робіт з очищення гідрантів у бічних панелях мийної камери передбачені люки, які закриваються кришками, що легко знімаються.

Надійна ізоляція робочого приміщення цеху від теплового випромінювання та викиду пари з мийної камери залежить від якості теплоізоляції й правильно обраної системи вентиляції. Для теплоізоляції необхідно широко застосовувати пінопластові матеріали. Шар пінопласту товщиною 30…50 мм служить надійним захистом від теплового випромінювання. Конструктивно доцільно металеву мийну камеру (несуче основне навантаження) облицьовувати знімними теплоізоляційними панелями. Застосування знімних теплоізоляційних панелей з пінопластовими наповнювачами дозволить спростити ремонт мийної машини, істотно знизити металоємність і поліпшити зовнішній вигляд устаткування.

До останнього часу в габаритних мийницях створювали секції ополіскування. Ці машини проектували на використання як миючих засобів розчинів каустику, залишки якого необхідно видаляти з поверхні деталей. З початком виробництва синтетичних мийних засобів (CMЗ) практично відпала необхідність в ополіскуванні. Миючі розчини CMЗ безпечні та, крім того, є гарними пасиваторами металевих поверхонь. За необхідності ополіскування можна виконувати у звичайній мийній секції, якщо мийні машини будуть комплектуватися з окремих секцій.

Важливе значення має вибір системи вентиляції. При відсутності вентиляції пароповітряна суміш із випарами миючого розчину під дією теплового напору в мийній камері може вийти через відкриті прорізи камери в цех. При сильній вентиляції з мийної камери поступає миючий розчин, здрібнений у крапельки, а також велика кількість тепла. Все це обумовлює необхідність ретельного розрахунку і добору системи вентиляції.

Баки для миючого розчину. Миючий розчин, необхідний для очищення, поміщають в бак. У ньому розчин нагрівається й фільтрується. Крім того, у баку повинна бути передбачена система очищення розчину від осілих (пісок) або таких, що спливли (масло) компонентів забруднень. Існують машини з нижнім, верхнім і бічним розташуванням баків.

Найбільше поширення одержали машини з нижнім розташуванням баків. Практично всі камерні тупикові машини мають нижнє розташування баків. Розміри баків вибираються з розрахунку забезпечення нормального теплового режиму в мийній камері, оптимальних умов фільтрації розчинів і можливого вспінювання розчину при роботі машини. Оскільки в баках розташовуються пристрої для нагрівання миючих розчинів, тому повинна забезпечуватися певна кратність К перекачування розчину, яка зростає пропорційно потужності нагрівачів.

Фільтрація розчину може бути пасивна (відстоювання розчину) і активна (пропущення розчину через сітчасті фільтри або гідроциклони). Для забезпечення ефективного відстоювання розчину необхідно мати бак з можливо меншою глибиною й більшою повер-хнею. Здебільшого мийниці мають глибину баків 0,6…0,8 м. При цьому на кожні 400…500 л розчину припадає 1 м2 поверхні розчину. Місткість бака, зайнята розчином, становить 65...70 % від загальної місткості бака.

Резервна місткість бака призначена для випадків можливого піноутворення. З огляду на помірне піноутворення сучасних синтетичних мийних засобів, наявність такого резерву цілком достатньо для попередження переливання піни. Активна фільтрація розчину виконується досить по-різному. Найбільш проста та зручна схема фільтраційного пристрою наведена на рис. 2.19. Волокнисті забруднення та великі частинки затримуються перфорованими металевими
сітками з отворами 7…15 мм. Наявність флотаційного жолоба забезпечує збір масляних забруднень і їхній періодичний злив.

 

 

Рис. 2.19. Схема фільтрування мийних розчинів:

1 – гідранти; 2 – забірна труба насоса;

3 – нагрівачі; 4 – флотаційний жолоб; 5 – сітчасті фільтри

 

Система нагрівання миючого розчину в більшості випадків встановлюється безпосередньо в баках. Її конструкція залежить від виду теплоносія або палива. Для нагрівання розчину використовують пар, газ, рідке паливо, електрику, рідше гарячу воду. При нагріванні паром і гарячою водою в якості теплообмінних пристроїв використовують трубчасті змійовики, а при нагріванні газом і рідким паливом – жарові труби. Електричне нагрівання здійснюється теплоелектронагрівачами (ТЕН). Парове нагрівання застосовується найбільше широко завдяки відносній доступності пари. Однак застосування виключно парового нагрівання не є виправданим. Тому практикується забезпечення іншими видами енергії, зокрема електроенергією й газом.

Номінальна температура миючого розчину становить 85 °С. При зниженні температури різко погіршується якість очищення, збільшуються витрати на очищення (необхідна 2...3-кратне очищення, підвищена витрата тепла, витрати праці на навантаження деталей і т.п.). Для забезпечення необхідного теплового режиму в таких випадках використовуються додаткові нагрівачі – електричні або газові.

Найбільш ефективним є використання мийних машин, які мають індивідуальне нагрівання розчину – електричний або газовий. Практично для нагрівання 1 м3 розчину необхідно мати змійовик площею 2,5…
3,5 м2 (при паровому нагріванні) або ТЕНи потужністю 30 кВт. Для зручності обслуговування та ремонту мийних установок їх нагрівальні елементи і змійовики повинні бути легко зніматися.

Транспортуючі пристрої. Транспортування деталей у мийну камеру, їхнє переміщення в області дії струменів здійснюються за допомогою різних пристроїв. У прохідних мийних машинах використовуються пластинчасті або підвісні транспортери. У тупикових машинах застосовується обертання стола, на якому встановлений контейнер з деталями. Різні конструкції машин мають різні швидкості транспортера й кількість їхніх варіацій. Як правило швидкість змінюється в межах від 0,25 до 1,5 м/хв із інтервалом 0,25…0,35 м/хв.

Існують машини, що мають зворотно-поступальний (реверсивний) характер руху транспортера. Швидкість транспортера в таких установках становить 4,5 м/хв. Широко використовують у мийних машинах подачу об’єктів очищення з певним тактом.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 385; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.68.181 (0.006 с.)