Підприємств автомобільного транспорту

3.1. Типи автосервісного підйомно-оглядового
обладнання

 

Відповідно до технології робіт пости ТО і ПР повинні бути оснащені спеціальним підйомно-оглядовим устаткуванням: 1) пристроями для огляду і роботи з різних сторін автомобіля – згори, збоку, знизу; 2) механізмами для вивішування коліс; 3) транспортним устаткуванням задля переміщення автомобілів вздовж постів потокових ліній.

Поточний ремонт агрегатів і вузлів проводять згори, обіч та знизу автомобіля. Однак при надходженні автомобіля в ремонт, як правило, потрібно відновити працездатність невеликої кількості
вузлів, і не завжди ці вузли розміщені у важкодоступних місцях. З огляду на безвідмовність і ремонтопридатність агрегатів, а також їхнє розташування на автомобілях, допускається не забезпечувати робочими місцями знизу автомобіля до 30...40 % робочих постів ПР для вантажних і легкових автомобілів а також до 50 % постів для автобусів. Фронт робіт згори і частково збоку автомобіля забезпечується при установці його на підлогу, тому там, де це можливо, з метою економії застосовують напільні пости. Для роботи знизу автомобіля необхідно застосовувати оглядові пристрої.

Можливість зручного підходу до автомобіля для проведення всіх робіт ТО і ПР забезпечується за допомогою різного підйомно-оглядового устаткування.

Підйомно-оглядові пристрої – гаражне обладнання, призначене для підйому автомобіля або однієї з його осей на висоту, що забезпечує доступ до нижньої частини шасі, або для зняття та установлення двигуна й ін. агрегатів. До підйомно-оглядовихпристроїв відносять підйомники (гідравлічні, пневматичні й електричні), домкрати, підйомно-оглядові стенди, пересувні крани, візки, підйомники-перекидачі й ін., а також оглядові канави (довгі траншеї) і естакади.

Можливість зручного підходу до автомобіля для проведення всіх робіт ТО й ПР забезпечують застосуванням різного підйомно-оглядового встаткування, що по призначенню підрозділяється на наступні основні групи.

Оглядові канави й естакади – пристосування, що забезпечують підхід до автомобіля знизу при постійній різниці рівнів розміщення автомобіля та робочих місць. Оглядові канави й естакади є найбільш простими пристроями, що забезпечують підхід до автомобіля знизу. Автомобіль розміщують на них у робоче положення, як правило, своїм ходом без застосування додаткового обладнання. Простота конструкції канав і естакад визначає їх відносно невисоку вартість та невеликі витрати на утримування.

Підйомники й перекидачі – устаткування, що забезпечує підхід до автомобіля знизу зі зміною положення автомобіля стосовно робочих місць у період роботи й при необхідності з вивішуванням коліс.

Домкрати й візки, які вивішують, – устаткування, призначене для вивішування коліс і інших частин автомобіля.

 

Гаражні оглядові канави

 

Універсальним оглядовим пристроєм, що забезпечує одночасний фронт робіт знизу, збоку й згори, є оглядові канави. Оглядові канави використовують для оснащення як універсальних, так і більшості спеціалізованих постів практично при всіх схемах їхнього розміщення (див. рис. 3.1). При застосуванні канав автомобілі перебувають на рівні підлоги приміщення, що дозволяє знизити висоту, а, отже, обсяг приміщення для розміщення постів.

Канавами обладнуються тупикові й прямоточні пости й потокові лінії. Оглядові канави (рис. 3.2) виконують різними по ширині, способам розміщення, установки й фіксації автомобіля. По розміщенню в плані канави підрозділяють на центральні й бічні. Для проведення робіт знизу автомобіль зупиняють над центральною канавою, а для робіт з низько розташованими вузлами збоку автомобіля на пост із бічними канавами поза його габаритами.

Канави повинні мати вхід зі сходами, розташовуваними за межами робочої зони канави. Для безпечного заїзду автомобіля канави збоку обрамлені напрямними ребордами, а з торця (з боку
заїзду) – відбійником, що вирівнює напрямок коліс. Реборди можуть бути металевими й залізобетонними висотою не більше 150 мм. Для фіксації кінцевого положення автомобіля при його переміщенні уздовж тупикової канави з боку відкритої траншеї роблять упори.

 

 

Рис. 3.1. Варіанти розміщення робочих постів

 

Розміщення робочих місць у канавах нижче рівня підлоги приміщення вимагає особливої уваги до забезпечення гарних умов праці. У канави по підпільних каналах повинен подаватися повітря в обсягах не менш 200 м³/год на кожний метр довжини канави, температура повітря +16 … 25 °С, швидкість 2,0... 2,5 м/с, напрямок струменів повітря 45° до площини підлоги. Недолік природного освітлення компенсують установкою світильників у нішах канави. Стінки канави облицьовують світлою плиткою, підлогу виконують із ухилом 1... 2 % і обладнають каналізаційними решітками. Застосування канав неможливо на міжповерхових перекриттях (над підвалами, на другому поверсі) будинків. Вони також ускладнюють
гідроізоляцію приміщень при високому рівні ґрунтових вод.

	в

б

а

 

Рис. 3.2. Класифікація (а) і загальний вид вузької ізольованої (б)

і траншейної (в) оглядових канав

 

Глибина канави для роботи знизу залежить від радіусів коліс і величини просвітів автомобіля й дорівнює для вантажних автомобілів та автобусів 1,2...1,3 м, а для легкових автомобілів 1,4...1,5 м. Глибина бічних канав не перевищує 0,8...0,9 м при ширині не менше
0,6 м.

Довжину канави визначають залежно від габаритів і конструкції автомобіля, а також призначення робочого поста. Мінімальна довжина робочої частини універсальної канави для автомобілів з переднім розташуванням двигуна повинна бути рівною сумі довжин переднього звису й бази автомобіля з додаванням 0,8...1,0 м для зручності проведення ТО й ПР заднього моста. Для автомобілів із заднім розташуванням двигуна довжину робочої частини канави приймають не менше довжини автомобіля. Бічні канави дозволяють проводити роботи тільки збоку автомобіля, обмежуючи при цьому підхід до його верхніх частин. Тому бічні канави застосовують тільки на спеціалізованих постах, наприклад, для перевірки й регулювання кутів установки передніх коліс, при цьому конфігурацію й довжину канави приймають виходячи зі зручності проведення конкретних робіт.

Довжина канави повинна перевищувати довжину автомобіля на 0,5…0,8 м, а глибина становити: для легкових автомобілів 1,4…1,5 м, а для вантажних автомобілів і автобусів 1,2…1,3 м.

Входи в канави розташовують поза робочою зоною, поза шляхом руху автомобіля і оснащують східчастими сходами (одні сходи шириною 0,7 м на п’ять канав і на кожних наступних 10 канав по сходам). Проїзні канави повинні мати входи через тунелі; тупикові канави, розташовані поруч, часто з’єднують відкритою траншеєю. Ширина тунелю й траншеї повинна бути не менш 1 м; висота тунелю від підлоги до перекриття – не менш 1,8 м. Тупикові, поруч розташовані канави в окремих випадках раціонально виконувати з використанням загального підвального приміщення. Підвальне приміщення оснащують колійними мостами, які за допомогою настилу перетворять у міжколійну канаву.

Оглядові канави залежно від ширини робочого простору ділять на вузькі та широкі, а за способом заїзду автомобіля на канаву та з’їзду з неї – на тупикові й проїзні. За устроєм – на міжколійні й бічні, з колійними мостами й вивішуванням коліс, траншейні й ізольовані.

Вузькою вважають канаву, що має ширину менше габаритної ширини автомобіля, при більшій ширині – канаву називають широкою. Як правило, ширина вузької канави не перевищує колії автомобіля (міжколійна канава) і дорівнює 0,9...1,4 м. Широкі канави мають ширину 2,5...3,0 м. Канави вузького типу по устрою підрозділяють на: 1) міжколійні; 2) бічні; 3) комбіновані.

Міжколійні канави розташовуються посередині між колесами автомобіля, бічні – по обидві боки від нього, а комбіновані являють собою сполучення міжколійних і бічних оглядових канав. Вузькі канави за способом в’їзду та з’їзду підрозділяються на тупикові й проїзні. При в’їзді на тупикову канаву автомобіль рухається переднім ходом, а з’їжджає заднім. На проїзній канаві забезпечується наскрізний проїзд. Якщо вузькі канави розташовуються паралельно, то їх з’єднують траншеєю або тунелем. Розміри канав залежать від типу автомобілів, що обслуговуються, і встановленого
обладнання.

Канави бічні вузького типу – це всі канави шириною 0,6…0,9 мі глибиною 0,8…0,9 м, між якими встановлюється автомобіль. Відстань між канавами на 0,25 м більше габаритної ширини автомобіля. Вузькі канави займають відносно невелику площу і є найбільш простими оглядовими пристроями. Роботи на них проводять одночасно з усіх боків автомобіля, однак доступ до нижніх частин збоку автомобіля ускладнений. Тому вони не пристосовані для виконання робіт під автомобілем. Канави вузького типу застосовуються в основному на збирально-мийних постах. У таких канавах важко забезпечити гарні умови праці.

Недоліки канав вузького типу:

1) через обмежений робочий простір ускладнений доступ до автомобіля збоку;

2) для робіт, пов’язаних з вивішуванням коліс, зняттям і установкою мостів і ресор, такі канави необхідно обладнати піднімальними пристроями;

3) недостатня освітленість природним світлом та погана вентиляція не забезпечують нормальних санітарно-гігієнічних умов праці виконавців робіт.

Від перерахованих недоліків вільні канави широкого типу (рис. 3.3) з колісним мостом або з вивішуванням коліс.

 

 

Рис. 3.3. Оглядова канава широкого типу:

1 – освітлювачі; 2 – кут лицювальний; 3 – лицювальні білі плитки;
4 – ніша для обладнання; 5 – опора рейкової колії

Ширина канав широкого типу становить 1,4…3,0 м, а довжина на 1,0…1,2 м перевищує довжину автомобіля, що обслуговується. Для роботи збоку передбачені знімні трапи (решітки). У стінках канав улаштовують ніші для розміщення в них освітлювальних пристроїв, інструментів і обладнання. Дно канав має ухил в 2…3° убік стічного трапа, який необхідний для стоку води, палива, масел. Вентиляція канав здійснюється шляхом підведення свіжого повітря по одному каналу й відсмоктування забрудненого повітря по іншому. У зимовий час повітря, яке підводиться, підігрівають до 40…50 °С. Канави мають водяне батарейне опалення. Відпрацьовані гази при регулюванні двигунів видаляють спеціальним витяжним пристроєм.

Широкі канави з вивішуванням коліс є більш універсальними, тому, природно, більше широко застосовуються в ПАТ. У порівнянні з канавами вузького типу широкі канави мають обмежене застосування. Це пояснюється тим, що вони більш дорогі, конструктивно складні, займають більшу виробничу площу. Працювати на перекидних містках незручно, розташовувати автомобілі на канаву
досить складно.

Широкі канави забезпечують зручний підхід не тільки до всіх вузлів знизу, але й до низько розташованих вузлів і деталей збоку автомобіля. При цьому збільшується кількість робочих місць для робіт знизу, і поліпшуються умови праці. Однак при цьому ускладнюється підхід до автомобіля згори, що зумовлює перекриття частини канави містками, застосування яких створює підвищені вимоги до техніки безпеки. Слід зазначити також, що робочі пости із широкими канавами займають більшу площу у порівнянні з іншими видами оглядового обладнання.

Широко поширені комбіновані канави. Вони створюють гарні умови для обслуговуючих робітників при різних видах допоміжних робіт. Розміри канави, розташованої між колесами автомобіля, припускаються такими ж, як і для міжколійної, а двох бічних канав – меншими, чим при бічних канавах вузького типу.

Автомобілі розміщують на канави або на колесах, або з вивішеними колесами. При постановці автомобіля на робочий пост на колесах канави для безпеки заїзду й з’їзду обрамляються бічними напрямними для коліс, які називаються ребордами. Реборди виконують висотою 150 мм із залізобетону або металу. На широких канавах для цієї мети створюють колійний міст із металу або залізобетону, обладнаний ребордами. При розташуванні автомобіля на пост із вивішеними колесами під кожний з мостів автомобіля застосовують спеціальні візки, які можуть перекочуватися рейками уздовж механізованої канави. Реборди в цьому випадку відсутні, а напрямними служать рейки.

Найбільш універсальними є вузькі канави шириною 0,9...1,1 м із внутрішніми ребордами, бо на них можна розміщувати практично всі автомобілі, крім малолітражних. Ширина канави при внутрішніх ребордах виходить невеликою щодо габаритних розмірів автомобілів, тому при рівності колії передніх і задніх односхилих або зовнішніх двосхилих коліс ширину канави збільшують до 1,1...1,4 м постановкою зовнішніх реборд. Недоліком канав із зовнішніми ребордами та з колійним мостом є їхня спеціалізація на автомобілі практично однієї моделі. Канави цих типів використовують у великих таксомоторних і автобусних парках.

При установці автомобілів на вузькі й широкі канави з вивішеними колесами поліпшується підхід до агрегатів, розташованим біля коліс, особливо на широких канавах, зменшується сумарний час на підготовчо-заключні операції. Універсальність канав по видах робіт при такій механізації трохи знижується, тому що вивішування коліс автомобіля ускладнює роботи із заміни ресор і мостів. Вузькі безребордні механізовані канави виконують шириною до
1,4 м, що поліпшує зручності при роботі знизу без зниження універсальності канав для різних моделей автомобілів.