Обладнання для визначення тягово-економічних властивостей автомобілів

 

7.1. Діагностичні параметри тягово-економічних
властивостей

 

Під час проведення ТО автомобілів на ПАТ та СТОА широко застосовується діагностування – визначення технічного стану автомобіля в цілому, а також окремих його агрегатів і вузлів без розбирання, виявлення несправностей, а також прогнозування ресурсу автомобіля. Діагностуванню підлягають насамперед складальні одиниці, від яких залежить безпека руху, а також найважливіші та найдорожчі. Діагностування виконують на спеціалізованих лініях або універсальних постах. Крім того, цей процес можна частково здійснювати під час ТО на потоковій лінії, контролюючи стан складальної одиниці в процесі роботи.

Загальний процес технічного діагностування містить у собі: забезпечення функціонування об’єкта на заданих режимах або тестовий вплив на об’єкт; уловлювання та перетворення за допомогою датчиків сигналів, які містять значення діагностичних параметрів, їхній вимір; постановку прогнозу на підставі логічної обробки отриманої інформації шляхом зіставлення з нормативами. Діагностування здійснюється в процесі роботи самого автомобіля, його агрегатів і систем на заданих навантажувальних, швидкісних і теплових режимах, або при використанні зовнішніх тестових впливів.

Засоби технічного діагностування являють собою технічні пристрої, призначені для виміру поточних значень діагностичних параметрів. Вони містять у собі в різних комбінаціях наступні основні елементи: пристрої, які задають тестовий режим; датчики, що сприймають діагностичні параметри та перетворюють їх у сигнали, зручні для обробки або безпосереднього використання; вимірювальні пристрої і пристрої відображення результатів. Засоби технічного діагностування розподіляють на три види за їх впливом на об’єкт діагностування (автомобіль): 1) зовнішні; 2) убудовані (бортові);
3) тимчасово виставлені на автомобіль у процесі його роботи.

Для діагностування широко застосовуються різні стенди й прилади, за допомогою яких можна оцінити технічний стан агрегатів і вузлів автомобіля перед проведенням ТО, а також проконтролювати якість виконаних робіт.

Трудомісткість робіт з ремонту й обслуговування сучасних автомобілів постійно знижується за рахунок використання в них електронних систем керування, які забезпечують стабільність показників в експлуатації. Проте зношення, забруднення та корозія впливають як на роботу двигуна так і самих електронних систем, а також згодом може мати місце зміщення виставлених параметрів. Тому важлива швидка й надійна діагностика несправностей на будь-якій станції технічного обслуговування автомобілів (СТОА).

Тяглово-економічні показники потужності двигунів характеризуються: зміною частоти обертання колінчатого вала при послідовному відключенні окремих циліндрів; прискоренням обертання колінчатого вала в режимі вільного розгону й вибігу; питомою витратою палива; кількістю газів, що прориваються в картер; витратою масла на вигар; падінням тиску або витратою стисненого повітря при перевірці герметичності надпоршневого простору; розрідженням у впускному трубопроводі.

Характеристики потужності бензинових та газових автомобільних двигунів багато в чому залежать від параметрів виставлення запалювання (кут випередження запалювання, кут замкнутого стану контактів переривника й ін.) і регулювання системи живлення.

Діагностування автомобіля в цілому проводять для визначення рівня показників його експлуатаційних властивостей: потужності, паливної економічності, безпеки руху та впливу на навколишнє середовище. Для визначення технічного стану автомобілів у цілому використовуються наведені в табл. 7.1 діагностичні параметри.

Стенди тягових властивостей (СТВ) служать для комплексного діагностування автомобіля за такими основними показниками його експлуатаційних властивостей як потужність і паливна економічність. Вони дозволяють імітувати в стаціонарних умовах тестові навантажувальні й швидкісні режими роботи автомобіля.

 

Таблиця 7.1

Діагностичні параметри автомобілів у цілому

 

Найменування	Одиниця вимірювання
Час розгону автомобіля в заданому інтервалі швидкості	с
Час (або шлях) вибігу автомобіля в заданому інтервалі швидкості	с (або м)
Контрольна витрата палива	л/(100 км)
Потужність (або тягова сила) на ведучих колесах автомобіля	кВт (або Н)
Загальний рівень шуму в кабіні автомобіля	ДБ

 

При цьому найчастіше використовують наступні діагностичні параметри: потужність на ведучих колесах (колісна потужність) – N_к; крутний момент (або тягове зусилля) на ведучих колесах – М_к (Р_к); лінійна швидкість на окружності роликів – V_a; ефективна потужність двигуна – N_e; питома витрата палива – q_е; момент опору (сила опору коченню) коліс – M_f (P_f); час вибігу – t_в; час (або шлях) розгону – t_p (S_p); прискорення (уповільнення) при розгоні (вибігу) – j_р (j_у).

 

Засоби технічного діагностування тягових

Властивостей

 

Стенди технічного діагностування (СТД) автомобілів і їхніх агрегатів, об’єднані в певні групи на підставі наступних класифікаційних ознак: 1) за функціональним призначенням; 2) за принциповим конструктивним виконанням; 3) за ступенем рухливості;
4) за ступенем автоматизації виконання операцій діагностування;
5) за видом енергії носія сигналів у каналі зв’язку; 6) за видом джерела енергії.

Основними класифікаційними ознаками стендів тягових якостей є: 1) спосіб навантаження; 2) вид вимірюваних діагностичних параметрів; 3) призначення стенда згідно типу діагностуємого автомобіля; 4) тип навантажувального пристрою; 5) тип опорно-приводного пристрою.

Згідно типу автомобілів, що проходять діагностику, розрізняють стенди для легкових, вантажних автомобілів і автобусів. Основними показниками при цьому є реалізована тягова сила (потужність), швидкість і навантаження на вісь.

За функціональним призначенням СТД підрозділяють на комплексні для діагностування автомобіля в цілому та СТД для поглибленого діагностування. Діагностування автомобіля в цілому проводять для визначення рівня показників його експлуатаційних властивостей: потужності, паливної економічності, безпеки руху й впливу на навколишнє середовище. Виявивши погіршення цих показників у порівнянні із нормативними, проводять поглиблене (поелементне) діагностування з використанням устаткування для діагностування окремих агрегатів, вузлів і інших елементів автомобіля.

За принциповим конструктивним виконанням СТД підрозділяють на зовнішні й бортові. До зовнішніх відносяться традиційні СТД, що представляють самостійні прилади й пристрої, що підключаються до автомобіля тільки на момент проведення діагностування, у тому числі й СТД зі спеціальними штекерами-розніманнями для підключення до автомобілів, оснащених системою убудованих датчиків. У цій групі СТД підрозділяють за ступенем рухливості на стаціонарні, пересувні й переносні. Бортові СТД установлюють на автомобілі постійно як його додаткове обладнання.

За ступенем автоматизації виконання операцій діагностування СТД можуть бути: автоматичні, напівавтоматичні, неавтоматизовані (з ручним або ножним керуванням), комбіновані.

За видом енергії носія сигналів у каналі зв’язку СТД підрозділяються на: механічні, електричні, магнітні, електромагнітні, оптичні, пневматичні, гідравлічні й ін., а також комбіновані.

За видом джерела енергії, яка забезпечує функціонування, СТД класифікують на стенди, що працюють від: 1) джерела електричної енергії; 2) джерела стисненого повітря; 3) джерела вакууму; 4) мас, що рухаються й обертаються (механічні); 5) генератора звукових (або ультразвукових) коливань і т.д.; 6) комбіновані.

 

7.3. Діагностування тягово-економічних властивостей

Найбільше поширення одержали силові стенди тягових якостей, що мають навантажувальні пристрої різного типу. Технічні характеристики поширенішених дотепер в ПАТ і на СТОА стендів тягових якостей наведено в табл. 7.2.

Таблиця 7.2