Автомобільні сушильні установки

 

Особливість пристрою для сушіння (обдуву) транспортних засобів полягає в тому, що він розрахований для сушіння (обдуву) різних транспортних засобів: легкових автомобілів, автобусів, автопоїздів і автофургонів.

Пристрій для сушіння (обдуву) транспортних засобів являє собою портал (рис. 2.26), що переміщується на роликах уздовж оброблюваного автомобіля 2 та змонтовані на верхній балці 5 три вентилятори: середній 6 і бічні 4 із щілинними насадками-соплами. Для того щоб забезпечити обробку транспортних засобів будь-якої висоти, портал виконаний з телескопічними стійками 3, які дозволяють змінювати його висоту. В якості приводу для розсування
стійок порталу використовуються силові циліндри – пневматичні або гідравлічні.

Середній вентилятор 6 може пересуватися по верхній балці 5
і повертати сопло відносно горизонтальній осі. Бічні вентилятори 4 також можуть повертатися відносно горизонтальних осей. Обертання вентиляторів здійснюється трьома електродвигунами; привод повороту вентиляторів на горизонтальних осях і переміщення середнього вентилятора по балці здійснюється за допомогою пневматичних або гідравлічних силових циліндрів.

 

 

Рис. 2.26. Пристрій для сушіння (обдуву) транспортних засобів

 

Керування пристроєм здійснюється оператором і полягає в налаштуванні порталу за висотою, відповідно висоті транспортного засобу та у виборі місця розміщення середнього вентилятора й напрямків соплових насадок бічних вентиляторів шляхом їхнього відповідного повороту.

 

2.14. Обладнання для механізованої мийки вузлів
і агрегатів

Стенд для мийки й промивання автомобільних радіаторів. Радіатори, що надходять у капітальний ремонт, піддаються промиванню розчином каустичної соди для видалення накипу, промиванню чистою водою, контролю за допомогою стисненого повітря для з’ясування ступеня ушкодження та відновленню з наступним контролем. Для виконання зазначених операцій застосовуються різні стенди, один із яких показаний на рис. 2.27.

На основі стенда 11, що має форму диска автомобільного колеса, змонтована на конічному підшипнику стійка 10, що може повертатися навколо вертикальної осі. До верхньої площадки стійки приварений корпус із черв’ячною парою. На осі черв’ячної шестірні 5 закріплена консоль у вигляді гвинта, на кінці якого встановлені захвати (кліщі) 3 для затиснення радіатора 2. Захвати через систему важелів пов’язані з гайкою штурвала 4.

 

Рис. 2.27. Стенд для мийки й промивання радіаторів:

1 – ванна; 2 – радіатор; 3 – захвати; 4 – штурвал з гайкою; 5 – черв’ячна шестірня; 6 – штурвал вала черв’яка; 7 – гайка затискача; 8 – бачок; 9 – рубильник; 10 – підшипникова стійка; 11 – рукоятка висувна для транспортування; 12 – триходовий кран.

 

При обертанні штурвала захвати сходяться (стискуються) або розходяться, затискаючи або звільняючи радіатор. Щоб уникнути ушкодження серцевини радіатора при затисканні, захвати постачені повстяними подушками, установленими на шарнірах. На кінці вала черв’яка закріплений штурвал 6, при обертанні якого консоль із закріпленим у затискачах радіатором може опускатися у ванну 1 і підніматися з її. Ванна виготовлена з листового заліза й для зручності занурення радіатора має похиле дно, що постачене відстійником, сітчастим фільтром, штуцером для пристосування шланга від водяного насоса й зливальною пробкою. Збоку ванни розташований бачок 8 для розчину каустичної соди, у дні якого також є відстійник, сітчастий фільтр, штуцер і зливальна пробка. Водяний насос 13 приводиться в обертання за допомогою електродвигуна 14. Насос має вхідний трійник із двома кранами, вихідний штуцер і шланг для приєднання насоса до верхнього патрубка радіатора.

Перед роботою ванну 1 заповнюють водою, а бачок 8 – розчином каустичної соди. Радіатор розміщують на стенд і закріплюють за серцевину повстяними подушками затискачів і повертай стійку 10, обертанням штурвала 6 опускають радіатор у ванну з водою. З’єднавши верхній патрубок радіатора з насосом, промивають радіатор розчином каустичної соди. Після промивання розчином соди перемикають насос на подачу води й промивають радіатор водою. Злив розчину або води з радіатора здійснюється в бачок з розчином або у ванну з водою через шланг, з’єднаний з нижнім патрубком радіатора.

 

2.15. Установки для миття деталей автомобільних
агрегатів

 

Способи мийки й очищення металевих поверхонь при капітальному ремонті розподіляються на дві групи: механічні та фізико-хімічні.

До першої групи відносяться видалення нагару механізованим або ручним способом, обдуванням кісточковою крихтою або металевим колотим дробом з величиною часток 0,5…0,9 мм. Недоліком механічних способів є неможливість обробки внутрішніх поверхонь деталей.

До другої групи відносяться мийка зануренням деталей у ванни, струминна мийка й хіміко-термічне очищення. Мийка деталей і агрегатів у ваннах і струминній мийці в мийних машинах при капітальному ремонті провадяться так само, як і при поточному ремонті за допомогою розчинів, які містять: каустичну соду, кальциновану соду, силікати натрію – солі кремнієвої кислоти, переважно рідке скло й ін.

Комбіновані мийні машини об’єднують різні способи очищення деталей, що сприяє підвищенню якості очищення.

Спеціальні мийні машини призначені для очищення поверхонь деталей, які описаними вище способами якісно виконати неможливо. Наприклад, повне очищення масляних каналів у шатунах, блоках циліндрів, колінчатих валах забезпечується тільки в спеціальних мийних установках.

У мийних машинах роторного типу (рис. 2.28) здійснюється переміщення деталей, поміщених у контейнер 2 у ванні 4. Розчин у ванні 4 підігрівається теплообмінником 1. Для видалення шламу зі дна ванни передбачений гвинтовий конвеєр 6, з’єднаний із брудозбірником 7.

 

 

Рис. 2.28. Схема мийної машини роторного типу:

1 – теплообмінник; 2 – контейнер для деталей: 3 – ротор; 4 — ванна

с розчином, 5 – маслозбірник; 6 – гвинтовий конвеєр; 7 – брудозбірник

 

З метою поліпшення миючої дії розчинів на якість очищення деталей здійснюють його струминну подачу під тиском 0,4…
0,6 МПа в спеціальних машинах з нагріванням до температури 70... 95 °С (рис. 2.29). Машина для мийки деталей гарячим водяним розчином синтетичних мийних засобів має верхнє розташування баків, оснащена хитними соплами, стрічковим транспортером для переміщення деталей. Сприяє очищенню деталей у мийних установках вібрація.

Установка для хіміко-термічного очищення деталей складається із чотирьох ванн. Після обробки деталей розчином в 1-й ванні їх промивають водою в 2-й, а потім в 3-й ванні нейтралізують залишок лугу. В 4-й ванні деталі остаточно промивають гарячою водою. Очищення деталей електрохімічним способом ведеться в гальванічних ваннах, у яких електролітом служать лужні розчини. Крім звичайної дії електроліту бульбашки газу, що виділяється (водню) руйнують і видаляють забруднення.

 

 

Рис. 2.29. Схема двокамерної машини для мийки деталей:

1 – рамка; 2 – насос; 3 – бак; 4 – змійовик для підігріву розчину;

5 – пластинчастий конвеєр; 6 – калієва сіль двохромової кислоти,

7 – деталі для мийки

 

Широкого поширення набуло ультразвукове очищення деталей із чорних і кольорових сплавів з використанням потужних генераторів і перетворювачів. Ультразвуковий генератор з магнітострикційним перетворювачем рекомендується застосовувати з підви­щеним діапазоном коливань 20…40 кГц.

Від старої фарби деталі очищаються хімічним, механічним і гарячим способами. При механічному способі використовують різні шкребки, карцевальні щітки, шліфувальні камені, а також дробо-струминним обдування. При цьому досягається якісне очищення поверхонь деталей, хоча трудомісткість цього способу досить значна. При гарячому способі – під дією високої температури – фарба вигоряє, частково розм’якшується й тому легко знімається шкребками. При цьому шари фарби з масивних деталей, наприклад рам, очищають шляхом випалу паяльною лампою або віяловим пальником.