Сутнісна характеристика інновацій та інноваційних процесів

ЗМІСТ

 

Вступ.............................................................................................................
1 CУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ………………………………………
1.1 Сутність інновацій …………………………………………….
1.2 Об’єкти інноваційної діяльності………………………………
2 Теоретичні засади та сучасні тенденції інноваційного розвитку економіки……………………..
2.1 Основні положення теорії інноваційного розвитку економіки
2.2 Класифікація, джерела і взаємозв’язок інноваційних процесів
2.3 Інноваційна діяльність підприємств на сучасному етапі ……
3 Державне регулювання та підтримка інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………
3.1 Основні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні ………………………………………………………
3.2 Приоритетні напрямки державної підтримки інноваційної діяльності …………………………………………………………………
3.3 Державне регулювання наукової діяльності……………………
3.4 Показники та економічна оцінка роботи науково-дослідних організацій…………………………………………………………………
4 ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА…………………
4.1 Суб’єкти інноваційної діяльності…………………………………
4.2 Сутність інноваційної політики …………………………………
4.3 Формування інноваційної політики підприємства………………
5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РІВЕНЬ ВИРОБНИЦТВА ………
5.1 Інноваційний потенціал підприємства …………………………
5.2 Суть технічного, організаційного, соціально-економічного рівня виробництва та їх взаємозв’язок ………………………...................
5. 3 Показники і методи оцінки техніко-технологічного рівня виробництва…………………………………………………………………
6 УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………
6. 1 Зміст і види інвестиційного планування розвитку виробництва
6. 2 Інвестиційне проектування розвитку підприємства ………..
6. 3 Керування технічним розвитком підприємства ………………
7 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…
7. 1 Організаційна структура наукової діяльності ……………….
7.2 Організаційна підготовка інноваційного розвитку виробництва
8 ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ ТА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА НИХ…………………………………
8.1 Сутність науково-технічного прогресу, загальні і пріоритетні напрямки його розвитку……………………………………………
8.2 Попит і пропозиції на інновації ………………………………
9 МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …………………
9.1 Інформаційне забезпечення НТП ……………………………
9.2 Сутнісна характеристика моніторингу інновацій ……………
9.3 Моніторинг інноваційного проекту ……………………………
10 ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ………………
10. 1 Джерела фінансування інноваційної діяльності …………….
10. 2 Фінансово-кредитні інноваційні організації …………………
10. 3 Схема фінансування інноваційної діяльності підприємства...
11 ОНОВЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА ………………………………………………………
11.1 Техніко-технологічна база підприємства і її компоненти …
11.2 Форми технічного розвитку й інноваційного удосконалювання техніко-технологічної бази підприємства ………………………
11.3 Лізинг як форма відновлення техніко-технологічної бази підприємства ………………………………………………………………
12 ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ: ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ …………………………………………………
12.1 Сутність і загальна характеристика інноваційних (інвестиційних) процесів ……………………………………………………………
12.2 Особливості обґрунтування та реалізації інноваційних проектів
13 КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ………
13.1 Ефективність технічних нововведень, їхні показники і методи розрахунків …………………………………………………………………
13.2 Особливості оцінки ефективності організаційних нововедень ……………………………………………………………………
13.3 Комерціалізація результатів інноваційної діяльності ………
ЛІТЕРАТУРА …………………………………………………

 

ВСТУП

 

Високі темпи розвитку науково-технічного прогресу обумовлюють появу нових знарядь і предметів праці, ріст інтенсифікації виробничих процесів, широке поширення засобів автоматизації і комп’ютерної техніки тощо. Це вимагає проведення спеціальних досліджень і вивчення фактичних і можливих, у перспективі, результатів виробничо-господарської діяльності підприємств і оцінки інноваційного розвитку виробництва. Визначення, оцінка і реалізація перспективних і пріоритетних на даний момент часу напрямків технічного розвитку підприємств являє собою предмет вивчення інноваційних процесів.

Економіка і організація інноваційних процесів вивчає суть, види і взаємозв'язок технічних, технологічних, організаційних, соціальних і економічних результатів виробничо-господарської діяльності підприємства. Методичною основою рішення цих проблем є прийоми і методи аналізу, планування, проектування і оцінки ефективності розширеного відтворення основних фондів на новій техніко-технологічній базі.

У даному навчальному посібнику узагальнюються досягнення вітчизняної і закордонної науки і практики в організації і економіці інноваційних процесів.

Значна увага приділяється розгляду сучасного досвіду в області оцінки техніко-технологічного рівня виробництва і визначення пріоритетних напрямків його розвитку.

 

 

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Сутність інновацій

 

Терміни «нововведення», «новина», «новація», «інновація» широко використовуються в літературі, у повсякденній практиці і нерідко ототожнюються, хоча дещо різняться за своєю сутністю. Ці терміни об’єднує те, що вони відображають розвиток, оновлення. Будь-яка соціально-економічна система розвивається через оновлення. Поняття «нововведення», «нове», «новина», «новація», «інновація» віддзеркалюють шлях розвитку, який веде до змін через прискорення поступовості руху та оновлення всіх елементів процесу: принципів, методів, цілей, що потребує подолання укорінених звичок, взаємозв’язків, стійких тенденцій і породжує нову якість, як-то: оновлену матеріально-технічну базу, систему управління, суспільні відносини, новий спосіб життя, новітні життєві стилі.

Для практичного вживання понятійної термінології необхідно знати особливості, межі та способи її застосування.

Нововведення – це оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень або експериментальних робіт в певній сфері діяльності. Нововведення оформлюються у вигляді відкрить, винаходів, патентів, товарних знаків, ноу-хау, стандартів, технологічних умов та ін.

Для розробки нововведень необхідно проведення маркетингових досліджень та НДПКР. Реалізація нововведень преобразує їх у інновації.

Економічна природа інноваційних процесів обумовлена закономірностями розширеного відтворення основних фондів і відтворюється в безупинному удосконалюванні техніки, технології й організації виробництва.

Інноваційні процеси являють собою сукупність прогресивних, якісно нових змін у технічній, організаційній, економічній, соціальній і юридичній сферах.

Новація – це кінцевий метод, принцип, новий порядок, винахід, новий продукт, процес, якісно відмінний від попереднього аналога, що є результатом інтелектуальної діяльності, закінчених наукових досліджень і розробок. Світ новацій надзвичайно великий і не зводиться тільки до техніки та технології. Термін «новація» вживається щодо всіх новин як у виробничій, так і й організаційній, фінансовій, науковій, навчальній, соціальній сферах, щодо будь-яких удосконалень, які забезпечують зменшення витрат або створюють умови для зміни способу життя.

Більшість новацій реалізується у сфері економіки, забезпечуючи вирішення завдань економічного зростання, конкурентоспроможності не тільки підприємства, а й країни в цілому. Чимало новацій, своєчасно не впроваджених, морально старіють, утрачають новизну і свою комерційну привабливість.

Нововведення як інструмент перетворення є самостійним об’єктом вивчення в усіх промислово розвинених країнах. Виникла нова галузь науки - інноватика, яка вивчає закономірності процесів розвитку, формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням, адаптації до них людини, використання та поширення інноваційних потоків, інноваційної діяльності, їх вплив на сферу конкуренції, на розвиток суспільства в цілому.

На відміну від стихійних, спонтанно виникаючих змін, інноватика вивчає механізми ініційованих і контрольованих змін, які відбуваються внаслідок раціонально-вольових дій.

Предметом інноватики є створення, освоєння і поширення різного типу новацій.

Нововведення виникають у науковому середовищі, а завершуються у виробничій сфері, утворюючи єдину систему:

наука техніка виробництво реалізація товару

Фінансовою базою розвитку цієї системи є:

· фонд нагромадження – частина національного доходу, що направляється на розвиток виробництва;

· фонд відшкодування – амортизаційні відрахування, призначені для відновлення фізично зношених і морально застарілих основних фондів.

Інвестування інноваційних процесів являє собою довгострокове кредитування розвитку економіки з метою безупинного збільшення прибутку підприємства, галузі і, отже, багатства суспільства в цілому.

Усі заходи техніко-економічного росту умовно розділяються на ординарні (традиційні) й радикальні.

Ординарні інновації проявляються у вигляді скорочення виробничого циклу, підвищення надійності і довговічності устаткування, зменшення витрат матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, поліпшення якості продукції без корінної зміни базової техніки і технології.

Радикальні інновації передбачають розвиток виробництва на якісно новому рівні. До них відносяться розробка і використання мікроелектронних схем, широка комп'ютеризація виробництва, автоматичні металообробні комплекси, безкоксові методи одержання чавуну, ливарно-прокатні комплекси та ін.

Спонукальними мотивами інноваційного удосконалювання виробництва на рівні народного господарства є збільшення національного багатства, підвищення життєвого рівня населення і економічної могутності держави. На рівні підприємства рушійною силою є збільшення обсягу продажів і прибутку до рівня, достатнього для забезпечення техніко-економічного розвитку підприємства і життєвого стандарту його працівників.

 

Організацій

 

Значні витрати матеріальних ресурсів і коштів у розвиток науки вимагають забезпечення високої прибутковості від інноваційного удосконалювання техніко-технологічної бази виробництва. Особливо підвищується значимість оцінки впливу науки на підвищення ефективності виробництва в період науково-технічної революції, коли з’являються нові відкриття і винаходи, що докорінно змінюють існуючі виробничі процеси. До числа центральних питань цієї складної проблеми відносяться також вибір системи показників оцінки якості наукових досліджень і роботи наукових організацій.

Загальноприйнята класифікація показників якості й ефективності роботи науково-дослідних і дослідно-конструкторських організацій по видах діяльності приведена на рисунку 3.2.

Кожний із представлених на рисунку 3.2 показників якості НДР і ефективності роботи НДДКО є інтегральними і містять у собі систему одиничних показників. При кількісній оцінці результатів діяльності окремо узятої науково-дослідної чи дослідно-конструкторської організації з загальної номенклатури класифікаційних ознак вибираються найбільш важливі показники стосовно до специфіки роботи даної організації і галузі промисловості, що вона представляє. Як показує досвід, оптимальну кількість показників при оцінці якості НДР повинне складати 15-20, а при оцінці результатів роботи НДДКО – 10-15.

Система керування наукою в НДДКО охоплює наступні функції:

· обґрунтування й оцінку науково-тематичного плану НДР;

· оцінку науково-технічного й економічного рівня НДР;

· оцінку виконання плану НДР по термінах і якісних результатах;

· оцінку якості роботи НДДКО і її підрозділів;

· моральне і матеріальне стимулювання росту якості й ефективності НДР за результатами їхнього впровадження.

По своїй суті система керування діяльністю НДДКО використовує метод кількісної оцінки порівнюваних якісних результатів діяльності наукового колективу. Керуюче рішення приймається керівниками підрозділів у залежності від відхилень практичних показників діяльності від нормативних, які можуть бути прийняті як показники кращого періоду роботи даної чи однотипної НДДКО.

Діяльність НДДКО оцінюється рядом показників, до основних з яких можна віднести:

· частку продукції, зробленої за новою технологією чи з використанням нової техніки, до загального обсягу виробництва

 

КТВ = , (3.1)

 

де КТВ – коефіцієнт технічного впливу на виробництво;

П_н – обсяг продукції, що зроблена з використанням розробок НДДКО;

П_о – загальний обсяг виробництва продукції;

· коефіцієнт використання економічного потенціалу

 

КЕП = , (3.2)

 

де КЕП – коефіцієнт використання економічного потенціалу;

Е_о – економічний ефект, підтверджений відповідною документацією;

Е_п – економічний потенціал.

Економічний потенціал характеризується сумарним ефектом, що може бути отриманий при оптимальному обсязі впровадження результатів НДР на всіх однотипних об’єктах. Наприклад, ефективність упровадження результатів НДР на об’єкті дослідження склала 200тис.грн. у рік, а за умови розширення обсягу впровадження ще на чотирьох однотипних об’єктах складе 900 тис. грн. у рік. Економічний потенціал у цьому випадку складе 1100,0 тис. грн. у рік;

· ефективність винахідницької діяльності

К_в = , (3.3)

 

де К_в – коефіцієнт винахідницької діяльності;

А – кількість отриманих авторських свідоцтв, патентів;

ч – средньооблікова чисельність науково-інженерних співробітників;

· ефективність авторських розробок

К_р = , (3.4)

 

де К_р – коефіцієнт ефективності використання авторських свідоцтв, патентів;

Е_в – ефект від використання авторських свідоцтв, патентів у промисловості;

А_в – кількість впроваджених авторських свідоцтв, патентів;

 

· ефективність видавничої діяльності

К_д = , (3.5)

де К_д – коефіцієнт ефективності видавничої діяльності;

Д – кількість опублікованих друкованих аркушів;

ч – средньооблікова чисельність наукових і інженерних співробітників;

· структуру науково-дослідних робіт з їхнього призначення (частка розшукових робіт, робіт зі створення маловідхідних і безвідхідних технологій, дослідження з нової і модернізації діючої техніки, автоматизації і механізації виробництва тощо)

К_1i = , (3.6)

де К_1і – коефіцієнт, що характеризує структуру НДР;

У_зі – частка і-того виду НДР у загальній кількості по звіту;

У_плі – частка і-того виду робіт відповідно до науково-тематичного плану;

W_i – коефіцієнт вагомості і-того виду НДР; визначається відношенням витрат на виконання даної роботи до кошторисної вартості всіх робіт;

Інтегральна оцінка структури НДР визначається за формулою

К_.с. = , (3.7)

· науково-технічний рівень розробок (характеризується часткою робіт, виконаних з використанням винаходів, отриманих державних і міжнародних премій, відповідно до державних програм тощо). Визначається відповідно до формул 3.6 і 3.7;

· фінансово-економічну діяльність НДДКО (характеризується часткою госпдоговірних робіт, ефективністю впровадження результатів НДР на 1 грн. витрат тощо.). Визначається відповідно до формул 3.6 і 3.7;

· розподіл закінчення НДР у часі (оцінюється рівномірність закінчення НДР по кварталах)

G = 1 - , (3.8)

де G – відхилення фактичного закінчення робіт від рівномірного;

Q – кількість перестановок, необхідних для рівномірного розподілу робіт із кварталів;

N – загальна кількість робіт, що закінчуються, у планованому періоді.

Тоді G = 1 - .

Коефіцієнт, рівний 0,937, свідчить про задовільний розподіл термінів закінчення НДР.

 

 

Приклад

Порядковий номер кварталу	I	II	III	IV	Разом
Розподіл закінчення робіт із кварталів
Рівномірний розподіл закінчення робіт
Відхилення від рівномірного розподілу закінчення робіт

 

Керування якістю й ефективністю роботи в науково-виробничій сфері є складним, багатофакторним процесом, у якому тісно пов’язані адміністративні та економічні методи регулювання. Об’єктами адміністративних методів керування служать господарська і виконавська дисципліна. Економічні методи покликані забезпечити підвищення ролі оцінки якості роботи, виходячи з кінцевого результату виробничо-економічної діяльності та утворення фондів стимулювання колективу організації.

 

Виробництва

 

У загальному виді під ТТРВ розуміється ступінь удосконалювання засобів і предметів праці стосовно світових науково-технічних досягнень. В умовах ринкової економіки ТТРВ оцінюється при розробці і обґрунтуванні бізнес-плану, який являє собою структурний опис стратегії розвитку і удосконалювання техніко-технологічної бази підприємства і нарощування інвестиційного потенціалу в перспективі.

Для оцінки ТТРВ і пріоритетних напрямків розвитку підприємства використовуються різні методи, що умовно можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться матричні методи, а до другого – методи, що засновані на розрахунку інтегрального показника ТТРВ.

У матричних методах як оціночні критерії ТТРВ використовуються зрілість галузі, положення підприємства на ринку, конкурентоспроможність продукції і т.д. Матричні методи дозволяють установити технічний стан підприємства і дають принципові рекомендації з його подальшого розвитку. Приклад матричного методу вибору стратегії розвитку підприємства представлений у таблиці 5.2.

Слід зазначити, що матричні методи не мають чіткого кількісного критерію ідентифікації, наприклад, зрілості галузі або визначення положення підприємства на ринку. У цих методах аналіз ситуації на ринку та обґрунтування пріоритетних напрямків технічного розвитку підприємства носить досить загальний характер і базується, головним чином, на якісних залежностях. Методи, засновані на визначенні інтегрального показника ТТРВ широко використовуються при розробці бізнес плану для вибору найбільш придатної технології з погляду цілей проекту. Фактори ТТРВ, як у цілому і фактори ТЕРВ, можуть оцінюватися в балах, наприклад, за десятибальною шкалою. Як правило, для визначення перспектив розвитку розглядаються різноманітні розробки інвестиційних проектів.

Різноманітні дослідження на першій стадії інвестиційного циклу служать підставою для розробки конкретних проектних рішень по удосконалюванню техніки, технології й організації виробництва.

Правило вибору технології серед альтернативних передбачає розрахунок інтегрального показника. Ключовими факторами вибору є:

· колишнє використання технологій;

· комунальні послуги і комунікації;

 

Таблиця 5.2- Стратегія розвитку підприємства
Положення на ринку	Стадія зрілості галузі
Ембріональна	Зростаюча	Зріла	Старіюча
Домінуюче	Інвестуйте скоріше вимог ринку	Утримуйте позиції, утримуйте частку ринку	Утримуйте позиції. Розвивайтеся разом з галуззю	Утримуйте позиції
Сильне	Інвестуйте зі швидкістю, яку диктує ринок	Спробуйте поліпшити положення. Збільшуйте частку ринку	Утримуйте позиції. Розвивайтеся разом з галуззю	Утримуйте позиції, підводьте підсумки
Сприятливе	Усі сили на збільшення частки ринку	Спробуйте поліпшити положення. Виборче збільшення частки ринку	Стабілізація. Знайдіть нішу і намагайтеся захищатися	Підводьте підсумки і поступово ідіть з ринку
Хитливе	Виборче підходьте до завоювання позицій	Знайдіть свою нішу і обороняйтеся	Знайдіть нішу або поступово ідіть з ринку	Ідіть поступово чи відразу з ринку
Слабке	Нагору або іти з ринку	Перебудовуйтеся або ідіть зовсім з ринку	Перебудовуйтеся або поступово ідіть з ринку	Ідіть відразу

 

· доступність сировини (запаси сировини і її постачальники, виробничі потужності постачальників сировини, якість сировини, інші споживачі сировини, вартість постачання тощо);

· наявність патенту чи ліцензії;

· пристосованість технології до місцевих умов;

· завантажувальний фактор (ступінь використання потужності, час освоєння проектної потужності тощо);

· безпека і екологія;

· капітальні і виробничі витрати.

Приклад типового багатоваріантного методу оцінки стану техніко-технологічної бази підприємства з використанням бальної системи приведений у таблиці 5.3.

Розрахунок узагальнюючого критерію проводиться по формулі

G = , (5.1)

де W_i – вага окремого критерію;

g_i – величина окремого критерію.

Узагальнююча оцінка технологічних процесів може бути також розрахована за допомогою функції Харрингтона:

Те = d₁^m1 x d₂^m2 x … d_n^mn ; (5.2)

 

де Те – технологічна оцінка процесу;

d_i – умовна оцінка і-того показника в балах;

n – кількість показників;

m_i – значимість і-того показника.

 

Таблиця 5.3 - Вибір кращої технології

Ключові фактори	Вага критерію	Альтернативи
А	У	З	D
Колишнє використання технології
Доступність сировини
Комунальні послуги і комунікації
Наявність патенту чи ліцензії
Пристосованість технології до місцевих умов
Завантажувальний фактор
Безпека і екологія
Капітальні і виробничі витрати
Величина зваженого критерію

 

Найкращим вважається варіант технічного рішення, що має найбільше значення інтегрального критерію. У розглянутому прикладі альтернативні технології А і D майже однакові, але можна віддати перевагу технології D.

Слід зазначити, що величина окремих факторів у приведеному прикладі, яка виражена в балах, встановлюється експертним шляхом. У цьому випадку можуть виникнути утруднення в точному визначенні окремих величин, наприклад, таких як доступність сировини, комунальні послуги, комунікації тощо. Таке ж зауваження можна висловити і до встановлення значимості (ваги) окремих критеріїв.

Інтегральний коефіцієнт ТТРВ може бути визначений також шляхом зіставлення фактичного стану техніки і технології на конкретному виробництві з рівнем передових вітчизняних чи закордонних аналогів, прийнятих як еталон порівняння.

При цьому перелік показників, які прийняті як окремі критерії, різний для різних виробництв і відображає специфіку технологічного процесу і устаткування, що використовується Основними вимогами до вибору критеріїв є їхня інформаційна забезпеченість і повнота охоплення, з погляду впливу на кінцеві показники ефективності роботи підприємства. Однак для будь-якого виробництва вони повинні ототожнювати ступінь технічної оснащеності праці, рівень прогресивності технології, що використовується, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації й автоматизації основного і допоміжного виробництва. Найбільш загальні показники технічного рівня виробництва приведені в таблиці 5.4.

Оцінка окремих критеріїв визначається відношенням базового показника до еталонного, помноженим на коефіцієнт вагомості цього параметра

К_i = , (5.3)

де Пб_i,П_Еі – значення базового і еталонного і-того показника;

З_i – коефіцієнт вагомості i-того показника.

 

Таблиця 5.4- Основні показники техніко-технологічного рівня виробництва

Ознаки групування показників	Окремі критерії	Рівень параметрів	Відношення базового рівня до еталона	Коефіцієнт вагомості	ТТРВ
еталон	базовий
1. Ступінь технічної оснащеності праці	Фондоозброєність праці Енергоозброєність праці
2. Рівень прогресивності технологій	Структура технологічних процесів за обсягом або трудомісткістю продукції
Частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю виробництва
Термін використання технологічних процесів
Коефіцієнт використання сировини і матеріалів
3. Технічний рівень устаткування	Продуктивність (потужність)
Надійність, довговічність
Питома металомісткість
Частка прогресивних видів обладнання
Частка технічно і економічно застарілого устаткування
4. Рівень механізації і автоматизації виробництва	Рівень охоплення працівників механізованою працею
Частка продукції, зробленої за допомогою автоматизованих засобів праці

 

Для розрахунку коефіцієнта вагомості приватних критеріїв спочатку визначили ефект як різницю від зниження собівартості і додаткових поточних витрат по кожному фактору, а потім цей ефект віднесли до загального ефекту від впливу усіх факторів, прийнятих для оцінки ТТРВ. Таким чином установили частку кожного фактора в загальних результатах роботи доменних печей.

Якщо фактор має зворотний вплив (чим менше значення показника, тим вище ефективність роботи), тоді критерій визначається як відношення еталона до базового показника.

Інтегральний коефіцієнт являє собою суму часток коефіцієнтів:

= , (5.4)

 

Методика оцінки ТТРВ доменного виробництва ілюструється на прикладі атестації доменної печі обсягом 1233м³ МК «Азовсталь» (таблиця 5.5).

Приведені в таблиці розрахунки показують, що ТТРВ доменної печі обсягом 1233м³ МК «Азовсталь» на 35,1% нижчий за еталонний, знос основного устаткування на 40% вищий за еталонний, а період експлуатації на 25% перевищив нормативний термін служби основного металургійного устаткування.

Глибина і масштаби реконструкції основних фондів визначаються абсолютним відхиленням фактичного стану техніки і технології від рівня еталону, а можливість їхнього здійснення – вартістю, трудомісткістю, наявністю капіталовкладень, тривалістю заходів технічного розвитку підприємства.

Заходи, що не вимагають значних капіталовкладень і можуть бути реалізовані силами підприємства включаються у відповідні розділи планів технічного і економіко-соціального розвитку підприємства. При необхідності здійснення корінної реконструкції підприємства, що вимагає значних капіталовкладень і тривалого періоду реалізації, підприємство розробляє бізнес-план інвестиційного проекту і техніко-економічне завдання на розробку проекту реконструкції з залученням консалтингових фірм і проектних організацій.

 

Таблиця 5.5- Оцінка ТТРВ доменної печі

Приватний критерій	Рівень параметрів	Відношення базового рівня до еталону	Коефіцієнт вагомості	ТТРВ
эталон	базовий
1. Корисний об’єм доменної печі, м^3			0,616	0,152	0,094
2. Витрата металодобавок, кг/т			0,710	0,139	0,070
3. Зміст заліза в шихті, %			0,946	0,128	0,121
4. Зміст дріб'язку в агломераті, %			0,250	0,096	0,024
5. Температура дуття, ^0С			0,080	0,080	0,064
6. Витрата сирого вапняку, кг/т			0,250	0,078	0,019
7. Стійкість засипного апарата, доб.			0,963	0,071	0,068
8. Витрата фурм, шт.			0,391	0,064	0,024
9. Витрата кисню, м^3/т			1,15	0,042	0,048
10. Витрата природного газу, м^3/т			1,100	0,035	0,039
11. Зміст золи в коксі, %	11,0	15,0	0,733	0,.029	0,021
12. Зміст сірки в коксі, %	1,6	2,0	0,800	0,026	0,021
13. Тиск газу на колошнику, атм.	2,5	1,5	0,600	0,019	0,024
14. Витрата пиловугільного палива, кг/т				0,021
15. Міцність коксу, %			0,870	0,019	0,012
Разом					0,649
Знос основного устаткування, %					1,400
Тривалість періоду експлуатації, років					1,250

 

Таким чином, система оцінки ТТРВ дозволяє підготувати необхідні дані для обґрунтування корінного відновлення основних фондів і стає складеним елементом механізму впровадження нової техніки і технології.

 

 

Передінвестиційна фаза

Оцінюється внутрішня і зовнішня ситуація і можливості майбутнього проекту з метою обґрунтування оптимальних проектних рішень. Вона здійснюється в три етапи: аналізуються можливості проекту, проробляються конструкторські рішення, розробляється попереднє техніко-економічне обґрунтування.

Аналіз можливостей проекту. Вивчаються вимоги і бажання замовника, узагальнюється інформація про необхідні інвестиції і можливості потенційних інвесторів. Аналіз можливостей носить досить широкий характер і ґрунтується, головним чином, на загальних оцінках, а не на докладних дослідженнях.

Проробка конструкторських рішень. Здійснюється вибір техніки і технології, визначаються джерела ресурсного забезпечення й обсяг капітальних вкладень. На цьому етапі проводиться оцінка екологічного впливу проектованого об'єкта на стан навколишнього природного середовища.

 

 

Рисунок 6.1. Фази проектного циклу

 

Проробка конструкторських рішень має дуже важливе значення, тому що багато в чому визначає технічний рівень виробництва, витрати на капітальне будівництво і величину.

Попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО). Зводяться всі результати попередніх досліджень і здійснюється оцінка ефективності прийнятих рішень. Структура попереднього техніко-економічного обґрунтування представлена в таблиці 6.2.

Інвестиційна фаза

Розробляються робочі креслення, визначається склад і кількість устаткування, організація будівництва, укладаються договори на виготовлення і постачання техніки, сировинних ресурсів тощо.

Проектна фаза містить визначений перелік робіт, що може бути згрупований в окремі фази.

Таблиця 6.2- Структура і зміст техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту