Техніко-технологічної бази підприємства

 

Форми технічного розвитку й інноваційного удосконалювання ТТБП охоплюють як просте, так і розширене відтворення основних фондів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку виділяють такі, що, з одного боку, спрямовані на підтримку ТТБП, а з іншого боку - безпосередньо на її розвиток і інноваційне удосконалювання. Класифікація форм технічного розвитку підприємства подана на рисунку 11.3.

 

Підтримка ТТБП здійснюється шляхом проведення капітальних ремонтів, у процесі проведення яких фізично зношені елементи техніки заміняються новими. Проведення капітальних ремонтів часом вимагає значних одноразових витрат. Тому необхідно здійснювати економічну оцінку доцільності проведення капітальних ремонтів.

Для економічної оцінки ефективності витрат на капітальний ремонт порівнюються два альтернативних варіанти: перший – капітальний ремонт фізично зношеного устаткування і продовження терміну його експлуатації на один ремонтний цикл; другий – заміна старого устаткування на нове.

По кожному варіанту визначають загальну величину витрат і втрат. При цьому враховують відмінності в продуктивності і тривалості ремонтного циклу капітально відремонтованого і нового обладнання. Критерієм ефективності капітального ремонту є нерівність:

е_р = 1- > 0, (11.5)

де R_i – витрати на капітальний ремонт;

S_e – перевищення експлуатаційних витрат по капітально відремонтованому устаткуванню над поточними витратами по новому обладнанню;

Кн – вартість придбання і установки нового обладнання;

S_a – залишкова вартість діючого устаткування;

a - коефіцієнт, що характеризує відношення продуктивності діючого і нового обладнання;

b - коефіцієнт, що характеризує відношення тривалості ремонтного циклу діючого і нового обладнання.

У більшості випадків проведення першого капітального ремонту економічно більш вигідно, чим придбання нового обладнання. Вартість наступних капітальних ремонтів частіше дорожче, ніж придбання і установка нового обладнання аналогічного призначення.

Тому при проведенні наступних капітальних ремонтів необхідно оцінювати їх ефективність.

При заміні фізично зношеного устаткування новим такого ж технічного рівня, але більш дешевим, ефективність досягається за рахунок економії упредметненої праці при виготовленні цього устаткування і зниження поточних витрат при його використанні. У цьому випадку підвищується віддача капіталу і позитивно міняється вікова структура основних фондів. Якщо ж старі знаряддя праці заміняються новими такого ж технічного рівня і такої ж чи більш високої вартості, то таке відновлення основних фондів носить формальний характер і по суті справи визначає відставання в технічному розвитку підприємства.

Розвиток ТТБП здійснюється шляхом модернізації, технічного переозброєння, реконструкції, нового будівництва і розширення діючого підприємства.

Модернізація – це заміна морально застарілих видів чи окремих вузлів техніки (машин, устаткування, двигунів, металоконструкцій тощо) більш вдосконаленими, надійними і продуктивними зразками.

У процесі модернізації досягається удосконалювання засобів праці до рівня техніки нового покоління, підвищення продуктивності праці, нарощування виробничих потужностей, збільшення обсягу продукції, економія інвестиційних ресурсів. Економічна ефективність модернізації визначається тим, у якому ступені обновлена машина наближається до нової, найбільш продуктивної і економічної, і тим, наскільки витрати на модернізацію діючої техніки нижче витрат на створення нової однотипної машини.

Метод визначення ефективності витрат на модернізацію такий, як і витрат на проведення капітального ремонту. Коефіцієнт ефективності витрат на модернізацію і капітальний ремонт, що, як правило, здійснюються одночасно, розраховується по вираженню

е_м = 1- > 0, (11.6)

де М – витрати на модернізацію.

Технічне переозброєння являє собою процес технічного розвитку підприємства до рівня, що відповідає сучасним вимогам, за рахунок упровадження нової техніки і технології, модернізації і автоматизації виробничих процесів, модернізації і заміни фізично зношеного і морально застарілого устаткування. Технічне переозброєння здійснюється без розширення існуючих виробничих площ.

Реконструкція діючих підприємств являє собою повне чи часткове переустаткування і перебудову виробництва з заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування з метою підвищення техніко-технологічного рівня, удосконалювання номенклатури і якості продукції, що випускається. До реконструкції відносять також будівництво нових виробничих об’єктів замість об’єктів, які прийшли у непридатність.

Розширення виробництва – це будівництво других і наступних черг, додаткових виробничих комплексів з метою збільшення виробничої потужності підприємства і розширення номенклатури продукції.

Нове будівництво – зведення промислових об’єктів і підприємств на нових площах або у регіоні залягання корисних копалин.

Форми розвитку техніко-технологічної бази підприємства виступають як взаємозалежні і доповнюючи один одного елементи єдиного відтворювального процесу.

Пріоритетність форм розширеного відтворення основних фондів залежить від конкретних умов економічного і соціального розвитку народного господарства і визначається наступними факторами:

· рівнем і темпами розвитку інноваційних процесів;

· масштабами і тривалістю реалізації досягнень науково-технічного прогресу;

· наявністю матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Так, нове будівництво створює більш сприятливі умови для повної реалізації інноваційних досягнень, тому що здійснюється на новій площадці, не зв’язано з колишнім виробництвом і використовує сам удосконалені машини і сучасні методи будівництва. Досвід господарювання свідчить, що при розширенні місткості ринку будівництво нових промислових об'єктів є головною умовою оптимізації структури галузі і раціонального промислового розвитку регіонів. Воно враховує і реалізує більш віддалений ефект – ріст продуктивності праці і багатства майбутнього покоління.

Однак, при стабілізації або скороченні місткості ринку відволікання великої кількості трудових, матеріальних і фінансових ресурсів на тривалий термін, підвищення ступеня ризику обмежують масштаби застосування цього методу розширеного відтворення основних фондів.

В умовах досягнутого технічного рівня, обсягів виробництва і продажів у всіх індустріально розвинутих країнах основною формою відтворення основних фондів є реконструкція і технічне переозброєння підприємств, що мають ряд переваг перед новим будівництвом. При реконструкції і технічному переозброєнні переоснащується активна частина засобів праці і раціонально використовуються устаткування, що залишається, будинки, спорудження, транспортні засоби, комунікації та ін. Реконструкція і технічне переозброєння дозволяють швидше і з меншими трудовими, матеріальними і фінансовими витратами вирішити задачі технічного росту підприємства, поліпшення якості і підвищення конкурентоспроможності продукції, чим при новому будівництві. Як показує практика найбільша ефективність інвестицій у реконструкцію і технічне переозброєння досягається, коли коефіцієнт техніко-технологічного рівня підприємства досягає значення 0,6 – 0,7.

Разом з тим не можна переоцінювати достоїнство цієї форми відтворення основних виробничих фондів. Недоліками реконструкції і технічного переозброєння є:

· обмеження можливостей використання сучасної будівельної техніки;

· використання малої механізації при виконанні монтажних робіт;

· тимчасова зупинка виробничого процесу;

· збереження окремих елементів старої техніки.

У процесі розширеного відтворення основних фондів важливе значення має вибір прогресивного устаткування і нової техніки. У своєму інноваційному становленні, розвитку і використанні техніка нового покоління проходить, як правило, наступні стадії (рисунок 11.4).

1. Фаза розробки. Виникнення наукової ідеї і методів її втілення в конструктивних рішеннях, розробка досвідних зразків, експериментальне промислове випробування.

2. Впровадження нових екземплярів. Використання в промислових умовах перших екземплярів техніки нового покоління. Експлуатація нової техніки дозволяє істотно знизити витрати живої упредметненої праці в порівнянні з традиційним устаткуванням.

 

3. Типове використання. Розширення масштабів використання нової техніки до такого рівня, що вона стає типовою для галузі що, виробляє переважну масу продукції і визначає середню величину витрат на виробництво.

4. Моральне старіння і фізичний знос. Поява нової техніки з більш високими споживчими властивостями.

5. Заміна традиційної техніки через фізичний знос і моральне старіння.

Такий кругообіг інноваційного розвитку і промислового використання техніки здійснюється безупинно і є основною і вирішальною умовою підвищення техніко-технологічного рівня виробництва.

Термін служби ефективного використання техніки визначається фізичним зносом і темпом розвитку інноваційного удосконалювання техніко-технологічних процесів.

Найбільш перспективним і ефективним напрямком відновлення ТТБП є використання принципове нової техніки, що пройшла промисловий іспит, але ще не застосовується в широких промислових масштабах до моменту проектування. Однак у цьому випадку істотно підвищується ступінь ризику реалізації проекту, тому що немає впевненості в тому, що:

· нова техніка одержить визнання і широке промислове використання до моменту початку реконструкції об’єкту;

· машинобудування освоїть випуск нової техніки в масовій кількості;

· вартість виготовлення техніки нового покоління буде відповідати прогнозованому рівню.

Як показує досвід індустріально розвинутих країн, при розробці бізнес-планів доцільно орієнтуватися на техніку нового покоління, що до моменту проектування знаходиться в початковій стадії свого промислового використання, коли позитивний вплив її на результати виробництва вважаються цілком доведеними. Ефективність такого відтворення основних фондів визначається значною економією живої і упредметненої праці на виготовлення одиниці продукції, підвищенням її конкурентоспроможності і зниженням ступеня ризику в порівнянні з першим методом відновлення технічної бази виробництва.

У практиці вітчизняного проектування в умовах адміністративно-командної системи в проекти реконструкції і нового будівництва закладалася техніка, що у цей час широко використовувалася в промислових масштабах і вироблялася в масових кількостях на машинобудівних заводах. В умовах високих темпів розвитку інноваційних процесів така форма відновлення основних фондів приводила іноді до морального старіння проекту ще до початку його реалізації.