Показники ефективності інвестицій

Основним принципом оцінювання ефективності є порівняння об­сягів доходів та витрат, що їх забезпечили. При обґрунтуванні еконо­мічної ефективності інвестиційних проектів застосовується комплекс показників, що відбивають різні аспекти вже зазначеного принципу і дають змогу оцінити доцільність інвестицій системніше.

Для переходу до викладення порядку розрахунку показників наве­демо їх умовні позначення:

Р — обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об'єкта інвестицій після введення його в експлуатацію;

В_u — обсяг інвестицій, що потрібні для введення об'єкта в експлу­атацію (витрати інвестиційні);

В_е — обсяг поточних витрат діючого об'єкта, необхідних для ви­робництва товарів чи послуг, що виробляє створений об'єкт (витрати експлуатаційні);

A_t — величина нарахованої за рік амортизації основних фондів, створених за рахунок інвестицій; І

Т — кількість років життя проекту (експлуатація об'єкта та отримання доходів від інвестицій);

t — індекс (порядковий номер) кожного року експлуатації об'єкта, t = 1, 2, …, Т

1. Чиста приведена вартість проекту (NPV)розраховується як сума щорічних обсягів доходів без витрат, приведених до умов поточного року:

Для прийняття проекту NPV має перевищувати нуль.

2. Термін окупності проекту (T_k)визначає кількість років, за які загальний приведений прибуток дорівнюватиме обсягу інвестицій. Він дорівнює такому t(T_k = t),при якому

Термін окупності має бути меншим від загального терміну життя проекту: T_k < Т. Тут T_k — кількість років, потрібних для того, щоб обсяг прибутку від інвестицій зрівнявся з обсягом В_u (термін окупності); r — річна ставка дисконту, що має використовуватися для приведен­ня грошових надходжень майбутніх періодів до умов поточного року; К — коефіцієнт приведення,

3. Коефіцієнт співвідношення доходів та витрат (R) розрахо­вується як дріб, де в чисельнику має бути сума приведених вартостей доходів від інвестицій за всі роки, а у знаменнику — сума приведених витрат:

Цей показник має перевищувати одиницю.

4. Коефіцієнт прибутковості проекту (g) розраховується як спів­відношення чистої приведеної вартості доходів за період життя про­екту та обсягу капіталовкладень:

Приймаються ті проекти, для яких коефіцієнт прибутковості най­менше перевищує одиницю.

5. Внутрішня норма прибутковості проекту (R) визначається як рівень ставки дисконтування (r), при якому чиста приведена вартість проекту (за період його життя) дорівнює нулю, тобто:

Внутрішня норма прибутковості є тією межею, нижче якої проект дає негативну загальну прибутковість. Розрахована для проекту величина R має порівнюватися з її нормативним рівнем R_n, який приймається для проектів такого типу. Якщо R > R_n, проект може бути прийнятий, якщо R < R_n, проект відхиляється.

Величина R розраховується методом добору та перевірки послідовних значень r (r > R_n) з використанням комп'ютерних програм або графічним методом побудови функції залежності між NPV та r (рис. 37).

Рис. 37. Залежність між NPV та r

Для кожного проекту залежно від критеріїв, якими керуються заці­кавлене в ньому підприємство та його експерти, рівень R_n може бути різним залежно від макроекономічної ситуації в країні, рівня ризиків у країні, галузі, проекту, середньої рентабельності діяльності підприємства-інвестора, вартості його капіталу, співвідношення позиченого та власного капіталу та з інших причин.

6. Фондовіддача проекту (f) розраховується як відношення серед­ньорічного прибутку за весь період життя проекту до середньорічної залишкової вартості інвестицій за цей самий період з урахуванням їх щорічного зношення:

Цей показник визначає рівень середньої віддачі (отримання при­бутку) від кожної грошової одиниці використаних інвестицій.

Контрольні питання та завдання

1. Як визначається оцінка грошей з часом?

2. Якими чинниками визначається ефективність інвестицій?

3. Як розраховується чиста приведена вартість інвестиційного проекту?

4. Як визначається термін окупності інвестиційного проекту?

5. Як визначається коефіцієнт співвідношення доходів і витрат?

6. Як розраховується фондовіддача інвестиційного проекту?

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

А

Аванс — грошова сума, виділена за домовленістю в рахунок майбутніх пла­тежів за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.

Авуари — різні активи (грошові засоби, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть здійснюватись платежі та погашення зобов'язань їх власників.

Активи — економічні ресурси компанії (фірми) у формі основного та оборот­ного капіталу, нематеріальних активів, що використовуються у виробничій діяльності з метою одержання доходу. На практиці розміри активів підприєм­ства визначаються загальною сумою активу балансу на певну дату.

Активи на акцію — відношення активів до загальної кількості акцій.

Акціонерне товариство — компанія, що створена юридичними особами і має статутний фонд, розподілений на певну кількість акцій однакової номіналь­ної вартості, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Акціонерне товариство може бути відкритого (якщо акції розпов­сюджуються шляхом відкритої передплати або купівлі-продажу на фондо­вих біржах) або закритого (якщо акції не можуть розповсюджуватися вільно) типу. Діяльність акціонерних товариств в Україні регулюється Зако­ном України "Про господарські товариства" від 19.09.91.

Акція — цінний папір, що засвідчує долю її власника в статутному фонді акціо­нерного товариства відкритого або закритого типу, яка дає право на участь в управлінні й одержанні відповідної частини його прибутку у формі диві­дендів. Розрізняють акції іменні та на пред'явника, привілейовані та прості. Порядок випуску й обігу акцій регулюються Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91.

Аналіз кон'юнктури інвестиційного ринку — вивчення особливостей інвес­тиційного ринку або окремих його сегментів і тих змін, які відбуваються на ньому в момент спостереження порівняно з попереднім періодом.

Б

Банкрутство — установлена в судовому порядку фінансова неплатоспро­можність певної юридичної чи фізичної особи, тобто її нездатність здійснювати розрахунки за своїми зобов'язаннями. Усі процедури, пов'язані з банк­рутством, регулюються Законом України "Про банкрутство" від 14.05.92.

Безризикові інвестиції— розміщення капіталу в об'єкти інвестування, для яких відсутній ризик можливих фінансових втрат. У практиці розвинених євро­пейських країн до таких об'єктів інвестування, як правило, відносять дер­жавні урядові облігації.

Бізнес-план — основний документ, у якому стисло в загальноприйнятій по­слідовності розділів викладено головні характеристики реального інвести­ційного проекту. Бізнес-план покликаний переконати інвестора в ефектив­ності передбачуваних інвестицій.

Біржовий курс — остання ціна, за якою різні об'єкти інвестування (цінні папе­ри, об'єкти нерухомості, дорогоцінні метали та ін.) продавалися (купувалися) на відповідній біржі.

В

Валові інвестиції— загальний обсяг засобів, інвестованих у нове будівництво, придбання засобів виробництва та на приріст товарно-матеріальних запасів у певному періоді.

Відплив капіталу — переведення капіталу в значних розмірах у країни зі спри­ятливішим інвестиційним кліматом з метою уникнення оподаткування за більш високими ставками, негативних наслідків інфляції, ризику експропрі­ації та ін. Основною метою відпливу капіталу є вигідніші та гарантованіші умови його розміщення у вибраних країнах.

Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів — власні джерела фінансування реалізації інвестиційних програм (проектів). До основних внутрішніх джерел належить частина чистого прибутку компанії (фірми), що підлягає капіталізації, і сума амортизаційних відрахувань (амортизаційний фонд).

Г

Графік інвестицій — загальний обсяг інвестицій, розподілений за конкретни­ми термінами інвестування. Такий графік складається під час розробки бізнес-плану та оперативного плану реалізації інвестиційного проекту.

Грошовий потік — основний показник, що характеризує ефективність інвес­тицій у вигляді повернених інвестору коштів. Основою грошового потоку за інвестиціями є чистий прибуток і сума амортизації матеріальних і нематері­альних активів.

Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вартістю ком­панії (фірми). Вартість гудвілу характеризує не відображені в балансі нема­теріальні активи у вигляді репутації фірми, завойовані нею маркетингові по­зиції на ринку, відпрацьованість внутрішньої технології діяльності та інші активи, здатні приносити додаткові прибутки. У зарубіжній практиці вартість гудвілу часто включається в баланс компанії (фірми), що продається.

Д

Депозит — грошові або інші види активів, розміщені на збереження у фінан­сово-кредитні заклади.

Депозитарій — заклад, що приймає на зберігання гроші, документи, цінні па­пери та інші цінності.

Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, що здійснює відпо­відальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестицій­ного фонду й облік руху активів фонду на підставі депозитного договору. Діяльність депозитарію інвестиційного фонду в Україні регулюється Указом Президента "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" від 19.02.94.

Депозитний процент — сума доходу, одержуваного інвестором у разі пере­дачі коштів на зберігання відповідно до встановленого ставкою відсотка.

Державні інвестиції— інвестиції, що здійснюються державною та місцевими органами влади (управління) за рахунок бюджетних коштів, позабюджетних фондів, залучених засобів, а також державними підприємствами та заклада­ми за рахунок власних та залучених засобів.

Дериватив— стандартний документ, що засвідчує право чи зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодав­ством.

Диверсифікація інвестицій — вид інвестиційної стратегії компанії (фірми), спрямованої на розширення або зміну її інвестиційної діяльності. Розрізня­ють галузеву, регіональну та інші форми диверсифікації інвестицій.

Дивіденд, дивідендний дохід — частина прибутку акціонерного товариства, яка щорічно (або з іншою періодичністю) розподіляється між акціонерами відповідно до кількості та виду акцій, що перебувають в їх володінні.

Дисконтна ставка — ставка відсотка, за якою майбутня вартість грошей при­водиться до їх реальної вартості, тобто за якою здійснюється процес дис­контування.

Дисконтування — метод приведення майбутньої вартості грошей до їх вар­тості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).

Довгострокові активи — матеріальні та нематеріальні активи компанії з пе­ріодом використання більше одного року. До довгострокових активів нале­жать основні фонди, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінан­сові вкладення в усіх формах та інші аналогічні активи.

Довгострокові пасиви — усі види залучених засобів з терміном погашення основної суми боргу понад один рік.

Е

Емісія — випуск в обіг грошових знаків та цінних паперів.

Ефективність інвестиційного портфеля — характеристика інвестиційного портфеля (як правило, портфеля цінних паперів) за критеріями поточної до­хідності чи зростання капіталу за будь-якого рівня ризику.

Ефективність реальних інвестицій — поняття, що характеризує різні аспек­ти дохідності інвестицій. Для оцінювання ефективності реальних інвестицій використовуються чотири основні показники: 1) чистий приведений дохід; 2) індекс дохідності; 3) період окупності; 4) внутрішня норма дохідності.

Ж

Життєвий цикл галузі— загальний період часу від початку зародження га­лузі до завершення її існування (у разі випуску продукції, на яку істотно вплинув науково-технічний прогрес) або до вступу в остаточну зрілість (у разі випуску продукції, потреба в якій стабільна). У теорії життєвого циклу галузей розрізняють, як правило, п'ять основних стадій: 1) "народження"; 2) "зростання"; 3) "розширення"; 4) "зрілість"; 5) "спад", або "остаточна зрілість". В інвестиційному менеджменті визначення стадії життєвого циклу галузі пов'язане з оцінюванням інвестиційної привабливості окремих об'єктів реального чи фінансового інвестування; воно необхідне також у процесі галузевої диверсифікації інвестиційної діяльності.

Життєвий цикл інвестицій — загальний період часу від початку вкладання засобів у реальний інвестиційний проект до наступного вагомого інвесту­вання в діючий об'єкт. Як правило, життєвий цикл інвестицій розподіляють на два основні періоди: 1) інвестування до початку експлуатації об'єкта; 2) експлуатації нового об'єкта до початку наступного суттєвого інвестуван­ня в його реконструкцію або технічне переустаткування.

Життєвий цикл компанії (фірми) — загальний період часу від початку діяль­ності компанії (фірми) до природного припинення її існування або відрод­ження на новій основі (з новим складом власників і керівного персоналу, з принципово новою продукцією, технологією та ін.). У теорії життєвого циклу компанії (фірми) розрізняють, як правило, шість основних стадій: 1) "народ­ження"; 2) "дитинство"; 3) "юність"; 4) "рання зрілість"; 5) "остаточна зрілість"; 6) "старіння". В інвестиційному менеджменті визначення стадії життєвого циклу компанії (фірми) необхідне для оцінювання її інвестицій­ної привабливості чи інвестиційних якостей цінних паперів (акцій), що еміту­ються.

З

Залишкова вартість основних виробничих фондів на акцію — відношення залишкової вартості основних виробничих фондів до загальної кількості акцій.

Залучені джерела формування інвестиційних ресурсів — залучені на кре­дитній основі кошти для реалізації інвестиційного портфеля та інше майно. До основних видів залучених джерел формування інвестиційних ресурсів належать довгострокові кредити банків; засоби, отримані від емісії облігацій; майно, залучене на основі інвестиційного лізингу та селенгу.

Зовнішні джерела формування інвестиційних ресурсів — позикові та залучені джерела фінансування інвестиційних програм (проектів).

І

Інвестиції— усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що розміщу­ються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одер­жання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиції з фіксованим доходом— вкладення капіталу в об'єкти інвестуван­ня з попередньо передбаченою фіксованою ставкою дохідності. До таких об'єктів інвестування належать купонні облігації, ощадні сертифікати, при­вілейовані акції та ін.

Інвестиційна декларація — складова статуту інвестиційного фонду, в якій виз­начено основні напрямки й обмеження його діяльності, порядок випуску, продажу та викупу інвестиційних сертифікатів, а також інші питання діяль­ності фонду.

Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України регулюються Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91.

Інвестиційна інфраструктура— найважливіші галузі економіки, заклади й засоби, які безпосередньо забезпечують процес безперебійного здійснення інвестицій.

Інвестиційна компанія — торговець цінними паперами, який крім ведення інших видів діяльності може залучати засоби для здійснення спільного інве­стування шляхом емісії та розміщення цінних паперів (включаючи інвес­тиційні сертифікати). Створення та діяльність інвестиційних компаній в Ук­раїні регулюється Указом Президента "Про інвестиційні фонди та інвес­тиційні компанії" від 19.02.94.

Інвестиційна привабливість галузей — інтегральна характеристика окремих галузей економіки з позиції перспективності розвитку, дохідності інвестицій та рівня інвестиційних ризиків. Інвестиційна привабливість окремих галузей оцінюється під час розробки інвестиційної стратегії компанії (фірми) та га­лузевої диверсифікації її інвестиційного портфеля.

Інвестиційна привабливість регіонів — інтегральна характеристика окремих регіонів країни з позиції інвестиційного клімату, рівня розвитку інвестицій­ної інфраструктури, можливостей залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які істотно впливають на формування дохідності інвестицій та інве­стиційних ризиків. Інвестиційна привабливість окремих регіонів оцінюється під час розробки інвестиційної стратегії компанії (фірми) і регіональної ди­версифікації її інвестиційного портфеля.

Інвестиційна програма компаній — інвестиційна програма як відособлена частина інвестиційного портфеля компанії (фірми), сформована за галузе­вою, регіональною чи іншими ознаками з метою зручності управління. Інвес­тиційна програма включає, як правило, ряд інвестиційних проектів (наприк­лад, інвестиційна програма житлового будівництва, переробки сільськогос­подарської продукції, створення соціальної інфраструктури та ін.).

Інвестиційна стратегія — формування системи довгострокових цілей інвес­тиційної діяльності компанії (фірми) і добір найефективніших шляхів їх до­сягнення.

Інвестиційний банк — банк, який спеціалізується на фінансуванні інвестицій­ної діяльності своїх клієнтів шляхом надання їм довгострокових кредитів (позик).

Інвестиційний клімат країни — система правових, економічних і соціальних умов інвестиційної діяльності в країні, які значно впливають на дохідність інвестицій і рівень інвестиційних ризиків.

Інвестиційний менеджмент — процес управління всіма аспектами інвести­ційної діяльності суб'єкта підприємництва.

Інвестиційний портфель — сформований компанією (фірмою) перелік об'єктів реального та фінансового інвестування з урахуванням її інвестицій­них цілей.

Інвестиційний проект — об'єкт реального інвестування, який намічається до реалізації у формі придбання, нового будівництва, розширення, реконструкції тощо на основі розгляду й оцінювання бізнес-плану.

Інвестиційний ризик — імовірність виникнення непередбачуваних фінансових втрат (у формі зниження або повної втрати доходів, втрати капіталу тощо) у ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності. Розрізняють інвести­ційний ризик систематичний і несистематичний; реального і фінансового інвестування; економічний, політичний, соціальний та ін.

Інвестиційний ринок — сукупність інвестиційних відносин між продавцями й покупцями інвестиційних товарів і послуг, а також об'єктів інвестування в усіх його формах.

Інвестиційний фонд — юридична особа, заснована у формі акціонерного то­вариства, яка здійснює діяльність виключно у сфері спільного інвестування. Інвестиційні фонди поділяються на відкриті та закриті. Порядок створення та діяльності інвестиційних фондів в Україні регулюється Указом Президента "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" від 19.02.94.

Інвестиційні якості цінних паперів — інтегральна характеристика окремих | видів цінних паперів з позиції їх дохідності, ризику та ліквідності.

Інвестор— суб'єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення та здійснює вкладення власних, позичених і залучених майнових та інтелекту­альних ресурсів у об'єкти інвестування.

Індексація основних фондів— переоцінювання основних фондів, яке періо­дично проводиться з метою доведення їх початкової вартості до поточної ринкової (відновної) вартості.

Індивідуальний інвестор — окрема юридична особа, яка самостійно (без посе­редників) здійснює інвестиційну діяльність.

Інноваційні інвестиції— одна з форм інвестування, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та соціальну сферу.

Іноземні інвестиції— усі види цінностей, які вкладаються в об'єкти інвести­ційної діяльності на території певної країни. Порядок здійснення іноземних інвестицій на території України регулюється Законом України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96.

Інституційний інвестор — фінансовий посередник, який акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність, спеціалізовану, як правило, на операціях з цінними паперами.

Інструменти фондового ринку — інструменти, з допомогою яких здійснюють­ся операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового рин­ку належать облігації, ощадні сертифікати, опціони, ф'ючерсні контракти, інвестиційні сертифікати.

Інфляційна премія — додатковий дохід, який виплачується інвестору з метою відшкодування його втрат від знецінення грошей внаслідок інфляції. Рівень цього доходу прирівнюється до темпу інфляції в розглядуваному періоді.

К

Капітал — основний вид інвестиційних ресурсів у формі матеріальних і гро­шових ресурсів, різних видів фінансових інструментів. У вужчому зна­ченні — активи компанії (фірми) без зобов'язань (заборгованості).

Капіталізація — перетворення засобів у капітал. В інвестиційній діяльності найпоширенішими операціями капіталізації є капіталізація частини чистого прибутку, капіталізація дивідендів, капіталізація депозитного процента та ін.

Капіталовіддача — відношення річного обсягу продукції до статутного фонду.

Капіталоозброєність — відношення статутного фонду до кількості праців­ників.

Капітальні вкладення — інвестиції у відновлення основних фондів і на при­ріст матеріально-виробничих запасів. Капітальні вкладення здійснюються у формі нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переус­таткування.

Коефіцієнт автономії — один з основних показників, що характеризує фі­нансову стійкість компанії (фірми). Він визначається шляхом ділення суми власного капіталу на суму всіх використовуваних засобів. Чим більше зна­чення цього коефіцієнта, тим вища фінансова стійкість компанії (фірми).

Коефіцієнт довгострокової заборгованості — важливий показник оціню­вання фінансової стійкості підприємства (фірми), що характеризує відношен­ня суми довгострокової (понад рік) заборгованості до загальної суми всіх використовуваних ним коштів.

Коефіцієнт капіталізації— відношення активів до статутного фонду.

Коефіцієнт ліквідності— відношення активів до кредиторської заборгова­ності.

Коефіцієнт обіговості активів — відношення річного обсягу продукції до активів.

Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості— відношення річно­го обсягу продукції до кредиторської заборгованості.

Контрольний пакет акцій — кількість акцій, які дають інвестору право здійснювати фактичний контроль над акціонерною компанією. В Україні рішення, що підтверджує наявність контрольного пакету акцій, якщо його розмір не перевищує 51%, приймає Антимонопольний комітет з урахуван­ням конкретних особливостей засновницьких документів і структури статут­ного фонду компанії.

Кон'юнктура — сукупність факторів, що характеризують стан якого-небудь процесу, діяльності, явища.

Кон'юнктура інвестиційного ринку— система факторів, що характеризує поточний стан попиту, пропозиції, цін і рівня конкуренції на інвестиційні про-екти й послуги, а також об'єкти інвестування в усіх його формах.

Кон'юнктурний цикл — період часу, протягом якого послідовно змінюються всі стадії кон'юнктури інвестиційного ринку. Кон'юнктурний цикл поділяєть­ся на чотири стадії кон'юнктури: 1) піднесення кон'юнктури; 2) кон'юнктур­ний бум; 3) послаблення кон'юнктури; 4) кон'юнктурний спад.

Короткострокові інвестиції— форма вкладення капіталу терміном до одно­го року. До них належать придбання короткострокових облігацій, коротко­строкових депозитних сертифікатів, розміщення коштів на депозитному вкладі та інші короткострокові фінансові вкладення.

Кредитний процент — сума, що виплачується одержувачем кредиту за корис­тування позичковими коштами відповідно до встановленої ставки процента.

Крива інвестицій — графічне зображення залежності попиту на інвестиції від різних факторів: питомої ваги заощаджень у доходах; очікуваної норми при­бутковості інвестицій; ставки позичкового процента; темпів інфляції та ін.

Л

Лізинг — довгострокова форма оренди машин і устаткування, що одночасно використовується як одне із джерел формування інвестиційних ресурсів.

Ліквідаційна вартість активів— ціна продажу повністю відамортизованих активів (машин, механізмів, устаткування тощо) у разі їх заміни на нові.

Ліквідність — здатність активів використовуватися як безпосередні засоби платежу або бути готовими до швидкого перетворення на грошову форму без втрати своєї поточної вартості.

Ліквідність інвестицій — здатність об'єктів інвестування бути реалізованими протягом короткого періоду часу без втрати своєї реальної вартості.

М

Методи фінансування інвестицій— принципові підходи до фінансування окремих інвестиційних проектів або програм. До основних методів фінансу­вання інвестицій належать: 1) повне самофінансування; 2) акціонування; 3) кредитне фінансування; 4) лізинг і селенг; 5) змішане фінансування.

Моніторинг інвестиційного ринку — механізм здійснення підприємством (фірмою) постійного спостереження макроекономічних факторів розвитку інвестиційного ринку й окремих його сегментів з метою оцінювання інвес­тиційного клімату та його поточної кон'юнктури.

Моніторинг реалізації інвестиційних проектів — механізм здійснення пос­тійного спостереження за важливими поточними результатами реалізації всіх інвестиційних проектів підприємства (фірми) в умовах кон'юнктури інве­стиційного ринку, що постійно змінюється.

Мультиплікатор інвестиційних витрат — коефіцієнт, який показує, у скільки разів сума приросту національного доходу перевищує суму приросту чистих інвестицій в економіку країни. Модель такого мультиплікатора розробив Д. Кейнс.

Н

Нарощування — метод приведення теперішньої вартості грошей до їх вартості в попередньому періоді, який використовується для оцінювання майбутньої вартості інвестицій.

Незбалансований інвестиційний портфель — портфель, що складається з інвестиційних проектів та фінансових інструментів, які значною мірою не відповідають меті його формування чи фінансовим ресурсам.

Неплатоспроможність — нездатність компанії (фірми) оплатити у визначе­ний термін свої зобов'язання.

О

Об'єкти інвестування — реальні інвестиційні проекти, об'єкти нерухомості, різноманітні фінансові інструменти (насамперед інструменти фондового ринку), які є предметом інвестування.

Оборотність активів — показник, що характеризує кількість оборотних ак­тивів компанії (фірми) у періоді, який розглядається.

Окупність інвестицій — процес повернення вкладених інвестиційних засобів через одержаний прибуток, амортизацію.

Оперативне управління інвестиційним портфелем — система заходів щодо реалізації включених у портфель інвестиційних проектів, моніторингу ефек­тивності окремих об'єктів реального й фінансового інвестування та підго­товки рішень про поточне коригування портфеля (шляхом "виходу" з окре­мих інвестиційних програм і продажу окремих фондових інструментів).

П

Період окупності— показник ефективності інвестицій, який характеризує термін, протягом якого вони скуповуються повністю. Цей показник розраховується шляхом ділення загальної суми інвестицій на середньорічний гро­шовий потік, приведений до реальної вартості.

Показник поточної ліквідності— основний показник ліквідності активів ком­панії (фірми), який характеризує відношення всіх поточних активів до всіх поточних зобов'язань.

Премія за ліквідність — додатковий дохід, який виплачується (чи передбаче­ний до виплати) інвестору з метою відшкодування його ризиків, пов'язаних з низькою ліквідністю об'єктів інвестування. Розмір премії залежить від рівня ліквідності інвестицій.

Премія за ризик — додатковий дохід, який виплачується (чи передбачений до виплати) інвестору понад той рівень, який може бути за безризиковими інве­стиціями. Розмір премії залежить від рівня ризику й визначається за допо­могою моделі "лінії надійності ринку".

Прибутковість інвестицій — показник, що характеризує відношення серед­ньорічної суми чистого прибутку до обсягу інвестицій. Він показує роль прибутку у формуванні загальної дохідності інвестицій.

Прибутковість капіталу — показник, який характеризує відношення суми чистого прибутку у визначеному періоді до середньої вартості власного капіталу в цьому ж періоді.

Прибуток на акцію — відношення річного балансового прибутку до загаль­ної кількості акцій.

Приватні інвестиції— вкладення засобів, які здійснюються громадянами, а також компаніями (фірмами) недержавних форм власності.

Прямі інвестиції — інвестиції, за яких вкладення капіталу в об'єкти інвестуван­ня здійснюється інвестором самостійно без допомоги фінансових посеред­ників.

Р

Реальна ставка процента — ставка процента, яка встановлюється з ураху­ванням зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляцією.

Реальні інвестиції— вкладення коштів у реальні матеріальні й нематеріальні (інноваційного характеру) активи.

Реінвестування — переміщення капіталу з одних активів у інші ефективніші.

Рентабельність активів— відношення річного балансового прибутку до вартості активів підприємства.

Рентабельність акціонерного капіталу — відношення річного балансового прибутку до суми статутного фонду.