Іноземні інвестиції в Україні

В умовах структурної перебудови економіки України дуже гострою проблемою є потреба у великих іноземних інвестиціях. У більшості країн (США, Німеччині, Франції, Великобританії) каталізатором ін­вестиційної активності став саме іноземний капітал, який відіграв ак­тивну роль у розвитку та структурній перебудові економіки. Останні­ми роками ця тенденція особливо характерна для економіки нових індустріальних країн Південно-Східної Азії. Обсяг прямих інвестицій у ці відносно невеликі країни в кінці 80-х років перевищував 20 млрд дол. США. В обсязі промислового виробництва Бразилії питома вага спільних та іноземних підприємств у машинобудуванні, мета­лургії, хімії, нафтохімії більше 30 %. Україні слід використати досвід цих країн (особливо індустріальне розвинених країн Азії) для залу­чення на взаємовигідних умовах прямих іноземних інвестицій з ме­тою вирішення завдань структурної трансформації, розвитку імпортозамінюючих виробництв і послідовного нарощування експортного потенціалу.

Проведений аналіз соціально-економічних досягнень ряду зарубіж­них країн дав змогу обґрунтувати переваги та недоліки залучення та функціонування іноземного капіталу (рис. 33).

Рис. 33. Переваги та недоліки залучення іноземного капіталу в економіку України

За розрахунками, загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України має перевищувати 40 млрд дол. США, у тому числі для металургії — 7, машинобудування — 5,1, транспорту — 3,7, хімії та нафтохімії — 3,3 млрд дол. США. На сьогодні інвестовано в 30 разів меншу суму. Україна має потенційні можливості для ефек­тивного освоєння інвестицій на суму 2-2,5 млрд дол. США [Див.: Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні //Уряд, кур'єр. —1996. — № 62. — 2 квітня. — С.5]. Така сума дасть можливість реконструювати пріоритетні галузі проми­словості за 5 років. Але щорічні обсяги іноземних інвестицій У 3-7 разів менші. При цьому слід ураховувати, що залучення іно­земних інвестицій також потребує певних витрат. За розрахунками," за залучення 1 млн дол. США необхідно сплачувати в середньому 30 тис. дол. США.

Згідно з оцінкою спеціалістів Європейського Центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80 %. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій. За нашими розра­хунками, у світовому потоці прямих інвестицій на вітчизняну економі­ку припадає близько 1 %, або в середньому дещо більше 5 дол. США на душу населення.

Несприятливий інвестиційний клімат у 1992-1995 pp. зумовив зни­ження активності іноземних інвесторів. У 1992 р. обсяг зареєстрова­них іноземних інвестицій становив 3,8 % обсягу ВВП, у 1993 р. — 4, у 1994 р. — 2,3 %. У 1995 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій збільшився порівняно з 1994 р. у 1,4 раза.

У 1995 р. пріоритетними для іноземних інвесторів були такі галузі: внутрішня торгівля — 22,4 % загального обсягу інвестицій, харчова промисловість — 14,5, машинобудування та металообробка — 12,8, чорна та кольорова металургія — 5, зовнішня торгівля — 4,4, транс­порт і зв'язок— 4,1, легка промисловість— 4, хімічна промисло­вість — 3,9, промисловість будівельних матеріалів і будівництво — 3,7 %. Основною формою залучення інвестицій були внески у формі рухомого та нерухомого майна (60,5 %), а також грошові внески (18,8%, з них у формі цінних паперів — 12,9 %, купівлі акцій — 1,8 %). Дуже невелику частку внесків (0,4%) було реалізовано у формі нематеріальних активів та реінвестування доходів, як-от прид­бання юридичних прав, ноу-хау. За структурою загальні обсяги пря­мих іноземних інвестицій в Україну в 1995р. становили: з країн ко­лишнього СРСР — 8 %, з інших країн — 92 %.

Зазначимо, що з огляду на економічну кризу вкрай незначні обся­ги прямих інвестицій з галузей України в економіку інших країн. Так, станом на 01.01.95 вони дорівнювали 20,3 млн дол. США, що стано­вить 4,8 % обсягу зарубіжних інвестицій в економіку України, а на 01.01.96 — 29,5 млн дол. США, або відповідно 3,9 %.

Крім того, залучаючи іноземний капітал, треба враховувати, що у світі змінились інвестиційні параметри. У 70-х роках спостерігалася тенденція перевищення припливу капіталу з індустріальне розвинених країн до країн, що розвиваються. У 80-х роках характерною вияви­лась зворотна тенденція, що зумовлена насамперед падінням рівня заощаджень юридичних і фізичних осіб у розвинених країнах. За цей період у США обсяг заощаджень зменшився майже втричі, у Ве­ликобританії — удвічі, у Німеччині — у 1,8 раза, в Японії — на 25 %. Зниження частки заощаджень у валовому національному продукті розвинених країн призвело до негативного сальдо між об­сягом заощаджень та інвестиціями, до падіння в цілому обсягу інвес­тицій порівняно зі світовим національним продуктом, до збільшення реальних процентних ставок банківського кредиту. Існує зв'язок між величиною заощаджень, кредитними процентними ставками й темпа­ми соціально-економічного зростання країн, що розвиваються. Згід­но з оцінками Світового банку, збільшення реальних процентних ста­вок на 1 % уповільнює темпи соціально-економічного зростання країн, що розвиваються, на 0,2 %.

У табл. 30, 31 наведено сфери використання іноземних інвестицій в Україні та країни-донори. У 1995 р. в Україні зареєстровано 2828 іноземних інвестицій на суму 1068,7 млн дол. США, ав 1994 p. — 3042 інвестиції на суму 744 млн дол. США. За даними Комісії ООН з транснаціональних корпорацій, найбільша частка прямих інвестицій у сфері послуг припадає на фінансову діяльність, страхування та тор­гівлю.

Таблиця 30