Підприємництва в будівельній діяльності

Поліпшення роботи будівельного комплексу насамперед нерозрив­но пов'язане з активізацією інвестиційної діяльності у країні. У ме­жах здійснюваних урядом кроків щодо створення привабливого інве­стиційного клімату в Україні Держбуд послідовно вживає заходи щодо нормативного врегулювання порядку здійснення будівельної діяльності, спрощення й забезпечення прозорості ряду процедур на передпроектній стадії, усунення штучних перепон при проектуванні та будівництві.

Так, істотним гальмом для інвестора донедавна була процедура за­твердження інвестиційних програм і проектів, коли необхідно було окремо отримати висновки шести обов'язкових державних експер­тиз. Відсутність чітких правил взаємодії експертних органів призво­дило до того, що процес експертизи тривав іноді до півроку, а за­гальна вартість цих робіт досягала 40 % і більше від вартості проект­но-кошторисної документації.

Для виправлення такого становища Держбуд України ініціював прийняття відповідного Указу Президента України, а на його вико­нання — внесення необхідних змін і доповнень до Закону України "Про інвестиційну діяльність". Це дало змогу встановити норму, згідно з якою інвестор зобов'язаний отримати єдиний позитивний комплексний висновок усіх державних експертиз. При цьому він звертається лише до однієї інстанції — служби Укрінвестекспертизи, яка організовує підготовку й видачу комплексного висновку.

Іншим урядовим рішенням затверджено нове Положення про про­ведення торгів (тендерів) у будівництві. Застосування тендерних про­цедур є обов'язковим, якщо очікувана вартість будівництва або капітального ремонту об'єктів і споруд становить щонайменше 200 тис. грн. З метою підтримки вітчизняних підрядних організацій при проведенні тендерів передбачається застосування 15-відсоткової поправки до ціни виконання замовлення на користь українських пре­тендентів.

Наступним важливим кроком щодо активізації інвестиційної діяль­ності має стати законодавче запровадження майнової відповідаль­ності за порушення умов договору підряду на будівництво об'єктів і споруд. Відповідальність за недотримання умов контракту рівною мірою мають нести всі учасники інвестиційного процесу, включаючи державу. Проект такого законопроекту було підготовлено і внесено до Верховної Ради України.

Триває робота щодо вирішення ще одного гострого питання — узгодженості інтересів інвесторів і місцевих органів влади щодо роз­витку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населе­них пунктів, зокрема встановлення граничних розмірів пайових внес­ків інвесторів на зазначені цілі. У деяких регіонах розмір цих внесків досягає вартості самої будови, що аж ніяк не стимулює потенційних замовників до вкладення коштів.

Підготовлені Комітетом і підтримані всіма облдержадміністраціями пропозиції передбачають, що розміри пайових внесків не повинні пе­ревищувати 25 % загальної вартості будівництва. А інвесторам, що створюватимуть нові робочі місця, будуватимуть житло, вирішувати­муть проблеми незавершеного будівництва, ремонту й реставрації пам'яток архітектури, будуть надаватися відповідні пільги.

Нині підготовлені проекти документів опрацьовуються з відповід­ними міністерствами й відомствами, органами Верховної Ради з ме­тою їх узгодження та якнайшвидшого прийняття.

Держбуд України багато уваги приділяє питанню ціноутворення в будівництві та ремонті. Періодично уточнюється та оновлюється нор­мативна база, що дає змогу визначати вартість будівництва та ремон­ту на всіх стадіях інвестування. Так, в умовах високого рівня інфляції в Україні було впроваджено дворівневу систему ціноутворення, що уможливило використання напрацьованої кошторисної документації та визначення фактичних рівнів цін складових будівельної продукції. На той час такий механізм повністю себе виправдав, що дало мож­ливість у належний спосіб захистити і підтримати вітчизняного това­ровиробника.

Нині Держбуд та Академія інвестицій і прогнозування України роб­лять спробу спростити порядок визначення вартості будівельної про­дукції, що актуально на даному етапі розвитку ринкових відносин. Науково-технічна рада схвалила нову концепцію ціноутворення, яку після погодження з Мінекономіки, Мінфіном та Держкомстатом Украї­ни буде покладено в основу принципів формування вартості будів­ництва в розвинених ринкових умовах. Це дасть змогу оперативно визначати вартість на всіх стадіях інвестування, забезпечить рівні умо­ви як для вітчизняних підрядних організацій, так і для зарубіжних фірм, що братимуть участь у тендерах на будівництво не тільки в Ук­раїні, а й поза її межами.

Серед інших, уже запроваджених заходів необхідно зазначити за­твердження базових розцінок для визначення вартості розробки ар­хітектурно-планувальних завдань, які надаються забудовникам місце­вими органами-містобудування й архітектури, а також вартості надан­ня технічних умов на приєднання до інженерних систем і мереж.

Важливим елементом підприємницької діяльності у сфері містобу­дування та будівництва є архітектурна діяльність, причому в такому розумінні цього терміну, як це прийнято у світовій практиці (тобто протягом усього часу реалізації проекту від задуму до втілення у ви­гляді будови чи споруди).

З метою узгодження цих процесів з усталеними міжнародними ви­могами Комітет розробив і вніс до Верховної Ради України проект Закону України "Про архітектурну діяльність". Це дуже важливий до­кумент, який значною мірою сприятиме поліпшенню процесів проек­тування й будівництва, встановленню чітких правових і організаційних норм для здійснення цієї діяльності. Його положення спрямовані на підвищення вимог до архітектурного й технічного рівня споруджува­них об'єктів, професійного та кваліфікаційного рівня архітектурної справи, упровадження нових форм цієї діяльності.

Важливим моментом під час формування бізнес-планів і програм розвитку підприємств і виробництв є наявність конкретної й достовір­ної інформації щодо подальшого розвитку конкретних населених пунктів, використання й забудови відповідних територій. З метою пра­вового та нормативного врегулювання цих питань Комітет розроб­ляє ряд важливих документів, упровадження яких дасть змогу ство­рити чітку й послідовну систему вирішення складних містобудівних проблем з урахуванням інтересів усіх учасників інвестиційного проце­су. Урегулювання більшості з названих проблем передбачено зако­нопроектом "Про планування і забудову територій", який розроблено. Держбудом України й подано до Кабінету Міністрів України для по­дальшого внесення до Верховної Ради України. Водночас розроб­люються проект Генеральної схеми планування території України, а також Концепція сталого розвитку населених пунктів України, де вра­ховано основні принципи, проголошені у висновках другої світової конференції ООН з населених пунктів.

Продовжується формування та вдосконалення нормативної бази у сфері містобудування — уведено в дію державні будівельні норми "Склад, зміст і порядок розроблення, погодження та затвердження ге­неральних планів міських населених пунктів", а також Типове положення про розробку та видачу архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектування об'єктів та ряд інших документів.

Велике значення для успішного розвитку підприємницької діяль­ності у будівництві має формування сучасної нормативної бази буді­вельної діяльності. Цю роботу Комітет розпочав одразу після прого­лошення незалежності України. Створено відповідну систему класи­фікації, сформовано базові організації зі стандартизації та технічні комітети, організовано систему підготовки, розгляду й затвердження нормативних документів, налагоджено їх видання та розповсюджен­ня, регулярно виходить інформаційний бюлетень Комітету.

Сьогодні можна стверджувати, що Україна має власну нормативну базу, проте для її підтримки в актуалізованому стані потрібні великі кошти — близько 2 млн грн щорічно. На жаль, через обмежені бюджетні витрати такі кошти Комітету не виділяються. Держбуд Ук­раїни вживає заходів, спрямованих на визначення пріоритетності роз­робки нормативних документів, залучення альтернативних джерел фінансування їх розробки, сприяння ініціативній підготовці й подання на затвердження необхідних стандартів і норм. Водночас у вирішенні цього питання активнішу участь мають брати й підприємницькі струк­тури. Особливо це актуально й доцільно під час розробки й затвер­дження нормативів на використання нових енергозберігаючих мате­ріалів і виробів, прогресивних технічних рішень, сучасних ефективних технологій для житлового будівництва.

Нині, коли житло будується здебільшого за рахунок позабюджет­них коштів (близько 90 %), а приватне житло в новому будівництві перевищує 60 %, вимоги до житлових будинків переважною мірою визначаються його користувачами та замовниками. На перший план виходять споживчі якості, функціональні зручності, комфортність про­живання і, звичайно ж, вартість.

Останніми роками Держбуд України цілеспрямовано працює над створенням нових індустріальних архітектурно-будівельних сис­тем — економічніших і ефективніших щодо архітектури. Ці перспек­тивні системи пройшли експериментальне випробування і однаково можуть використовуватись для будівництва комунального, приватно­го та колективного житла. До них належать системи "Пластбау", "Термодім", "Голдплан", "Рампа", а також система на основі дрібно-штучних порожнистих блоків "сухого" пресування з використанням місцевої сировини, технологічне обладнання для якої випускає Чер­каський завод "Строммашина". Вирішується питання застосування в Україні відомої системи "Драйвіт", що значно полегшило б розв'язання теплотехнічної проблеми як у новому будівництві, так і під час реконструкції й модернізації існуючого житлового фонду.

Виконується робота й щодо впровадження нових інженерних сис­тем. Проведено комплекс експериментальних досліджень і введено в дію нормативи на дахові газові котельні модульного типу, які пов­ністю автоматизовані й дають велику економію енергоносіїв порівня­но із центральними. Успішно працює в цьому напрямку спільне підприємство "Укрінтерм", яке обладнало такими котельнями понад 50 об'єктів в Україні, а також у Білорусі й Російській Федерації.

Для запровадження в холодному й гарячому водопостачанні жит­ла Комітетом за погодженням з Міністерством охорони здоров'я й Держстандартом України рекомендовано використовувати пластикові труби чеської системи "Екопластик", що дешевші й набагато довговічніші та ефективніші, ніж оцинковані. Розроблено всю необхідну нормативну й технічну базу на впровадження лічильників газу, води, тепла, а також технічні рішення й нормативну документацію на впро­вадження "теплих" вікон, балконних, протиударних дверей та інших конструкцій, встановлення яких передбачене чинними нормами.

Слід зазначити, що ця величезна робота виконувалась в умовах вкрай обмеженого бюджетного фінансування, аби дати можливість підприємствам і організаціям на практиці застосувати нові технічні та конструктивні рішення. Ряд пропозицій було прийнято з ініціативи са­мих підприємств, які були заінтересовані в упровадженні відповідних систем.

Нові архітектурно-технічні рішення популяризуються на різних вис­тавках ("Котедж", "РЕСУРС" та ін.), які стали вже традиційними, а та­кож на семінарах і конференціях.

Водночас при сприянні з боку держави розвитку підприємництва в будівельній галузі створювати нові підприємства і організації потен­ційно небезпечно. Результатами неякісного, з порушенням норм і пра­вил виконання робіт можуть стати непередбачувані наслідки, пов'язані з виникненням загрози для життя й здоров'я людей та їх майна.