Показники основних галузей економіки.

 

Рис. 2.1. Темпи приросту основних галузей економіки Ізяславського району у співвідношенні 2009 до 2088рр.

З даної гістограми ми бачимо що за період 2008-2009 років обсяг реалізованої промислової продукції у діючих цінах збільшився, і темп приросту становить 9,64 %. Також можна сказати про те, що темп приросту загальної кількості підприємств збільшився на 36,06% і це звичайно є великим позитивним моментом у розвитку основних галузей економіки Ізяславського району. З вище зазначеної гістограми темп приросту ми можемо побачити як з додатнім значенням так і з від’ємним.

Зазначимо також темпи приросту основних галузей економіки у співвідношенні 2010 до 2009рр.

 

Рис.2.2. Темпи приросту розвитку основних галузей економіки Ізяславського району у співвідношенні 2010 до 2009рр.

В даній гістограмі ми можемо спостерігати найкращий темп приросту певного обсягу випуску продукції промисловості у діючих цінах (91,77%).

2.3.2. Фінансові показники.

Фінансові показники — це абсолютні величини, які характеризують створення й використання фінансових ресурсів в економіці держави, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансів. Вони визначають кількісну й якісну характеристику господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічної системи.
Сукупність фінансових показників створює систему, що розподіляється на зведені й індивідуальні показники. Зведені показники характеризують явища й процеси на макрорівні. Індивідуальні — деталізують зведені та доповнюють їх. Зведені фінансові показники можна умовно розподілити на загальнодержавні, галузеві й територіальні.
До числа зведених фінансових показників належать: загальний обсяг фінансових ресурсів, обсяги доходів і видатків бюджету, обсяг грошових нагромаджень в економіці держави, розміри фонду споживання та фонду нагромадження тощо. Ці показники дають змогу визначити загальноекономічні пропорції, рівень фінансового забезпечення показників економічного й соціального розвитку, рівень збалансованості прогнозних показників.

Зведені фінансові показники, крім сказаного вище, повинні давати оцінку фінансового аспекту ефективності суспільного виробництва протягом певного періоду в розрахунку на одиницю всіх затрат, які необхідні для його одержання. Проте ці зведені показники потребують додаткових розрахунків. До їх числа належить показник фінансових результатів виробництва. Він розраховується як відношення загальної суми одержаних фінансових ресурсів у державі до вартості основних і оборотних фондів і фонду заробітної плати. Показник фінансових результатів виробництва дає змогу оцінити ефективність використання залучених до виробничого процесу ресурсів.

Відносна абсолютна їх економія приводить до зростання нагромаджень.
Заслуговує на увагу показник фінансової віддачі матеріального виробництва, який доцільно вираховувати як відношення затрат на розширення виробництва до суми приросту фінансових ресурсів. Важливим також є й показник фінансової місткості валового внутрішнього продукту. Він вираховується як відношення загальної величини фінансових ресурсів до величини створеного валового внутрішнього продукту. Аналогічно може вираховуватися фінансова місткість валового внутрішнього продукту. Ці показники досить точно характеризують результати матеріального виробництва розподілу й перерозподілу, що здійснюється за допомогою фінансів. Більшість із наведених показників може розраховуватися на рівні території або підприємства відповідно до певної модифікації.
Кожний із наведених вище зведених показників деталізується за індивідуальними. Так, зведений фінансовий показник — загальний обсяг фінансових ресурсів може деталізуватися за показниками прибутку, різними видами податків та відрахувань, які щодо відповідної бази вирахування характеризують окремий бік фінансової діяльності держави, регіону, підприємства. Аналогічно зведений показник доходів або витрат бюджету можна деталізувати за індивідуальними показниками, такими, як платежі населення, підприємницьких структур тощо. Витрати бюджету також можна деталізувати в розрізі певних напрямків витрат — на соціальні гарантії, соціально-культурні потреби, народне господарство, управління, оборону тощо.
Слід зазначити, що показники, які характеризують фінансове забезпечення соціального розвитку, заслуговують на те, аби їх виділити в окрему групу. Зведений фінансовий показник видатків на соціальний розвиток має бути деталізований у показниках за джерелами фінансування, тобто за рахунок бюджету, коштів підприємницьких структур та інших джерел. Крім того, доцільно розраховувати показники витрат на душу населення в розрізі окремих видів — на освіту, соціальний захист, підготовку кадрів, охорону здоров'я.

Впровадження в практику управління економікою більшого переліку фінансових показників дасть можливість приймати обґрунтованіші рішення щодо підвищення ефективності виробництва, удосконалення його структури, здійснення структурної перебудови економіки, забезпечення соціального захисту населення тощо. Крім того, буде створено підґрунтя для вдосконалення нормативної бази планування і прогнозування, контролю за використанням фінансових ресурсів.

Фінансове забезпечення реалізації завдань і заходів Програми буде здійснюватися за рахунок власних коштів підприємств, коштів державного і місцевих бюджетів, вітчизняних та іноземних інвесторів, кредитів банків, коштів небанківських фінансових установ, залучених коштів населення, а також коштів інших джерел не заборонених чинним законодавством.

За рахунок залучення усіх доступних фінансових ресурсів на соціально-економічний розвиток регіону буде спрямовано 42,7 млн. грн. капітальних інвестицій, з них інвестиції в основний капітал становитимуть 38,7 млн. гривень. Ряд проектів передбачають застосування енергозберігаючих технологій.

Перелік об’єктів будівництва, які передбачається фінансувати за рахунок бюджетних коштів, буде сформовано після затвердження Кабінетом Міністрів України порядку розподілу коштів відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Складовими частинами Програми є діючі інші регіональні програми та заходи райдержадміністрації щодо мінімізації наслідків впливу фінансової кризи на економіку району. Необхідно забезпечити належне фінансування з районного бюджету першочергових заходів лише тих регіональних програм, які реалізуються відповідно до пріоритетів даної Програми.

Складовими частинами Програми є діючі інші регіональні програми (додаток 3) та заходи райдержадміністрації (додаток 2) щодо мінімізації наслідків впливу фінансової кризи на економіку району. Необхідно забезпечити належне фінансування з районного бюджету першочергових заходів лише тих регіональних програм, які реалізуються відповідно до пріоритетів даної Програми.

З метою підтримки підприємництва буде продовжена практика щодо можливості часткового відшкодування з районного бюджету відсоткових ставок за банківськими кредитами, залученими суб’єктами малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів. Фінансові показники Ізяславського району за 2008-2010рр. відобразимо у таблиці 2.1.:

Фінансові показники.

Табл. 2. 1.

	Одиниця виміру	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Показники	Абсолютне значення	Темп росту	Темп приросту	Абсолютне значення	Темп росту	Темп приросту
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	млн.. грн.	26,18	34,75	132,73	32,73	17,43	50,16	-49,84
у тому числі: прибуток	млн.. грн.	28,75	38,59	134,23	34,23	19,9	51,57	-48,43
збиток	млн.. грн.	2,57	3,84	149,42	49,42	2,47	64,32	-35,68
Кількість прибуткових підприємств	одиниць			103,70	3,70		75,00	-25,00
Кількість збиткових підприємств	одиниць			125,00	25,00		60,00	-40,00

 

З даної таблиці можна сказати про те що у 2008 році у порівнянні з 2009 роком були менші, але беручи до уваги 2010 рік, то тут збитки є ще меншими. Кількість прибуткових підприємств найбільше було у 2009р. – 28 підприємств, найменше у 2010р. – 21 підприємство, відповідно темп приросту у 2009р. становить (3,70%), у 2010р. – (-25, %).

Найбільша кількість збиткових підприємств ми можемо спостерігати у 2009 році – 10 підприємств, найменше у 2010р. – 6 підприємств.

Відобразимо темпи приросту фінансових показників за 2009 та 2010рр. у наступному графіку:

 

Рис.2.3. Темп приросту фінансових показників 2009-2010рр.

На графіку видно що темпи приросту у 2009 році та у 2010р., є різноманітними, що несуть за собою як позитивний характер так і негативний. Але є негативним те що збиток займає досить значний відсоток і у 2009р. становить (49,2%). У 2010 році збиток зменшився і становить (-35, 68%).

Показники темпів приросту переважно є кращими у 2009 році ніж у 2010 році.

Розвиток споживчого ринку.

Етапи прийняття рішення на споживчому ринку про купівлю товару:
• визначення проблеми (покупець усвідомлює потребу в певному товарі);
• пошук інформації (де купити і за якою ціною);
• оцінка варіантів (вибір пріоритету);

• рішення про купівлю;

• реакція на покупку.

На поведінку покупців на споживчому ринку впливають певні чинники:
Особисті стосунки: повноваження; статус;

уміння переконувати; уміння поставити себе на місце іншого. Індивідуальні риси: рівень платоспроможності; освіта; тип особистості; службове становище; готовність ризикувати.
Поведінковий принцип. Пошукові переваги — переваги товару, які цікавлять певну групу споживачів. Наприклад, за цим критерієм споживачів можна сегментувати так:

1) споживачі, для яких головне — це задоволення;

2) споживачі, для яких головне — імідж;

3) споживачі, для яких головне — функціональність.

Мотиви купівлі товару можуть бути різними. Товари купують у випадку крайньої необхідності (поломка водопровідного крана), заздалегідь (меблі, побутові електроприлади), в міру необхідності (мило, дезодоранти, електробритви), у дарунок (набори цукерок до свят) тощо.

Поведінка покупця в разі купівлі товару також може різнитися. Деякі споживачі є прихильниками певної марки товару, інші — новаторами та експериментаторами. При виведенні нового товару на ринок компанії орієнтуються саме на ту групу споживачів, які є новаторами та експериментаторами. Але і серед прихильників однієї торгової марки завжди є прошарок експериментаторів, яких тільки потрібно виявити.
Використання товару зумовлює поділ споживачів на "активних користувачів", "пасивних користувачів" і "не користувачів". Здебільшого спрацьовує принцип 80:20, тобто 80 % продажу належить 20 % споживачів.

Дослідження сприйняття життєвих цінностей та думок — остання поведінкова ознака для сегментування споживчих ринків. Вона класифікується як поведінкова змінна, оскільки сприйняття, життєві цінності та думки часто пов'язані з поведінкою людини. Групування споживачів виконується шляхом ідентифікації тих, хто однаково сприймає товари на ринку (сегментування на основі єдності сприйняття), має аналогічні думки щодо певного товару (сегментування на основі єдності думок). Такі види аналізу дають змогу з'ясувати, як різні групи споживачів сприймають ринок.

Сегментування на підставі життєвих цінностей базується на принципах і стандартах, якими люди керуються у визначенні найважливішого у своєму житті. Одна компанія, що займається дослідженням ринку, виявила наявність семи груп на основі спільності життєвих цінностей їх представників:

1) любителі "покопатися" у собі;

2) експериментатори;

3) яскраво виражені споживачі;

4) ті, хто відчуває себе членами певної групи, суспільства;

5) збуджувачі громадського спокою;

6) ті, хто вміє виживати;

7) безцільні.

В Ізяславському районі потрібно досягати економічної стабільності, для цього існує програма яка розроблена на 2010 рік і включає в себе:

Цілі діяльності та очікувані результати:

утримання стабільної цінової ситуації на ринку соціально важливих товарів і послуг;

припинення та недопущення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

відновлення активної кредитної діяльності за рахунок повернення у банківську систему коштів, які були вилучені вкладниками в період фінансово-економічної кризи;

зміцнення фінансового стану суб’єктів господарювання через активізацію господарської діяльності, поліпшення взаєморозрахунків, подолання негативних наслідків впливу світової фінансової кризи на економіку;

скорочення податкового боргу, у тому числі до місцевих бюджетів, в обсязі не менше 3% від суми боргу на 1 січня 2010 року;

дотримання учасниками бюджетного процесу норм бюджетного законодавства;

збалансованість показників місцевих бюджетів;

зниження рівня бюджетної заборгованості.

Основні завдання та заходи:

1. Попередження необґрунтованого зростання цін і тарифів на товари та послуги

контроль за додержанням вимог законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктами господарювання-учасниками узгоджених дій, що стосуються встановлення цін придбання або реалізації товарів, або суб’єктами господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку – протягом року;

забезпечення реалізації цінової політики відповідно до Закону України “Про ціни і ціноутворення” та у межах повноважень, наданих Кабінетом Міністрів України:

– здійснення державного регулювання ціноутворення, у тому числі шляхом запровадження інтервенційних механізмів у разі зростання цін на окремих продовольчих ринках – протягом року;

– продовження оперативного дослідження ринку споживчих товарів і послуг, вжиття заходів щодо недопущення цінової дестабілізації, пом’якшення наслідків у разі виникнення проблемних питань на товарних ринках – протягом року;

– забезпечення прозорості формування цін (тарифів) на послуги суб'єктів природних монополій з метою недопущення включення до тарифів необґрунтованих витрат, створення сприятливого економічного середовища для підприємницької та інвестиційної діяльності – протягом року;

– посилення контролю за встановленням суб’єктами господарювання торговельних (постачальницько-збутових) надбавок на окремі види продовольчих товарів, ціни на які підлягають державному регулюванню – протягом року;

приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня, що має включати інвестиційну складову для забезпечення підвищення якості надання послуг – протягом року;

забезпечення ефективної роботи районної робочої групи з вивчення ситуації на продовольчому ринку, дотримання підприємствами торгівлі у віддалених населених пунктах державної дисципліни цін, контролю за якістю та безпечністю продукції – протягом року;

сприяння розширенню мережі закладів роздрібної торгівлі у віддалених населених пунктах – протягом року;

сприяння розширенню фірмової торговельної мережі виробників соціально значущих продовольчих товарів та збільшенню присутності на ринку району виробників, які пропонують найнижчі ціни на соціально значущі товари, зокрема продовольчі – протягом року;

сприяння зниженню та ліквідації бар’єрів для вступу нових суб’єктів господарювання на ринки товарів, робіт і послуг – протягом року..

2. Поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання

проведення роботи щодо поліпшення взаєморозрахунків між підприємствами, зменшення простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості – протягом року;

системна взаємодія із суб’єктами, уповноваженими управляти підприємствами з нестабільним фінансово-господарським станом – протягом року;

забезпечення ефективної роботи робочої групи з питань сприяння відновленню платоспроможності суб’єктів господарювання – протягом року;

фінансове оздоровлення та відновлення платоспроможності комунальних підприємств – протягом року;

вжиття відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємств-боржників – протягом року.

3. Проведення прогнозованої та раціональної податкової політики

забезпечення надходження податку на додану вартість – протягом року;

вилучення з реєстру платників податку на додану вартість тих платників, реєстрація яких не відповідає нормам чинного законодавства – протягом року;

вжиття заходів щодо погашення податкового боргу та забезпечення платниками податків добровільної, у повному обсязі, сплати поточних податкових зобов’язань – протягом року;

розширення бази оподаткування заходами податкового контролю за рахунок суб’єктів господарювання, які при значних обсягах господарської діяльності декларують до сплати незначні суми податкових зобов’язань – протягом року;

оприлюднення критеріїв відбору платників податків для проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання, забезпечення відкритості та прозорості планування документальних перевірок – протягом року;

подання в органи управління пропозицій щодо розірвання договору (контракту) з керівниками підприємств державної та комунальної форм власності, які не забезпечують оплату платежів до бюджету, накопичують податковий борг – протягом року;

проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків з питань податкового законодавства із застосуванням різноманітних форм та методів, особистого прийому громадян і вжиття заходів щодо своєчасного та якісного розгляду їх звернень – протягом року.

4. Забезпечення ефективного та цільового використання бюджетних коштів

концентрація капітальних видатків на виконання пріоритетних інвестиційних проектів – протягом року;

спрямування бюджетних коштів на реалізацію пріоритетних районних цільових програм та посилення контролю за їх використанням – протягом року;

здійснення контролю за станом розрахункової дисципліни розпорядників бюджетних коштів – протягом року;

попередження виникнення простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, вжиття заходів щодо погашення допущеної такої заборгованості – протягом року;

проведення в першочерговому порядку розрахунків за захищеними видатками загального фонду державного та місцевих бюджетів – протягом року;

посилення контролю за дотриманням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів термінів реєстрації фінансових зобов’язань – протягом року;

забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку – протягом року;

дотримання норм бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу – протягом року.

Відповідальні виконавці:

управління економіки, фінансів райдержадміністрації, управління Державного казначейства України в районі, контрольно-ревізійний відділ, МДПІ, органи місцевого самоврядування, розпорядники бюджетних коштів.

Усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

Цілі діяльності та очікувані результати:

зняття зайвих адміністративних та регуляторних бар’єрів на шляху розвитку підприємництва;

упорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру;

формування активного підприємницького середовища та громадянської самосвідомості підприємців;

розвиток малого підприємництва в сільській місцевості;

насичення споживчого ринку якісними та безпечними товарами, роботами, послугами;

забезпечення належного захисту прав споживачів.

Основні завдання та заходи:

1. Впровадження ефективної регуляторної політики та усунення перешкод у веденні підприємницької діяльності

забезпечення публічності та прозорості реалізації регуляторної політики – протягом року;

забезпечення системності та узгодженості прийняття регуляторних актів у сфері господарської діяльності – протягом року;

залучення громадських об’єднань підприємців до формування основних засад державної регуляторної політики – протягом року;

оптимізація дозвільної системи та підвищення ефективності діяльності дозвільного центру – протягом року;

активізація та підвищення ефективності роботи Координаційної ради з питань розвитку підприємництва – протягом року;

сприяння ефективній роботі місцевої галузевої ради підприємців – протягом року.

2. Надання фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки суб’єктам підприємництва

залучення коштів міжнародних фондів і програм технічної допомоги для підвищення ефективності роботи суб’єктів малого підприємництва – протягом року;

стимулювання підприємницької ініціативи безробітних громадян – протягом року;

3. Створення сприятливих умов для ведення бізнесу

інформаційна та методична підтримка підприємництва – протягом року;

підвищення кваліфікації кадрів малого підприємництва та навчання незайнятого населення основам підприємницької діяльності – протягом року;

залучення приватних підприємців і спеціалістів підприємств до участі у Програмі з перепідготовки управлінських кадрів у сфері підприємництва “Українська ініціатива” – протягом року;

проведення просвітницької роботи з питань впровадження норм систем управління якістю згідно з міжнародними стандартами – протягом року.

4. Забезпечення державного захисту прав споживачів на якісні та безпечні товари і послуги

здійснення контролю за якістю і безпечністю основних груп продовольчих та непродовольчих товарів, у тому числі дитячого асортименту і нафтопродуктів – протягом року;

здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання Правил надання послуг населенню з тепло-, водопостачання та водовідведення, Правил користування електричною енергією для населення та Правил надання населенню послуг газопостачання – протягом року;

здійснення контролю за якістю надання платних послуг населенню – протягом року;

здійснення контролю за всіма видами реклами – протягом року;

забезпечення надання споживачам необхідної та достовірної інформації про товари та послуги, правової допомоги – протягом року;

проведення просвітницької роботи з питань захисту прав та інтересів споживачів – протягом року;

сприяння підвищенню культури торговельного обслуговування населення, зменшення кількості скарг на неналежне надання послуг та виконання робіт – протягом року;

об’єктивний, всебічний і вчасний розгляд звернень громадян, уникнення причин та умов, які сприяють порушенню прав споживачів – протягом року.

5. Розвиток регіонального споживчого ринку

сприяння насиченню споживчого ринку якісними та безпечними товарами, в першу чергу вітчизняного і місцевого виробництва, розширення фірмової торговельної мережі – протягом року;

проведення роботи щодо ліквідації проявів стихійної торгівлі та легалізації діяльності об’єктів побутового обслуговування населення – протягом року;

задоволення потреб сільського населення у товарах повсякденного вжитку та першої необхідності – протягом року;

підтримка розвитку малого підприємництва у сфері побутового обслуговування населення, особливо у сільській місцевості – протягом року;

організація продажу сільськогосподарської та іншої продукції безпосередньо її виробниками – протягом року;

проведення розрахунку потреби бюджетних закладів району в товарах (роботах, послугах), які планується закупити у 2010 році за бюджетні кошти – лютий;

проведення моніторингу договірної роботи головних розпорядників коштів з проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти – протягом року.

Відповідальні виконавці:

управління економіки, розвитку інфраструктури, агропромислового розвитку, дозвільний центр райдержадміністрації, районний центр зайнятості, розпорядники бюджетних коштів, промислові підприємства, громадські об’єднання.

Розвиток конкуренції на регіональному ринку.

Цілі діяльності та очікувані результати:

моніторинг проявів зловживань монопольним становищем суб’єктів господарювання на соціально важливих ринках, вжиття заходів реагування відповідно до норм чинного законодавства;

доведення рівня оплати населенням житлово-комунальних послуг до 100 відсотків.

Основні завдання та заходи:

1. Створення передумов для розвитку конкуренції на товарних ринках, обмеження проявів монополізму на регіональному ринку

зменшення рівня монополізації регіональних товарних ринків, зняття або зниження бар’єрів для вступу нових суб’єктів господарювання на товарні ринки, насамперед, соціально значимі – протягом року;

забезпечення рівних умов здійснення підприємницької діяльності для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності – протягом року;

недопущення встановлення обмежень щодо кількості суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати певні види господарської діяльності – протягом року;

додержання органами влади конкурсних засад при визначенні суб’єктів господарювання, яким надається право здійснювати певні види господарської діяльності – протягом року;

сприяння розвитку добросовісної конкуренції – протягом року;

забезпечення конкурентних засад при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти – протягом року.

2. Розвиток конкуренції на ринку житлово-комунальних послуг

підвищення тарифів до економічно обґрунтованих норм – до 01.08.2010 року;

зменшення споживання енергоносіїв – протягом року;

забезпечення скорочення обсягу боргу населення за житлово-комунальні послуги на 5% - протягом року;

зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості на житлово-комунальних підприємствах – протягом року;

укладання договорів з реструктуризації боргу між виробниками послуг та споживачами – протягом року;

залучення населення до утримання житлового фонду та сприяння органів місцевого самоврядування створенню ОСББ – по мірі надходження звернень;

подальше оснащення житлового фонду приладами обліку споживання води (150 лічильників) – протягом року;

підвищення якості надання підприємствами житлово-комунальних послуг:

– подальше проведення робіт по удосконаленню та по організації вивозки сміття від приватного сектору та безконтейнерної вивозки від багатоквартирних будинків – протягом року;

– придбання сміттєвоза (225,0 тис. грн. з міського бюджету) – до кінця року;

– заміна мережних трубопроводів подачі тепла і води попередньо ізольованими трубами (28,0 тис. грн. з міського бюджету) – до 01.10.2010 року;

– проведення капітального ремонту покрівель житлових будинків (115,0 тис. грн. з міського бюджету) – до 01.10.2010 року;

– проведення капітального ремонту електрообладнання житлових будинків (16,0 тис. грн. з міського бюджету) – до 01. 10.2010 року;

– проведення ремонту внутрішньобудинкових мереж (40,0 тис. грн. з міського бюджету) – до 01.10.2010 року;

– проведення капітального ремонту головної каналізаційно-насосної станції та очисних споруд (780,0 тис. грн. - з державного бюджету) – до 01.10.2010 року;

– проведення реконструкції мереж вуличного освітлення (50,0 тис. грн. з міського бюджету) – до 01.10.2010 року;

– проведення поточного ремонту комунальних доріг міста (180,0 тис. грн. з міського бюджету) – до 01.10.2010 року.

– проведення поточного ремонту комунальних доріг в сільській місцевості (180,9 тис. грн. з бюджетів сільських рад).

Відповідальні виконавці:

управління економіки, житлово-комунального господарства РДА, органи місцевого самоврядування, керівники суб’єктів господарювання.