Матеріали Практикуму з космічного права у ХХІ столітті

(переклад з російської автора [122] )

Вступ

1. Учасники Практикуму з космічного права у ХХІ столітті, організованого Міжнародним інститутом космічного права, зазначили, що Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (резолюція 2222 (ХХІ) Генеральної Асамблеї від 19 грудня 1966 року, додаток), і наступні засновані на ньому міжнародні документи дозволили успішно вирішити задачу створення правового підґрунтя для дослідження та використання космічного простору в мирних цілях і, як наслідок, задачу збереження космічного простору на благо людства. Однак серйозні зміни в галузі космічної діяльності на сучасному етапі зумовили необхідність в подальшій розробці цього підґрунтя, за умови збереження усього того, що вже було досягнуто міжнародною спільнотою.

2. Учасники Практикуму зазначили також, що Юридичний підкомітет Комітету з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, як механізм нормотворчої діяльності в системі Організації Об’єднаних Націй, на цей час має унікальну можливість вирішувати різноманітні питання на основі дослідницького підходу. Ці питання могли б гнучко вирішуватися Юридичним підкомітетом за умови прийняття Комітетом і Генеральною Асамблеєю рішення про порядок черговості цих питань, в якому вони мають бути включені до порядку денного Підкомітету.

3. Практикум виносить наступні перелічені нижче рекомендації.

 

Висновки та пропозиції

4. Швидке розширення масштабів діяльності приватного сектору в космічній галузі та пов’язаних з нею галузях вимагає вивчення багатьох аспектів діючого космічного права, зокрема, в тому, що стосується:

а) питань використання космічних систем, які пов’язані з питаннями відповідальності та юрисдикції, які не охоплені наразі космічним правом;

b) впливу комерціалізації та приватизації космічної діяльності на державний сектор послуг у цій галузі;

с) прав інтелектуальної власності та питань передачі технологій, у зв’язку з якими може знадобитися особливий режим для глобальної уніфікації на практиці;

d) захисту прав інвесторів стосовно космічних об’єктів і космічних літальних апаратів, у зв’язку з чим може знадобитись розроблення цілком нових підходів для забезпечення ефективності та дотримання норм міжнародного космічного права;

е) питання державної належності космічних літальних апаратів;

f) захисту довкілля на ті випадки, коли приватні структури станом на сьогодні не несуть за нього прямої відповідальності.

 

Рекомендується включити в проект доповіді Третьої конференції Організації Об’єднаних Націй з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (A/CONF. 184/3 і додатки 1, 2) новий пункт 319 біс такого змісту:

«319 біс. Державам-членам Організації Об’єднаних Націй належить розпочати обговорення і пошук рішень актуальних юридичних проблем, що виникають, і, зокрема, визнати необхідність враховувати факт підвищення ролі приватних підприємств під час розробки нових законів. Що стосується захисту довкілля, то належить вивчити питання, пов’язані з розробленням стандартів для запуску та оцінюванням впливу на довкілля. Спеціалізованим установам варто розглянути питання про розроблення стандартів і рекомендувати відповідну практику, а також моделі, пов’язані з партнерством між підприємствами державного і приватного секторів у відповідних галузях космічної діяльності. Слід глибше розробити концепцію державних послуг в її різноманітних проявах з приділенням особливої уваги глобальних потребам людства і потребам країн, що розвиваються. Слід закріпити принципи чесної торгівлі. Крім цього, варто приділити увагу різноманітним аспектам відповідальності приватного сектору і захисту приватної власності з метою розроблення узгодженої глобальної основи. Відповідним міжнародним організаціям варто вжити заходів зі створення ефективних і, таких, що мають конкретну спрямованість, спільних форумів».

5. Масштаби космічної діяльності розширюються, і з’ясовується, що багато ресурсів (орбіти, частоти, доступ до наземної інфраструктури тощо) є обмеженими. Тому використання таких ресурсів має здійснюватися на узгодженій основі раціонального використання ресурсів у глобальному масштабі. Глобальні державні інтереси в цій галузі можуть бути захищені насамперед державними установами. Наразі в цій галузі варто налагодити координацію дій. Рекомендується включити до проекту доповіді новий пункт 319 тер такого змісту:

«319 тер. державам-членам Організації Об’єднаних Націй належить розглянути можливі рамки координації раціонального використання глобальних ресурсів, пов’язаних з космічною діяльністю. У зв’язку з цим особливу увагу слід зосередити різноманітним потребам, потенційним конфліктам, вичерпності природних ресурсів, цінності, вартості та активізації процесу приватизації в сфері космічної діяльності. Міжнародним організаціям, що опікуються космічною діяльністю, варто в найближчий час налагодити координацію. визріла необхідність розроблення, у крайньому випадку, кодексу поведінки, пов’язаного з космічним сміттям. З цією метою слід урахувати вже проведену роботу в цій галузі для виявлення можливих моделей. Юридичному підкомітету Комітету з використання космічного простору в мирних цілях спільно з Науково-технічним підкомітетом належить у невідкладному порядку розглянути це питання. Варто також розглянути питання про розробку правового режиму низьких навколоземних орбіт (ННО) з урахуванням останніх змін в Конвенції Міжнародного союзу електрозв’язку щодо статусу низьких навколоземних орбіт як обмежених природних ресурсів. Слід у терміновому порядку розглянути питання про захист власності по відношенню до космічних літальних апаратів, наприклад, шляхом розроблення міжнародного переліку, узгодженого з Реєстром космічних об’єктів, який супроводжує Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй. Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй варто заохотити держави-члени до приєднання до Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір (резолюція 3235 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї від 12 листопада 1974 року, додаток). Що стосується ролі міжнародних організацій, то варто розглянути питання прав користувачів. Генеральній Асамблеї через Комітет з використання космічного простору в мирних цілях і/чи в рамках спеціальної наради, скликаної з цією метою, слід в найближчий час розглянути питання про щодо оптимальних шляхів налагодження координації для задоволення швидкозростаючого попиту на глобальні ресурси, обумовленого розширенням масштабів як на урядовому, так і на неурядовому рівні».

6. Безперервний поступ космічної діяльності потребує вирішення зростаючого числа проблем. Космічна діяльність все частіше виявляється під впливом міжнародного економічного права, сфера дії якого розширюється та яке згладжує межу між публічним і приватним правом, і потребує в більшій мірі спиратися на рекомендовані стандарти та практику. В цих умовах важливо створити механізми врегулювання спорів длля забезпечення гнучкого і своєчасного застосування принципів космічного права. Рекомендується додати до проекту доповіді наступний новий пункт 319 квотер такого змісту:

«319 квотер. Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй варто розглянути питання про створення ефективних механізмів врегулювання спорів, що виникають у зв’язку з комерціалізацією космічної діяльності. В цих механізмах мають враховуватися існуючі правила арбітражу, які використовуються в міжнародній практиці врегулювання спорів».

7. Стрімке розширення таких галузей, як комерційні служби дистанційного зондування, а також складність комерційної діяльності, вплив, який чиниться на міжнародне співробітництво і науково-промислове застосування таких послуг, обумовлюють необхідність розгляду відповідних норм регулювання. Приймаються національні норми обмеження доступу до даних. Рекомендується додати до проекту доповіді наступний новий пункт 319 біс:

«321 біс. Юридичному підкомітету Комітету з використання космічного простору в мирних цілях належить розпочати до розроблення договору, що охоплює питання дистанційного зондування з космосу, на основі Принципів, що стосуються дистанційного зондування Землі з космічного простору (резолюція 41/65 Генеральної Асамблеї, додаток, від 3 грудня 1986 року), враховуючи особливу увагу чиннику стрімкого розширення сфери використання комерційних послуг дистанційного зондування і зберігаючи принцип недискримінаційного доступу до даних».

8. Стрімкий розвиток космічної науки та техніки викликає багато нових питань. Для забезпечення ефективної правової структури космічне право повинне спиратися на міцний фундамент науково-технічних фактів. Взаємодія наукових і правових експертів буде сприяти підвищенню адекватності космічного права. Рекомендується додати до проекту доповіді наступний новий пункт 321 тер:

«321 тер. Юридичному підкомітету і Науково-технічному підкомітету слід, як правило, проводити свої наради одночасно з метою підвищення взаємодії в рамках роботи, що ними виконується».

9. Одним з найбільш перспективних нових напрямів розвитку космічної діяльності є все більш широке використання супутникових служб глобальної навігації. Рекомендується додати до проекту доповіді наступний новий пункт 175 біс:

«175 біс. Рекомендації, викладені в пунктах 319 біс, 319 тер, 319 квотер, 321 біс і 321 тер далі, належить застосовувати, коли це доцільно, відповідно до Глобальної навігаційної супутникової системи».

 

10. З метою роз’яснення згаданих вище питань і рекомендацій слід використовувати протоколи Практикуму з космічного права у ХХІ столітті.