Взаємодія з національним космічним правом



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Взаємодія з національним космічним правом



У ході обговорення в Юридичному підкомітеті КВКП положень Кейптаунської конвенції виявлено три сфери, в яких положення проекту протоколу з космічного майна про стандартний засіб судового захисту можуть викликати ускладнення у певних держав.

В тих державах, де переважна більшість космічного майна належить державі, будь-яка спроба якої-небудь приватної сторони вступити у володіння таким майном або одержати контроль над ним може викликати енергійну протидію влади.

Так само ймовірно, що в державах, де було прийнято імперативне законодавство, що забороняє передачу технології, особливо військової, влади будуть противитися передачі такої технології невідомим кредиторам.

Відповідно до третього сценарію, у тих випадках, коли конкретний предмет космічного майна є необхідним для того, щоб гарантувати надання тій або іншій державі відповідної державної послуги, особливо коли мова йде про системи безпеки або навігації, така держава буде, напевно, заперечувати проти того, щоб кредитор домагався вступи у володіння таким майном або одержання контролю над ним без надання адекватних гарантій продовження експлуатації цього майна на тих же умовах і в тих же цілях.

Було висловлене припущення про те, що ці складнощі можна було б усунути за допомогою одного з двох можливих рішень або їх сполучення.

Один з варіантів полягає в тому, щоб дозволити зацікавленим державам виключити зі сфери застосування цього протоколу деякі види космічного майна, використовуючи для цього положення про відмову від участі.

За іншим варіантом можна було б зажадати від таких держав виплати кредиторові компенсації понесених їм збитків у тих випадках, коли інтереси держави не допускають використання засобів судового захисту, передбачених протоколом, причому основна ідея полягає в тому, щоб установити справедливий баланс інтересів таких держав, з одного боку, і кредиторів – з іншої.

До питання про Всеосяжну конвенцію з космічного права

Міжнародне космічне право переживає певну кризу – воно виявилося не готовим до стрімких процесів комерціалізації космічної діяльності, до значної диверсифікації відносин в рамках світового ринку космічних послуг і технологій. Безперервний розвиток космічної діяльності вимагає вирішення все більшого числа проблем. космічна діяльність все частіше виявляється під впливом зростаючої сфери міжнародного економічного права, яке нівелює межу між публічним і приватним правом.

Велику увагу правовому врегулюванню відносин держав в процесі космічної діяльності приділяють міжнародні організації, в першу чергу системи ООН (КВКП та його підкомітети, мсе, ЮНЕСКО, воів), міжурядові (ЄКА, ІНТЕЛСАТ, ІНМАРСАТ, ІНТЕРСУПУТНИК) та недержавні організації (АМП, МІКП, ЄЦКП) тощо. Однак, внаслідок цього космічне право стає все більш подрібненим, а в деяких напрямках і непослідовним.

В преамбулах чотирьох актів, прийнятих після Договору 1967 року, містяться посилання на цей Договір. Їх розгляд з метою вдосконалення вимагатиме цілісного підходу, за якого рішення про зміни будь-якого з них потребуватиме внесення змін і до інших. В противному разі не виключені колізії між положеннями документів, що утворюють єдину систему взаємопов’язаних норм і принципів космічного права. Запропонована методологія дозволить уникнути подальшої фрагментації сучасного МКП та виникнення ситуації, коли замість п’яти зазначених документів одночасно діяли б від шести до десяти документів, створюючи для різних груп держав неоднакові права та зобов’язання в одній і тій же галузі.

Виходячи з вищезазначеного, можна вважати вкрай своєчасним пропозиції Російської Федерації, викладені на сорок третій сесії Юридичного підкомітету ООН. Сформульовані у вигляді робочого документу A/AC.105/L/225 ці пропозиції стосуються обгрунтування необхідності започаткування широкомасштабної роботи щодо розробки єдиного міжнародно-правового акту, який акумулював би в собі усю множину норм і принципів космічної діяльності, викладену в багатосторонніх договорах і принципах цієї діяльності[58].

Приймаючи до уваги останні тенденції в галузі космічної діяльності та технологій, які потребують відповідної адаптації існуючих правових норм, а також необхідність кодифікації міжнародного космічного права, і з метою реалізації рекомендацій третьої Конференції ООН з космосу є вкрай актуальним включити до порядку денного сорокової сесії Юридичного підкомітету пункт, що озаглавлений «Обговорення питання про доцільність і бажаність розробки універсальної всеосяжної конвенції з міжнародного космічного права»[59].

 

Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

 

1. Ознайомтесь з запропонованою до цієї теми літературою.

2. Сформулюйте важливість визначення понять міжнародного космічного права.

3. Охарактеризуйте «класичні» та сучасні (або новітні) проблеми МКП.

4. Які шляхи вирішення проблеми повної демілітаризації космосу?

5. Як сформулювати проблему «запускаючої держави» для сучасного стану розвитку космонавтики?

6. У чому вбачаються негативні наслідки невирішення проблеми «космічного сміття»?

7. Як пояснити небажання держав приєднуватися до Угоди про Місяць?

8. Сформулюйте проблему збереження прав інтелектуальної власності, створеної в процесі космічної діяльності?

 

підсумки

 

Необхідно зрозуміти:

1 Розглядаючи ефективність правового регулювання космічної діяльності та проблеми, які стоять перед цією галуззю міжнародного публічного права, треба обов’язково враховувати, що МКП створювалось у ті роки, коли зазначена діяльність була виключно діяльністю держав, у той час як наразі нею все більше опікуються неурядові юридичні особи.

2. Делімітація космічного простору не тільки розділяє навколоземний простір на дві сфери з принципово різними правовими режимами, але й є нагальною потребою з огляду на визначення для держав меж їх національної відповідальності за здійснення юрисдикції та контролю за діяльністю підпорядкованих приватних підприємств.

3. Враховуючи значення належного доступу до космічної техніки та прикладних технологій, які можуть використовуватися в рамках програм сталого розвитку в країнах, що розвиваються, а також взаємну комерційну вигоду як для постачальників космічних технологій, так і для користувачів, державам належить надати особливу увагу налагодженню міжнародної співпраці в галузі передачі цих технологій та їх побічних вигод.

4. Для стимулювання міжнародного співробітництва в галузі космічної техніки та технологій особливого значення набувають відповідні міжнародні угоди, що розроблюються органами та установами ООН, які охоплюють питання: охорона права інтелектуальної власності, створеної в ході космічної діяльності; збереження прав власності на космічні об’єкти; гарантій захисту іноземних інвестицій тощо.

Слід запам’ятати:

1. Комерціалізація та приватизація космічної діяльності, пов’язана з питаннями міжнародної торгівлі та експлуатацією новітніх космічних засобів, закріпленням транснаціональних корпорацій, банків і недержавних підприємств та організацій, а останнім часом і фізичних осіб, як активних учасників цієї діяльності, потребують розробки радикально нових підходів до питань контролю за діями зазначених суб’єктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях, про їх правовий статус, все більш зростаючу відповідальність держави за космічну діяльність підпорядкованих їй юридичних і фізичних осіб, запобігання можливій шкоді та її компенсації тощо.

2. Прийняття Комітетом ООН з космосу Керівних принципів із запобігання утворення космічного сміття – це тільки початок комплексних заходів, які містять як науково-технічну, так і політичну, економічну та міжнародно-правову складові, що потребують свого оперативного вирішення і на міжнародному, і на національному рівні.

3. Особливого значення для стимулювання міжнародного співробітництва в галузі космічної діяльності набувають відповідні міжнародно-правові рамки та міжнародні угоди, які охоплюють такі питання, як права інтелектуальної власності, торговельні знаки, авторські права та іноземні інвестиції.

4. Перевага фінансування операцій на базі активів у вигляді високо вартісного капітального обладнання (відповідно до положень Кейптаунської конвенції 2001 р.) складається в скороченні витрат, що випливає зі зниження ризику для фінансиста за рахунок одержуваної їм можливості оперативно скористатися вартісними параметрами майна, що використовується як застава.

5. В преамбулах чотирьох актів, прийнятих після Договору 1967 року, містяться посилання на нього. Вдосконалення МКП вимагає цілісного підходу, за якого рішення про зміни будь-якого з цих чотирьох договорів потребуватиме внесення змін і до інших. В противному разі не виключені колізії між положеннями документів, що утворюють єдину систему взаємопов’язаних норм і принципів космічного права.

Треба вміти:

1. Розрізняти класичні та новітні проблеми правового регулювання космічної діяльності.

2. Пояснити в чому полягає основна відмінність правового статусу космічного сміття, з одного боку, і космічних об'єктів їх складових частин або засобів їх доставки, з іншого.

3. Обґрунтувати необхідність комплексного підходу в оцінюванні ефективності сучасного космічного права.

Рекомендована література

1. Доклад Третьей конференции Организации Объединенных Наций по исследованию и использованию космического пространства в мирных целях. Док. ООН A/CONF.184/6.- Нью Йорк: Изд-во ООН, 1999.

2. О. Бєглий. Арешту українських ракет і супутників покликана перешкодити конвенція про міжнародні гарантії // "Дзеркало тижня". – 2004. – № 10 (485). – С. 9.

3. О. Бєглий, Т Кудлай. Правове регулювання космічної діяльності в сучасних умовах // Юридичний вісник «Повітряне та космічне право». – 2006. – № 1. – С. 23-26.

4. О. Бєглий. Глобалізація і космічне право // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – Вип. 5. Спецвип. / Гол. ред. О.П.Степанов. – Книжк. вид. НАУ, 2006. – С. 52-62.

5. О. Бєглий. Космос і світовий правопорядок // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Дніпровська орбіта-2007». – Дніпропетровськ: НЦАОМ, 2007.

6. Конвенция о международных гарантиях относительно подвижного оборудования. Док. DCME Doc. No. 74. – Кейптаун: Изд-во УНИДРУА/ИКАО, 2001.

7. Космічне право України: Збірник нац. і міжнар. правових актів. – Вид. 5-те, перероб. і допов. / Відп. ред. Е.І. Кузнєцов, Н.Р. Малишева. – К.: Атіка, 2007.

8. Руководящие принципы Научно-технического подкомитета Комитета по использованию космического пространства в мирных целях по предупреждению образования космического мусора. Доклад Комитета по использованию космического пространства в мирных целях, Приложение. Док. ООН А/62/20. – Нью-Йорк: Изд. ООН, 2007.

9. Шийко Ц.Т. Актуальные проблемы прогрессивного развития космического права // Юрист, 1999.

10. Яковенко А.В. Прогрессивное развитие международного космического права. Актуальные проблемы. – М.: МО, 1999.




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.142.91 (0.014 с.)