І.3.7. Інституційні форми багатостороннього співробітництва в космічній галузі

 

Завдання для експрес-контролю

І.3.7.1. Найбільш активні в розбудові МКП неурядові міжнародні організації це (вкажіть правильний варіант або запропонуйте свій):

Варіант 1:

1) Асоціація міжнародного права(АМП);

2) Міжнародна аеронавтична федерація (МАФ);

3) Міжнародний інститут космічного права (МІКП).

Варіант 2:

1) Міжнародне товариство фотограмметрії та дистанційного зондування (МОФДЗ);

2) Міжнародний космічний університет (МКУ);

3) Міжнародна астронавтична академія (маа).

Варіант 3:

1) Асоціація дослідників космосу (АДК);

2) Міжнародна астрономічний союз (МАС);

3) Комітет з дослідження космічного простору (КОСПАР).

Ваш варіант:

...

 

І.3.7.2. Проаналізуйте діяльність і назвіть найавторитетніші міжнародні міжурядові організації в сфері розвитку МКП (оберіть правильний варіант або додайте свій):

Варіант 1:

1) ІНТЕЛСАТ;

2) ІНМАРСАТ;

3) ІНТЕРСУПУТНИК.

Варіант 2:

1) ААДЗ;

2) АРАБСАТ;

3) МДУК.

Варіант 3:

1) ЄКА;

2) ЄВТЕЛСАТ;

3) ЄВМЕТСАТ.

Ваш варіант:

...

 

І.3.7.3. Які, на Вашу думку, найбільш креативні з погляду вдосконалення МКП спеціалізовані організації ООН і чому (оберіть правильний варіант або додайте свій):

Варіант 1:

1) ФАО;

2) ВООЗ;

3) МАГАТЕ.

Варіант 2:

1) ЮНЕСКО;

2) ВОІВ;

3) ВМО.

Варіант 3:

1) ІКАО;

2) МСЕ;

3) ІМО.

Ваш варіант:

...

 

Практичні завдання

Дайте обґрунтовану відповідь на питання:

І.3.7.4. Чим визначається провідна роль організацій системи ООН у встановленні правових механізмів прикладних видів космічної діяльності.

І.3.7.5. Які міжнародні організації є провідними в галузі правової регламентації супутникового зв’язку?

І.3.7.6.Охарактеризуйте внесок міжнародних організацій у вирішення правових проблем, пов’язаних з комерціалізацією галузі супутникових телекомунікацій.

І.3.7.7. Які міжнародні інституції є провідними у сфері правового регулювання дистанційного зондування Землі?

І.3.7.8. Назвіть провідні міжнародні організації у сфері правового регулювання супутникової навігації.

І.3.7.9.Сформулюйте особливості правової регламентації міжнародних комерційних проектів.

І.3.8. Відповідальність у міжнародному космічному праві

Завдання для експрес-контролю

І.3.8.1. Які різновиди відповідальності існують у міжнародному космічному праві? (вкажіть правильну відповідь або запропонуйте свій варіант):

Варіант 1:

1) договірна;

2) колективна;

3) інституційна.

Варіант 2:

1) міжнародно-правова;

2) політична;

3) матеріальна;

Варіант 3:

1) адміністративна;

2) кримінальна;

3) цивільна.

Ваш варіант:

...

 

І.3.8.2. Політична відповідальність держави за космічну діяльність під її юрисдикцією означає, що держава відповідає (оберіть правильний варіант або додайте свій):

Варіант 1:

1) за шкоду, спричинену космічними об’єктами;

2) за дії національних екіпажів космічних кораблів;

3) за надзвичайні події в космічному просторі, які спричинили шкоду.

Варіант 2:

1) за діяльність державних підприємств;

2) за діяльність недержавних підприємств;

3) за діяльність „космічних туристів» на борту МКС.

Варіант 3:

1) якщо є рішення міжнародного арбітражу;

2) за умови відсутності спірних питань з державою-позивачем;

3) за всі порушення норм МКП, що призвели до людських жертв.

Ваш варіант:

...

 

І.3.8.3. Як визначається порядок відшкодування матеріальної шкоди за космічним правом (оберіть правильний варіант або додайте свій):

Варіант 1:

1) рішеннями міжнародного арбітражу

2) резолюціями ГА ООН

3) рекомендаціями Комітету ООН з космосу

Варіант 2:

1) положеннями Договору про космос 1967 р.

2) положеннями Конвенції про відповідальність 1972 р.

3) положеннями Угоди про Місяць 1979 р.

Варіант 3:

1) нормами загального міжнародного права

2)принципами космічної діяльності

3) рекомендаціями Юридичного підкомітету ООН

Ваш варіант:

...

Практичні завдання

Дайте обґрунтовану відповідь на питання:

І.3.8.4. У чому суть міжнародно-правової відповідальності за космічну діяльність?

І.3.8.5. В чому полягає політична відповідальність держави за космічну діяльність?

І.3.8.6. Як тлумачити термін «абсолютна відповідальність держави»?

І.3.8.7. Що таке солідарна відповідальність у космічному праві?

І.3.8.8. За умови кількох запускаючих держав яка з них несе абсолютну відповідальність?

І.3.8.9. Поясніть необхідність доведення вини запускаючої держави (для яких випадків і яким чином).

І.3.8.10. Як урегульовуються спори щодо претензій за заподіяння «космічної» шкоди?

 

І.4. модульний контроль

 

Модульна контрольна робота №1

Питання для модульного контролю та самоконтролю (як приклад)

 

1.Поняття МКП.

2.Історія становлення МКП.

3.Етапи розвитку МКП та їх особливості.

4.Джерела МКП.

5.Кодифікація та прогресивний розвиток МКП.

6.Основні галузеві принципи МКП.

7.Основні принципи міжнародного співробітництва в процесі космічної діяльності.

8.Основні права та обов’язки держав під час космічної діяльності.

9.Юрисдикція та контроль держави щодо космічного об’єкта.

10. Юрисдикція та контроль держави щодо екіпажу космічного корабля.

11. Демілітаризація космічного простору.

12. Делімітація повітряного та космічного просторів.

13. Правовий режим небесних тіл.

14. Правовий режим космічного простору.

15. Відмінності в правових режимах космічного простору та небесних тіл.

16. Правовий статус геостаціонарної орбіти.

17. Правовий режим геостаціонарної орбіти.

18. Особливий «міжнародний режим регулювання використання природних ресурсів Місяця».

19. Суб’єкти та об’єкти міжнародного космічного права.

20. Пошук, рятування та повернення космічних об’єктів.

21. Пошук, рятування та повернення космонавтів.

22. Визначення терміна «космічна діяльність».

23. Визначення терміна «космічний простір».

24. Визначення терміна «космічний об’єкт».

25. Визначення терміна «запускаюча держава».

26. Реєстрація космічних об’єктів.

27. Поняття «держава реєстрації».

28. Проблеми визначення терміна «запускаюча держава» на сучасному етапі.

29. Відповідальність у міжнародному космічному праві.

30. Поняття «шкода» та «відповідальність за шкоду, спричинену космічними об’єктами».

31. Різновиди відповідальності в МКП та їх характеристики.

32. Абсолютна відповідальність держави за шкоду, спричинену космічним об’єктом.

33. Правове регулювання прикладних різновидів космічної діяльності.

34. Правове регулювання супутникового зв’язку.

35. Правове регулювання дистанційного зондування Землі з космосу.

36. Правове регулювання використання ядерних джерел енергії у космосі.

37. Принципи міжнародного співробітництва в космічній галузі за Декларацією ООН 1996 р.

38. Роль Генеральної асамблеї ООН у започаткуванні та розвитку МКП.

39. Діяльність Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях.

40. Роль Юридичного підкомітету Комітету ООН з космосу в кодифікації та прогресивному розвитку МКП.

41. Функції Генерального секретаря ООН під час здійснення космічної діяльності.

42. Повноваження Управління ООН з питань космічного простору.

43. Всесвітні конференції ООН про міжнародне співробітництво в космосі.

44. ЮНІСПЕЙС-ІІІ про проблеми міжнародного космічного права.

45. ЮНІСПЕЙС-ІІІ про зростання ваги національного законодавства на сучасному етапі.

46. Організаційні форми міжнародного співробітництва в космічній галузі.

47. Спеціалізовані установи ООН і розвиток міжнародного космічного права.

48. Міжурядові міжнародні організації в космічній сфері та їх роль у розвитку МКП.

49. Роль неурядових міжнародних організацій у розвитку МКП.

50. Регіональні міжнародні організації в космічній сфері та їх роль у розвитку МКП.

51. Міжнародне співробітництво та інтелектуальна власність у сфері космічної діяльності.

52. Правове забезпечення проекту створення та експлуатації МКС.

53. Правовий статус учасників пілотованих місій.

54. Космонавти та астронавти: спільне та особливе в правовому статусі.

55. Кодекс космонавтів про права та обов’язки членів екіпажу.

56. Кодекс космонавтів про особливості підготовки екіпажу МКС.

57. Кодекс космонавтів про особливий статус командира екіпажу МКС.

58. Кодекс космонавтів про правові механізми захисту інтелектуальної власності в космосі.

59. Кодекс космонавтів і права людини.

60. Особливості правового регулювання міжнародного проекту «Морський старт».

 

 

Частина ІІ. Сучасні проблеми правового регулювання космічної діяльності

 

ІІ.1. Аудиторний лекційний матеріал

і матеріал для самостійного вивчення

ВСТУП

 

На початку ХХІ століття ми є свідками перетворення космічної діяльності на один з дійових двигунів світової економіки та появи численних можливостей, зокрема, для країн, що розвиваються. В багатьох галузях нашого життя космічні технології не мають альтернативи для подолання низки проблем, які стоять перед сучасною цивілізацією, для покращення якості та рівня життя людини, і дають змогу значно прискорити просування людства шляхом сталого розвитку. При цьому, треба підкреслити, що з подальшим розвитком космічної техніки, ускладненням завдань, що ставляться перед нею, не тільки зростають масштаби та вартість космічних проектів, але й особливо гостро постає потреба в міжнародній співпраці, поєднанні зусиль держав світу в цьому напрямі.

Отже, міжнародне співробітництво в зазначеній сфері діяльності є об’єктивною необхідністю, яку обумовлено низкою причин економічного, політичного, соціального, науково-технічного та правового характеру. Це співробітництво стає активним чинником розвитку космонавтики, і сьогодні його можна розглядати як каталізатор процесу вирішення багатьох нагальних потреб суспільства.

Нарешті, міжнародна співпраця в космічній сфері неподільна з розробкою та практичною реалізацією міжнародних угод, які регулюють відносини у зв’язку з дослідженням космічного простору і практичним використанням космічної техніки (КТ). Правовідносини між державами-суб’єктами космічної діяльності стали основою формування космічного права і відповідно космічного правопорядку – важливої складової системи сучасного міжнародного правопорядку.

Важливість зазначеного співробітництва в світовій космічній галузі та побудови космічного правопорядку, заснованому на загальновизнаних принципах міжнародного права, знаходить своє відтворення в МКП, прогресивним розвитком і кодифікацією якого опікується практично з початком космічної ери Організація Об’єднаних Націй та її спеціальний підрозділ – Комітет з використання космічного простору в мирних цілях.

Перше тридцятиліття космічної ери, яке було, мабуть, найбільш активним періодом розбудови міжнародного космічного права (МКП), підвело й певну «риску» щодо відповідності стану космічного права потребам практичної космонавтики наприкінці 80-х років минулого століття. Хоч попереду ще було ухвалення на рівні ГА ООН зводу принципів з використання ядерних джерел енергії в космосі (1992 р.) і Декларації про міжнародне співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору на благо і в інтересах усіх країн, з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються (1996 р.), провідні юристи світу авторитетно запевняли світове співтовариство про високу ступінь адекватності існуючих правових механізмів умовам тогочасної діяльності з дослідження та використання космічного простору[22].

Водночас, ні договірне закріплення найбільш поширених термінів МКП, ні реальні правові механізми демілітаризації космосу, ні «правове розмежування» повітряного і космічного просторів, ні, засади справедливого розподілу геостаціонарної орбіти (проголошеної «невичерпним але обмеженим природним ресурсом»), ні спеціальний міжнародно-правовий режим використання ресурсів Місяця та інших небесних тіл все ще не знайшли свого місця в загальновизнаних міжнародно-правових актах.

А до цих правових проблем все активніше додаються й нові, пов’язані з комерціалізацією та приватизацією космічної діяльності (в першу чергу, регулюванням відносин в рамках світового космічного ринку), появою нових суб’єктів цієї діяльності (приватні юридичні особи, ТНК) та актуалізацією певних питань, що стосуються такої діяльності, її новітніх видів і напрямів (космічне сміття, космічний туризм, експлуатація Міжнародної космічної станції тощо).