Глоссарій термінів космічного права

 

Artificial Earth Satellite (штучний супутник Землі, ШСЗ) – технічний засіб (апарат), створений людиною і призначений для наукових досліджень на орбіті Землі або практичного використання навколоземного космічного простору.

Celestial Bodies (небесні тіла) – узагальнена назва природних космічних об’єктів: Місяця, планет, астероїдів (малих планет) тощо.

Codification and Progressive Evоlution of International Law (кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права) (кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права) — діяльність суб’єктів міжнародного права, спрямована на його впорядкування, закріплення і дальший розвиток.

Commercialization of Space Activities (комерціалізація космічної діяльності) – процес поступового переорієнтування ракетно-космічного сектора економіки на випуск продукції цивільного призначення та реалізації цієї продукції (техніки, технологій та послуг) на комерційних засадах.

Committee on the Peaceful Uses of Outer Space, COPUOS (Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях, Комітет ООН з космосу, КВКП ) — постійний орган Організації Об'єднаних Націй, утворений з метою: підтримувати тісні зв’язки між урядовими та неурядовими організаціями, які опікуються питаннями космосу; координувати обмін інформацією між державами-членами щодо напрямів застосування космічної техніки; сприяти міжнародному співробітництву у сфері космічної діяльності та розвитку МКП.

Component parts of Space Object (складові частини космічного об'єкта) – апаратурa, джерело енергії і все устаткування, необхідне для нормального функціонування космічного об'єкта; складові частини, що відокремилися від цього об'єкта, а також залишки космічного об'єкта, що розпався. Крім того, до поняття космічного об'єкта включаються засоби його доставки та його частини.

Cosmonaut, astronaut (космонавт, астронавт) – людина, яка пройшла спеціальну медико-біологічну та технічну підготовку і брала участь в космічному польоті як командир космічного корабля (КК) або член екіпажу.

У США та більшості розвинених держав Заходу використовується термін «астронавт» – людина, яка пройшла спеціальну медико-біологічну та технічну підготовку і готова до участі або брала участь в космічному польоті.

Damage Caused by Space Objects ( шкода, спричинена космічними об’єктами) – позбавлення життя, тілесне пошкодження чи інше пошкодження здоров’я; або знищення чи пошкодження майна держав, або фізичних чи юридичних осіб, або майна міжнародних міжурядових організацій.

Delimitation of the Outer Space and Air Space (делімітація космічного та повітряного просторів) – договірне встановлення межі між космічним і повітряним просторами.

Demilitarization of the Outer Space (демілітаризація космічного простору) – міжнародно-правовий режим, який передбачає заборону випробувань, прольоту і розміщення в межах цього простору військових об’єктів, зброї будь-якого роду, військових контингентів.

direct Television Broadcasting (безпосереднє телевізійне мовлення, БТМ) – передача або ретрансляція ШСЗ (приймально-передавальними пристроями на борту об'єктів, які знаходяться за межами основної частини атмосфери Землі) сигналів, призначених для прийому населенням зображень і звуку телевізійних програм мовлення безпосередньо на індивідуальні або колективні (кабельне ТБ) приймачі.

General Assembly, GA UN (Генеральна Асамблея ООН, ГА ООН) — один з головних органів Організації Об'єднаних Націй, який опікується проблемами міжнародного співробітництва держав у сфері підтримання миру і безпеки, роззброєння, соціального, економічного і національно-культурного розвитку усіх держав, охорони довкілля, а також сприяє розвитку міжнародного права та його кодифікації. Складається з представників усіх держав — членів ООН.

Geostationary Orbit (геостаціонарна орбіта, ГСО) – - траєкторія руху ШСЗ у навколоземному просторі в екваторіальній площині на відстані приблизно 35-36 тис. км над поверхнею Світового океану. При розташуванні на ГСО космічного апарата (КА) він обертається синхронно зі своєю прямокутною проекцією на поверхню Землі, тобто забезпечується стала пряма видимість (а значить, і сталий радіозв’язок) з борту КА наперед визначеної ділянки на земній поверхні, що приблизно становить третину від усієї поверхні земної кулі.

В документах Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) орбіта геостаціонарних супутників та частоти, які надаються для її використання, були оголошені обмеженим природним ресурсом, який повинен використовуватися ефективно та ощадливо відповідно до потреб та технічних можливостей держав і норм міжнародного права.

Globalization (глобалізація) – комплекс зв’язків і відносин між державами та соціальними системами, суспільством і природою у загально планетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв’язані шляхом їх спільної взаємодії.

Harmonization of the National Legislation (гармонізація національного законодавстваз міжнародним правом) – наближення основних норм і принципів національного законодавства до їх міжнародних аналогів.

Intellectual Property (інтелектуальна власність) – ідеї, духовні цінності, належність яких авторові закріплена в правовому порядку.

International Law Order (міжнародний правопорядок) — це стан фактичної впорядкованості міжнародних відносин, який відображає реальне, практичне здійснення вимог міжнародної законності та міжнародного права.

International Liability for Damage Caused by Space Objects (міжнародно-правова відповідальність за шкоду, спричинену космічними об’єктами) – обов’язок суб’єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну іншому суб’єктові цього права.

International Project «International Space Station» (міжнародний проект створення та експлуатації Міжнародної космічної станції, МКС) передбачає проектування, виробництво та експлуатацію орбітальної космічної станції для різноманітних потреб у галузях фундаментальних наукових досліджень, розробки нових космічних технологій та їх практичного використання; широкого (у т.ч. комерційного) використання інформації з орбіти Землі для потреб багатьох галузей економіки: природокористування, екології, ресурсозабезпечення, навігації, проблематики катастроф та інших.

International Project «Sea Launch» (міжнародний проект «Морський старт») – комплекс заходів зі створення ракетно-космічного комплексу морського базування з використанням ракети-носія українського виробництва Зеніт-3SL для запуску корисних вантажів на геостаціонарну орбіту з приекваторіальних акваторій Світового океану.

International Registration of Space Objects (міжнародна реєстрація космічних об'єктів) – комплекс заходів з підготовки та подання на ім'я Генерального секретаря ООН інформації про запущені в космос об'єкти, а також занесення цієї інформації до міжнародного реєстру згідно з регламентом ООН.

International Rule and Principle Implementation (імплементація норм і принципів міжнародного права у внутрішньодержавному праві) – реалізація (впровадження) норм і принципів міжнародного права в законодавчих і підзаконних актах певної держави.

International Space Law (міжнародне космічне право, МКП)— сукупність спеціальних норм сучасного загального міжнародного права, що встановлюють міжнародно-правовий режим космічного простору, Місяця та інших небесних тіл, а також регулюють взаємовідносини держав та відносини їх з міжнародними міжурядовими організаціями, а останніх – ще й між собою у зв’язку з провадженням усіма ними діяльності з дослідження та використання космічного простору.

Jurisdiction and Control over the Space Object and over any Personnel thereof (юрисдикція і контрольнад космічним об'єктом і його екіпажем) – розуміється в міжнародному космічному праві у широкому сенсі як право держави на здійснення законодавчої, виконавчої та судової влади стосовно осіб і об'єктів, які знаходяться в космічному просторі та на небесних тілах.

Launch of Space Object (запуск космічного об'єкта) – комплекс заходів щодо виведення на орбіту Землі або далі в космічний простір технічного засобу (апарата), створеного людиною з метою дослідження та використання цього простору, включаючи також і спробу такого виведення. Запуск космічного об'єкта означає початкову стадію польоту космічного об'єкта, у ході якої забезпечується його виведення в задану точку космічного простору.

Запуск космічного об'єкта — найбільш відповідальний етап космічного польоту не тільки в технічному плані, але й у міжнародно-правовому. Момент запуску космічного об'єкта збігається з моментом поширення на нього норм міжнародного космічного права.

Launching State (запускаюча держава) – термін, що застосовується в низці договорів МКП для позначення: а) держави, яка здійснює запуск космічного об’єкта; б) держави, яка організує запуск космічного об’єкта; в) держави, з території якої здійснюється запуск космічного об’єкта; г) держави, з установок якої здійснюється запуск космічного об’єкта.

Legal Subcommittee (Юридичний підкомітет КВКП) — підкомітет КВКП, основними функціями якого є розгляд актуальних правових проблем космічної діяльності, теоретична розробка норм і принципів міжнародного космічного права та надання рекомендацій щодо впровадження цих норм і принципів в практику космічної діяльності держав світової спільноти.

lex mercatoria (транснаціональне торгове право) – сукупність норм, що регулюють транснаціональні торгові відносини.

Licensing of Space Activities (ліцензуваннякосмічної діяльності) – встановлення дозвільного характеру космічної дiяльностi, за якого кожний суб’єкт цієї діяльності має отримати від уповноваженого центрального органу виконавчої влади держави спеціальний дозвіл на право здійснення певної діяльності у галузі дослідження та використання космічного простору.

Nuclear Power Sources in Outer Space (ядерні джерела енергії в космічному просторі) – радіоізотопні генератори та компактні ядерні реактори, які використовуються для живлення переважно апаратури довготермінових космічних місій.

Orbital Position (орбітальна позиція) – місцезнаходження космічного апарата на орбіті ШСЗ. Орбітальні позиції на ГСО є предметом регулювання (розподілу) МСЕ.

Orbit of Space Object (орбіта космічного об'єкта) — траєкторія, по якій космічний об'єкт обертається навколо Землі або іншого небесного тіла. Кожна орбіта космічного корабля характеризується показниками висоти — апогею і перигею, нахилом площини орбіти до площини екватора в градусах. Орбіти поділяються на навколоземні (геоцентричні) і навколопланетні. Залежно від нахилу орбіти можуть бути екваторіальними, полярними або похилими.

Orbital Space Station (орбітальна космічна станція) – космічний об’єкт, який запускається на навколопланетну орбіту або складається на орбіті для довготермінового активного функціонування з метою використання факторів космічного простору з науковою чи виробничою метою.

Outer Space (космічний простір) − простір за межами земної атмосфери, включаючи Місяць та інші небесні тіла. На цей час нижня межа космічного простору встановлюється міжнародним звичаєм і становить 100‑110 км над поверхнею Світового океану.

Principles of the International Space Law (принципи міжнародного космічного права) – абстракції та узагальнення, які походять від юридичних фактів і норм загального міжнародного права та характеризують правовий порядок у сфері космічних відносин.

Privatization of Space Activities (приватизація космічної діяльності) – процес залучення приватного сектора економіки до реалізації космічних програм і проектів на комерційних засадах.

Remote Sensing of the Earth from Outer Space (дистанційне зондування Землі з космосу) – спостереження, що здійснюються за допомогою автоматичних ШСЗ, а також з борту космічних кораблів і населених орбітальних станцій, за різними компонентами земного середовища. З метою ДЗЗ використовується спеціальна апаратура, здатна фіксувати та вимірювати енергетичні, поляризаційні та інші характеристики власного, віддзеркаленого та розсіяного випромінення об'єктів на поверхні Землі, у Світовому океані та в атмосфері.

Satellite Communication (супутниковий зв'язок) – різновид електрозв'язку, за якого одна з функцій системи прийому-передачі інформації (найчастіше ретрансляції сигналів) здійснюється технічними засобами, встановленими на борту штучних супутників зв'язку (ШСЗ).

Satellite Navigation (супутникова навігація) – комплекс заходів з місцевизначення та маршрутизації мобільного об’єкта керування з використанням можливостей космічних засобів на орбіті ШСЗ.

Scientific and Technical Subcommittee (Науково-технічний підкомітет КВКП) — підкомітет КВКП, основними функціями якого є дослідження проблем практичного застосування космічної техніки і напрацювання рекомендацій сесіям КВКП стосовно перспектив розвитку цієї техніки з метою прискорення соціально-економічного розвитку країн світу, а також шляхів поглиблення міжнародного співробітництва у сфері космічної науки і техніки.

Secretary-General of the United Nations (Генеральний секретар ООН) — найвища адміністративна посадова особа в ООН. Генеральний секретар ООН очолює Секретаріат ООН.

Space Activity Regulations (правила космічної діяльності) – спецiальнi правила, технiчнi норми, стандарти, що регламентують космічну дiяльнiсть та її безпеку.

Space-craft Crew, Spacecrew(екіпаж пілотованого космічного корабля) – колектив космонавтів (астронавтів), до якого входять особи, не тільки пов'язані з пілотуванням, керуванням і обслуговуванням космічного об'єкта, але й особи, призначені для здійснення наукових досліджень та експериментів.

Space Meteorology (космічна метеорологія) – системні спостереження за кліматом Землі за допомогою космічних засобів, ШСЗ.

Space Object (космічний об’єкт) – технічний засіб (космічний апарат), створений людиною і призначений для дослідження в космічному просторі, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

Space Radio Communication (космічний радіозв'язок) – передача різної інформації за допомогою радіохвиль, за якої використовується один або кілька космічних об'єктів. Охоплює різні галузі мовлення, радіолокації, навігації та місцевизначення, спостереження Землі та метеорології, а також запуску та експлуатації космічних об'єктів. Одним з основних його видів є супутниковий зв'язок.

Space Services and Technologies (космiчнi послуги та технології) – результати наукових розробок, методи, засоби та послуги, необхiднi для здійснення космічної дiяльностi та для отримання і використання результатів цієї дiяльностi.

State Registration of Space Objects (державна реєстрація космічних об'єктів) – комплекс заходів з підготовки та занесення інформації про запущені в космос об'єкти до національного реєстру таких об'єктів згідно з правилами реєстрації космічних об'єктів, ухваленими на державному рівні (урядовому, відомчому тощо).

State of registry (держава реєстрації) – запускаюча держава (чи одна з таких держав), яка надає інформацію про запущений нею космічний об'єкт і, отже, бере на себе усі міжнародні зобов'язання для таких держав відповідно до норм і принципів МКП.

Subjects of the International Space Law (суб’єкти міжнародного космічного права) – учасники міжнародно-правових відносин, які виникають у зв'язку з їх діяльністю з дослідження та використання космічного простору. Основними суб’єктами МКП є держави та міжнародні міжурядові організації.

United Nations, UN (Організація Об'єднаних Націй, ООН) — міжнародна організація незалежних, суверенних держав, які визнають Статут ООН. Основними завданнями ООН є підтримання і зміцнення міжнародного правопорядку, розвиток співробітництва між державами.

United Nations Conferences on the Exploration and Peaceful Uses of Outer Space (Конференції ООН з дослідження та використання космічного просторув мирних цілях) — міжнародні наради делегацій держав, які періодично проходять за рішеннями ГА ООН для обміну думками з питань дослідження та використання космічного простору. Три Всесвітні конференції з космосу під егідою ООН 1968 (UNISPACE), 1982 (UNISPACE-82) і 1999 (UNISPACE-III) років — визначні віхи в розвитку теорії та практики застосування космічної техніки в різних галузях людської діяльності, а також удосконалення міжнародного космічного права.

United Nations Secretariat (Секретаріат ООН) — постійно діючий адміністративний орган Організації Об'єднаних Націй, який забезпечує діяльність усіх інших органів ООН.

World market of the Space Services and Technologies (світовий ринок космічних послуг і технологій) – система міжнародних правових відносин у зв’язку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій.

ПЕРЕДМОВА

 

Із вступом людства у ІІІ тисячоліття стає все більш зрозумілим той факт, що космічна діяльність і народжені на її родючій ниві передові технології будуть визначальними з точки зору науково-технічного та соціально-економічного прогресу суспільства.

Час, що пройшов з тієї пори, коли люди жадібно уловлювали з приймачів сигнали перших штучних супутників Землі (ШСЗ), а потім повідомлення дикторів про перші польоти людини у космос, непомітно привчив нас не дивуватися насправді сенсаційним, якщо вдуматися, досягненням практичної космонавтики за півстоліття її розвитку.

Наразі майже не залишилося галузей людської діяльності, яких тією чи іншою мірою не торкнулися б досягнення у космосі або в яких не знайшли б використання набутий досвід і техніка, розроблені у процесі дослідження космічного простору. За цей час було винайдено безліч нових матеріалів та електронних пристроїв, створено унікальні джерела енергії та медичні інструменти, комп’ютери та інше обладнання і «високі» технології для того, щоб здійснити великий прорив людини у космос. За п’ять десятиліть космічної ери з’ясувалось, що значна частина техніки, яка була призначена для цього прориву, знаходить найцікавіші застосування у напружених зусиллях з вирішення виключно земних проблем.

Саме у наш час, коли ми явно відчули скінченність земних ресурсів, коли широко визнано і зрозуміло значення обмежених непоповнюваних запасів нафти, газу, кам’яного вугілля та інших традиційних джерел енергії, виникає реальна можливість створення генераторів сонячної енергії у космосі з метою задоволення енергетичних потреб людства із одночасним вирішенням не менш складних екологічних проблем[1].

Кожної миті, долаючи багатокілометрові відстані на орбітах Землі, сотні ШСЗ забезпечують сталий та якісний зв’язок і TV-програми з усіх куточків земної кулі, причому обсяг інформації, що «перекачується», надійність і швидкість передачі даних швидко ростуть при ціні за передачу одиниці інформації, що не менш швидко й постійно знижується.

Дистанційне зондування Землі з космосу для розвідки та оцінки природних ресурсів регіонів принципово змінює роботу геологів, картографів, фахівців водного, лісного та сільського господарств, а також є потужним засобом під час впровадження заходів із захисту довкілля.

Унікальна здатність систем розвідувальних космічних апаратів (КА) підсумовувати (методом послідовного накладання) дані детального аналізу, тобто відтворювати цілком виразну картину діяльності на поверхні Землі та в земній атмосфері, можливо стане вирішальним аргументом для перемоги прибічників всеосяжної угоди про контроль над озброєнням.

Глобальні навігаційні супутникові системи (ГНСС) ГЛОНАСС (РФ), GPS (США) і ГАЛІЛEO (ЄС) цілодобово забезпечують за будь-яких погодних умов інформацію про просторове розташування, швидкість і час користувачам у будь-якій точці на поверхні Землі, а також у повітрі та у космосі. Розроблена на замовлення ЄС Європейським космічним агентством для цивільних цілей ГНСС ГАЛІЛEO призначена для використання в багатьох галузях – від сільського господарства до транспорту; вона задовольняє найсуворішим вимогам користувачів, зокрема, пов’язаним з навігаційним забезпеченням цивільної авіації на усіх фазах польоту, починаючи зі зльоту, польоту за маршрутом і закінчуючи точною посадкою в аеропорту призначення за будь-яких погодних умов.

Супутникові системи аварійного пошуку та рятування (наприклад, система КОСПАС-САРСАТ) дозволяють визначати місцезнаходження об’єкта, що укомплектований маяком-відповідачем, на випадок коли такий об’єкт зазнає лиха.

Системи місцевизначення дозволяють встановлювати координати об’єктів, що рухаються, практично в реальному масштабі часу в будь-якій точці на поверхні Земної кулі.

Метеорологічні супутники надають у розпорядження синоптиків нові можливості більш точного прогнозування погоди. Крім цього, системне вивчення чинників, які впливають на клімат, постійний аналіз та вимірювання цих чинників, у тому числі й поза межами земної атмосфери у найближчому майбутньому, можливо, дозволять відповісти на питання: як все більш агресивна по відношенню до природи господарська діяльність людини впливає на клімат Землі? чи оборотні зміни в озоновому шарі Землі та чи не загрожують ці зміни самому існуванню біосфери? чи реальне у найближчому майбутньому настання нового льодовикового періоду із збереженням швидкості забруднення атмосфери? чи можливо, якщо не завадити, то хоча б попередити завчасно стихійні лиха та техногенні катастрофи, що так часто в останній час докучають людству?

Взагалі, орієнтована на наші виключно земні потреби космічна діяльність може дати в перспективі навіть відповіді на такі фундаментальні питання світобудови, як виникнення та загибель Матерії, еволюція галактик і Сонячної системи, зародження та майбутнє самого Життя. І це зовсім не суто філософські міркування.

Досить згадати проблематику космічних катастроф і те, що на випадок необхідності відвернення загрози бомбардування земної поверхні малими небесними тілами (астероїдами, кометами, метеоритами) альтернативи застосуванню космічної техніки сьогодні не має. А саме такі зіткнення в минулому найбільш вірогідно ставали причиною періодичного винищення усього живого на нашій планеті.

Порядок денний на ХХІ століття (Концепція сталого розвитку), прийнятий на конференції ООН з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 році, низка інших документів світових форумів останнього десятиліття та, особливо, Віденська декларація про космічну діяльність і розвиток людського суспільства, прийнята Третьою конференцією ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях у 1999 році (ЮНІСПЕЙС-ІІІ), не тільки сформулювали ті глобальні проблеми, що стоять перед сучасною цивілізацією, але й позначили основні орієнтири становлення безпечного світу, а також здійснили спробу спрогнозувати роль і місце космічної техніки, космічних технологій в можливих сценаріях реалізації на практиці стратегії виживання людства..

алгоритми вирішення більшості зазначених проблем передбачають як активне залучення саме космічної техніки та технологій, так і налагодження все більш широкого співробітництва держав-членів міжнародної спільноти.

Нарешті, міжнародна співпраця в космічній сфері неподільна з розробкою та практичною реалізацією міжнародних угод, які регулюють відносини у зв’язку з дослідженням космічного простору і практичним використанням космічної техніки (КТ). Правовідносини між державами-суб’єктами космічної діяльності стали основою формування космічного права і в цій якості ввійшли важливою складовою до системи міжнародного правопорядку.

Однак у зв’язку з невизначеністю до цього часу в міжнародно-правових документах поняття «космічний простір» і відсутністю загальновизнаної межі між цим простором і земною атмосферою можуть виникнути питання: а в яких межах діють чинні норми цієї галузі права? І чи розповсюджується дія норм цього права на усі планети Сонячної системи? А поза її межами...?

Адже саме діяльність з дослідження та використання космічного простору та інших небесних тіл дала не тільки реальні свідчення людського генія, але й з'ясувала межі людських можливостей, вказала на скромне місце тієї ж людини у Всесвіті. А чи може при цьому міжнародне право (jus inter gentes) претендувати на регламентування відносин між представниками людської цивілізації та інших мислячих істот у Сонячній системі? Чи взагалі у Всесвіті?

Може вже настав час заснування міжпланетного права (jus inter gentes planetarius)? А може вже час думати про розроблення основ міжзоряного чи міжгалактичного права – відповідно jus inter gentes astralіs або jus inter gentes galaxius?

Вступ

Курс — до науково-освітянського простору Європи

Світ стрімко змінюється на початку ІІІ тисячоліття і змінюються стандарти нашого життя. З настанням ери інформаційного суспільства трансформуються і вимоги до процесу набуття знань, аджеінформаційне суспільствохарактеризується не лише виробництвом, заснованим на комп’ютерних технологіях, а й процесами створення і поширення знань та інформації, які перетворюються на основні рушійні сили суспільства.

З іншого боку, процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Не стала винятком і освіта, особливо вища школа. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог.

Входження України в цивілізоване співтовариство є неможливим без структурної реформи національної системи вищої освіти, а однією зі складових цієї реформи є реалізація в Україні ідей і принципів Болонського процесу. Це дозволить Україні ввійти до єдиної Європейської зони вищої освіти і стати конкурентоспроможною на світовому ринку освітніх послуг.

Болонська декларація передбачає запровадження системи академічних кредитів, яка аналогічна Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS). Ця система є засобом підвищення мобільності студентів, що уможливлює їх перехід з однієї навчальної програми на іншу, засобом передачі кредитів вищих навчальних закладів інших країн, дає можливість враховувати всі досягнення студента (участь у наукових дослідженнях, конференціях, олімпіадах тощо) поза навчальним навантаженням.

У цьому підручнику для більш якісного засвоєння навчальної дисципліни «Міжнародне космічне право» здійснено експериментальну спробу побудувати навчальний процес на основі кредитно-модульної системи.