Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах



(переклад з англійської автора [111])

 

Прийнято рез. 32/69 ГА ООН: 5 грудня 1979 року

Відкрито для підписання: 18 грудня 1979 року

Дата набуття чинності: 11 липня 1984 року Держави-учасниці цієї Угоди,відзначаючи успіхи, досягненні державами в дослідженні та використанні Місяця та інших небесних тіл,визнаючи, що Місяць, який є природним супутником Землі, відіграє важливу роль у дослідженні космосу,сповнені рішучості сприяти на основі рівності дальшому розвитку співробітництва між державами в дослідженні та використанні Місяця та інших небесних тіл,бажаючи не допустити перетворення Місяця в район міжнародних конфліктів,враховуючи вигоди, які може бути здобуто від розробки природних ресурсів Місяця та інших небесних тіл,нагадуючи про Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, Угоду про рятування космонавтів,
повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених в космічний простір, Конвенцію про міжнародну відповідальність за шкоду, спричинену космічними об'єктами, Конвенцію про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, беручи до уваги необхідність конкретизації та розвитку стосовно до Місяця та інших небесних тіл положень цих міжнародних документів з урахуванням подальшого прогресу в дослідженні та використанні космічного простору,погодилися про таке:
Стаття 1 1. Положення цієї Угоди, що стосуються Місяця, застосовуються також до інших небесних тіл Сонячної системи, окрім Землі, за винятком тих випадків, коли вступають у силу конкретні правові норми стосовно будь-якого з цих небесних тіл.2. Для цілей цієї Угоди посилання на Місяць включають орбіти навколо Місяця або інші траєкторії польоту до Місяця чи навколо нього.3. Ця Угода не застосовується до позаземних матеріалів, які досягають поверхні Землі природним шляхом. Стаття 2 Уся діяльність на Місяці, включаючи його дослідження та використання, провадиться відповідно до міжнародного права, зокрема до Статуту Організації Об'єднаних Націй, і з урахуванням Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй, прийнятої Генеральною Асамблеєю 24 жовтня 1970 року, в інтересах підтримання міжнародного миру і безпеки та заохочення міжнародного співробітництва і взаєморозуміння, і з належним урахуванням відповідних інтересів усіх інших держав-учасниць. Стаття 3 1. Місяць використовується всіма державами-учасницями винятково в мирних цілях.2. На Місяці забороняється загроза силою або застосування сили чи будь-які інші ворожі дії або загроза вчинення ворожих дій. Забороняється також використання Місяця для вчинення будь-яких подібних дій чи застосування будь-яких подібних загроз щодо Землі, Місяця, космічних кораблів, персоналу космічних кораблів або штучних космічних об'єктів.3. Держави-учасниці зобов'язуються не виводити на орбіту навколо Місяця або на іншу траєкторію польоту до Місяця чи навколо нього об'єкти з ядерною зброєю або будь-якими іншими видами зброї масового знищення, а також не встановлювати та не використовувати таку зброю на поверхні Місяця або в його надрах.4. Забороняється створення на Місяці військових баз, споруд та укріплень, випробування будь-яких типів зброї та проведення військових маневрів. Використання військового персоналу для наукових досліджень або якихось інших мирних цілей не забороняється. Не забороняється також використання будь-якого обладнання або засобів, необхідних для мирного дослідження та використання Місяця. Стаття 41. Дослідження і використання Місяця є надбанням всього людства і здійснюється на благо і в інтересах усіх країн, незалежно від ступеня їх економічного або наукового розвитку. При цьому належна увага приділяється інтересам теперішніх і майбутніх поколінь, а також необхідності сприяти підвищенню рівня життя і поліпшенню умов економічного та соціального прогресу і розвитку згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.2. Держави-учасниці у всій своїй діяльності, пов'язаній з дослідженням і використанням Місяця, керуються принципом співробітництва і взаємодопомоги. Міжнародне співробітництво згідно з цією Угодою має бути якомога ширшим і може провадитися на багатосторонній основі, на двосторонній основі або через міжнародні міжурядові організації. Стаття 51. Держави-учасниці інформують у максимально можливій і практично здійсненній мірі Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, а також громадськість і міжнародну наукову спільноту про свою діяльність, пов'язану з дослідженням і використанням Місяця. Якомога швидше після запуску щодо кожної експедиції на Місяць сповіщаються відомості про час, цілі, місця проведення, параметри орбіти та тривалість, а інформація про результати проведення кожної експедиції, включаючи наукові результати, надається після її завершення. У тому разі, якщо експедиція продовжується більш ніж шістдесят днів, інформація про хід цієї експедиції, включаючи будь-які наукові результати, надається періодично через кожні тридцять днів. Щодо експедицій, які тривають більш ніж шість місяців, необхідно згодом повідомляти тільки істотно важливі доповнення до такої інформації. 2. Якщо державі-учасниці стає відомо, що інша держава-учасниця планує одночасне проведення діяльності в одному і тому ж районі або на одній і тій же орбіті навколо Місяця, траєкторії польоту до Місяця чи навколо нього, вона негайно інформує іншу державу про час і плани проведення своєї діяльності. 3. При провадженні діяльності згідно з цією Угодою держави-учасниці негайно інформують Генерального секретаря, а також громадськість і міжнародну наукову спільноту про будь-які встановлені ними явища в космічному просторі, включаючи Місяць, які могли б створювати загрозу для життя або здоров'я людини, а також про ознаки будь-якого виду органічного життя. Стаття 6 1. На Місяці проголошується свобода наукових досліджень, що провадяться всіма державами-учасницями, без будь-якої дискримінації, на основі рівності та згідно з міжнародним правом. 2. При проведенні наукових досліджень згідно з положеннями цієї Угоди держави-учасниці мають право збирати на Місяці зразки мінеральних та інших речовин і вивозити їх з Місяця. Такі зразки залишаються в розпорядженні тих держав-учасниць, котрі забезпечили їх збирання, і можуть використовуватись ними для наукових цілей. Держави-учасниці беруть до уваги бажаність надання частини таких зразків у розпорядження інших заінтересованих держав-учасниць і міжнародної наукової спільноти для проведення наукових досліджень. При проведенні наукових досліджень держави-учасниці можуть також використовувати мінеральні та інші речовини Місяця для підтримання життєдіяльності своїх експедицій у необхідних для цієї мети кількостях. 3. Держави-учасниці визнають бажаним проведення в максимально можливій і практично здійсненній мірі обміну науковим та іншим персоналом між експедиціями на Місяць або спорудами на ньому. Стаття 7 1. Проводячи дослідження і використання Місяця, держави-учасниці вживають заходів для запобігання порушенню сформованої рівноваги його середовища внаслідок внесення несприятливих змін у це середовище, його шкідливому забрудненню внаслідок доставки сторонніх для цього середовища речовин або якимось іншим чином. Держави-учасниці вживають також заходів для уникнення внесення несприятливих змін у навколишнє середовище Землі внаслідок доставки позаземної речовини або якимось іншим чином. 2. Держави-учасниці інформують Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про заходи, вжиті ними згідно з пунктом 1 цієї Статті, а також у максимально можливій мірі заздалегідь повідомляють його про всі випадки розміщення ними радіоактивних матеріалів на Місяці та про цілі такого розміщення.3. Держави-учасниці надсилають іншим державам-учасницям і Генеральному секретареві повідомлення щодо районів Місяця, що являють особливий науковий інтерес, з тим, щоб без шкоди для інших держав-учасниць можна було розглянути питання про їх оголошення міжнародними науковими заповідниками, стосовно яких має бути узгоджено спеціальні захисні заходи, у консультації з компетентними органами Організації Об'єднаних Націй. Стаття 81. Держави-учасниці можуть провадити свою діяльність з дослідження і використання Місяця в будь-якому місці його поверхні або надр за умови дотримання положень цієї Угоди.2. З цією метою держави-учасниці можуть, зокрема: a) здійснювати посадку своїх космічних об'єктів на Місяць та їх запуск з Місяця, b) розміщувати свій персонал, космічні апарати, обладнання, установки, станції та споруди в будь-якому місці поверхні Місяця або його надр.Персонал, космічні апарати, обладнання, установки, станції та споруди можуть вільно пересуватися або бути пересунутими на поверхні Місяця чи в його надрах.3. Дії держав-учасниць згідно з пунктами 1 і 2 цієї Статті не повинні створювати перешкод для діяльності, що провадиться на Місяці іншими державами-учасницями. На випадок виникнення таких перешкод заінтересовані держави-учасниці проводять консультації згідно з пунктами 2 і 3 Статті 15 цієї Угоди. Стаття 91. Держави-учасниці можуть створювати на Місяці населені та незаселені станції. Держава-учасниця, створюючи станцію, використовує тільки таку площу, яка необхідна для забезпечення потреб цієї станції, і негайно інформує Генерального секретаря Організації Об'єднаних Нації про місцеположення і цілі цієї станції. Далі з інтервалами в один рік ця держава інформує Генерального секретаря також про те, чи продовжується використання цієї станції та чи змінилися її цілі.2. Станції розміщуються таким чином, щоб не перешкоджати вільному доступу персоналу, апаратів і обладнання інших держав-учасниць, що провадять діяльність на Місяці, у будь-які райони Місяця згідно з положеннями цієї Угоди або Статті I Договору про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Стаття 101. Держави-учасниці вживають усіх можливих заходів для охорони життя і здоров'я осіб, що перебувають на Місяці. З цією метою вони розглядатимуть будь-яку людину, що перебуває на Місяці, як космонавта у значенні Статті V Договору про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, а також як члена екіпажу космічного корабля у значенні Угоди про рятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір.2. Держави-учасниці надають особам, що терплять лихо, які перебувають на Місяці, право укриття на своїх станціях, спорудах, апаратах та інших установках. Стаття 111. Місяць та його природні ресурси є спільним спадком людства, що відбито в положеннях цієї Угоди, і, зокрема, у пункті 5 цієї Статті.2. Місяць не підлягає національному присвоєнню ні шляхом проголошення на нього суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні у будь-який інший спосіб.3. Поверхня або надра Місяця, а також ділянки його поверхні чи надр або природні ресурси там, де вони знаходяться, не можуть бути власністю якоїсь держави, міжнародної міжурядової або неурядової організації, національної організації чи неурядової установи або будь-якої фізичної особи. Розміщення на поверхні Місяця або в його надрах персоналу, космічних апаратів, обладнання, установок, станцій і споруд, включаючи конструкції, нерозривно пов'язані з його поверхнею чи надрами, не створює права власності на поверхню чи надра Місяця або їх ділянки. Викладені вище положення не завдають шкоди міжнародному режиму, згаданому в пункті 5 цієї Статті.4. Держави-учасниці мають право на дослідження і використання Місяця без будь-якої дискримінації на основі рівності та згідно з міжнародним правом і положеннями цієї Угоди.5. Держави-учасниці цим зобов'язуються встановити міжнародний режим, включаючи відповідні процедури, для регулювання експлуатації природних ресурсів Місяця, коли буде очевидно, що така експлуатація стане можливою найближчим часом. Це положення здійснюється згідно зі Статтею 18 цієї Угоди.6. З метою сприяння встановленню міжнародного режиму, згаданого в пункті 5 цієї Статті, держави-учасниці інформують Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, а також громадськість і міжнародну наукову спільноту в максимально можливій і практично здійсненній мірі про будь-які природні ресурси, які вони можуть виявити на Місяці.7. Основні цілі міжнародного режиму, який має бути встановлено, містять: a) упорядковане і безпечне розроблення природних ресурсів Місяця; b) раціональне регулювання цих ресурсів; c) розширення можливостей у справі використання цих ресурсів; і d) справедливий розподіл між усіма державами-учасницями благ, що отримуються від цих ресурсів, з особливим урахуванням інтересів і потреб країн, що розвиваються, а також зусиль тих країн, які прямо або непрямо зробили свій внесок у дослідження Місяця.8. Уся діяльність щодо природних ресурсів Місяця проваджується таким чином, щоб це відповідало цілям, вказаним у пункті 7 цієї Статті, і положенням пункту 2 Статті 6 цієї Угоди. Стаття 12 1. Держави-учасниці зберігають юрисдикцію та контроль над своїм персоналом, космічними апаратами, обладнанням, установками, станціями та спорудами на Місяці. Права власності на космічні апарати, обладнання, установки, станції та споруди залишаються непорушними під час їх знаходження на Місяці.2. До апаратів, споруд і обладнання або їх складових частин, виявлених за межами наміченого місця їх розташування, застосовуються положення Статті 5 Угоди про рятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір.3. У надзвичайних випадках, пов'язаних із загрозою життю людини, держави-учасниці можуть використати обладнання, апарати, споруди, установки або запаси інших держав-учасниць на Місяці. Повідомлення про таке використання негайно надсилається Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй або заінтересованій державі-учасниці. Стаття 13 Держава-учасниця, яка виявила, що на Місяці сталася аварійна, вимушена або інша ненавмисна посадка космічного об'єкта або його складових частин, які не були запущені нею, негайно повідомляє про це державу-учасницю, яка здійснила запуск, і Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Стаття 14 1. Держави-учасниці цієї Угоди несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність на Місяці, незалежно від того, чи здійснюється вона урядовими органами або неурядовими юридичними особами, і за забезпечення того, щоб національна діяльність проводилась згідно з положеннями, що містяться в цій Угоді. Держави-учасниці забезпечують, щоб неурядові юридичні особи, що знаходяться під їх юрисдикцією, здійснювали діяльність на Місяці тільки під контролем і під постійним наглядом відповідної держави-учасниці.2. Держави-учасниці визнають, що в результаті активізації діяльності на Місяці може виникнути необхідність у детальних угодах про відповідальність за шкоду, завдану на Місяці, на доповнення до положень Договору про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, і Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, спричинену космічними об'єктами. Будь-які такі угоди випрацьовуються згідно з процедурою, передбаченою Статтею 18 цієї Угоди. Стаття 151. Кожна держава-учасниця може переконатися в тому, що діяльність інших держав-учасниць з дослідження та використання Місяця здійснюється згідно з положеннями цієї Угоди. З цією метою всі космічні апарати, обладнання, установки, станції та споруди на Місяці відкриті для інших держав-учасниць. Ці держави-учасниці в розумно завчасні строки повідомляють про плановане відвідання, щоб дозволити провести відповідні консультації та вжити максимальних заходів запобігання для убезпечення та уникнення перешкод для нормальних операцій на установці, яка підлягає відвіданню. Згідно з цією Статтею будь-яка держава-учасниця може діяти самостійно, чи при повній або частковій допомозі будь-якої іншої держави-учасниці, чи через відповідні міжнародні процедури в межах Організації Об'єднаних Націй та відповідно до Статуту.2. Держава-учасниця, яка має підстави вважати, що інша держава-учасниця не виконує зобов'язань, що покладаються на неї цією Угодою, або що інша держава-учасниця порушує права, які перша держава має згідно з цією Угодою, може запитати проведення консультацій з цією державою-учасницею. Держава-учасниця, до якої звернено подібний запит, негайно вступає в такі консультації. У таких консультаціях має право взяти участь будь-яка інша держава-учасниця, яка цього вимагає. Кожна держава-учасниця, що бере участь у таких консультаціях, прагне взаємоприйнятного врегулювання будь-якого спору і враховує права та інтереси всіх держав-учасниць. Інформація про результати цих консультацій надсилається Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй, який передає отриману інформацію всім заінтересованим державам-учасницям.3. Якщо консультації не приводять до взаємоприйнятного врегулювання з належним урахуванням прав та інтересів усіх держав-учасниць, заінтересовані сторони вживають усіх заходів для врегулювання спору іншими мирними засобами на свій вибір згідно з обставинами і характером спору. Якщо виникають труднощі у зв'язку з початком консультацій або якщо консультації не дозволяють прийти до взаємоприйнятного врегулювання, будь-яка держава-учасниця з метою врегулювання спору може звернутися за сприянням до Генерального секретаря, не заручаючись згодою іншої сторони в спорі. Держава-учасниця, яка не підтримує дипломатичних стосунків з іншою заінтересованою державою-учасницею, бере участь у таких консультаціях на свій розсуд або безпосередньо, або через іншу державу-учасницю чи Генерального секретаря, що виступають як посередники. Стаття 16 У цій Угоді, за винятком статей 17-21, посилання на держави розглядаються як такі, що стосуються будь-якої міжнародної міжурядової організації, яка провадить космічну діяльність, якщо ця організація заявляє, що вона бере на себе права та обов'язки, передбачені цією Угодою, та якщо більшість держав-членів цієї організації є державами-учасницями цієї Угоди і Договору про принципи діяльності держав з дослідженню та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Держави-члени будь-якої такої організації, що є державами-учасницями цієї Угоди, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб ця організація зробила заяву згідно з положеннями цієї Статті. Стаття 17Будь-яка держава-учасниця Угоди може пропонувати поправки до цієї Угоди. Поправки набирають чинності для кожної держави-учасниці Угоди, яка приймає ці поправки, після прийняття їх більшістю держав-учасниць Угоди, а згодом для кожної іншої держави-учасниці Угоди в день прийняття нею цих поправок. Стаття 18Через десять років після набрання чинності цією Угодою в попередній порядок денний Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй включається питання про розгляд дії цієї Угоди, щоб обговорити у світлі попереднього застосування Угоди, чи вимагає вона перегляду. Проте в будь-який час через п'ять років після набрання чинності цією Угодою Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй як депозитарій скликає на вимогу однієї третини держав-учасниць Угоди та за згодою більшості держав-учасниць конференцію держав-учасниць для розгляду дії цієї Угоди. Конференція щодо розгляду дії Угоди обговорить також питання про здійснення положень пункту 5 Статті 11 на основі принципу, вказаного в пункті 1 цієї Статті, та з урахуванням, зокрема, будь-яких відповідних технічних досягнень. Стаття 191. Цю Угоду буде відкрито для її підписання усіма державами в центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку.2. Ця Угода підлягає ратифікації державами, що підписали її. Будь-яка держава, яка не підпише цю Угоду до набрання нею чинності згідно з пунктом 3 цієї Статті, може приєднатися до неї в будь-який час. Ратифікаційні грамоти і документи про приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.3. Ця Угода набирає чинності на 30-й день після здачі на зберігання п'ятої ратифікаційної грамоти.4. Для кожної держави, що здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту або документ про приєднання після набрання цією Угодою чинності, вона набирає чинності на 30-й день після здачі на зберігання такого документа.5. Генеральний секретар негайно інформує всі держави, що підписали цю Угоду або приєдналися до неї, про дату кожного підписання, дату здачі на зберігання кожної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, про дату набрання цією Угодою чинності, а також про інші повідомлення. Стаття 20Будь-яка держава-учасниця цієї Угоди може повідомити про свій вихід з Угоди через рік після набрання нею чинності шляхом письмового повідомлення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй. Такий вихід набуває чинності через один рік з дня отримання цього повідомлення. Стаття 21Цю Угоду, англійський, арабський, іспанський, китайський, російський та французький тексти якої є рівно автентичними, буде здано на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй, який надішле завірені копії цієї Угоди усім державам, що підписали цю Угоду і приєдналися до неї.

 

На засвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені своїми відповідними урядами, підписали цю Угоду, відкриту для підписання в Нью-Йорку грудня місяця вісімнадцятого дня одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ятого року.

 

 




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.232.99 (0.013 с.)