Лексика певних соціальних прошарків

За даними соціолінгвістичних дослідженнь простежується чіткий взаємозвязок між соціальним статусом (верхній, середній чи нижній прошарки суспільства), рівнем освіти та мовою. Нижні прошарки сус­пільства вживають у німецькій мові переважно регіональні вирази, а в українській - суржик, що доцільно враховувати при перекладі. Верхні суспільні прошарки вживають переважно літературний стандарт.

Суттєву проблему складають німецька мова ФРН та НДР, що вна­слідок різних соціально-політичних умов (1945-1990), мають не лише специфічні реалії, а й відповідний лексичний склад (DDR: Stasi - 'Staats­sicherheit; держбезпека'; Fьnjjahresplan: п'ятирічка etc.). На стилі письмової мови НДР відбився "соцреалізм", пропагований СРСР (див. "Актова зала" Г. Канта). Найкращі перекладачі, відтворюючи твори письменників НДР, підсвідомо враховували цю обставину, вживаючи відповідні конструкції. Проте в перспективі при перекладі творів часів НДР доцільно брати до уваги й цей нюанс.

Ряд лінгвістів визначають специфіку мови "гастарбайтерів", для якої властиві: еліптичний стиль, максимальна конкретність, дейктичні та ситуативнозалежні вирази. На цій піджін-німецькій відбиваються діалектальні особливості регіону, які спричиняють відкидання флек­сій, дієслівних управлінь та артиклів. Штутгартські турки, розмовля­ючи за швабським взірцем, кажуть, наприклад: was kostд: kilo? замість was kostet ein Kilo? Для відтворення такого специфічного мовлення досвідчений перекладач може використати еліптичні речення, усічені розмовні форми без закінчень, фонетичні помилки, але, як і при пере­кладі діалектизмів, буде загнаний у глухий кут при намаганнях переда­ти їх регіональність.

Лексика певної статі

Стать є не лише фізіологічною, а й соціальною величиною, що про­стежується в мовленні авторських персонажів. За соціолінгвістичними феміністичними дослідженнями (G. Kцnig; S. Trцmel-Plцtz; L. Pusch), соціальні фактори (виховання, професія, різне розподілення ролей) суттєво впливають на мовні прояви. Охочі до розмови жінки значно менше, ніж чоловіки, використовують вульгарні вирази, частіше літе­ратурну німецьку мову, переважно ослабленіші формулювання {ich me­ ine, finde: мені видається) чи перепитування (z.B. nicht wahr, gell...: чи не так?). Боротьба феміністок за зрівняння прав призводить до появи нових подвійних форм {Student/In; Lehrer/In: "Студент/Ка; Учитель/ Ка") та паралельні позначення {sehr geehrte Herren/ sehr geehrte Damen und Herren; das schwache/ weibliche Geschlecht; Dienstmдdchen/ Hausa-

 

168

169

ngestellte чи Hilfe). Такі особливості доводиться ігнорувати особливо у специфічних випадках (наприклад, коли замість wenn man das Kind stillt феміністки вживають wennfrau das Kind stillt).

§ 4.7.4. Вікова лексика

Вікові особливості як письменника, так і зображуваних ним персо­нажів виражаються в лексиці підмови дошкільнят, школярів, підмови дорослих та пенсіонерів із архаїзмами, ще недостатньо досліджених як для лексикології (Oksaar; Mattheier; Weber; Lцffler), так і для теорії перекладу. Молодіжну мову, що виступає частиною молодіжної культу­ри, досліджували ряд німецьких лексикологів (Ehmann; Henne; Kuppel; Mьller-Thurau; Schlobinski; Willenberg), які встановили її специфічні характеристики: формули привітання та звертання {Du Looser! Mensch, Kumpels "друзяки!"), приповідки (Bleib cool, man! "Так тримати!" Du kannst mich mal "Lass mich in Ruhe! Ушивайсь!"; es gibt viel zu tun, war­ ten wir's ab) та висловлювання (Lass' uns mal'ne Schnecke angraben! "Давай підчепимо цю малу!"), стереотипні модальні слівця (hippig, tre­ndy, klaro, logo "ясно, логічно"), метафоричні та здебільшого гіперболі­зовані вирази (abhotten "heiЯ tanzen: донесхочу натанцюватися"; tanken "Alkohol trinken: заправитися"; workaholic "Malocher: трудоголік"), ре­пліки (Laber, laber, schnarch, schnarch "Halt's Maul! Es ist zu langweilig: Стули пельку: Заткнися нарешті!") тощо. У молодіжній мові дискотеки з'являються жартівливі жаргонізми drьcken замість fahren, Matte за­мість Geld, ausgraben замість flirten etc (наприклад, Wir machten eine kurze Fleischbeschauung und Peter machte sich sofort daran, eine riesige Tussi auszugraben = Wir sahen uns etwas um, und Peter begann sofort mit einem sehr hьbschen Mдdchen zu flirten) = Ми роздивилися на телиць і Петер підчепив гарну чувіху. Якщо взірцем уживання такого молодіж­ного жаргону для англійської мови є повість Селінджера "Над прірвою в житі" (The Catcher in the Rye), то в німецькій мові такими жаргонізма­ми "пересипані" молодіжні журнали (Літа). Переклад цих емфатичних виразів адекватними засобами молодіжної української мови становить нове завдання для практики й теорії перекладу.

§ 4.7.5. Субмови замкнутих груп (Slang, Jargonismen, Argotismen)

Субмови замкнутих груп (Sondersprachen), чи соціолекти, вжива­ються для досить ізольованих прошарків суспільства, яких об'єднує спільна мета, служба в армії, навчання (студентська мова: Assi, Prof) чи проведення дозвілля тощо. Метою вживання цих субмов, відомих як сленг (Slang), стає відгороження та самовіддалення їх носіїв від сус­пільства. Лексика цих мов, як правило, стосується типових реалій жит­тя (гроші, дівчата, секс, музика, політика, наркотики) та інструментів (Stottermaschine: кулемет), видів діяльності. Відзначаючись особливою метафоричністю (Gulaschkanone для позначення польової кухні), ця лексика характеризується експресивно-грубуватим добором слів. Це характерно мові американських солдат (роман Дж. Джоунза "Звідси у вічність"), французьких ("Вогонь" А. Барбюса) та німецьких (романи Е. М. Ремарка) тощо. Студентська лексика з'являється в романі Р. Мер-ля "За склом" та романах Г. Канта, 3. Ленца та ін. У закритому кримі­нальному середовищі вживають арготизми (Argotismen) - приховані парафрази з тюремного вжитку: пришити, перо тощо. Арготизми по­пулярні в романах Г. Фаллади. Переклад такої школи вимагає міцних знань їх українських відповідників.

Жаргонна лексика (особливо спортивна) все більше проникає в побутову та всезагальну мову (наприклад шахові вирази; Matt; Ma­ terialopfer; Simultanspiel...), що мають в інших мовах паралельні від­повідники, чим і полегшується їх переклад. Це ж стосується метафо­рично вжитих фразеологізмів: aus guter Position an den Start gehen, gut im Rennen sein, eine Spitzenposition erreichen — досягти чільного місця (легка атлетика); am Ball bleiben — не втратити м 'яча, ein Eigentor schieЯen - забити гол у власні ворота, ins Abseits geraten - потрапити в положення поза грою (футбол).

Соціальна лексика

Ключові слова (Schlagwцrter), що, характеризуючи актуальний со­ціальний феномен, виступають загально-типизуючими, буцімто зрозу­мілими, нейтрадьними, програмними та невизначеними водночас для залучення всіх можливих представників суспільства для виконання ак-

 

170

171

туальної суспільної мети. Поза сумнівом, відтворювати такі загальні слова необхідно подібними нейтральними виразами, що ґрунтуються на відповідному інтернаціоналізмі: Frauenemanzipation: емансипація жіноцтва (19. Jh.); Zivilisation: цивілізація; Recht auf Freiheit: право на свободу; Demokratie: демократія; Umweltschutz — захист оточуючого середовища тощо.

Модні слівця (Modewцrter) як узагальнююче-експресивні слова та вирази, вживані модними прошарками населення {prima; brisant; attra­ ktiv; ganz groЯ; direkt schlimm; geht in Ordnung etc.) доцільно переклада­ти, зберігаючи відтінки розмовності: "класно! Повний абст!"

Саме подальша праця перекладача над різними типами соціальних угрупувань допоможе йому розв'язати проблему типізації, заданої тво­ром. Наскільки делікатно і точно перекладач відтворить мовою пере­кладу авторську характеристику та мову персонажа, настільки типо­вим постане образ у перекладі.

ВПРАВИ

Знайдіть шлях відтворення цих колоквілізмів (розмовних слів та виразів) українською мовою

1. Vati, Pappi, Mutti, Mammi, Pulli (Pullover), Woffi,Uschi (Ursula), Pepi (Joseph), Reni (Renate), Spezi (vertrauter Freund), Schatzi, Frцsi (Ze­itschrift "Frцhlich sein und singen"), Sozi, Nazi, Ami, Specki (Schwein), Sani (Sanitдter), Schiri (Schiedsrichter), Imi (Immigrant); Opa, Oma, Ohm, Bus, Omni, Prд, Uni, Audimax,Wiwi, Gewi, Polцk, Manus.

2. Angstmeier, Heulliese, Zimperliese, Liederjan, Transuse, Wurstma­xe, Zeitungsfritze, Blumenfritze; Hцllenangst, Hцllendurst, Hцllentempo, Heidengeld, Heidenwetter, HeidenspaЯ, Bombenerfolg, piekfein, piekno­bel, pieksauber, kreuzalt, kreuzdumm, kreuzfidel, kreuzwar, ьberhaupt erst mit dieser Trotzerei anzufangen, (id.).

3. hoch lebe die Arbeit, so hoch, dass niemand mehr drankommt; der
Student geht solange zur Mensa, bis er bricht; es gibt viel zu tun, warten
wir's ab; ich glaub, mich knutscht'n Haifisch; "Lernen? Nochma in de Schu­
le jehn? Knif, "Kommt nicht in Frage", fьr sowat bin ich schon zu alt."
(H. Fallada).

172

Охарактеризуйте неологізми молодіжної мови та спробуйте їх відтворити українською мовою

Еу/ ei! Okay, boah; du Looser! Zunsel 'hдssliches Mдdchen, Haus­drache'; Zumpel 'schimpf, eine starke Weibsperson'; Geblubber, Gepklдt-sdier 'dummes Gerede'; Naffel 'Nabel; Langeweile'; Macho, Radikalo, Geck/ Gecko, Domo 'Doppelmoralist'; Mьlloge (jmd., der im Haushalt Abfдlle trennt), Durchblickloge 'kluge Person'; Assi 'Assistent; Asozialer'; I)epri 'Deppresive'; Knacki (zu verknacken 'Hдftling'), Konfusi, Korrupti; Vidcot (Video und Idiot); Chaot 'spontane / unordentliche Person'; Snobiety 'snobgesellschaft; Geldadel'; Flaps 'Bemerkung/ Scherz';

alken 'Alkohol trinken'; (ab)greifen 'stehlen'; schцppeln, Schoppen 'ein­kaufen gehen; Alkohol trinken'; tцrnen (to turn); klaufen (klauen beim Kau­len); opern ('dummes Zeug reden', zu: quatsch keine Opern!);

abgenervt 'fertig mit den Nerven'; abgewrackt; abgezopft 'alt'; abgetцrnt; beleuchtet 'klug'; bemoost 'alt; reich'; beschickert 'betrunken; verrьckt'; krokofantцs 'hervorragend';gorillamдЯig, frustmдЯig; trendy/ trendig; rapi-tlo, optimalo, trivial/ trivialo, egalo; intellell (zu intellektuell); overzack.

У яких фахових областях вживають ці німецькі полісеманти?

Bereich, Besatz, Block, Flьgel, Antrieb, Lager, Rolle, Behдlter, Mantel, Stand, Stamm, Wurzel.

Зіставте значення "несправжніх друзів перекладача". Продо­вжіть цей список

Abonent — абонент; Akademiker — академік; Antiquariat — антиква­ ріат; Apartament - апартамент; deponieren - депонувати; Deputat - депутат; Disziplin — дисципліна; Element — елемент; elementar — еле­ ментарний; Epigraph — епіграф; Etappe — етап; Exekution — екзекуція; Exursion — екскурсія; Experte — експерт; Gazette — газета; Galante­ rie - галантерея; Galerie - галерея; Garnitur — гарнітура; Gastronom — гастроном; General - генерал; Grazie - грація; Grunt - ґрунт; Hals­tuch — галстук; Horn — горн; Hospital — госпіталь; human — гуманний; Idee — ідея; Illusionist — ілюзіоніст; Illustrator — ілюстратор; Institut —

173

інститут; Instruktor — інструктор; Intelligent — інтелігент; Internat — інтернат; intim — інтимний; Fabrikat — фабрикат; fabrizieren — фабри­кувати; Fassade - фасад; fatal - фатальний; Film - фільм; final - фі­нальний; Form — форма; Format — формат; Fraktur — фрактура; Front — фронт; Funktion - функція.

Визначивши фахові жаргонізми, спробуйте їх оптимально від­творити при перекладі наступних жартів

1. Gefreiter Schmoll steht mit dem Sport auf dem KriegsfuЯ. Tдglich hat
er andere Gebrechen. Das geht solange, bis er zum Arzt geschickt wird.
Nach seinen Beschwerden befragt, sagt Schmoll zaghaft: "Das Herz!". Der
Arzt kann aber nichts feststellen. Sicherheitshalber lдsst er in der Poliklinik
noch ein EKG (Elektrokardiogramm) machen. Bei der Wiedervorstellung
wird Schmoll der Befund mitgeteilt: "Alles OB! (ohne Befund) ", ohne es zu
entziffern.

Tage spдter begegnet der Doktor dem Gefreiten und fragt ihn lдchelnd: "Na, was macht das Herz? ". — "Die Schmerzen sind weg, Herr Doktor, nur das verdammte OB habe ich noch. " (nach Mironow 1970, 36)

2. Leutnant: "Warum haben Sie nicht ein einziges mal die Scheibe ge­
troffen?"

Soldat: "Ich hatte mich entschlossen, sie gefangen zu nehmen!"

3. "Nun, Herr Soldat, haben Sie Ihren Lauf auch richtig entцlt? " "Ja­
wohl, Herr Unteroffizier ".

"Ich sehe aber doch etwas!" "Was aber, Herr Unteroffizier? " "Eine Dienstverrichtung auЯer der Reihe!" (nach Mironow 1970, 5).

Перекладіть українською мовою фрагменти фахових текстів

А. Danton widerlegt mit keinem Wort die politische Anschauung Robe-spierres. Er weicht im Gegenteil einer politischen Auseinandersetzung aus, er hat kein einziges Agument gegegn den politischen Vorwurf... Danton lei­tet das Gesprдch auf eine Diskussion ьber die Prinzipien der Moral hinьber und erficht hier als Materialist einen leichten Sieg ьber die Rousseauschen

174.       ' ■                   .

Moralprinzipien Robespierres (Jahncke 1979, 150, zit. nach Muttersprache

2002, 4, 400).

B. Der Begriffeines Systems hдngt mit dem Begriff der Struktur zusam­men. Man kann es als ein hierarchisiertes Gefьge von spezielle Funktionen erfьllenden und strukturierten Invarianteneinheiten definieren. Die Struktur ist als Konkretisierung des Systems an einer Gruppe von Einheiten und zu­gleich auch als ein Relationsnetz derselben aufzufassen. Diese beiden Reali­tдten beeinflussen sich untereinander. Die Begriffe Zentrum und Peripherie sind vom Standpunkt der lexikalischen Semantik aus Antonyme. Auch die Peripherie gehцrt aber noch zum System.man muЯ sich nur die Frage nach der Grenze einerseits zwischen Peripherie und Nicht-System stellen. In der Sprache, nicht nur im Wortschatz, gibt es nдmlich immer auch Erscheinun­gen, die nicht voll systemhaft oder ьberhaupt nicht systemhaft sind. Das hдngt mit der Tatsache zusammen, daЯ Sprachklassen nicht geschlossen, sondern mehr oder weniger offen sind. So werden z. B. im lexikologischen System geschlossene Klassen durch Antonyme, d. h. Wortpaare mit kontrд­rer Begriffsbedeutung, die binдre Gegensдtze verkцrpern, offene Klassen durch synonymische Gruppen reprдsentiert. Was aber die Mitgliedanzahl betrifft, stellen auch die Antonyme eine offene Klasse dar, дhnlich wie jede andere Wortklasse. Die Offenheit, die gerade im lexikologischen System ihren Hцhepunkt erreicht, folgt daraus, daЯ sich die Sprache der Realitдt be­mдchtigt, daЯ sich der Wortachatz von Tag zu Tag erweitert. In der Sprache existieren aber nicht nur binдre Oppositionen. Gerade das lexikologische System ist in dieser Hinsicht komplizierter als andere Systeme. Zwischen den beiden Extremen entwickelt sich eine Ubergangssphдre, in der sich ge­wisse Zentral-und Peripherieerscheinungen kreuzen. Man kann z. B. solche Ьbergangsfдlle und Abstufungen an den Synonymen beobachten oder auch an dem HaЯ, in dem gewisse morphologische Kategorien verschiedene Be­deutungen von polysemischen Wцrtern charakterisieren u. a. (gekьrzt aus: J. Filipec, Probleme des Sprachzentrums...).

4. Diamat, Sputnik, Lunik, monden, jarowisieren, BESM; Jugendbriga-diere, Hobby, Job, Camping, Fan, Comics, Boss, Story, Crack, Crew, Team, Teamwork, topfit, allround, Be-bop, Programmgesteuerte Werkzeugmaschi­nen, Teenager, Gag, Chip, Trend.

175

§4.8. Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи

§ 4.8.1. Словосполучення та фразеологізми: нарис проблематики

Слова в процесі комунікації, поєднуючись із іншими словами, утво­рюють словосполучення, які стають складовими речення. Ці слово­сполучення, які служать своєрідними "блоками перекладу", досить різнотипні за своєю структурою (див. іменникові, прикметникові, чис­лівникові, дієслівні, прислівникові словосполучення тощо), за типами зв'язку (предикативний та прислівниковий: керування, прилягання і т. д.). їх створення ґрунтується не лише на законах граматики та намі­рах мовців, а й на принципах сполучуваності, що не заперечують мож­ливості їх утворення за законами формальної логіки (див. "засмажити сніжки"). Більшість сполучень вільні, тобто вони можуть утворюватися в мовленні без особливих перешкод: красива жінка, дівчина, дитина, річ, прикраса і т. д.; читати книжку, конспект, газету, журнал, до­машнє завдання, думки тощо. Проте багато словосполучень не виникає спонтанно в мовленні, а, як доводять психолінгвістичні експерименти, існує в мові готовими словесними блоками: біла ворона; жити на ши­ року ногу тощо. Ці складні для перекладу словосполучення, що досить різноманітні за своїми структурами, називають стійкими, або фразео­логічними (до грец. phrasa "висловлювання"), або фразеологізмами.

Фразеологізми з властивою їм метафоричністю представлені у функціональних стилях по-різному. Вони, як правило, з'являються в художній літературі для вираження соціальних та національних рис персонажів. Дещо менше фразеологізми функціонують у публіцистиці та есеїстиці і досить незначно (за винятком фахових фразеологізмів) у мало експресивному науково-технічному стилі.

Фразеологізми як стійкі словосполучення характеризуються ціліс­ним значенням, яке за своїм характером ідіоматично переосмислене та переважно метафорично-образне. Цей образ, лінгвістичним вира­женням якого є термін внутрішня форма фразеологізму (лексико-се-мантичний зміст вільного словосполучення, на основі метафоризації якого він виник), "стирається" за роки свого вжитку й тому зберіга­ється по-різному. Внаслідок цього фразеологізм має різні ступені вмо-

тивованості: від очевидного до нульового. Так, образ зберігся в ціло­му у фразеологізмах типу товкти воду в ступі, leeres Stroh dreschen "даремно втрачати час", кіт наплакав "дуже мало", рукою подати, ein Katzensprung von hier "дуже близько", в інших він губить свою моти­вацію - дати гарбуза = einen Korb geben "відмовити комусь", врізати дуба "померти", а в третіх, що переважно ґрунтуються на архаїзмах, він повністю "стерся" та зник і без додаткового культурно-історичного чи етимологічного аналізу не сприймається: бити байдики, досл. від­колювати дрібні скалки, тобто "ледарювати, марнувати час" тощо.

Після піонерської праці Ш. Баллі ("Французька стилістика", І вид. -1909), а пізніше В. В. Виноградова та ін., фразеологізми стали пред­метом різнобічних досліджень. У результаті цього визначилися їх такі основні ознаки:

1) семантична цілісність або семантична нерозкладність - значення сприймається як єдине ціле (В. В. Виноградов, В. Л. Архангель­ський, В. П. Жуков, О. І. Молотков, М. М. Шанський, Л. А. Була-ховський, М. А. Жовтобрюх);

2) метафоричність нового цілісного значення, що виникло після втрати первісних реалій (Б. О.Ларін, О. М. Бабкін, О. В. Кунін, В. П. Жуков);

3) певний образ, що має різні ступені вмотивованості внутріш­ньої форми фразеологізму та експресивності (В. С. Виноградов, Р. П. Зорівчак та ін.);

4) надслівна подвійно наголошена нарізнооформленість (В. П. Жу­ков, М. М. Шанський, О. І. Молотков, С. Г. Гаврін, Л. Г. Скрипник, P. M. Попов), тобто наявність не менше двох повнозначних слів;

5) відтворюваність сполучень, які, за психолінгвістичними екс­периментами, зберігаються в нашій пам'яті як готові одиниці

- мови (В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков, М. М. Шанський, С. Г. Гаврін, Л. Г. Скрипник, Л. І. Ройзензон, Ф. П. Медведев, В. М. Телія, P. M. Попов);

6) відносна стійкість структурного складу чи цілісність (М. М. Шан­
ський, О. В. Кунін, О. М. Бабкін; В. М. Мокієнко) з визначеною
послідовністю та взаємозалежністю компонентів у синхронії
(В. Л. Архангельський);

 

176

177

7) неможливість дослівного перекладу іншими мовами (Л. А. Була--   ховський, О. О. Реформатський).

На цій основі можна запропонувати таке визначення фразеологізму чи фразеологічної одиниці (ФО): Фразеологізм - це відносно стійка, соціально зумовлена лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю сло­восполучення чи речення, яка, маючи в основі, можливо, вже й стерто­го образу цілісне переосмислене значення, автоматично відтворюється мовцями як готова до використання одиниця мови. Таке визначення, на нашу думку, відображаючи функціональність та динамізм ФО, на­близить дослідника й перекладача до синергії та голістичної цілісності цього явища.

§ 4.8.2. Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики

Для кращого розуміння суті та функцій цих сталих словосполучень дослідники намагалися охопити їх у різних класифікаціях. Як відомо, суть класифікації (лат. "розряд, клас" + "роблю") складає розподіл певного типу предметів чи явищ на взаємопов'язані класи (розряди) відповідно до тих чи інших найсуттєвіших ознак, які притаманні оди-ницям-компонентам певного класу і які водночас відрізняють їх від інших класів. Кожен клас займає в такій системі певне місце, що є по­стійним, і його одиниці кваліфікуються за однією чи кількома диферен-ційними ознаками.

У результаті багаторічних досліджень виник ряд класифікацій, які ха­рактеризують фразеологізми на основі різних ознак. До них належать:

1) семантична класифікація, в основу якої покладено принцип не­розкладності семантики: фразеологічні єдності, зрощення та сполучення (В. В. Виноградов, В. П. Жуков, М. М. Шанський: фразеологічні вирази, І. В. Абрамець, Б. О. Ларін);

2) граматична (В. Л. Архангельський, Ф. А. Краснов, О. І. Молот­ков), за якою виділяють іменні, дієслівні, ад'єктивні, адвербіаль­ні та вигукові фразеологізми;

3) структурна (М. Т. Тагієв), за якою фразеологізми мають одно-, два- чи трипозиційне оточення;

 

4) функціональна (Л. А. Щукіна; Н. Burger): комунікативні та номі­нативні фразеологізми;

5) стилістична (О. С. Ахманова, В. В. Виноградов, С. Г. Гаврін, М. М. Шанський, Л. А. Булаховський): міжстильові, розмовно-побутові, книжкові фразеологізми; архаїзми та історизми тощо;

6) перекладознавча класифікація фразеологізмів із погляду шляхів переосмислення їх компонентів (Р. П. Зорівчак): ФО, що вини­кли через тропізацію (метафори, гіперболи, метонімію); ФО з вільних сполук; ФО через лексичне послаблення їх компонентів; ФО, породжені позамовними чинниками тощо.

Як свідчить аналіз, наведені класифікації або мають різні логічні основи, або не охоплюють усієї різноманітності, або є занадто загаль­ними, включаючи надлишкові феномени. Тому запропонуємо виро­блений нами на основі структурно-семантичної класифікації І. І.Чер-нишової авторський варіант класифікації фразеологічних одиниць, в який синтезуємо на логічній основі компоненти інших класифікацій. За цією класифікацією, фразеологічні одиниці поділяються на номіна­тивні фразеологічні єдності (що повністю семантично переосмислені), номінативні фразеологічні сполучення (з одним переосмисленим ком­понентом) та комунікативні фразеологічні висловлювання, які склада­ють завершене речення.

Сукупність їх ознак суттєво відрізняє фразеологізми від слів чи вільних словосполучень, що спонукає деяких учених говорити про фразеологічний рівень мови як мовної діяльності та про фразеологіз­ми як одиницю перекладу. Такі міркування викликають спочатку певні сумніви - на нашу думку, мовні рівні охоплюють свої одиниці за ти­пом їх поєднання та функціонування. Ці міркування підтверджують і ті обставини, що фонеми на фонетичному рівні функціонують на осно­ві їх зчеплення в перцептивному потоці, морфеми на морфологічному рівні - на основі їх поєднання у слові, слова на лексичному рівні - на основі їх поєднання в синтагмах, синтагми (словосполучення) на син­таксичному рівні - на основі їх поєднання в реченнях, речення на тек­стовому рівні - на основі їх поєднання в тексті. Проте фразеологізми, що за своєю формою складають синтагму (словосполучення) синтак­сичного рівня, виражають значення із лексичного рівня та можуть

 

178

179

утворювати речення текстового рівня (прислів'я, приказки), тобто вони належать щонайменше до трьох рівнів. У такий спосіб стандартні мов­ні рівні можна зобразити у вигляді горизонтальних площин, а фразео­логічний - як об'єднуючий вертикальний чи проміжний рівень. Саме це є свідченням синергетичної організації мовної системи, взаємопро­никнення елементів якої сприяє її саморозвитку.

Що стосується перекладу, то Л. С. Бархударов, не розглядаючи фразеологізми, вважав переклад можливим лише на рівні фонем (для писемної мови - графем), морфем, слів, словосполучень, речень, тек­сту, які він позначав терміном "одиниці перекладу". Якщо вільні сло­восполучення перекладаються на рівні слів (тобто лексичному рівні), то фразеологізми виступають особливими випадками перекладу на рівні слова (переклад ідіом), словосполучення та речення, тобто вони стосуються трьох основних рівнів мови, і в перекладі утворюють про­міжний рівень перекладу - фразеологічний. Вияв у перекладі цього синергетичного рівня зовсім не однозначний. Р. П. Зорівчак недарма відзначала, що "під час перекладу інколи вирішальна роль належить не формальній заміні елементів оригіналу - ФО на ФО, а відтворенню денотативного змісту, експресивно-емоційної тональності першотво­ру та інших естетичних функцій, що їх виконує фразеологізм в автор­ському задумі" (див. посилання вище). Це дозволяє стверджувати, що фразеологізм (як одиниця проміжного, вертикального рівня) також є одиницею перекладу, що перекладається як єдине ціле (з урахуванням актуалізованих у тексті оригіналу внутрішньої форми та змісту, емо­ційно-експресивних та конотативно-стилістичних нашарувань) неза­лежно від опори на наявні/ відсутні еквіваленти в мові перекладу.

Зважаючи на ці міркування, розглянемо основні типи та види фра­зеологізмів для визначення специфіки їх перекладу для передачі зміс­ту, образу, емоцій, функції та стилю інформації, властивих оригіналь­ному тексту.