Вживання неозначеного артикля

Вживання неозначеного артикля характеризує, як правило, появу предмета чи явища вперше. У перекладі це інколи відзначається за до-v помогою запровадження навіть лексичного компонента: ich sehe einen Mann: я бачу якогось чоловіка. Зі стилістичною метою в перекладі дещо рідше може з'являтися "один; один із": Dort ist noch ein Buch: Там є ще одна книга; Die Lebensmittelversorgung ist ein Grundproblem: Забезпе­ чення продуктами — одна з основних проблем. При перекладі множини можлива поява слів "певні, деякі, відповідні, якісь": Zugestдndnisse sind notwendig: Певні поступки необхідні.

Якщо означений артикль вказує на загальне (у т. ч. й загальновідо­ме) поняття, то неозначений артикль підкреслює, що для характерис­тики цього загального поняття вибрали лише один із групи однорідних предметів. Провідною функцією артикля стає індивідуалізація (зумов­лене ситуацією вирізнення із класу подібних) поняття, яке виражаєть­ся іменником: er hat ein Buch zum Geburtstag bekommen: він отримав (якусь невизначену, одну із багатьох) книжку в подарунок на день наро­ дження. Ця індивідуалізація особливо чітко простежується примето-

нШІЇ, яку доцільно компенсувати запровадженням уточнюючого слова: п hat zu Hause einen Rembrandt: він має вдома (полотно) Рембрандта. Ншпначений артикль, на противагу класифікуючому вжитку означено­го, гшконує кваліфікативну (якісну) функцію в предикативах та порів-ИМіїинх: er ist ein Philosoph він поводиться як філософ; він справжній філософ. Ужиток цієї ж форми без артикля з назвами спеціальностей Mtriye на професійне заняття: er ist Philosoph: він філософ за фахом, Шп викладає філософію. У такий спосіб перекладаються й порівняння. Підсумуємо переклади цих випадків схематично:

1) перша згадка неозначеного артикля, як правило, неперекладна: Dieses groЯe Gebдude ist ein Theater: Ця величезна будова — театр;

2) індивідуалізація неозначеним артиклем також не перекладаєть­ся: wir haben einen interessanten Vorschlag eingereicht: ми подали цікаву пропозицію;

3) кваліфікація в предикативі перекладається доволі часто за до­помогою уточнюючих слів: Das ist ein Theater!: Це справжній театр! Der Teufel ist ein Logiker (H. Heine): Диявол — справжній

:• логік; Ein Ьbersetzer ist fast immer ein Sprachkenner: Будь-який і л (всякий, кожний, справжній) перекладач - майже завжди зна­вець мови;

4) порівняння відтворюються так само за допомогою запроваджен­ня нових слів: Er spielt Geige wie ein Paganini: Він грає на скрипці мов (справжній) Паганіні; er ist ein Otello: він справжній ревни­ вець/ дійсно ревнує, мов Отелло;

5) присутність кількох предметів після слова "ще" відзначається словом "один, одна": Er hat noch ein Hemd: У нього є ще сорочка.

Вживання означеного артикля

Вживання означеного артикля визначається, як правило, по­вторною появою означуваного іменника в тексті (ich hцre Schritte. Die Schritte kommen nдher; ich sehe einen Jungen. Der Junge kommt auf mich zu). Поряд з тим, означений артикль виконує генералізуючу функцію, що зумовлюється семантико-логічними факторами. Внаслідок цього означений артикль, який, як правило, не перекладають, характеризує:

 

306

307

а) клас предметів (Der Wolf ist Raubtier: вовк належить до хижаків);

б) одиничні власні географічні назви жіночого та чоловічого роду:
назви країн, рік, озер, морів, океанів, гір (der Iran, der Irak, die
Ukraine; der Baikalsee);

в) назви кораблів, зірок, планет (der "Nelson", die Venus);

г) назви площ, бульварів та вулиць (der Zentralplatz; die HauptstraЯe);

д) конкретизацію власних та конкретних назв (das Brot von
gestern schmeckt nicht gut);

є) дуже фамільярний вжиток (Der Hans und die Grefe tanzen herum).