Особливі соціальні просторові форми організації життєдіяльності людей

Спокій або напруженість, перемоги й поразки, рідні чи вороги… В такому непередбачуваному й водночас недалекоглядному просторі проживає особистість. Кожен з нас створює автобіографію по-різному: хтось непохитно рухається з шаленою швидкістю автомагістраллю, а хтось – навпаки, раціонально та виважено шукає гнучку стежину й повільно нею крокує. Життєвий простір людини – це не лише її вчорашні помилки чи завтрашні перемоги. Це ще її родина, колеги, друзі, конкуренти, вороги чи просто знайомі… Цей перелік може бути нескінченно довгим, але їх всіх об’єднує одна ознака: вони є соціумом, які опосередковано або ж, навпаки, безпосередньо формують соціальний простір, тим самим водночас змінюючи себе та всіх.

Будь-яка особистість має свої потреби. Їжа, предмети побуту, житло – звичайно, необхідні компоненти, але це базові елементи без яких людина не могла б існувати як біологічна істота. Проте для того, щоб відчувати себе частиною суспільства, потрібно прагнути розвиватися й духовно: підвищення рівня культури, здобуття освіти, захоплення природою та її оригінальністю, вміння лаконічно говорити та уважно слухати [1]. Саме від упорядкованості суспільних відносин, зав’язків та процесів залежить соціальний простір.

Просторовими формами життєдіяльності людини є всі ті структурні елементи, що беруть участь у формуванні особистості. Вміння людини зайняти своє місце в соціумі та її становлення як особистості шляхом взаємин між іншими зазвичай досить складний та довготривалий процес, тому ця тема була і є актуальною на сьогоднішній день. Українські вчені та науковці закордоном неодноразово торкалися проблеми соціальних просторових форм організації життєдіяльності людей в своїх працях, зокрема: Д. Дідро, Н. Сммелзер, І. Гобозов, П. Сорокін, В. Загладін, І. Фролов, П. Алєксєєв та інші.

Досить часто ми можемо спостерігати за роботою фахівців на тренінгах, бесідах, лекціях, що проводяться людям, які прагнуть підвищити своє духовне становище. Кваліфіковані працівники надають підтримку тим, які зазнали певного психологічного, і не тільки, насильства та намагаються не лише власними силами, а й завдяки сторонній допомозі позбутися цього негативу. Адже, структура життєвого світу, і перед усім його просторово-часові параметри – це той спосіб особистісної організації життя, що стимулює або гальмує особистісне зростання [3].

Однією з соціальних просторових форм організації життєдіяльності людей є будинок (або інша споруда, установа тощо), в якому досить довгий час проживає особистість. Звісно, це не житлова площа чи меблі, а ті брат, сестра, чоловік чи дружина, діти, родичі, які зовсім не усвідомлюючи виховують та навчають один одного. Вони закладають основу життя. До того ж, психологи вважають, що 20 % майбутнього свого інтелекту людина набуває до кінця першого року життя, 50% — до чотирьох років, 80% — до 8 років, а 92% — до 13 років [2].

Такі агенти вторинної соціалізації як представники ВНЗ, ЗМІ, релігійних установ та ін. виконують, звісно, менше функцій, оскільки не є близьким оточенням, проте займають важливе місце у формуванні особистості. Наприклад, у столітті новітніх технологій, перші місця серед засобів масової інформації посідають соціальні мережі, а радіо і телебачення лише 11,6% від загальної кількості.

Окрім агентів соціалізації вагоме місце посідають й інститути соціалізації. Сім’я, колектив однокласників чи одногрупників, компанія друзів чи колеги певної секції або групи можуть повністю змінити світогляд учасників.

Як висновок, можна сказати, що саме агенти та інститути соціалізації формують особистість на кожному її життєвому етапі. Ці особливі соціальні просторові форми організації життєдіяльності виконують безліч функцій та займають важливе місце у розвитку духовної культури. Завдяки ним кожна людина здатна змінити не лише свою зовнішність, а й внутрішній світ.

Список використаних джерел

1. Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднічук З. В. та ін. Загальна психологія: Хрестоматія: Навч. посіб./ О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднічук та ін. – К.: Каравела, 2007.-640 с.

2. Соціологія - Танчин I.3. - Агенти та інститути соціалізації. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://westudents.com.ua/glavy/87875-agenti-ta-nstituti-sotsalzats.html.

3. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності, - К., Либідь, 2003. – 376 с. – С. 58 – 76-82.

 

 

 

НАУКОВИЙ ЧАСОПИС

Студентського наукового товариства

імені Григорія Волинки

 

 

ВИПУСК 2