Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Організаційна структура торгівлі
Організаційна структура торговельної сфери, що складається в перехідний період, адекватна ринково-орієнтованій економіці. По-перше, зникло таке поняття як «вища інстанція». По-друге, уніфікація організацінних форм у цій сфері поступово змінюється на різноманітність структур. Провідною ланкою організаційної структури виступає низове, базове підприємство: магазин, аптека, кафе, майстерня побутового обслуговування. Отже, структура середнього роздрібного торговельного підприємства у найбільш загальному вигляді може бути подана таким чином:
Серйозним недоліком організаційних структур більшості вітчизняних роздрібних підприємств є надмірна раціональність. У їх складі відсутні такі необхідні в умовах ринку підрозділи: управління персоналом, маркетингова служба, відділ технологій. В оптовій торгівлі структура підприємств має свою специфіку. Низова оптова ланка торгівлі (оптова торгова база) в організаційно-структурному плані більш досконала, ніж у роздрібній торгівлі. Тут підрозділи побудовані за напрямами діяльності та товарними групами (рис.1.3.3). Роздрібні, оптові, посередницькі підприємства у сфері торгівлі, як правило, мають статус юридичної особи. Вони самостійні в організаційному, економічному і юридичному плані. Однак в умовах ринкових відносин і конкурентного середовища підприємства намагаються об'єднатися на добровільних засадах в асоціації, об'єднання. Мета об'єднання - зниження витрат; посилення конкурентних позицій, запобігання ризику розорення і банкрутства. Процес об'єднання характерний для однотипних роздрібних підприємств: «Товари повсякденного попиту», «Продтовари», «Гастрономи», «Овочі, фрукти», «Універсами», «Одяг», «Госптовари», «Універмаги». Інтегратором в об'єднаннях і асоціаціях, як правило, виступає оптова торговельна база. Отже, такі об'єднання за своїми функціями є оптово-роздрібними (рис. 1.3.4.).
Асоціація представляє інтереси своїх членів і захищає їх, надає їм комерційні, маркетингові, фінансові, транспортні, консультативні послуги, створює сприятливі умови для комерційної діяльності, забезпечує реалізацію загальної стратегії учасників асоціації на ринку товарів та послуг. Аналогічно до асоціацій, на засадах горизонтальної кооперації побудовані відомчі системи торгівлі, наприклад, Укоопспілки. Об'єднання тут мають багатоступеневий характер (рис. 1.3.5.).
Організаційні відносини в об'єднаннях горизонтального типу будуються на статутних та договірних засадах. При цьому організаційн стійкість кожного учасника зберігається. Водночас об'єднання набуває ознак і рис системи - гнучкої і демократичної. Більш жорсткою системою торгівлі вважається об'єднання вертикальне. Такі об'єднання характерні для концернів, корпорацій. Потужність корпорації, концерни, фірми органічно поєднують виробничу та торговельну діяльність. Ця форма торгівлі має назву фірмової. Структурно фірмова торгівля може бути подана таким чином (рис. 1.3.6.). У структурі фірмової торгівлі спостерігається висока централізація функцій, капіталу, повноважень. Відповідно торгівля розвивається і функціонує без достатньої самостійності. Більшість фірмових магазинів за своїм статусом є дочірніми підприємствами або філіями виробничих фірм і компаній. Узагальнюючи організаційно-структурні побудови різних форм і систем торгівлі, можна констатувати що: - організація торгівлі носить переважно функціонально-товарний характер; - по суті відсутня централізація управління, функцій, ресурсів, що забезпечує організаційну самостійність торговельних суб'єктів; - організаційні відносини регламентуються і регулюються статутами, положеннями, угодами, добровільно прийнятими і визнаними учасниками об'єднання; - організаційні структури не уніфіковані, а відрізняються різноманітністю. Тепер важливо проаналізувати загальну організаційно-управлінську структуру торгівлі, побудовану за адміністративно-територіальними та функціональними принципами (рис. І-3-7)- По-суті, чотири провідні компоненти утворюють макроструктуру торгівлі: організований сектор торгівлі, система торгівлі Укоопспілки, фірмова торгівля і система соціальне орієнтованої торгівлі. Крім того, реально існує так званий неорганізований ринок, тобто тіньовий. Організований сектор внутрішньої торгівлі займає провідне місце в кількості підприємств і в товарообороті. Його частка складає відповідно 65% і 80%. Що стосується чисельності зайнятих працівників, то цей сектор переважає не лише в галузі торгівлі, але й серед більшості галузей народного господарства.
Кооперативна торгівля Укоопспілки відрізняється вертикальною побудовою і керованістю, її об'єкти, які налічують близько зо тис. роздрібних та оптових підприємств, розташовані переважно в сільській місцевості. Частка в товарообороті кооперативної торгівлі не перевищує 10%. Фірмова торгівля вітчизняних і зарубіжних фірм зосереджена, правило, у великих містах. Ця форма торгівлі нині прогресує. Але світої досвід показує, що можливості фірмової торгівлі обмежені, тому її п спективи проблематичні, особливо у таких видах, як торгівля товара легкої промисловості і продтоварами. Сектор соціальне орієнтованої торгівлі покликаний забезпечити торговельним обслуговуванням спеціальні контингенти споживачів: студентів, військовиків, робітників, працівників режимних установ. Відповідно й мережа таких підприємств не є загальнодоступною. Вона розміщена на підприємствах, в установах, у військових частинах. В умовах кризи цей сектор повинен розширитися, але реально він прискорено звужуєтьс, і причина цього - нестача коштів на отримання соціально орієнтованих об'єктів торгівлі. Управлінський аспект у сфері торгівлі складний. Якщо на макрорівні і в масштабах області розвиток і функціонування торгівлі координується і якось управляється, то на низовому рівні, де розташована основна маса підприємств, по суті торгівля не керована. По-перше, більшість міст і райцентрів не мають спеціального координаційного органу торгівлі і, по-друге, там де існує, він надзвичайно обмежений у повноваженнях. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР? 1. У чому полягає суть та зміст торгівлі? 2. Які провідні функції торгівлі? 3. Як виглядає функціональна структурна модель торгівлі? 4. Що собою представляють соціальні форми торгівлі? 5. У чому особливості організаційної побудови торгівлі?
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 463; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.223.123 (0.009 с.) |