Соціальна структура сфери торгівлі 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Соціальна структура сфери торгівлі



 

Багатоукладність економіки обумовлює розвиток і функціонування різноманітних соціальних форм торгівлі. На базі власності можна виділити наступ форми: державна, колективна та приватна. Ці форми об'єднує:

- єдність цілей, які зводяться до забезпечення ефективного І рно-грошового обміну й отримання прибутку.

- схожість завдань і функцій соціально-економічного й оргаї ційно-технологічного характеру;

- зміст комерційної діяльності і характер економічного механ функціонування;

Разом з тим, соціальні форми торгівлі мають свої особливості. Державна форма торгівлі. Державна форма торгівлі базується, головним чином, на державній комунальній формі власності, тобто на власності місцевих органів влади. В соціалістичний період державна система переважала (більш 70% у товарообороті країни). Нині частка цієї системи значно знизилася. Вона не перевищує 10% у загальному товарообороті. Приблизно таку же питому вагу займає державна торгівля у структурі торговельної мережі.

Отже, особливістю державної торгівлі є те, що вона заснована на державній формі власності, а її роздрібна й оптова мережа розміщена в містах. Відповідно вона обслуговує переважно міське населення.

Необхідність збереження державної форми торгівлі в ринковому середовищі пояснюється багатьма причинами. По-перше, у сфері товарного виробництва зберігається масштабний державний сектор. Тут значна частина продукції реалізується через власну фірмову торговельну мережу або переважно через державні канали. По-друге, державна торгівля по­кликана обслуговувати соціальне незахищених громадян: пенсіонерів, ве­теранів, біженців, багатодітних сімей на пільгових засадах. По-третє, через державну торгівлю державні органи мають можливість організовувати ку-півлю-продаж на умовах держконтракту, держзамовлення тощо.

Колективна форма торгівлі в останні роки набула прискоре­ного розвитку. Якщо в доперебудовний період її частка не перевищувала 23-25% у товарообороті внутрішньої торгівлі, то нині цей рівень досягає близько 8о%. Соціально-економічною базою такої форми є колективна власність, яка неоднорідна за типами і видами. Важливе місце займають так звані підприємства колективні, тобто корпоративні. До них належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, різні асоціації, об'єднання, їх частка становить ю-І2% у колективній формі тор­гівлі. Близько 5% припадає на орендні підприємства, які здійснюють свою діяльність на орендованому майні. Такі підприємства, як правило, перебу­вають на стадії приватизації.

Провідна роль у колективній формі належить кооперативним під­приємствам системи споживчої кооперації, їх кількість - це половина ме­режі колективної форми, але спостерігається стійка тенденція до їх скоро­чення. Якщо врахувати, що кооперативні підприємства розміщені перева­жно у сільській місцевості, де охоплення населення торгівельною мережею надзвичайно низька, то таку тенденцію можна вважати загрозливою для сільської торгівлі.

Характерною особливістю колективної форми торгівлі є широкомас-штабність і стабільність. Колективні торговельні підприємства функціо­нують як у місті, так і в селі. Корпоративні інтереси забезпечують високу мотивацію до праці, зацікавленість у результатах діяльності, відповідно і в ефективному функціонуванні всього колективного сектора торгівлі.

Приватна форма торгівлі, яка була ліквідована при соціалізмі, відродилася в сучасний перехідний період. За короткий термін вона досяг­ла прогресу. По-перше, її частка зросла близько до и% і, по-друге, приват­на торгівля представлена не тільки дрібнороздрібною мережею, як було на початку перебудови, але й порівняно великими і середніми магазинами.

Фундаментом цієї форми є приватна власність і підприємницька ініціатива. В міру розширення приватної власності приватна торгівля змі­цнює свої позиції.

Для приватної торгівлі характерні постійна диверсифікація, висока культура і якість обслуговування, максимальна наближеність до покупців. Водночас ця форма торгівлі супроводжується постійним ризиком банкрут­ства.

Таким чином, на сучасному етапі в соціальному плані торгів­ля представлена трьома формами: державною, колективною і при­ватною. Але характер і тенденції їх розвитку різновекторні (табл. 1.3.2.).

Аналіз наведених у таблиці даних показує, що державна форма скорочується прискореними темпами. При цьому, насамперед, скорочуються обсяги товарообороту, які досягли критичної межі. Навіть у розвинутих країнах частка державної торгівлі становить 12-15%. Надмірно зросла частка колективної форми, її оптимальні межі повинні дорівнювати 70-75%. Що ж до приватних форм, то вона має стабілізуватися.

Таблиця 1.3.2.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 204; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.103.8 (0.004 с.)