Товарна біржа, її роль та функції

 

Основним місцем здійснення чисельної сукупності біржових операцій та оборудок із сировиною та матеріалами, товарами є мережа товарних бірж.

Товарні біржі в межах своєї діяльності організовують і зосереджують загальний обсяг комерційних оборудок, що в подальшому формують фізичні і вартісні показники товарного бір­жового обороту².

Товарна біржа - це ринкова установа некомерційного ти­пу, що функціонує як елемент інфраструктури інституціональ-ного ринку для обслуговування його потреб в забезпеченні обо­роту крупними партіями товарів (сировини) шляхом регулярно­го проведення особливим чином організованого торгу.

Загальна сукупність товарних бірж утворює матеріально-технічну базу біржової торгівлі - мережу товарних бірж. Ця мережа є місцем ведення біржового торгу, місцем створення і надання широкого кола ор­ганізаційних, комерційних і інформаційних послуг учасникам оптового ринку.

Сукупний біржовий оборот включає в себе також іншу частину - оборот нетоварних активів (цін­них паперів, грошей, грошових зобов'язань, золота тощо), суть якого не розглядається в даній главі.

Товарна біржа, як активний елемент комерційних зно­син на оптовому товарному ринку, не є повноцінним суб'єктом комерційної діяльності, оскільки не має на меті першочергового створення прибутку. Доходи біржі утворюються не внаслідок операцій купівлі - продажу, а внаслідок створення комплексу послуг з організації, проведення та забезпечення біржового торгу.

Підкреслюючи вторинне, допоміжне значення товарної біржі у ці­лісному механізмові функціонування інституціонального ринку, слід оха­рактеризувати основні внутрішні ознаки діяльності біржі, що на­дають їй значення повноцінного елемента інфраструктури товарного рин­ку. До основних внутрішніх ознак, притаманних суто біржам, слід віднести:

- регулярність відновлення біржового торгу у чітко встановлено­му місці протягом відомого періоду часу;

- проведення біржової комерційної діяльності відповідно до за­здалегідь встановлених єдиних правил і біржових звичаїв, що незначно відрізняються на окремих біржах;

- стандартизація основних параметрів біржових контрактів на то­вари (сировину) та основних якісних характеристик біржового товару;

- організація операцій купівлі-продажу на основі реального спів­відношення попиту і пропозиції;

- здійснення регулярних котувань біржової кон'юнктури на реа­льному, ф'ючерсному та опційному товарних ринках;

- проведення фіктивних, безтоварних (спекулятивних) біржових оборудок;

- забезпечення страхування (хеджування) цінового ризику на бі­ржах за допомогою різноманітних методів;

- проведення клірингу між учасниками біржових оборудок і кон­трактів -- контролю за своєчасністю та повнотою здійснення розрахунків між сторонами біржових угод;

- створення потужного масиву інформації, яка широко застосову­ється усіма суб'єктами товарного ринку.

Таким чином, товарна біржа - це напрацьований світовим бізнесовим досвідом механізм ефективного втілення власних економічних інтересів для широкого кола суб'єктів ринку на за­садах рівноправної конкурентної боротьби.

Тривала історія зародження та еволюції біржової торгівлі суттєво урізноманітнила число різновидів діючих товарних бірж, спричинила трансформацію біржі від елементарного гуртового ринку - місця ведення торгу крупними партіями товарів у складну організаційно-господарську структуру багатофункціональ­ного типу.

Суттєве ускладнення контингенту біржових установ потребує упо­рядкування окремих їх видів за допомогою детальної класифікації. Провести класифікацію товарним бірж можна за допомогою низки сут­тєвих ознак.

Первинною ознакою поділу і систематизації сукупності біржових установ є основний вид об'єкта біржового торгу, на якому спеціалізу­ється біржа. Беручи до уваги цю ознаку, розрізняють чотири основних типи біржових установ: товарні, фондові, валютні та змішані. При­ведена нижче класифікація товарних бірж за більшістю ознак співпа­дає з класифікаціями інших типів (фондових, валютних, змішаних) бірж.

За формою власності розрізняють два основних види товарних бірж: державні (публічно-правового характеру) і приватні. Дер­жавні біржі широко розповсюджені у Західній Європі, до них належать ті біржові установи, що повністю контролюються державою.До­ступ до діяльності на цих біржах мають усі легально зареєстровані підпри­ємці та комерсанти, що побажали стати членами біржі, або придбати ра­зові квитки для участі в торгах. Приватно-правові або приватні бір­жі є найбільш характерними для США, належать до власності відповідної біржової корпорації за умови її підзвітності державі. Виняткове право участі в торгах на приватній біржі мають лише члени бі­ржової корпорації (асоціації брокерських контор) за спеціа­льним, дозволом, ради директорів місцевої біржової корпорації. Окремий статус має велика частина біржових установ країн СНД, для яких характерне змішання декількох форм, власності крім державної і приватної, в установчому капіталі бірж присутні також кошти, що належать колективам працівників. На біржах пострадянських країн спостерігається також поступове зростання частки приватного капі­талу, яке свідчить про фактичне перетворення цих бірж з публічно-правоєих у приватні торговельні асоціації закритого типу.

Організаційно-правовий статус товарних бірж дозволяє ви­діляти біржові установи у вигляді акціонерних товариств (відкритого і закритого типу), товариств з обмеженою відповідальністю, асоціацій та інших.

Відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників (суб'єктів), що діють на даній біржі, загальну сукупність бірж поділяють на: світові, міжрегіональні і національні. Товарні біржі світового значення відкриті для виробників сировини та товарів стра­тегічного призначення, комерційних посередників та провідних оптових покупців, обсяги діяльності яких носять трансконтиненталь­ний, світовий характер. Результати поточних котирувань цін внаслі­док проведених операцій і прогнози ф'ючерсних котирувань на світових біржах лягають в основу світових цін на стратегічні види сировини та то­варів. Переважна більшість світових бірж сконцентровані в США, Велико­британії, Японії та Франції. Серед інших до них належать: Чиказька тор­говельна палата (СВОТ), Чиказька товарна біржа (СМЕ), Нью-Йоркська товарна біржа (NУМЕX), Токійська товарна біржа, Паризька біржа МАТІФ тощо. Міжрегіональні товарні біржі залучають переважно суб'єктів біржової діяльності декількох сусідніх країн світлового промислового регіону Західної Європи,

Південно-Східної Азії тощо. Національна товарна біржа зосереджує свою діяльність в межах товарного ринку окремої країни. Такі бір­жі функціонують як в країнах із слабо розвинутою економікою (Бразилія, Україна, Росія), так і в передових індустріальних державах (США, Австра­лія, Японія).

Масштаб впливу біржі дозволяє класифікувати їх на: центра­льні, регіональні і локальні. Товарні біржі, що розташовані у за­гальновизнаних центрах торгівлі на перетині транспортних шляхів, е центральними. При цьому місце виробництва біржового то­вару не має визначального характеру. Як приклад можна навести Нью-Йоркську, Лондонську чи Гамбурзьку біржі кави. Відомо, що кава у цих регіонах за їх природно-кліматичними умовами продукуватися не може, зате основні обсяги урожаю кави, вирощені в Латинській Америці, Африці та країнах Азії реалізуються саме в США, Великобританії та Німеччині. Регіональні товарні біржі впливають на характер господарських зв'язків між суб'єктами комерційної діяльності декількох крупних еко­номічних районів. До них можна віднести, зокрема, такі найкрупніші вітчизняні біржі як Українська товарно-сировинна біржа, Украї­нську аграрна біржа тощо. Локальні або місцеві біржі впливають на господарські процеси всередині невеликого за масштабами мі­сцевого ринку із незначним числом учасників і, як правило, вузьким колом товарів.

За характером основного асортименту товарів, що реалі­зуються на біржі, розрізняють: вузькоспеціалізовані, спеціалізо­вані і універсальні товарні біржі. Вузькоспеціалізовані товарні біржі займають найменшу питому вагу в загальному числі бірж, адже біржові операції на них стосуються суто одного виду товару (алмази, кава, какао, нафта тощо). Спеціалізовані товарні біржі оперують товарами, що об'єднуються в однотипні групи (до­рогоцінні метали, зернові продукти, худоба, лісоматеріали). Універсаль­ні товарні біржі найширше представлені в складі товарних бірж і ха­рактеризуються розширеним асортиментом більшості або всіх біржових товарних груп.

За характером основних біржових операцій, що проводяться на даній біржі, усі товарні біржі класифікуються на: біржі реального товару, ф'ючерсні, опційні і комплексні. На біржах реального товару об'єктом біржового обороту є наявний товар, або такий, що пла­нується виготовити (виростити) в найближчий проміжок часу. Ф'ючерсні біржі об'єктом операцій мають специфічний товар - контракти на поста­вку товарів у майбутніх (віддалених) періодах. Опційні біржі спеціалі­зуються на купівлі-продажу прав та зобов'язань щодо товарів та контрак­тів (реальних, ф'ючерсних і опційних) на біржові товари. Слід зазначити переважно фіктивний (безтоварний) характер ф'ючерсних та опційних операцій, які отримали у біржовій практиці назву біржових спекуля­цій. Оскільки біржові спекуляції тісно пов'язані між собою, а також із фі­зичним біржовим ринком (ринком реального товару), то і біржі, на яких поєднуються три основним види операцій, носять ще на­зву комплексних.

Ступінь відкритості біржового торгу визначається органі­заційно-правовим статусом, біржі. За даною ознакою біржі поді­ляються на: відкриті (з публічним веденням біржового торгу) і за­криті. Якщо на відкритих біржах контингент суб'єктів біржової дія­льності включає членів біржі, їх представників (біржових посеред­ників) і відвідувачів (разових і постійних), то контингент закритих бірж складається виключно із членів біржі і їх представників.

Динаміка розвитку вітчизняних бірж характеризується наступними даними (табл.2.7.1):

Таблиця 2.7.1 Кількість біржових установ в Україні*

(одиниць; на початок року)

 

 

Складено за даними Держкомстату України

 

Зокрема, загальна чисельність установ бірж в Україні має тенден­цію до щорічного стрімкого зростання. Протягом 9О-х років загальне чис­ло вітчизняних бірж зросло більше аніж в п'ять разів, досягнувши 365 одиниць на початок 2000 р. проти 66 бірж, створених у 1991 Р. При цьому найбільшу питому вагу - 40 відсотків становлять товарні і товарно-сировинні біржі - 146 одиниць. Якщо врахувати, що товарно-сировинні ресурси обертаються також на багатьох універсальних, агропромислових і товарно-фондових біржах, стає зрозумілим, що реалізація товарів і сиро­вини є основною спеціалізацією основного числа вітчизняних бірж.

Сучасні товарні біржі як складні організаційно-функціональні інституції товарного ринку характеризуються насиченою і багатофункціональною стру­ктурною побудовою.

Відмінності в контингенті учасників, масштабі впливу, організаційно-правовому статусі і спеціалізації більшості това­рних бірж видозмінюють і модифікують організаційну структуру кон­кретної біржової установи.

У найбільш загальному вигляді організаційну побудову това­рної біржі можна представити у вигляді поєднання органів управління і функціональних підрозділів, що є у складі різних за потенціалом і масштабами діяльності товарних бірж.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збо­ри засновників та членів, що скликаються періодично відповідно до Статуту і вирішують кардинальні питання поточної діяльності і перспек­тив розвитку біржі. Саме загальні збори приймають установчі до­кументи, правила роботи біржі та зміни до них; здійснюють прийом і виключення членів біржі; затверджують структуру і штати функціональних підрозділів біржі; здійснюють вибо­ри членів біржового комітету.

Затверджений загальними зборами засновників і членів біржі біржовий комітет здійснює загальне керівництво роботою біржі протягом визначеного проміжку часу (рік та більше) в перерві між черговими загальними зборами членів біржі. Голова (прези­дент), його заступники і члени біржового комітету (Ради біржі, Ради директорів) персонально затверджуються загальними зборами і у більшості випадків не є представниками членів біржі або її працівниками. До функцій біржового комітету входять: контроль за діяльністю ви­конавчої дирекції (правління) біржі; тимчасова зупинка член­ства і усунення порушників біржових правил від біржових то­ргів; прийом тимчасових членів; реалізація рішень і постанов загальних зборів; підготовка чергових загальних зборів.

Оперативне керівництво функціонуванням товарної біржі і її структурних підрозділів очолює Правління (виконавча дире­кція) біржі. Правління виконує організаційно-господарські функції щодо організації біржової торгівлі: забезпечує поточне керівництво комісіями (комітетами, відділами) біржі; господарсько-фінансове, матеріальне, кадрове забезпечення біржової діяль­ності; ведення біржового торгу; рекламне, інформаційне, об­слуговуюче забезпечення суб'єктів біржової торгівлі; коорди­націю роботи щодо розширення і розвитку біржової діяльно­сті.

Для забезпечення окремих напрямів багатофункціональної діяль­ності біржової установи біржовий комітет створює комісії, коміте­ти, відділи. Число і структура функціональних підрозділів конкретної біржової установи залежить, передусім, від масштабів та спеціалізації цієї товарної біржі і можуть суттєво відрізнятися.

Основними функціональними структурними підрозділами товар­них бірж можуть бути: комісія з прийому нових членів; арбітраж­на комісія; комісія з ділової етики; спостережний комітет; комісія з ділових операцій; ревізійна комісія; відділ біржових

товарів; ринговий комітет; котирувальний комітет; відділ реєстраціїбіржових оборудок; розрахункова (клірингова) па­лата або центр.

Для здійснення інших організаційно-розпорядницьких і адмініст­ративно-господарських функцій на товарній біржі створюються також ін­ші структурні підрозділи. Кількість та функціональне призначен­ня структурних підрозділів товарної біржі не е величиною постійною і залежить, насамперед, від спеціалізації, масш­табів діяльності і бізнесових звичаїв країни розміщення кож-ної конкретної установи біржі.