Форми оптового продажу товарів

Оптовий продаж товарів здійснюють оптові торгові підприємства, а також виробничі підприємства, які реалізують свою продукцію оптовим і роздрібним торговельним підприємствам і організаціям, на основі укладених між ними договорів. Оптовий товарооборот, як результат опто­вого продажу товарів оптовим чи виробничим підприємствам, на відміну від роздрібного товарообороту, спрямований на ефективне товаропоста-чання роздрібної торговельної мережі. Економічна суть оптового продажу товарів народного споживання, на відміну від роз­дрібного, полягає в тому, що товари продаються не для осо­бистого споживання, а для подальшого перепродажу у сфері обігу.

Оптовий продаж товарів здійснюється в тих же організаційних фо­рмах (ярмаркова, позаярмаркова), що і оптові закупівлі товарів, оскільки операціям закупівлі товарів, що здійснюються однією стороною, відпові­дають операції продажу, які здійснюються другою стороною.

Оскільки оптовий продаж товарів здійснюють як виробничі, так і оптові підприємства, то застосовуються різні форми ланковості оптового продажу товарів. Найпростішою формою оптового продажу є безпосередній продаж товарів виробничими підприємствами роздрібним торговельним підприємствам. У цьому випадку лан-ковість в оптовому продажу не утворюється. Така форма найчастіше засто­совується під час продажу товарів простого асортименту. Якщо ж між виробництвом і роздрібною ланкою з'являється посередник, обіг товарів ускладнюється, набуваючи форму одноланкового оптового продажу. Якщо ж у договірних відносинах бере участь два, три і більше по­середників, оптовий продаж стає ще більш складним, значно збільшується час обігу товарів, рівень затрат на його здійснення, а сам продаж набуває дво -, три ланкової форми. Практичне застосування таких складних форм оптового продажу обумовлено різним ступенем концентрації вироб­ництва товарів народного споживання, транспортними і торговими фак­торами.

Організація оптового продажу товарів виробничими підприємства­ми розглянута в попередніх розділах. Оскільки організації оптового про­дажу товарів оптовими підприємствами роздрібним торговельним під­приємствам має свої певні особливості, зупинимося на них більш деталь­но.

Оптовий продаж товарів - важлива частина комерційної роботи оптових баз. Його складовими елементами є: розробка договорів з оптовими покупцями, організація безпосередньо оптового продажу, організація надання додаткових послуг, рекламно-інформаційна робота, облік і контроль продажу товарів по­купцям тощо.

Підприємства оптової торгівлі більшу частину товарів продають оптовим покупцям зони своєї діяльності, а частину товарів можуть вивозити за її межі.

Залежно від форми товаропросування розрізняють складський і транзитний товарооборот.

За складського товарообороту (рис. 2.І2.1) оптова база заво­зить товари на свої склади, здійснює на них складську обробку і зі складів відпускає товари в роздрібну торговельну мережу зони своєї діяльності.

 

 

 

Транзитний товарооборот передбачає відвантаження това­рів постачальниками-виробниками товарів безпосередньо в роздрібну то­рговельну мережу, минаючи склади оптових баз, але за їх рознарядками в рахунок плану постачання (договору) конкретної оптової бази. Слід розрі­зняти транзитний товарооборот оптового підприємства від транзитного товаропросування, під яким розуміють просування товарів від виробничих підприємств безпосередньо в магазини, без завезення їх на склади опто­вих і роздрібних підприємств.

За характером розрахунків розрізняють транзитний товаро­оборот з участю в розрахунках (рис.2.І2.2) і транзитний това­рооборот без участі в розрахунках (рис.2.І2.3).

 

За транзитного товарообороту з участю в розрахунках оптова база оплачує вартість товарів своїми коштами, а після цього здійснюються розрахунки між базою і роз­дрібним торговельним підприємством. Тобто, оптова база в цьому випадку є кредитором роздрібних торговельних підприємств, що дуже вигідно останнім в умовах обмеження обігових коштів.

 

 

За транзитного товарообороту без участі в розрахунках роль оптової бази зводиться до організації товаропросування.

Кожний з цих видів товарообороту має свої переваги і недоліки, то­му застосування того чи іншого виду обороту повинно бути економічно обґрунтовано. Вид товарообороту оптове підприємство встановлює само­стійно на основі вибраної ним форми товаропостачання своєї роздрібної торговельної мережі з урахуванням особливостей товарів і товароодержу-вачів, керуючись принципом безперебійного товаропостачання роздрібної торговельної мережі, і документально оформляється під час укладання з покупцями договорів постачання. При цьому важливо визначити оптима­льне співвідношення між складським і транзитним товарооборотом. Для тих магазинів, які можуть отримувати товари без підсортування їх на складах бази, застосовують транзитну форму постачання і відповідно пла­нують транзитний товарооборот. В іншому випадку застосовують складсь­ку форму товаропостачання.

 

Складський товарооборот має велике значення для поліпшення то-варопостачання роздрібної торговельної мережі. Його застосовують, як правило, під час поставок товарів складного асортименту, оскільки при концентрації товарів на складах оптового підприємства можливе підсор­тування, комплектування асортименту, регулярна доставка невеликих партій товарів в магазини. Застосування складського товарообороту ви­кликане невеликими розмірами роздрібних торговельних підприємств, складністю асортименту, доволі значними нормами транзитних відванта­жень товарів.

Транзитний товарооборот застосовують переважно під час продажу товарів простого асортименту (цукру, муки, крупи тощо), оскільки ці това­ри не вимагають підсортування на складах оптових баз. Разом з тим, в умовах обмеження обігових коштів в останні роки він практично не вико­ристовується.

На співвідношення складського і транзитного товарообороту впли­вають головним чином такі фактори:

- питома вага в оптовому товарообороті товарів, вироблених в ра­йоні діяльності оптового підприємства та завезених ним з районів діяль­ності інших оптових підприємств;

- сезонність виробництва і споживання товарів;

- складність асортименту товарів і необхідність попереднього ро­зукрупнення їх партій, підсортування, комплектування відповідно до за­мовлень роздрібних торговельних підприємств;

- розміщення і спеціалізація торговельної мережі та стан її мате­ріально-технічної бази;

- мінімальні норми транзитних відвантажень товарів.

Для правильної організації оптового продажу товарів важливе зна­чення має його оперативне планування, для чого оптові бази розробляють оперативні плани. Вони дозволяють їм успішно виконувати свої договірні зобов'язання, маневрувати товарними ресурсами, ритмічно поставляти товари оптовим покупцям.