Види і форми послуг на оптовому ринку

ПРОЧИТАВШИ ЦЮ ГЛАВУ, ВИБУДЕТЕ ЗНАТИ:

- якими є передумови формування ринку оптових послуг;

- за якими ознаками класифікуються послуги оптового ринку;

- як організується торгівля послугами на оптовому ринку;

- у чому полягає комерційне забезпечення торгівлі послугами;

- якою є соціально-економічна ефективність торгівлі послугами.

 

Передумови формування ринку оптових послуг і їх

Класифікація

 

У складі об'єктів товарного ринку основну частину займають товари - матеріальні продукти суспільного виробництва: споживчі товари, сиро­вина і матеріали виробничого призначення тощо - знову або раніше виго­товлені об'єкти, що мають матеріально-речову форму та зміст. Разом з тим, діяльність у сфері обміну низки обслуговуючих систем (торгівлі, по­середництва, побутової сфери) важко уявити без створення і реалізації другого важливого компонента об'єктів обміну - послуг, які переважно набувають товарного характеру.

Основними передумовами розвитку ринку послуг є специфічність суті послуги як різновиду товару та особливості створення, еквівалентного обміну і споживання цього товару.

Під послугою розуміють дію, вигоду або задоволення, що створюються і реалізуються для задоволення фізичних або ду­ховних потреб як індивідуальних, так і колективних споживачів. Специфічність послуги як товару полягає в її нематеріальному характері, коли має місце матеріальна діяльність виробника послуги щодо створення і надання (реалізації) вигоди або задоволення споживачеві, але споживач, який придбав послугу, не стає володарем матеріальної речі. При цьому до­волі складно виділити матеріальні і нематеріальні елементи в суті багатьох видів послуг.

Специфічність послуги, її складність визначається такими внутрі­шніми характеристиками цього різновиду товару як: невідчутність і непомітність; невід'ємність від джерела створення; нестабі­льність якості; неможливість зберігання і нагромадження.

Невідчутність і непомітність полягає у зовнішній віднос­ній простоті і непомітності виконання дій під час створення (виробництва) і надання (реалізації) послуги. На відміну від ви­робництва реального товару - матеріальних продуктів і речей, для якого задіються потужні матеріальні, фінансові і трудові ресурси, сфера послуг не вимагає, як правило, залучення матеріале- і капіталомістких ресурсів, потужних і об'ємних засобів виробництва, що створює ілюзію простоти, невідчутності і непомітності знову створюваного специфічного товару - послуги.

Невід'ємність від джерела створення пояснюється лшк-силсольно тісним взаємозв'язком послуги із матеріальними і людськими чинниками її створення, значно тіснішим, аніж для уречевлених товарів. Товар у речово-матеріальній формі з моме­нту його створення носить самостійний характер і унезалежнюється від джерела створення в процесі просування на ринку. Послуга за умови ви­никнення потреби у ній створюється і споживається одномоментно за уча­сті її виробника і споживача, що робить можливим просування послуг на ринку тільки одночасно із розвитком джерел їх створення.

Нестабільність якості послуги впливає із її нематеріаль­ної суті. Вона, як і кожен товар, має внутрішньопритаманні споживчі властивості, здатні задовольняти конкретні потреби споживачів. Однак, на відміну від уречевленого товару, сукупність внутрішніх ознак по­слуги надзвичайно важко описати і кількісно виміряти, що значно ускладнює визначення параметрів якості послуг, їх уніфікацію і стандартизацію.

Неможливість зберігання і накопичення послуг органіч­но випливає із попередніх їх внутрішніх характеристик. Неста­більність якості послуг унеможливлює оперування ними на ринку як кла­сичного товару включно з операціями транспортування, складування, під­сортування тощо. Невід'ємність від джерела створення суттєво скорочує процес створення і реалізації послуг, які виробляються в момент виник­нення потреби у споживачів.

Розгляд внутрішніх особливостей послуги свідчить про її товарний характер. Вона, як і товари в речовій формі, виробляється, реалізується і споживається. Послуги що створюються з метою реалізації на ринку ма­ють товарний характер і споживаються: спільно з фізичними товарами, збільшуючи їх вартість; самостійно, отримуючи на ринку індивідуальну вартість (ціну). Віднесення послуг до категорії товару в економічному зміс­ті є справедливим, незважаючи на внутрішні специфічні особливості тако­го різновиду товару, що роблять їх відмінними від матеріально-речових товарів, адже послуги і матеріальні продукти спільно формують поняття об'єкта комерційної діяльності. Під послугою слід розуміти специ­фічний різновид товару, який спільно з уречевленим, товаром становлять суть об'єкта, основного предмета господарських взаємозв'язків у сфері комерційної діяльності.

Товарний характер послуг дозволяє говорити про існуван­ня поряд із ринком матеріальних товарів ринку послуг, які ра­зом взяті становлять матеріальну основу товарного ринку.

Ринок послуг можна умовно поділити на дві складові частини: ринок роздрібних послуг і ринок оптових послуг (рис.2.І5.І). На схемі наведені основні елементи цих двох складових частин ринку послуг. Ринок роздрібних послуг - це ринок одиничних послуг, що створюються для задоволення індивідуальних потреб окремих споживачів (населення) і реалізуються в більшості випадків су­місно з товарами у матеріально-речовій формі. Він включає в себе послуги, що створюються і реалізуються в підприємствах роздрібної торгі­влі; підприємствах і пунктах побутового обслуговування населення, в соці­ально-культурних, освітніх, медичних, оздоровчо-рекреаційних, туристи­чних закладах.

 

Поряд із ринком роздрібних послу функціонує ринок оптових послуг.

Ринок оптових послуг включає в себе цю частину товарних послуг, що створюються з метою задоволення масштабних або комплексних комерційних, виробничих, наукових або суспільних потреб колективних споживачів і реалізуються у вигляді самостійного товару.

До оптових послуг відносять: посередницько-комерційні, науково-виробничі і суспільно-соціальні послуги.

Посередницько-комерційні послуги на оптовому ринку створюються підприємствами оптової торгівлі; різноманітними посеред­ницькими формуваннями і суб'єктами інфраструктури товарного ринку. Джерелами створення і надання посередницько-комерційних послуг є: оптові підприємства всіх організаційно-правових форм і ві­домчої належності; комерційні посередники (елементи стру­ктури товарного ринку) і елементи інфраструктури, за­йняті обслуговуванням суб'єктів товарного ринку.

Наданням науково-виробничих послуг на оптовому ринку займаються підприємства і фірми, спеціалізовані на розробці і впрова­дженні передових досягнень науки у виробництво, зайняті конструюван­ням сучасної техніки і прогресивних технологій в різних галузях матеріа­льного виробництва. Сюди відносяться послуги виробничо-технічного і науково-технічного характеру, що створюються спеціалізованими на наданні послуг виробничим підприємствам і послуг у науково-технічній сфері фірмами і підприємствами усіх форм власності.

Суспільно-соціальні послуги оптового характеру -це послу­ги, що надаються суб'єктами усіх сфер і галузей господарства органам державного управління і соціального захисту і оплачуються за рахунок державного бюджету. Такі оптові послуги поділяються на дві основні гру­пи: послуги органам, державного управління і послуги органам, соціального захисту (трансфертні).

Узагальнюючою ознакою класифікації послуг, що створюються і реалізуються на оптовому ринку, е характер залучення складових елементів товарного ринку (рис.2.І5.2). За цією ознакою виділяють посередни-цько-торговельні, інженерно-технічні (інжинірингові), орендні (лізингові) і туристично-рекреацгйш групи по­слуг.

Посередницько-торговельні послуги в свою чергу можна кла­сифікувати за низкою ознак, а саме: за ступенем зв'язку з процесом реалізації; за часом надання відносно моменту продажу; за місцем, надання; за ступенем, уречевлення; за характером, за­трат праці; за строками виконання.

За ступенем зв'язку з процесом реалізації товарів на гуртовому ри­нку послуги можуть бути тісно пов'язаними (основними); пов'язаними і не пов'язаними з гуртовою реалізацією товарів. До основних (тісно пов'язаних) відносять послуги, без яких проведення гуртової реалізації є неможливою (наявність матеріально-технічної бази оптових підприємств, посередницьких формувань тощо). Послуги, пов'язані з реалізацією створюються і обмінюються опосередковано під час реалізації товару і їх вар­тість включається у вартість основного товару. Відмовитися від придбання цієї послуги оптовий покупець може лише, відмовившись від придбання основного товару. Не пов'язані з реалізацією (допоміжні) послуги -це послуги, слабо пов'язані з гуртовою купівлею-продажем і реалізуються за додаткову плату. Оптовий покупець потреби може скористатися цими послугами або відмовитися від них.

За часом надання стосовно моменту продажу послуги поді­ляються на дореалізаційні, супутні реалізації і післяреалізацій-ні. Дореалізаційні послуги полягають в інформуванні контингенту потен­ційних оптових покупців шляхом попередніх консультацій про наявність товарів, порядок їх реалізації. Супутні реалізації послуги на оптовому рин­ку надаються під час купівлі-продажу гуртових партій товарів. Післяреалі-заційні послуги за своїм характером у більшості випадків є аналогічними до платних допоміжних послуг.

За місцем надання гуртові послуги поділяють на такі, що на­даються в оптовій торгівлі; у сфері комерційного посередницт­ва; у сфері інфраструктурного забезпечення товарного рин­ку.

За ступенем уречевлення послуги ділять на матеріальні (тісно пов'язані із товарами і речами у матеріальній формі)і нематеріальні (не пов'язані з матеріальними речами).

Залежно від затрат праці посередницько-торговельні по­слуги поділяють на такі, що вимагають затрат висококваліфі­кованої праці (спеціальних навичок і професійної підготовки), і такі, що не вимагають для їх виконання висококваліфікова­ної праці.

За строками виконання (надання) послуги класифікуються на термінові (негайні, що виконуються у присутності замов­ника послуги) і відтерміновані (ті, що мають регламентова­ний термін виконання і виконуються протягом взаємообумо-вленого терміну часу).

Детальна класифікація присутніх на оптовому ринку інженерно-технічних, орендних і туристично-рекреаційних послуг у цій главі не роз­глядається, однак,'слід зазначити, що вони мають багато спільних ознак класифікації із посередницько-торговельними.

Сукупність посередницько-торговельних, інженерно-технічних, лізингових, туристично- рекреаційних послуг разом з їх виконавцями, надавачами і набувачами та споживачами формують систему послуг на оптовому ринку.

Основу цієї системи становлять посередницько-торговельні послуги - дії суб'єктів оптового ринку, скеровані на задоволення потреби інституціональних споживачів в отриманні блага матеріального або нематеріального харак­теру, пов'язаного з гуртовою реалізацією товарів. Цим підкреслюється тісний взаємозв'язок торговельно-посередницької ланки з ін­шими ланками товаропросування.

Система оптових послуг характеризується доволі широкою но­менклатурою - переліком конкретних послуг, що можуть надаватися і реалізовуватися комерційно-посередницькими формуваннями усіх органі­заційно-правових форм і асортиментом - сукупністю груп, підгруп і окремих видів, об'єднаних відповідно до місця і часу їх надання відносно процесу гуртової реалізації.

До числа суб'єктів системи оптових послуг входять їх виконавці, продавці, надавачг, набувачі, покупці і споживачі. Виконавцями оптової послуги є колективні або індивідуальні учасники інституціональ-ного ринку, що задіюють наявні у них матеріальні, фінансові і трудові ре­сурси до створення і надання послуг. Виконавці завжди виступають як на-давач - особа, яка надає знову створену послугу на безоплатній основі кін­цевим споживачам на ринку або інституціональним посередникам для по­дальшого продажу (перепродажу). До надавачів оптових послуг, як бачи­мо, належать також їх продавці (посередники).

Певна різниця існує також між набувачами послуг, до числа яких відносяться і їх покупці, і споживачі. Вона полягає в тому, що покупці гур­тової послуги можуть бути як кінцевими споживачами, так і тими ж про­давцями (посередниками), що спеціалізуються на перепродажу саме опто­вих послуг.

Система торговельних послуг оптового ринку є складною і багатопрофільною сукупністю чисельних благ матеріального і нематеріа­льного характеру, що носять допоміжний характер у процесі обміну това­рів або набувають сутності специфічного товару. Вона характеризується низкою тісно переплетених взаємозв'язків великої кількості безпосередніх і опосередкованих учасників цієї системи з приводу створення, реалізації і споживання оптових послуг. Ця система в цілому є важливою складовою підсистемою оптового ринку, покликаною забезпечити ефективне функці­онування як інституціонального ринку, зокрема, так і сфери обміну, в ці­лому.