Організація торгівлі на продовольчих ринках

 

Основна частка підприємств ринків належить до продовольчих рин­ків, в загальному обороті яких основне місце займають продукти харчу­вання та продовольство, або змішаних ринків, в яких поряд із реалізацією продовольства ринкові продавці збувають також непродовольчі товари і товари специфічного асортименту- тварини, худоба, паливо, фураж, ви-юби кустарних промислів.

Підприємство продовольчого ринку - це різновид підприємства ринку, яке функціонує на загальних засадах торгівлі на ринках і сперинку ціалізується на створенні умов для реалізації всіма категоріями продавців сіль­ськогосподарської продукції і продовольчих товарів.

Підприємство продовольчого ринку або продовольчий ринок⁷ в ор­ганізаційно-правовому аспекті може бути самостійним господарським суб'єктом з правами юридичної особи або структурним підрозділом голов­ного ринку, але від ступеня господарської самостійності коло функцій цьо­го виду підприємств ринків не змінюється.

В організаційному плані продовольчий ринок має нескладну структурну побудову (рис.3.7.2). До дирекції ринку входять: директор, його заступник і головний (старший) бухгалтер. Вони очолюють роботу основних підрозділів ринку: господарської частини, бюро торговельних по­слуг і торгово-закупівельного підприємства. У штаті ринку працюють також такі економісти, бухгалтери, контролери, комірники, м'ясоруби, заготівель­ники, продавці, робітники, прибиральники. На продовольчих ринках пови­нні бути обладнані ветеринарні або харчові контрольні лабораторії із штат­ними лікарями.

Значно складнішою є організаційно-технологічна структура продовольчого ринку. Залежно від масштабів підприємства ринку і об­сягів торгівлі на ньому вона може суттєво видозмінюватися, але в най­більш загальному вигляді може бути представлена в такому вигляді (рис.З.7.3). Вона складається як із власне ринкових: накритих капітальних ринкових споруд, павільйонів, майданчиків для ведення сезонної торгівлі, обслуговуючих підрозділів ринку і зон господарсько-інженерного забезпе­чення, так і залучених структурних елементів, що організаційно належать до інших обслуговуючих систем - торгівлі, громадського харчу­вання і побутового обслуговування.

 

 

Наведена на рис.3.7.3. організаційно-технологічна схема побудови продовольчого ринку стосується тільки крупних ринкових комплексів і на практиці може зазнавати значних модифікацій. Так, продовольчі ринки, які тривалий час функціонують в містах із щільною забудовою можуть яв­ляти собою одно- чи двоповерхову типову споруду, біля якої неможливо обладнати додаткові майданчики. Разом з тим, більшість ринків сьогодні не мають накритої частини і ринкова реалізація відбувається на відкритих майданчиках через ринкові торгові місця за частково накритими і відкри­тими столами-прилавками і в павільйонах.

На продовольчих ринках усі категорії ринкових продавців реалізують продукти тваринництва і рослинництва, вирощені в особистих і колективних аграрних господарствах; продукти їх переробки; дикорослі плоди і ягоди, гриби; насіння, розсаду, посадковий матеріал; садові квіти; живу худобу, кролі, нутрії, домашніх тварин; декоративних птахів і акваріумних риб; тропічні фрукти і овочі (рис.3.7.4).

Асортимент сільськогосподарської продукції і продово­льчих товарів, що можуть реалізовуватися на продовольчому ринку, змінюється залежно від типу підприємства, який визначається наявністю або відсутністю накритих споруд. У накритих капітальних ринках можуть продаватися усі групи товарів, дозволених до реалізації Правилами торгів­лі на ринках (рис.3.7.4). Відкриті ринки і сезонні майданчики повинні бути поділені на окремі спеціалізовані зони, в межах яких дозволяється реалі­зація продовольства основних укрупнених груп ринкової реалізації. Адмі­ністрація ринку повинна забезпечити спеціалізовані зони, майданчики і столи-прилавки (торгові ряди) наочними позначеннями щодо їх призначення, а торгові місця – номерами. Торгівля продовольством інших укрупнених груп ринкової реалізації не за призначенням не дозволяється.

Для реалізації продукції тваринного походження, що швидко псується на відкритих ринках, улаштовуються павільйони. Відпо­відно до вимог ветеринарно-санітарних правил продукція, що швидко і надто швидко псується (м'ясо, м'ясопродукти, бита птиця, молоко і моло-копродукти, яйця тощо), не може реалізовуватися на відкритому повітрі.

Продукція тваринного і рослинного походження в обов'язковому порядку перед реалізацією повинна проходити експертизу в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи (харчовій контрольній стан­ції) на ринку з отриманням відповідного документа, який засвідчує нале­жну її якість.

На ринках і за його межами категорично забороняється про­даж продовольчих товарів із землі, з імпровізованих столиків, з ящиків; неочищених і забруднених плодів і овочів. Забороняється реалізувати та­кож певні види харчових продуктів домашнього приготування; продаж приватними особами хліба, хлібобулочних виробів, алкоголю, тютюнових виробів; дикорослі рослини, внесені до "Червоної книги", польові квіти і лікарські рослини; забруднені насінням шкідливих бур'янів зерно і крупи (рис.3.7.4).

Довезене на ринок продовольство реалізується продав­цем власником або особою, яка його представляє, самостійно після отримання торгового місця, санітарного одягу і необхідного торговельного інвентарю. За наявності вільних торгових місць контролер ринку після звернення до нього знову прибулого продавця надає йому торгове місце у відповідній спеціалізованій зоні згідно з асортиментом привезеної проду­кції. За право користування торговим місцем продавець сплачує до каси ринку вартість ринкового збору і прокату торговельного інвентарю (підто-варників, ваг, лотків, ножів тощо) і санітарного одягу. Документом, що підтверджує сплату належних сум, є касовий чек, який продавець повинен зберігати до закінчення торгівлі (закінчення годин роботи ринку).

Наявний у ринкового продавця довезений товар зосереджується ним, як правило, в межах торгового місця. Якщо фізичний обсяг продук­ції, завезеної одним продавцем, є більшим пропускної здатності торгового місця, надлишковий запас товарів розташовується на відповідальне збері­гання на складі підприємства ринку або ТЗП, за що справляється відпові­дна плата.

Позаринкова реалізація продовольчих продуктів і товарів може проводитися тільки на відведених поруч з ринком майданчиках для про­дажу товарів з транспортних засобів (автомобілів, автопричепів, мотоцик­летних колясок, гужових візків), спеціально розмічених і пристосованих для безпеки покупців і пішоходів. На цих майданчиках забороняється рух транспортних засобів за наявності пішоходів, тому не можна одночасно використовувати їх під автомобільні стоянки.