Ефективні форми і методи товаропостачання

 

Товаропостачання роздрібної торговельної мережі може здійснюватися з різних джерел:

виробничих підприємств, оптових баз, комерційних

посередників, приватних підприємців тощо.

Залежно від порядку завезення товарів у роздрібну торговельну ме­режу розрізняють дві форми товаропостачання магазинів - транзит­ну і складську.

Транзитна форма товаропостачання передбачає завезення товарів безпосередньо в роздрібну торговельну мережу, ми­наючи склади оптових баз. її не слід путати з транзитною формою товаропросування, яка означає просування товару від виробничого під­приємства безпосередньо в роздрібну торговельну мережу без завезення на склади оптових баз (транзитний товарооборот).

Транзитна форма товаропостачання магазинів дозволяє прискорю­вати просування товарів, скорочувати витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, знижувати розміри втрат товарів. Однак, тран­зитна форма не завжди є економічно виправданою. За цієї форми поста­чання магазини повинні приймати від підприємств промисловості крупні партії товарів у вузькому виробничому асортименті, в непідсортованому вигляді. Це може привести до уповільнення товарооборотності, утворення в магазинах наднормативних товарних запасів поряд з незадоволенням попиту на інші види товарів через відсутність коштів для їх закупівлі і не­можливість зберігання в магазині.

Транзитна форма товаропостачання застосовується, головним чи­ном, для товарів простого асортименту, які не потребують додаткового підсортування. Для товарів, що вимагають швидкої реалізації (молочні

продукти, ковбасні вироби, хліб тощо) така форма постачання взагалі є єдино можливою. Вона також може застосовуватися і для товарів складно­го асортименту, але тільки у тих випадках, коли постачальники знаходять­ся в межах області. В цих умовах товар завозиться, як правило, автомобі­льним транспортом і тому не потрібно дотримуватися мінімальних норм відвантаження товарів.

Складська форма передбачає товаропостачання магази­нів зі складів оптових баз. За цієї форми постачання склади оптових баз, отримуючи крупні партії товарів від різних спеціалізованих виробни­чих підприємств, забезпечують їх зберігання і здійснюють всі необхідні операції з підбирання асортименту товарів для роздрібної торговельної мережі: розпакування, перевірка якості, комплектування невеликих пар­тій товарів в широкому асортименті. Це призводить до значних трудових затрат, викликаних необхідністю додаткових розвантажувально-навантажувальних робіт, їх складською обробкою, однак воно в цьому ви­падку компенсується поліпшенням обслуговування оптових покупців за рахунок широкого вибору товарів і прискорення товарооборотності. Тому у постачанні невеликих, неспеціалізованих магазинів товарами складного асортименту часто найбільш прийнятною є складська форма товаропоста­чання.

Товаропостачання магазинів може здійснюватися різними методами: децентралізованим (самовивіз) і централізованим.

Децентралізований метод передбачає виконання транс-портно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств, тобто всі операції з завезення товарів, починаючи з пошуку транспорту, роздрібні підприємства виконують само­стійно. Через це завезення товарів у роздрібну торговельну мережу таким методом не підлягає плануванню і раціональній організації операцій, пов'язаних з відбиранням товарів, оформленням документів на відпуск товарів, здійсненням навантажувально-розвантажувальних робіт. Ефекти­вність використання автомобілів при цьому, як правило, низька через їх понаднормативний простій, низьке використання вантажопідйомності. Крім того, децентралізоване завезення відволікає працівників роздрібної торговельної мережі від виконання своїх основних обов'язків, пов'язаних з обслуговуванням покупців, а в магазинах з одним продавцем призводить до закриття підприємств на час, необхідний для поїздки за товарами. Це негативно відображається на якості торговельного обслуговування покуп­ців, приводить до втрат товарообороту. Єдина позитивна риса децентралі­зованого завезення - це його оперативність. Тому він повинен використо­вуватися тільки в надзвичайних ситуаціях.

Централізована доставка товарів здійснюється силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за замовленнями магазинів в передбачені графіком терміни. При цьому всі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників роздрібної торговельної мережі.

Централізовану доставку застосовують як за складської, так і за транзитної форми товаропостачання торговельної мережі. Вона може здійснюватися підприємствами промисловості, опто­вими базами чи транспортними підприємствами.

Прогресивний характер централізованої доставки товарів полягає в тому, що в цьому випадку забезпечується планове і ритмічне постачання магазинів за встановленими графіками, зменшується вартість доставки товарів за рахунок поліпшення техніко-експлуатаційних показників вико­ристання автотранспорту і зменшення кількості експедиційного персона­лу, усуваються зайві ланки товаропросування. За централізованих переве­зень значно спрощується документація на відпускання, одержання ванта­жів і оплату за транспортування, тому що всі розрахунки за перевезення з автотранспортними підприємствами здійснюють постачальники. Така фо­рма доставки товарів дозволяє керівникам і працівникам роздрібної тор­говельної мережі більше уваги надавати питанням організації торговель­но-оперативних процесів у магазинах. Разом з тим, ефективність центра­лізованої доставки товарів досягається в тому випадку, коли для кожного підприємства правильно визначені інтервали і оптимальні партії завезен­ня товарів, тобто значно підвищується роль управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі.

Централізована доставка здійснюється відповідно до поточних замовлень магазинів, в яких на спеціальних бланках вказуються: номер магазину, ь його адреса, асортимент і кількість товарів, що підлягають завезенню, фактично відпущена кількість.

Взірець замовлення наведено нижче.

Складаючи замовлення на поточне завезення товарів особливу ува­гу треба приділяти розрахунку і обґрунтуванню частоти завезення і розмі­рів партій, враховуючи при цьому зміни попиту покупців, оборотність то­варів, їх фізико-хімічні властивості, наявність товарних запасів. Най­більш поширеним методом визначення мінімальної частоти достав­ки товарів у днях є метод подвоєної різниці між максимальним і но­рмативним запасом товарів.

ЗАМОВЛЕННЯ

Директору__________________________________________бази

В магазин___________________________

в період з " " по " " 200р.___ прошу завезти такі товари

 

Назва товару, характеристика	Од.виміру	Кількість	Ціна	Сума

Зав. магазином

Його суть полягає в тому, що на основі розрахованої частоти заве­зення і одноденної реалізації визначають розмір партії завезення товарів.

Інші, більш складні методи визначення оптимальних розмірів партій і ча­стоти завезення товарів, викладені в розділі 2.11.3.

 

Наприклад.

1. Максимальний запас магазину становить зо днів, плановий норматив товарного запасу - 25 днів, одноденна реалізація - юо одиниць, мінімальна частота завезення для даного магазину становитиме: 2(30 - 25) = ю днів, а розмір партії - юоо одиниць.

2. Річне надходження товарів в магазин (D) - І2О тис. грн., затрати на замовлення і завезення однієї партії товарів (С₁) - 8,5 грн., затрати на зберігання 1 тис. грн. запасів у магазині у рік (С₂) - 80 грн. Звідси оптимальна партія завезення (g°) буде рівною

g^о = V 2 * І20 * 8,5 / 80 = 5,05 (тис. грн.),

а частота завезення товарів в магазин І2О / 5,05 = 24 (рази у рік), або збо / 24 = І5 (разів у рік.)

 

Доставка товарів за централізованого завезення товарів здійснюється за завчасно складеними графіками і маршрутами. Графік доставки - це розклад, в якому вказується, в які дні і години товар буде доставлятися в ма­газини. Графіки завезення розробляються, виходячи з завчасно розрахо­ваної частоти завезення і розмірів партій. Залежно від прийнятої системи подання замовлень графіки складаються на квартал, місяць, декаду або день.

Графік доставки

__________________________________________________в магазин №___________

(назва групи товарів)

на" "__________________________________________200_р.

 

 

Товар	Постачальник, адреса, номер телефону	Підлягає завезенню кг, тис. грн.	Середня партія завезення, тис. грн.	Дата завезення

 

Начальник торгового відділу_________________________________

 

 

Найбільш досконалою формою організації доставки товарів є їх за­везення за погодинними графіками. Суть роботи за погодинним графіком полягає в тому, що автомобілі прибувають до вантажовідправників і ван­тажоодержувачів у строго встановлений час. Робота за погодинним графі­ком вимагає вантажовідправника завчасно підготовлювати товари, наван­тажувальні механізми і товарно-транспортні документи, а одержувача -робочу силу і засоби для вивантаження. Погодинний графік, який перед­бачає конкретне завдання для кожного автомобіля на цілий робочий день, підвищує роль і відповідальність водіїв, робить їх працю більш організо­ваною і продуктивною. Впровадження погодинних графіків підвищує від­повідальність автогосподарств і постачальників за ритмічну роботу кож­ного автомобіля протягом робочого дня, сприяє зменшенню потреби в ав­тотранспорті.

На основі замовлень і графіків складаються маршрути доставки то­варів у роздрібну торговельну мережу. Маршрут - це шлях руху транспортного засобу, який визначає послідовність завезен­ня товарів у магазини, розроблений з врахуванням мінімаль­них транспортних витрат. У маршрут включається одне або кілька торговельних підприємств залежно від величини партій товарів, що до­ставляються, відстані, виду транспорту, його вантажопідйомності тощо.

У практиці торгівлі розрізняють два види маршрутів: маятнико­вий і кільцевий.

За маятникового маршруту товар на повністю заван­таженому автомобілі доставляється в один магазин, після цього автомобіль повертається до постачальника, заван­тажується і направляється в інший магазин.

За кільцевого маршруту повністю завантажений ав­томобіль доставляє одним, рейсом, товари в кілька магазинів, що знаходяться на шляху його руху.

Доцільність вибору того чи іншого виду маршруту визначається не­обхідністю максимального зниження витрат на доставку товарів.