Вплив чинників на побудову асортименту товарів у

Торговельній мережі

 

Формування асортименту товарів у магазинах орієнтовано на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності. У підприємствах роздрібної торгівлі, які розташовані у великих населених пунктах, де проживає значна кількість населення і сконцентрована розга­лужена мережа підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту має враховувати принцип територіального розміщення магазинів різних систем і форм власності та раціональний розподіл товарів між ними. В умовах ринкової економіки основним регулятором цього процесу є конку­ренція, яка дозволяє сформувати мережу підприємств роздрібної торгівлі з врахуванням фінансових можливостей, пішохідної доступності та серед­нього радіусу дії кожного магазину.

Разом з тим у сільській місцевості, для якої характерне надміру роз-зосереджене проживання населення, низькі грошові доходи, розпороше­ність попиту та наявність дрібних підприємств роздрібної торгівлі, форму­вання асортименту потребує інших принципів та методів регулювання.

Формування асортименту товарів - складний процес, на який впли­ває ціла низка чинників. Умовно їх можна поділити на загальні (не зале­жать від умов роботи магазину) і специфічні (пов'язані з умовами функці­онування, організацією і технологією торгівлі в кожному конкретному магазині).

 

До загальних чинників відносяться попит покупців і виробництво товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові та природно-кліматичні чинники.

Раціональний асортимент товарів у магазинах - це асортимент, який відповідає попиту покупців. При цьому попит формує вимоги до асортименту, а виробництво їх задовольняє. Для успішної роботи праців­ники торгівлі повинні мати достовірну інформацію про обсяг та структуру попиту, динаміку його змін, особливості формування на підприємствах різних типів, форм власності, спеціалізацій.

Якщо основна маса продовольчих товарів переважно належить до товарів повсякденного і частого попиту, то непродовольчі товари належать до товарів періодичного і малого попиту, а періодичність купівель їх пов'язана з термінами споживання, сезонністю та широтою асортименту товарів, що виробляються промисловістю. Періодичність купівель таких товарів окремим споживачем коливається від декількох тижнів, місяців (шкарпетки, панчохи) до декількох років (годинники, автомобілі, меблі, хутряні вироби).

Важливо пам'ятати, що попиту на продукти харчування порівняно з попитом на непродовольчі товари притаманний високий ступінь стійкості (окремі сорти хліба, пива, кондитерських виробів). Ці товари повинні бути присутні у продажу, що потребує певної стабільності у формуванні їх асор­тименту. При цьому постійна наявність широкого і стійкого асортименту таких товарів в магазині сприяє їх реалізації, поліпшує показники госпо­дарсько-фінансової діяльності, прибутковість роботи магазину.

Для непродовольчих та багатьох продовольчих товарів характерна їх взаємозамінність. Врахування цього фактора у формуванні асортименту потребує наявності в магазині широкого переліку товарів близьких за призначенням, що в свою чергу, дозволяє більш повно задовольнити по­пит покупців на товари.

Крім того, потреба в придбанні того чи іншого товару супроводжу­ється різним ступенем чіткості формулювання попиту. В одних випадках покупець має чітке уявлення про товар, який купляє (стійкий попит), в інших - не зовсім ясно уявляє конкретні ознаки товару - ціну, фасон, ма­теріал, колір, визначаючи тільки деякі загальні вимоги (чобітки на висо­кому каблуці, костюм для повсякденного носіння, демісезонне пальто, со­рочка 42-го розміру і т.п. - альтернативний, імпульсний попит), а остаточ­не рішення приймається у процесі ознайомлення з наявним асортиментом та під час вибору товарів.

Отже, задоволення попиту населення на товари потребує забезпе­чення достатньої повноти асортименту товарів у магазинах, яка досягаєть­ся шляхом постійного підсортування асортименту як товарами, які добре відомі покупцям, так і новими, попит на які ще не склався, орієнтацію на комплексність попиту та пропозицію комплектних товарів тощо.

У практичній роботі підприємств роздрібної торгівлі різних форм власності широко використовується групування наявних у продажу това­рів за функціональною ознакою комплексністю попиту покупців. До складу комплексів входять товари різних товарних груп, призначених для комплексного задоволення попиту населення. Групування асортименту в споживчі комплекси покладено в основу спеціалізації магазинів, секцій універмагів та формування їх товарного асортименту.

Спеціалізація торговельної мережі здійснюється на основі таких споживчих комплексів:

- розрахованих на задоволення попиту окремих контингентів по­купців ("Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Товари для дітей", "Товари для молоді");

- призначених для задоволення певних потреб ("Товари для спо­рту", "Товари для дому", "Подарунки", "Товари для відпочинку" та інші).

Споживчі комплекси поділяються на мікрокомплекси. Формування асортименту магазинів за споживчими комплексами і мікрокомплексами дозволяє зосередити в кожному з них всі товари незалежно від того, якою галуззю промисловості, з якої сировини і матеріалів та за якою технологі­єю вони вироблені. Це створює умови для більш повного задоволення по­питу населення, значного скорочення витрат часу покупців на пошук та купівлю товарів, підвищення рівня торговельного обслуговування. Воно дозволяє ефективніше використовувати торговельну площу магазинів, по­ліпшити показники господарської діяльності, підвищити економічну ефе­ктивність торгівлі.

Одним з найважливіших чинників формування товарного асорти­менту є виробництво і імпорт товарів народного споживання, оскільки їх обсяг і асортиментна структура обумовлюють пропозицію товарів на то­варному ринку.

Значний вплив на пропозицію товарів має розміщення їх виробни­цтва на території країни, сезонність, партіонність і ритмічність їх випуску промисловими підприємствами, а також масштаби імпорту з-за кордону. Тому під час формування асортименту в роздрібній торговельній мережі враховуються не тільки можливості власного вітчизняного виробництва і імпорту товарів, але й поставка їх конкретним підприємствам торгівлі за прийнятними цінами і на вигідних умовах.

Основними соціально-економічними чинниками є соціальний склад населення, характер його трудової діяльності, рівень цін, доходів та соціального забезпечення населення, розвиток та спрямованість основних виробничих галузей в регіоні, культурно-побутові умови проживання то­що.

До складу демографічних чинників відносяться професійний склад населення, склад за статтю і віком, кількість сімей, що обслуговується ма­газином, їх структура тощо.

Національно-побутовими чинниками є структура населення за на­ціональною ознакою, його звичаї, вдача і традиції у споживанні окремих товарів.

Під природно-кліматичними чинниками розуміють вплив приро­дних і кліматичних особливостей окремих районів, місцевого сезонного календаря на формування асортименту товарів у магазинах.

До специфічних чинників, які впливають на побудову асортимен­ту товарів в кожному конкретному магазині, відносяться: тип і розмір ма­газину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання, чисельність населення, що обслуговується, наявність крупних центрів тяготіння (міст, районних центрів) і місце знаходження магазину, транспортні умови, в тому числі стабільність транспортних комунікацій в різні сезони року, щільність (густота) торговельної мережі, середній радіус дії і пропускна спроможність магазину та інші.

 

Кожен з названих чинників по-різному впливає на порядок форму­вання асортименту. Так, за типом магазину визначається перелік товарних груп, які реалізуються; технічна оснащеність магазину - широта асорти­менту товарів, представлених в торговому залі, культура торгівлі та продук­тивність праці працівників; умови товаропостачання - розмір товарних запасів та швидкість їх обертання. Від чисельності населення, що обслуго­вується, залежить торгова площа магазину і широта внутрігрупового асортименту.

Не всі чинники з перерахованих можуть бути співставлені і оцінені кількісно. Виходячи з цього, на нинішньому етапі розвитку торгівлі, її тех­нічного оснащення та впровадження в практику роботи сучасних магази­нів комп'ютерних технологій, перспективною є розробка асортиментних моделей у межах окремих етнографічних та кліматичних зон. Досвід еко­номічно розвинених країн Західної Європи та Сполучених Штатів Амери­ки свідчить про можливість розробки таких інваріантних розрахунків асор­тиментних моделей на базі комп'ютеризації комерційних та технологічних процесів на підприємствах роздрібної торгівлі.

Об'єктивною передумовою впровадження таких асортиментних мо­делей в роздрібну торгівлю України є проведена в останні роки робота що­до масового впровадження у виробництво та торгівлю штрихкодування та електронних контрольно-касових апаратів.