Торгівля на ярмарках та базарах

 

Ярмарки і базари належать до активних позамагазинних форм про­дажу товарів.

Ярмарки (від німецького "Іапгтагкі" - буквально - щорічний торг) - це періодичні торги, які проводяться в певному місці, в установлені стро­ки і приурочені до певних дат, чи традицій.

Прообрази сучасних ярмарків відомі з ІІ-І століття до н.е. У тради­ційні місця торгівлі, які розміщалися на великих торговельних шляхах, в крупних містах, в певний час заїжджалися селяни і ремісники для продажу сільськогосподарської продукції та виготовлених ними товарів.

У процесі розвитку ярмарки пройшли декілька етапів:

- торжища сільгосппродуктів і продукції ремісників;

- ярмарки зразків, після огляду яких укладалися оптові контрак­ти;

- перетворення ярмарків зразків в ярмарки ідей, де поряд з това­рами реалізуються найновіші технології, "ноу-хау", демонструються останні досягнення науково-технічного прогресу, що спочатку було харак­терно для виставок. Сьогодні терміни "виставка" і "ярмарок" придбали на­стільки близьке смислове значення, що часто використовуються як слова

- синоніми.

Згідно з визначенням союзу міжнародних ярмарків ярмарок - це міжнародна виставка зразків, яка згідно зі звичаями тієї країни, на території якої вона проводиться, являє собою крупний ринок товарів, діє в установлені стро­ки протягом обмеженого періоду часу, в одному й тому ж місці і на якій експонентами дозволяється представляти зразки своєї продукції для укла­дання торговельних угод в національному та міжнародному масштабах.

Розрізняють оптові та роздрібні ярмарки. Оптові ярмарки явля­ють собою короткострокову реалізацію товарів, яка періодично повторю­ється, з наступною їх купівлею-продажем на основі огляду і підбору зраз­ків товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення. Основною метою таких ярмаркових торгів є оптовий продаж товарів, укладання прямих договорів чи контрактів між оптовими продав­цями і покупцями.

Роздрібні ярмарки - це великі роздрібні торги, що періодично, в установлені строки проводяться для продажу товарів народного спожи­вання покупцям і приурочені до певних дат чи традицій. Роздрібні ярмар­ки проводяться на колгоспних чи речових ринках, в центрах житлових ма­сивів, центральних садибах селянських колективних господарств, в місцях скупчення торговельних підприємств тощо. Для участі в таких ярмарках запрошуються підприємства оптової і роздрібної торгівлі, виробники то­варів (промислові та сільськогосподарські підприємства, фермерські гос­подарства, громадяни), а також культурно-освітні заклади для організації концертів, змагань, виставок тощо.

На Україні роздрібні ярмарки поширилися з XVI століття. Найдав­ніші з них - Хрещенський у Харкові, Іллінський у Полтаві, Воздвиженсь-кий у Кролівці. Серед існуючих роздрібних ярмарків Сорочинський, який має давню історію, а відновився у 1966 році.

На відміну від ярмарків базари - це періодичні роздрібні торги, в яких беруть участь підприємства торгівлі і товаровиробники. Вони прово­дяться, як правило, у вихідні дні та в дні перед загальновизнаними святами.

Ярмарки і базари бувають сезонними (весняні, осінні), традицій­ними (малий та великий Сорочинський ярмарок), цільовими (Новорічні, Різдвяні), тематичними (продаж сільськогосподарської продукції, книг, шкільних товарів).

До участі в ярмарках і базарах широко залучаються підприємства і організації споживчої кооперації, промислові та сільськогосподарські під­приємства, підприємці, фермери.

Порядок організації та проведення загальнодержавного ярмарку регламентується положенням. Так, проведення Сорочинського ярмарку здійснюється на основі положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з положенням Сорочинський ярмарок - це за­хід, під час якого учасники ярмарку - юридичні та фізичні особи демон­струють свої товари, послуги, технології з метою реалізації їх безпосеред­ньо на ярмарку оптовому чи роздрібному покупцеві та укладають з ним відповідні договори.

Виставка та продаж товарів проводяться в окремих павільйонах або на окремо визначених місцях, стендах. Основною метою ярмарку є:

- пропагування здобутків вітчизняних виробників;

- сприяння розширенню господарських зв'язків та розвитку під­приємництва;

- створення умов для залучення інвестицій в Україну;

- сприяння розвитку української культури і мистецтва;

- формування національної самосвідомості у громадян України.

Організатором ярмарку є координаційний комітет (секретаріат), який несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, визначає на конкурсних засадах юридичну особу - генерального розпорядника, по­годжує визначені генеральним розпорядником умови участі у ярмарку, приймає заявки на участь у ярмарку, затверджує план його проведення та кошторис витрат, забезпечує разом з генеральним розпорядником підго­товку та проведення культурно-масових, видовищних заходів, участь у ро­боті ярмарку творчих спілок.

Генеральний розпорядник забезпечує виконання заходів з підготов­ки та проведення ярмарку; розподіляє кошти, виділені на його підготовку та проведення; визначає дату закінчення та щоденний режим роботи, а також, за погодженням з організатором ярмарку - умови участі в ньому; укладає договори з учасниками ярмарку, які визначають умови їх участі в ярмарку; веде реєстрацію учасників та в місячний термін після його закін­чення інформує організатора ярмарку про результати проведення; своєча­сно розглядає подані заявки на участь у ярмарку; реєструє представників учасників; акредитує засоби масової інформації; укладає договори з теле-радіокомпаніями на право трансляції заходів, що проводяться на ярмарку тощо. На генерального розпорядника покладена відповідальність за на­дання учасникам ярмарку та відвідувачам послуг:

- постачання електроенергії, води, телефонного зв'язку;

- утримання території ярмарку у належному санітарно-гігієнічному стані;

- забезпечення пожежної безпеки на території ярмарку; громадського харчування;

- інформування учасників та відвідувачів ярмарку з питань його роботи;

- обміну валюти.

Учасниками ярмарку вважаються юридичні та фізичні особи, включені до реєстру учасників ярмарку генеральним розпорядником від­повідно до замовлень, поданих організатору ярмарку центральними орга­нами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями, що уклали відповідний договір з генеральним розпорядником і сплатили ор­ганізаційний внесок.

Учасник ярмарку зобов'язаний визначити форму участі (виставка, виставка-продаж тощо), сплатити збір за участь у ярмарку в передбачених розмірах, забезпечити своєчасну доставку і розміщення стендів, експозицій, продукції та товарів і реєстрацію своїх представників, дотримуватися чинного законодавства, а також умов, визначених договором.

 

З 19 по 22 серпня І999 року в с.Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області було проведено традиційний Великий Сорочинський яр­марок. На ньому мали свої павільйони 20 областей України, республіка Молдо­ва, Російська Федерація. Участь в ярмарку брали представницькі делегації з Білорусі, Естонії, Литви, Німеччини, Польщі, США, Китаю, В'єтнаму та інші. Полтавську область представляли 316 підприємств різних галузей: важкої і легкої промисловості, переробної і харчової, підприємств агропромислового комплексу. Від інших областей України була представлена продукція 151 під­приємства різних галузей і форм власності.

Для обслуговування гостей та учасників ярмарку було задіяно 48 підпри­ємств торгівлі та громадського харчування з Полтавської області та зі підпри­ємство з сусідніх областей України. Всього на ярмарку було розгорнуто близько 200 пунктів продажу товарів. У "містечку вільної торгівлі" торгували більше 400 приватних підприємців.

Ярмарок відвідало понад І млн. чоловік.. Загальний обсяг роздрібного товарообороту становив 14,5 млн.грн. За період роботи ярмарку було укладено 542 угоди та погоджено 217 протоколів - намірів на постачання товарів народ­ного споживання.

В програмах культурно мистецьких заходів взяли участь 142 самодіяльних та професіональних колективи, 184 виконавці, в т.ч. вокальні та хореографічні ансамблі, фольклорні музичні колективи, зірки сучасної української естради.

 

 

Посилкова торгівля

 

До позамагазинних форм продажу товарів відноситься продаж товарів поштою - посилкова торгівля. Це форма дистанційної роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за каталогами, проспектами, спеціальними переліками, оголошеннями, іншою рекламною інформа­цією, за якими покупець здійснює попередній вибір та замовлення товарів і отримує їх на підприємствах поштового зв'язку.

Реалізують товари поштою суб'єкти господарювання - підприємст­ва (установи організації, фірми) та громадяни-підприємці різних форм власності. Для придбання товарів поштою покупець (замовник) відправ­ляє заяву-замовлення на адресу суб'єкта господарювання.

Відносини між учасниками процесу купівлі-продажу товарів пош­тою регулюються відповідними правилами.

Поштовими посилками реалізуються лише непродовольчі товари належної якості. Перелік цих товарів визначається суб'єктом господарю­вання самостійно, крім товарів, продаж яких заборонений законодавст­вом, та тих, що заборонені до пересилання у поштових відправленнях.

Для здійснення посилкової торгівлі між суб'єктом господарювання і підприємством поштового зв'язку укладається договір, в якому визнача­ються всі необхідні умови продажу і доставки товарів та реквізити сторін.

Посилкова торгівля здійснюється всіма відділеннями поштового зв'язку, які мають каталоги з переліками товарів та реквізити фірм.

Для придбання товарів покупець заповняє заяву-замовлення на бланку установленої форми у двох примірниках, один з яких залишається у покупця, інший - надсилається на адресу посилкової фірми простим чи рекомендованим листом, факсом тощо. Не приймаються до виконання замовлення від підприємств, установ, організацій, а також колективні за­мовлення від громадян.

Строк виконання замовлення визначається фірмою самостійно, але він не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня одержання замовлення.

У поштове відправлення укладається касовий чек, перший примір­ник товарного чека, рахунок-фактура або опис вкладення.

Розрахунки за продаж товарів поштою можуть здійснюватися у ви­гляді попередньої оплати - грошовими поштовими переказами, чи після­платою - готівкою в момент одержання замовлення у відділенні поштово­го зв'язку. До суми оплати входять вартість товару та вартість його переси­лання.

Під час видавання покупцеві поштового відправлення працівник відділення поштового зв'язку повинен розкрити його і звірити вміст з рахунком-фактурою чи описом.

У разі виявлення розходження, пошкодження, нестачі, недоліків чи фальсифікації товару покупець за своїм вибором має право вимагати від фірми:

- безплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем;

- заміни на аналогічні товари належної якості; відповідного зменшення їх купівельної ціни; заміни на аналогічний товар іншої моделі з відповідними пере­рахунками купівельної ціни;

- розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо товар відповідає замовленню, то претензії від покупця не приймаються. Разом з тим, покупець має право протягом 14 днів обміняти товар належної якості на аналогічний, якщо він не підійшов за формою, фасоном, розміром, кольором тощо. Для цього на адресу посилкового під­приємства направляється відповідна заява, до якої додаються пломби, яр­лики. Обмін здійснюється за рахунок покупця.

Найбільш відомими і популярними в Україні зарубіжними посил­ковими фірмами, які здійснюють торгівлю за каталогами, є ОТТО і 8сп\уаЬ. Маючи розгалужену мережу пунктів для прийому замовлень за каталогами, вони здійснюють посилкову торгівлю широким асортиментом товарів - від галантереї і парфумів до складної побутової техніки і товарів нечастого і періодичного попиту.

Поряд з ними функціонують фірми, які пропонують за каталогами товари більш високої якості. Це каталоги фірм Peter Justesen, Neckermann, JC Penney і деякі інші.

Представники посилкових фірм на Україні створюють центри замо­влень, де приймають замовлення від потенційних покупців, які оплачують вартість товару і його доставки.

Замовлення можуть подаватися як персонально в центрах замов­лень, так і факсом.

Деякі фірми практикують оплату спочатку тільки вартості доставки, а самого товару - після його прибуття. Для постійних клієнтів можлива оплата товарів і їх доставки уже після виконання замовлення.

Ціна товару, який доставляється посилкою, складається з ціни за каталогом і суми націнки. Націнка включає транспортні витрати і доход центру замовлень.

Тому ціни на товари, які купуються за каталогами, як правило вищі, ніж в стаціонарній торговельній мережі, що зумовлено також проходжен­ням їх через митниці тощо.

Замовлений товар доставляють через місяць-півтора на склад фір­ми, або за окрему плату додому покупцю.

В останні роки зміни в умовах життя, поява нових методів збуту то­варів в країнах Західної Європи не призвели до зниження обсягів продажу поштою. Це викликано низкою переваг, характерних для цього виду тор­гової мережі. Зокрема, пересилання товарів поштою дозволяє краще задо­вольнити запити сільського населення, для якого характерний низький рівень обслуговування в місцевих магазинах, вузький асортимент товарів, відсутність можливості регулярно відвідувати міські магазини через їх від­даленість. Крім того, для продажу поштою пропонується широкий асор­тимент товарів, якого не можливо створити в жодному магазині.

 

 

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?

1. Які форми роздрібного продажу товарів вважаються позамагазинними?

2. Що таке дрібнороздрібна торгівля?

3. Яким документом регламентується порядок продажу товарів на підприємствах дрібнороздрібної торгівлі?

4. Які Ви знаєте види ярмарків?

5. Що таке "базар"?

6. Який існує порядок продажу товарів поштою?

7. Які встановлені строки виконання замовлень?

7. Які права надані правилами продажу товарів поштою покупцеві?