Інженерно-технічні (інжинірингові) оптові послуги мають місце в такій особливій досягненнями науково-технічного прогресу з метою отримання комерційного ефекту.

Інженерно—технічні послуги оптового характеру умовно поділяються на технологічні; патентні або ліцензійні (послуги франшизи), інженерні (інжинірингові) (рис.2.15.4).

До технологічних послуг відносяться послуги щодо ство­рення та надання знань і досвіду та послуги щодо створення та надання уміння здійснення операцій - послуги "ноу-хау".

Послуги щодо створення та надання знань і досвіду стосу­ються застосування і використання в практиці господарювання винаходів, корисних моделей, промислових зразків і товарних знаків. Послуги, пов'язані із винаходами, стосуються створення і використання найсу­часніших досягнень науки і техніки, які дозволяють отримувати і зберігати вихідну конкурентну перевагу у певному сегменті товарного ринку, як у сфері виробництва, так і у сфері реалізації (збуту) знову виготовленого продукту. Послуги, що мають на меті використання корисних мо­делей - нових зразків матеріальних благ (товарів, послуг, технологій то­що), прирівняних до своєрідного мікро-винаходу, обслуговують процес втілення таких моделей у виробництво і споживання. Послуги щодо промислових зразків дозволяють створити єдину концепцію естетич­ного оформлення знову створеного матеріального блага. Послуги щодо створення та надання (реалізації) товарних знаків являють собою особливу сферу комерційної діяльності, в якій відбувається передача для використання не самих товарів або послуг, а власне символів (знаків), що асо­ціюються у свідомості споживачів із конкретними матеріальними благами.

До технологічних оптових послуг відносяться також послуги щодо створення та надання уміння здійснення конкретних операцій, які входять до поняття "ноу-хау". Під цим поняттям розуміють вміння виконати певні функції або операції найоптимальнішим і найефективнішим чином. Загальна сукупність послуг "ноу-хау" поділя­ється на вміння виконання конструкторських, технологічних, ви­робничих, управлінських, комерційних і фінансових операцій.

До складу інженерно-технічних послуг входять також пате­нтні послуги. Вони стосуються послуг щодо технічних патентів і послуг щодо ліцензій (франшизи) на використання винаходів. Послуги в галузі патентів на винаходи обслуговують монопольне право винахідника чи його правонаступника на використання цього винаходу. Ці послуги охоп­люють як процес реєстрації патенту шляхом реєстрації товарного знаку і промислового зразка, так і патентний захист винаходу протягом усього терміну дії патенту всередині країни і за кордоном. Патентом на винахід вважається видане уповноваженими органами свідоцтво винахіднику або особам, що є правонаступниками винахідника, яке посвідчує моно­польне право власника на використання цього винаходу з комерційною чи іншою метою.

Послуги в галузі обміну ліцензіями на використання ви­находів невід'ємно пов'язані з патентуванням, випливають з його суті. Об'єктами послуг щодо ліцензій є послуги, супутні реалізації прав на використання технічних винаходів шляхом видачі патен­тної ліцензії або супутні передачі особливої, як правило, уні­кальної технології — франшизи. Патентною ліцензією е дозвіл, який видається власником патенту (ліцензіаром) іншій фізи­чній або юридичній особі (ліцензіату) на промислове або ко­мерційне використання винаходу, захищеного патентом, протягом, визначеного проміжку часу за обумовлену винаго­роду. За своїм змістом франшиза є такою ж ліцензією, за якою ліцензіар - власник особливої чи унікальної технології, това­ру або послуги надає зацікавленому ліцензіату право соліо-стійно виходити з об'єктом франшизи на ринок в межах обу­мовленої квоти на умовах первинного внеску і щомісячної пла­ти. Франшиза як організаційна форма сучасного бізнесу активно розвивається у світовій комерційній практиці. Вона практикується круп­ними фірмами з усталеними на ринку торговими марками і товарними знаками для розширення мережі збуту матеріальних благ без залучення додаткових інвестицій через низку дрібніших і знову створених господар­ських суб'єктів. Відомо три основних типи франшизи: на продаж готового товару; на виробництво товарів і на вид діяльності.

Торгівля оптовими технологічними і патентними послугами має багато форм і методів. Вона може проводитися як безпосередньо між ліце­нзіаром і ліцензіатом, так і за участю посередників - патентних і ліцензій­них агентів. Крупні виробничі підприємства для налагодження обміну на­уково-технічною продукцією створюють власні структурні підрозділи: лі­цензійні служби, відділи, сектори або дочірні фірми. Основними функціями таких структурних підрозділів є вивчення ринку досягнень НТП, кон'юнктури і конкурентного середовища на ньому; підтримка патен­тного захисту власної науково-технічної продукції; налагодження еквіва­лентного обміну патентними послугами тощо.

На оптовому ліцензійно-патентному ринку діють також самостійні спеціалізовані фірми, які проводять попередню закупівлю патентів та ко­мерційне цінних ідей, інвестують кошти в удосконалення винаходів і пер­вісних ідей, їх доведення до рівня корисних моделей та промислових зраз­ків з метою подальшої реалізації широкого асортименту науковомістких послуг.

Патентні і ліцензійні посередники в організаційній формі агентів або брокерів мають на меті виконання посередницьких функцій між ліцензіаром і ліцензіатом на основі ліцензійної агентської угоди за обумовлену ліцензійну агентську винагороду. Ліцензійні агенти викону­ють доручення обох сторін договору реалізації наукомістких послуг - про­водять патентування винаходу у своїй країні і за кордоном; здійснюють патентну підтримку, підшукують можливих продавців і покупців патент­них продуктів; проводять попередні переговори і підготовку текстів ліцен­зійних договорів; забезпечують рекламно-інформаційні заходи і контролюють правильність дотримання сторонами договірних зобов'язань. Ліцен­зійними агентами можуть виступати і спеціалізовані, інженерні, патентні, адвокатські, брокерські фірми.

Інженерні (інжинірингові) послуги - це особливий вид оптових послуг, що створюються і надаються консультан­том згідно з договором інжинірингу замовнику щодо комплек­су або окремих інженерно-технічних послуг з приводу проек­тування, будівництва, пуску інженерного об'єкта або нала­годження чи вдосконалення технологічного процесу на діючо­му підприємстві замовника.

Поєднання інженерних послуг із забезпеченням об'єкта договору інжинірингу необхідним обладнанням, технологією, комплектуючими і сировиною становить основу комплексного інжинірингу. Комплексний інжиніринг є поняттям містким і включає в себе такі різновиди: консуль­тативний, технологічний, будівельний і загальний інжиніринг. Консульта­тивний інжиніринг стосується створення і надання послуг щодо проекту­вання нових об'єктів, їх архітектурно-планувальної відповідності і розміщення на заданій території, розробки планів спорудження і контролю за своєчасністю і правильністю виконання передбачених обсягів робіт. Послуги щодо технологічного забезпечення будівництва і, в біль­шості випадків, - подальшої експлуатації запроектованих об'єктів - підве­дення необхідних комунікацій; передача досвіду і знань виробничого і технологічного характеру; розробка планів постачання сировини, збутово-реалізаційної діяльності і транспортного забезпечення - становлять осно­ву технологічного інжинірингу.

Послуги будівельного інжинірингу стосуються будівельно-монтажного забезпечення нового будівництва (але не самого будівництва, яке, як правило, не включається в коло інженерно-технічних послуг), тоді як загальний інжиніринг передбачає поставку, монтаж і налагодження комплектного обладнання, його пуск одночасно із забезпеченням необ­хідних інженерних робіт.

Виконанням та наданням інжинірингових послуг займаються спеціалізовані інжинірингові та промислові фірми і компанії. Перший вид надавачів інжинірингових послуг залежно від провідної спе­ціалізації можна поділити на інженерно-консультаційні і інженерно-будівельні. Інженерно-консультаційні фірми не створюють власної вироб­ничо-технічної бази для будівництва або виробництва, а займаються на­данням тільки консультаційних послуг. Значно потужнішими за своїм по­тенціалом є інженерно-будівельні фірми, оскільки вони надають повний комплекс інжинірингових послуг від проектування до введення об'єкту в дію, залучаючи як субпідрядників будівельні і машинобудівні підприємст­ва.

Інший вид суб'єктів ринку інжинірингових послуг - промислові фір­ми - теж поділяється на два різновиди: фірми-проектувальники і фірми-виробники. Фірми-проектувальники з числа виробничих підприємств за­ймаються інжинірингом з єдиною метою - закрити власні виробничі сек­рети або технологію "ноу-хау" від надмірного розповсюдження на ринку,

розвиваючи і розширюючи одночасно власне виробництво. Ці фірми ши­роко користуються послугами довірених консультативних, будівельних, інших підрядників на умовах договору підряду. Фірми-виробники займа­ються інжинірингом як засобом маркетингової концепції полегшення і збільшення обсягів збуту технічно складної і наукомісткої основної про­дукції.

Послуги оренди на оптовому ринку - це комерційні дії, що передбачають передачу власником (орендонадавачем) матеріальних благ (будівель, обладнання, машин і механізмів, товарів або майнових прав) тимчасовому власнику (орен­датору) у виключне користування протягом обумовленого договором оренди терміну на еквівалентних засадах.

Основними об'єктами послуг оренди є:

- товари широкого вжит­ку;

- офісне обладнання і засоби зв'язку;

- комп'ютери і програмне забезпе­чення до них;

- рухомий склад усіх видів транспорту підйомно-транспортні і дорожно-будівельні машини і механізми;

- окремі види і комплектне обладнання у складі цілісних майнових комплексів;

- вживане обладнання і транспортні засоби, що були в експлуатації тощо.

До складу предметів оренди за згодою сторін договору оренди можуть включатися як інші об'єкти, так і послуги.

Орендні оптові послуги класифікують за двома основними ознака­ми: залежно від строків тривалості і від сутності договору оренди. За першою ознакою розрізняють довго-, середньо-, г корот­котермінові послуги оренди матеріальних благ, а за другою -послуги фінансованої або поточної оренди (рис.2.15.6). Послуги довготермінової оренди передбачають передавання матеріальних цін­ностей в користування орендареві на строк від 3-х до 5-ти років, а у деяких випадках - більше 5-ти (до 20-ти років). Даний вид оренди у світовій ко­мерційній практиці носить також назву лізингу.

Послуги щодо середньотермінової оренди, які стосуються здавання у наймання товарів, послуг і майна протягом 1-5 років, відомі та­кож як хайринг.

Найкороткочаснішими є послуги рейтингу (чартеру), адже во­ни є послугами короткотермінової оренди і тривають від кількох годин до одного року.

Орендні послуги мають суттєві відмінності залежно від основного змісту договору оренди. Послуги фінансованої оренди полягають у наданні лізинговою фірмою орендатору в користування майна, вартість якого є попередньо оплаченою (профінансованою) цією фірмою-орендонадавачем на тривалий термін, близький або рівний строку окуп­ності цього високовартісного обладнання (споруд, машин, механізмів). Та­ким чином, лізингова фірма стає комерційно-фінансовим посередником між виробниками обладнання і його покупцями, купивши це обладнання у власність і поступово відшкодовуючи вартість здійснених інвестицій пе­рвинним (вступним) і черговими внесками орендатора.

 

 

Послуги поточної оренди стосуються надання у використання матеріальних цінностей, здатних задовольнити одномоментні, тимчасові потреби в них орендатора, що не означає, однак, короткочасного характе­ру цих послуг. За договором поточної оренди орендонадавач надає належ­не йому на правах власності рухоме або нерухоме майно орендатору для використання на власний розсуд, з комерційною метою. Після закінчення строку оренди, орендатор зобов'язаний повернути орендований об'єкт, який знову віддається власником в оренду.

Створення і надання туристично- рекреаційних послуг - це особливий вид комерційної діяльності, що має на меті організацію комплексу послуг, покликаних максимально повно задовольнити ділові, культурні, відпочин­кові і духовні потреби значної частини населення, яка завдяки низці причин або мотивів регулярно займається туризмом, ліку­ванням або відпочинком.

У даний час туристично-рекреаційні послуги є надзвичайно перспективною і капіталомісткою сферою бізнесу. Вона включає в себе та­кі основні види туризму: курортно-рекреаційний; екскурсійний; науковий; діловий і етнічний (рис.2.15.6).

Курортно-рекреаційний туризм охоплює курортно-відпочинкову індустрію, розміщену в особливих природно-кліматичних зонах, пристосованих для відновлення працездатності протягом календа­рних щорічних відпусток або лікування (профілактики) окремих видів за­хворювань.

Екскурсійний туризм охоплює цю частину людей, які цікавлять­ся природними, історичними і культурними особливостями та пам'ятками конкретних регіонів або місць.

Науковий туризм розвивається паралельно із розвитком науки і техніки і стосується заходів, що постійно відбуваються в науковому світі - симпозіумів, конгресів, з'їздів і конференцій і концентрується довкола сві­тових наукових центрів.

 

Діловий туризм

- це невід'ємна частина будь-якого бізнесу, яка містить в собі постійні міграції комерсантів для участі в ділових зустрічах, проведення переговорів, укладення контрактів, здійснення функцій конт­ролю за повнотою та своєчасністю виконання договірних зобов'язань.

Етнічний туризм не носить на відміну від попередніх видів ши­рокого, масового характеру. Він охоплює переміщення родичів, знайомих, об'єднаних за етнічною ознакою мешканців окремих регіонів.

Асортимент оптових туристично-рекреаційних послуг зводиться до таких укрупнених груп:

1. послуги щодо переміщення туристів передбачають мобі­льне і зручне транспортування туристів як між віддаленими населеними пунктами, так і в межах цих населених пунктів із застосуванням усіх можливих видів транспорту;

2. послуги щодо розміщення туристів включають створення розвиненої інфраструктури готельних комплексів, санаторіїв, пансіонатів, мотелів, кемпінгів тощо для задоволення потреб прибулих в житлі з урахуванням сезонних коливань;

3. послуги щодо задоволення ділових інтересів туристів - це система особливих послуг щодо задоволення професійних потреб ділових людей, яка повинна відповідати критеріям підвищеної комфортнос­ті і оперативності;

4. послуги щодо організації культурної програми мають на меті розробку повної номенклатури послуг, спрямованих на задоволення культурних потреб окремих контингентів туристів щодо ознайомлення з історичними і культурними пам'ятками, музейними центрами, участі у спортивних змаганнях;

5. послуги щодо організації харчування прямо спричиняють­ся міграційним характером туризму і є невід'ємними від даного виду ко­мерційної діяльності;

6. послуги щодо торговельного обслуговування туристів носять дещо обмежений суттю окремих різновидів туризму характер і є орієнтованими на чітко визначений за якісним складом і прогнозований кількісно контингент покупців;

7. послуги щодо візової підтримки туристів стосуються за­безпечення потреб туристів, а саме тієї частини їх, що прибуває з-за кор­дону, в оформленні або додатковому дооформленні документів - віз, пас­портів тощо.

На оптовому ринку туристично-рекреаційних послуг активно діють такі види надавачів послуг: туроператори, туристичні корпора­ції, готельні комплекси і їх мережі, спеціалізовані туристичні підрозділи підприємств різних галузей.

Туроператори - це гуртові туристичні підприємства, які самостійно розробляють широкий перелік оптових послуг, об'єднаних в тури за окремими різновидами туризму, залу­чаючи для цього низку підприємств туристично-обслуговуючої інфраструктури. Основним об'єктом діяльності ту-роператорських фірм є організація інклюзив-турів - повного комплексу послуг для організованих туристичних груп в межах окремих різновидів туризму з наданням споживачам гуртових скидок на основні види послуг (транспортування, проживання, страхування тощо). Така номенклатура оптових інклюзив-турів реалізується на роздрібному ринку за допомогою власних і незалежних від туроператорів туристичних агентств.

Туристичні корпорації це об'єднання різнопрофільних обслуговуючих фірм і підприємств галузі туристичної індус­трії, спеціалізованих на створенні і наданні туристичних і супутніх послуг. Вони є наслідком концентрації і укрупнення капіталу у сфері туризму і рекреації і, як правило, володіють мережею туроперато­рів і турагентств в різних країнах. Різновидом туристичних корпорацій є готельні комплекси - багатопрофільні фірми, що виникли на базі сучас­них потужних готелів - основних місць розміщення туристичних груп і окремих туристів. Використання в готельно-туристичному бізнесі інфор­маційно-комп'ютерних систем дозволило створити цілісні готельні мере­жі, широкий доступ до яких мають туроператори і турагентства, інші суб'єкти ринку оптових туристичних послуг.

Широкого розвитку отримали шоп-тури, які організовують торго­вельні корпорації і мережі супермаркетів з метою збільшення обсягів товарообороту за рахунок збільшення числа покупців. Різновидом торгове­льного туризму є також прикордонний шоп-туризм між багатьма країна­ми і ґрунтується на відмінностях в асортименті або деякій різниці в ціноу­творенні різних країн.

На оптовому ринку функціонують також промислові, банківські і страхові підприємства і установи, для яких участь у створенні і наданні ту­ристичних послуг є не просто вигідним вкладенням капіталу, але й слу­жить рекламним і іншим цілям.