Управління товарними запасами в оптовій торгівлі

 

Процеси виробництва, обігу і споживання в суспільстві відбуваються безперервно. Однак у розвиненому суспільстві вони не співпадають як у просторі, так і в часі.

Тому для забезпечення безперервності даних процесів необхідні товарні запаси.

Основне призначення товарних запасів на оптових підприємствах -обслуговування потреб у товарах своїх покупців, а в роздрібних торгових підприємствах необхідно забезпечувати стійку пропозицію товарів з вра­хуванням попиту покупців. При цьому пропозиція товарів повинна бути виражена у вигляді сформованого асортименту для такого типу торгове­льних підприємств. Таким чином, асортимент в магазинах служить від­правною точкою для створення товарних запасів на оптових підприємствах.

Відповідно до асортиментного переліку оптові бази повинні ство­рювати і товарні запаси, ідентичні за своєю структурою, їх необхідно по­новлювати шляхом регулювання завезення товарів.

Товарні запаси в оптовій торгівлі повинні служити реальною про­позицією товарів, що забезпечує безперебійний їх продаж оптовим покуп­цям.

В ході реалізації товарні запаси витрачаються і на заміну повинні завозитися нові, відповідні за розміром, структурою необхідному асорти­менту. В іншому випадку порушується стійкість сформованого асортимен­ту і створюються несприятливі умови, наслідком яких буде недоодержання прибутків підприємством, погіршення обслуговування оптових покупців. Все це вимагає постійного управління товарними запасами на підприємс­твах оптової торгівлі.

Під управлінням товарними запасами розуміють систему економіко-організаційних заходів, спрямованих на встановлення і підтримання оптимальних обсягу і структу­ри запасів, необхідних для забезпечення безперебійного поста­чання роздрібної торговельної мережі товарами.

Основне завдання управління товарними запасами - не допустити перебоїв у товаропостачанні магазинів товарами своєї номенклатури та запобігти затоваренню.

 

Управління товарними запасами на оптових базах передбачає:

- встановлення оптимального розміру товарних запасів;

- оперативний облік запасів і контроль за їх станом;

- регулювання товарних запасів.

Під оптимальним, запасом товарів розуміють мініма­льно необхідний розмір товарного запасу, який забезпечує на­явність потрібного асортименту товарів відповідно до по­питу оптових покупців, безперебійний їх продаж за мінімаль­ного рівня затрат на утворення, зберігання, обробку і пере­міщення цих запасів. Оптимальний товарний запас повинен гаранту­вати можливість гнучкого маневрування і управління ним у всіх ланках товаропросування відповідно до зміни попиту споживачів. Він не може бути постійною величиною, оскільки динамічність процесів торгівлі, по­стійна зміна умов її функціонування (попиту населення, товарної пропо­зиції тощо) вимагають необхідність систематичної зміни обсягів і структу­ри запасів в кожній ланці товаропросування шляхом регулювання вхідних і вихідних потоків товарів.

Розроблено багато моделей оптимізації товарних запасів. Найбільш перспективним з погляду їх використання такі.

Статичні моделі можуть використовуватися в одноразових закупівлях товарів для продажу протягом відносно тривалого періоду (наприклад, сезону). Основне завдання під час розробки статич­них моделей - це визначення оптимального розміру закупівлі товару, як­що відомо розподіл ймовірностей попиту на майбутній період, втрати в розрахунку на одиницю товару (U₁) при завезенні товарів в розмірі, біль­шому за попит, і (U₂) при завезенні менше необхідної кількості. Доведено, що оптимальний розмір завезення (g⁰) задовольняє нерівність

 

р (г < g⁰ - 1) < UІ₂: (U₁ + U₂) < р(г < g⁰).

 

При цьому необхідно на основі прогнозу попиту (г) розрахувати ку­мулятивну (нагромаджену) його ймовірність рР(г< g°), тобто суму ймовір­ностей до значення (g°) включно, або, що теж саме, максимальний рівень (верхній максимум) ймовірності продажу певної кількості товарів. Розра­хунки ймовірності обсягу попиту на майбутній період можуть бути вико­нані в межах допустимої погрішності на основі даних продажу за попере­дній період.

Динамічні моделі управління запасами використовуються час­тіше, ніж статичні, їх різновидностей є багато, їх вибір обумовлений хара­ктером змін попиту і шириною асортименту товарів. Це, в свою чергу, обумовлює необхідний розмір інформації, періодичність і порядок її збору і обробки.

Моделі попереднього контролю запасів застосовують для товарів простого асортименту, стабільного попиту. Практично вони функ­ціонують в детермінованому режимі: відомий розмір попиту, безперебій

 

де п - кількість партій завезення за час G.

Моделі безперервного контролю запасів передбачають опе­ративне прийняття рішень в певні моменти, на основі нової інформації, що постійно надходить, обробляється і нагромаджується, про стан систе­ми: попит, запаси, надходження і продаж товарів.

Релаксаційна модель - одна з найпростіших цього класу. Замо­влення дається після того, як вичерпано запас товарів попереднього заве­зення. У зв'язку з цим період завезення має різну тривалість залежно від змін попиту. Час виконання замовлення у цьому випадку приймається рі­вним нулю, тобто замовлення виконується миттєво. Розмір партії завезен­ня повинен бути оптимальним і визначається за формулою Уілсона. З цьо­го витікає, що максимальний розмір запасу -- величина постійна, а міні­мальний може бути приведений до нуля. В моделях такого класу виключа­ється можливість перебоїв у продажу. Але необхідно постійне спостере­ження за станом запасів, що пов'язано з великими експлуатаційними за­тратами.

Модель з фіксованим розміром замовлення, яку інколи на­зивають моделлю мінімального рівня, методом двох складів або ж двобун-керною системою, - одна з основних моделей безперервного контролю, яка найбільш часто використовується. Вона також передбачає постійний оп­тимальний розмір завезення (g°), який також визначається за формулою Уілсона. Замовлення подається при зменшенні запасів до певного крити­чного рівня - точки замовлення. На його виконання вимагається певний час, тому він повинен бути відомим завчасно. Цей час може бути фіксова­ним або випадковим з можливими коливаннями навколо якогось серед­нього значення.

Точка замовлення (Р) - розмір запасу, за якого подається замов­лення на завезення товару, визначається кількістю товару, яка може бути реалізована за інтервал виконання замовлення, тобто добутком очікувано­го розміру одноденного продажу (D_d) на величину цього інтервалу (t). У найпростішому випадку, коли попит постійний, розмір його відомий і ін­тервал виконання замовлення фіксований, точка замовлення визначаєть­ся так:

 

Р = D_d х t

Якщо попит - величина змінна, то в розрахунок береться середньо­денний попит (D_d). Точку замовлення в цьому випадку визначають за фо­рмулою

Р = D_d х t

 

Однак при встановленні точки замовлення за наведеною формулою мали би місце часті перебої в продажу, оскільки попит схильний до коли­вань стохастичного характеру, і в інтервалі виконання замовлення (в моменти перевищення попиту над його середнім значенням) запаси були би вичерпані, що і привело би до перебоїв в торгівлі. У зв'язку з цим необхідно мати гарантійний (страховий) запас товарів.

Страховий запас (В) - це середній розмір мінімального запасу това­рів, який забезпечує безперебійний продаж в інтервалі виконання замов-

лення з ймовірністю, обумовленою умовами функціонування запасів - ко­ливаннями попиту, пропозиції, інтервалу виконання замовлення тощо, який визначається за формулою

	g^0

S = В +

 

Слід зазначити, що застосування страхового запасу, яке забезпечує збільшення надійності постачання товарами, приводить і до збільшення середнього розміру запасів, а отже, і до збільшення затрат на утворення, зберігання і управління запасами.

Жоден з цих методів не є досконалим, всі вони розроблені на основі довготривалого досвіду і тому є суто емпіричними. Не можна видати і ап­ріорну рекомендацію: який з них застосовувати, який дасть найкращі ре­зультати. Це залежить від дії конкретних факторів. Торговельній органі­зації слід оцінити (можливо і попробувати) різні методи і вибрати той, який більше всього підходить саме для неї. Найкращим, безперечно, слід вважати такий метод, за якого споживачі будуть задоволені роботою під­приємства; будуть відсутні випадки відсутності товарів у продажу, рівень запасів оптимальний, товарооборотність прийнятна.

Облік товарних запасів повинен бути налагоджений і у фізичних одиницях штуках, масі, упакуванні. Необхідно вміти управляти також і цими "фізичними" запасами. Адже споживачі купують конкретні товари; запас повинен бути збалансований, щоб споживач міг купити по­трібні йому товари у зручному вигляді (упакування, розфасування). Облік фізичного товаропросування, збір інформації про продаж конкретних на­йменувань товарів значно важчий, ніж одержання даних у вартісних пока­зниках. Разом з тим, керівникам підприємств торгівлі просто необхідно знати, які фасони, розміри користуються попитом, а які ні. На оптових ба­зах з їх надзвичайно широким асортиментом і великими товарними маса­ми необхідно передбачати спеціальні (інколи дуже складні) системи збору такої інформації.

Контроль за наявністю на оптовому підприємстві то­варів відповідно до асортиментного переліку здійснюють товарознавці-комерсанти. З цією метою використовуються картки кількісно-сумового обліку, зведені в картотеки для кожної товарної групи. Картотеку рекоме­ндується поділити на три частини. У першій встановлюються картки на товари, запаси яких є в достатній кількості, в другій -- картки на товари, запаси яких закінчуються, в третій - картки на відсутні в даний час това­ри.

Для більшої наочності доцільно використовувати картки різних ко­льорів: наприклад, зелений - для обліку достатніх товарів, білий - для об­ліку решти товарів.

Оптові торговельні підприємства повинні здійснювати контроль за асортиментом не тільки на власних складах, але і у роздрібній торговель­ній мережі зони діяльності. З цією метою комерційні робітники оптових підприємств повинні виїжджати до своїх покупців, пропонувати товари, наявні на складах бази і відсутні в магазинах, надавати консультації з пи­тань продажу тих чи інших товарів, рекламі цих товарів і методів стиму­лювання продажу.

Викладений вище метод контролю за асортиментом є самим прос­тим і може бути використаний на невеликих оптових підприємствах. У бі­льшості випадків необхідно використовувати автоматизовані робочі місця, оснащені персональними комп'ютерами з відповідним програмним забез­печенням.

Для контролю встановлюється відхилення фактичних запасів від встановлених нормативів і виявляються причини таких відхилень. Най­більш поширеними причинами відхилення фактичних запасів товарів від нормативних є:

- зміни попиту оптових покупців;

- помилки комерційної служби у визначенні попиту на товари;

- низька якість товарів, внаслідок чого покупці відмовляються від їх придбання;

- недопостачання товарів постачальниками; нерівномірність і неритмічність надходження товарів.

За матеріалами контролю і встановленими відхиленнями товарних запасів від нормативів проводиться їх регулювання, тобто приймаються і реалізуються комерційні рішення щодо нормалізації товарних запасів.

Для попередження і ліквідації дефіциту товарів слід вияснити при­чини їх утворення, проводити пошук альтернативних джерел оптових за­купівель і здійснювати додаткові оптові закупівлі.

При утворенні наднормативних товарних запасів здійснюються за­ходи щодо їх ліквідації. Основні з них такі:

- припинення завезення товарів, що не користуються попитом; прийняття заходів щодо активізації продажу товарів в зоні дія­льності оптового підприємства;

- оперативне маневрування товарними запасами;

- посилення дії на постачальників щодо поліпшення якості і асор­тименту товарів, зниження цін на них;

- здійснення товарообмінних операцій з іншими регіонами.

А ТЕПЕР ПОДУМАЄМО!

1. Оптове підприємство відчуває гостру нестачу обігових коштів для закупівлі товарів, а можливості залучення кредитів банків обмежені. За яких інших умов яку стратегію формування асортименту товарів на базі слід вибрати:

- розширювати асортимент товарів, включаючи до асортиментного переліку найбільш ходові товари різних товарних груп, тобто шляхом універсалізації;

- поглиблювати асортимент в межах кількох товарних груп з метою найбільш повного задоволення попиту оптових покупців на това­ри даних груп, тобто йти шляхом спеціалізації.

2. На оптовій базі і в роздрібній торговельній мережі значно знизи­лася оборотність чоловічих шкарпеток, в той же час попит покупців на них задовольняється не повністю. Які причини могли привести до такого стану і які комерційні заходи слід прийняти з метою нормалі­зації становища?

 

 

ЧИ ЗНАЄТЕ ТЕПЕР ВИ:

1. У чому полягає суть торгового асортименту?

2. Що являє собою асортиментний перелік оптового підприємства і яке його значення?

3. Хто і яким чином здійснює контроль за станом товарних запасів на підприємствах?

4. Що розуміється під управлінням товарними запасами і яке його основне завдання?

5. Що розуміють під оптимізацією товарних запасів і які основні моделі для цього застосовують?

7. Які основні комерційні рішення застосовують з метою нормаліза­ції товарних запасів?