Порядок укладання прямих договорів

 

Ініціатива про налагодження прямих договірних зв'язків може виходити від будь-якої сторони. При цьому рішення про налагодження зв'язків і укладання договору приймається, як правило, в три етапи.

На першому етапі збирають і всебічно аналізують інформа­цію про передбачуваного партнера. При цьому виясняється: чи існує він реально, який обсяг має його статутна діяльність, яке його фінансове ста­новище, основні риси його ділового реноме, здійснюється перевірка пов­новажень представника партнера, на якого покладено обов'язки вести переговори.

Особливі труднощі на першому етапі виникають під час збирання інформації про передбачуваного партнера. З цією метою слід звернутися до органів державної реєстрації підприємств, податкових адміністрацій, до конкурентів, спеціальних іноземних фірм, які дають інформацію про суб'єктів.

На другому етапі розробляють (аналізують) проекти текстів дого­ворів.

Під час розробки (аналізу) проектів текстів договорів особлива ува­га повинна бути звернена на:

- законність кожного положення договору;

- урахування традицій ринку;

- уникнення повторення колишніх помилок;

- уникнення спроб вирішення власних проблем за рахунок парт­нерів;

- поєднання санкцій щодо партнерів із заходами стимулювання.

Ділова переписка з метою урегулювання розбіжностей і підписання текстів договорів проводиться на третьому етапі. Проект договору направляється другій стороні, яка протягом 20 днів повинна його розгля­нути, підписати і один примірник повернути першій стороні. У випадку виникнення заперечень щодо умов договору в той же строк складається протокол розбіжностей і разом з підписаним договором направляється другій стороні, яка в 20-денний строк повинна погодитися з даними запе­реченнями. Якщо заперечення не прийняті, то договір вважається не укла-укладеним.

Під час укладання договорів керуються такими основними правилами:

- прийняття комерційного рішення щодо укладання договору постачання передбачає узгодження волі щонайменше двох (а інколи і більше) сторін, і не варто економити на папері. Договір -це обов'язкова програма господарської взаємодії не менше двох сторін і в ній немає дрібниць, тому всі вони повинні знайти відображення в ньому;

- комерція - це політика компромісів. Комерсанти мусять уміти вести переговори при укладанні договорів, ставити умови, від яких пізніше можна буде відступити, не втрачаючи основних вигод від передбачуваного співробітництва;

- договір - це правовий акт, що забезпечує правовий захист інте­ресів сторін, а значить вимагає творчого поєднання використання законодавчої бази і принципу: дозволено все, що не заборонено законом;

- договір приречений на неуспіх, якщо він не орієнтований на перспективу, на закріплення ділового співробітництва з партне­ром на все життя;

- в комерції немає постійних партнерів, в ній є лише постійний інтерес.

 

 

А ТЕПЕР ПОДУМАЄМО!

КСП "Світанок" вирішило передати масложиркомбінату на переробку 5 т зернят соняшнику для переробки на олію і реалізувати її. Ціна на зерно соняшнику на ринку становить 8ооо грн./т, (витрати обігу - 8%) а олії - 3000 грн./ т. Вихід олії з соняшнику становить 35%, а транспортні витрати, пов'язані з доставлянням соняшнику на масложиркомбінат і завезенням олії - 300 грн. Який повинен бути максимальний розмір компенсаційної плати, щоб ефективність даної операції бала не нижчою 10%?

ЧИ ЗНАЄТЕ ТЕПЕР ВИ:

1. Які переваги мають прямі зв'язки над опосередкованими?

2. За яких умов підприємства торгівлі можуть виходити на прямі зв'язки з постачальниками товарів?

3. У яких випадках підприємства застосовують товарообмінні опера­ції?

4. У чому суттєва відмінність бартерних і компенсаційних угод?

5. На які основні умови компенсаційних угод і угод з давальницькою сировиною слід звертати особливу увагу?

6. Який порядок врегулювання розбіжностей під час укладання пря­мих договорів?