Організація закупівлі товарів через брокерські контори 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організація закупівлі товарів через брокерські контори



Розширення обсягів біржового обороту є першочерговим завдан­ням найактивніших суб'єктів біржової торгівлі брокерських контор і брокерів.

Комерційну діяльність на некомерційних за правовим статусом товарних біржах брокерських здійснюють брокерські контори і самостійні (незалежні) брокери. Цим суб'єктам торгівлі належить виняткове право біржового торгівлі посередництва - укладення і проведення усіх видів біржових оборудок і операцій.

Брокерські контори і самостійні брокери від свого імені або від імені клієнта і за власний кошт (кошт клієнта) виступають контрагентами під час укладання оборудок в процесі біржових торгів, ведуть інші види господарської діяльності, пов'язаної із біржовою торгівлею.

В організаційному змісті брокерська контора - це самостійна юридична особа або структурний підрозділ певного господар­ського суб'єкта, що виконує комерційно-посередницькі функції на тій біржі, на якій вона зареєстрована і придбала право "брокерського місця". Фізична особа, що володіє відповідною кваліфікацією і придбала на даній товарній біржі брокерське місце, діє як самостійний або незалежний брокер.

Брокерські контори створюються членами біржі - засновника­ми та іншими, прийнятими до складу членів пізніше, юридичними і фізи­чними особами, чий внесок до статутного фонду біржі становить вартість щонайменше одного біржового місця. Реалізуючи своє право, член біржі може здавати належне йому брокерське місце в оренду іншим господарсь­ким суб'єктам. У зв'язку з цим організаційно-правовий статус брокерських контор може бути різноманітним: приватне підприємство, товариство, структурний підрозділ (філія) виробничого чи комерційного підприємства.

Організаційна структура і чисельність працівників брокерської контори залежить від обсягів діяльності і ступеня госпо­дарської самостійності самої брокерської контори. Самостійні брокерські фірми із значними біржовими оборотами включають в себе такі підрозді­ли: відділ приймання замовлень і наказів від продавців, покуп­ців і клієнтів; відділ обробки і аналізу інформації; відділ коор­динації роботи із позабіржовими суб'єктами і відділ операпивної роботи у біржовому залі. Основний контингент працівників брокерської фірми становлять брокери (брокери-приймальники замов­лень і брокери операційного залу), а також інші категорії найманих пра­цівників.

Незалежні брокери самостійно здійснюють усю роботу з укладення оборудок, але для виконання обліково-аналітичних і інших допоміжних функційможуть наймати помічників та інших спеціалістів.

Брокерські посередники (контори і самостійні брокери), що діють на товарних біржах, мають декілька різновидностей залежно від повноти функцій і фінансового потенціалу. Розрізняють три основних види брокерських посередників: агенти, суто брокери і дилери.

Агенти-брокери діють на біржі від імені (за дорученням) і за кошт клієнта (принципала). Зазвичай, це співробітники вироб­ничих або торговельних підприємств, наймані ними особи, що забезпечу­ють під час біржових торгів постачальницько-збутові функції цих підпри­ємств. Залежно від обсягів купівлі-продажу товарів і сировини біржовий агент отримує комісійну винагороду, розмір якої обумовлюється агентсь­ким договором.

Суто брокери виконують посередницькі функції від свого імені, але за кошт клієнта. Потенціал суто брокерів порівняно із агентами-брокерами значно розширюється: вони беруть участь не тільки в обору-дках із реальним товаром, але й у ф'ючерсних контрактах.

Біржові дилери ("біржові спекулянти") операції на біржах виконують від власного імені і за власний кошт. Саме вони ста­новлять основний контингент "гравців" на біржах, а тому вільно оперують з реальним товаром, із ф'ючерсними і опційними контрактами. На відміну від попередніх видів біржових посередників, біржовий дилер має ваго­мий фінансовий потенціал, що дозволяє йому вступати у біржові оборудки як самостійна сторона (контрагент). Основним джерелом доходу дилера є прибуток від біржових спекулятивних операцій, однак, він має всі можли­вості для одночасного здійснення також і агентських, і брокерських операцій.

На вітчизняних товарних біржах чіткий поділ брокерських посере­дників на агентів, брокерів та дилерів відсутній; вони поєднують широку гаму різноспеціалізованих функцій.

Основна складність роботи брокерських контор (незалежних брокерів) полягає у різноспрямованості їх комерційних зусиль.

Важливими напрямами функціонування біржового посередника є: взаємодія з клієнтами (оптовими продавцями і покупцями); ведення біржових трансакцій; орга­нізація товаропросування і взаєморозрахунків між біржовими контрагентами.

Робота з клієнтами розпочинається укладенням договорів на брокерське обслуговування. Згідно з цим договором, брокерська контора бере на себе зобов'язання втілювати інтереси клієнта на даній біржі, а клієнт зобов'язується приймати замовлений, або надавати для реалізації власний товар.

Безпосередній купівлі-продажу товарів на біржових торгах передує погодження з клієнтом умов майбутньої оборудки представниць­ким брокером (брокером-приймальником замовлень) під час отримання наказу. Накази клієнтів власним брокерським посередникам суттєво відрі­зняються через низку обмежень за ціною купівлі (продажу), часом вико­нання, строками оплати, формою здійснення, умовами постачання при­дбаних товарів.

Оформлений належним чином наказ клієнта оперативно скерову­ється в операційний зал до брокера в біржовій ямі (рингу), який бере його до виконання.

Виконанням наказу клієнта - укладенням оборудки - робота бро­керської контори не закінчується, її працівники під контролем співробіт­ників біржі організовують своєчасне і повне виконання умов оборудки: дотримання строків постачання товарів; забезпечення транспортування і страхування вантажів; своєчасне проведення розрахунків між контраген­тами і здійснення оплати брокерських послуг. Для брокерської контори самостійного значення набувають пошук товарних ресурсів як за межами біржі, так і перепродаж товарів (спекуляція ними) на са­мій біржі.

Планування обсягів реалізації брокерською конторою оптових партій товарів найбільш доцільно здійснювати за товарними групами основної спеціалізації брокерської фірми.

Вихідними даними для планування обсягів реалізації є дані про обсяги продажу на біржовому і позабіржовому рин­ку товарів конкретної товарної групи; прогнози динаміки ви­робництва цих товарів з урахуванням, економічних, природ­них та інших факторів; показники ступеня охоплення товар­них ресурсів місцевого і зовнішніх регіонів суб'єктами біржо­вої торгівлі; прогноз потреби в товарних ресурсах для клієн­тів брокерської контори. Зведений план розширення обсягів оптової реалізаціїповинен координуватися із наявними у брокерської фірми людськими, матеріальними і фінансовими ресурсами. З метою по­повнення власних ресурсів брокерська контора на основі комерційного розрахунку повинна максимально широко залучати різні види доступних ресурсів, в т. ч. і залучених. Особливого значення для брокерської контори набуває раціональне формування асортименту товарів і послуг, з якими вона оперує на біржі. Номенклатура об'єктів брокерської діяльності пови­нна бути конкретизованою і обмеженою спеціалізацією товарної біржі і наявним потенціалом біржового посередника.

 

А ТЕПЕР ПОДУМАЄМО!

Торговельний дім як засновник регіональної товаро-сировинної біржі відкрив на ній брокерську контору, що займається закупівлею това­рів широкого вжитку для забезпечення потреб власної роздрібної мережі. Виконуючи плани оптових закупівель, що доводяться брокерській конторі (БК) торговельним домом, працівники БК звернулися до керівництва тор­говельного дому з проханням дозволити також проведення операцій на ф'ючерсному і опціонному біржових ринках та операції хеджування.

Виходячи із виробничих можливостей, керівництво торговельного дому дозволило БК попри операції щодо виконання плану оптових закупі­вель, проводити тільки операції купівлі-продажу інших товарів і сировини.

До якого виду біржових посередників відносилася БК спочатку? Який вид функцій прагнули виконувати працівники і який будуть викону­вати фактично після рішення керівництва торговельного дому?

 

 

ЧИ ЗНАЄТЕ ТЕПЕР ВИ?

1. У чому полягає суть біржової торгівлі?

2. Які основні етапи пройшла біржова торгівля в процесі її еволюції?

3. Яку роль відіграє біржова торгівля на оптовому ринку?

4. У чому полягає значення біржової торгівлі?

5. Що являє собою товарна біржа?

6. Якими є основні ознаки класифікації товарних бірж?

у. Якою є організаційна побудова товарної біржі?

8. Якими є роль і основні функції товарних бірж?

9. Хто складає основний контингент суб'єктів біржової торгівлі?

І0. Що відноситься до складу об'єктів біржової торгівлі?

11. Яким є механізм проведення біржових торгів?

12. Як здійснюється реєстрація біржових оборудок і контрактів?

13. Як проводяться розрахунки за біржовими оборудками?

14. У чому полягає суть біржових оборудок і операцій?

15. Як класифікують оборудки і операції на біржах? І6. Що становить зміст біржової оборудки?

І7. Що становить зміст біржової операції?

І8. Яке займають місце і відіграють роль брокерські контори і незалежні

брокери в організації біржової торгівлі?

19. Як організовується робота брокерських контор?

20. Як планується оптова діяльність брокерських контор?

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 389; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.233.189 (0.013 с.)