Господарський договір — це цивільно-правовий документ, призначенням, якого Е правове закріплення відносно постійних взаємних економічних обов'язків між незалежними суб'єктами господарювання. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Господарський договір — це цивільно-правовий документ, призначенням, якого Е правове закріплення відносно постійних взаємних економічних обов'язків між незалежними суб'єктами господарювання.



Договір виконує такі функції:

- закріплює юридичні відносини між партнерами;

- встановлює порядок і способи виконання зобов'язань;

- передбачає способи захисту забезпечення зобов'язань.

Оскільки в останні роки кількість умовно-постійних зв'язків значно скоротилася, а між суб'єктами встановлюються, як правило, оперативні зв'язки, то вони регулюються різновидами господарських договорів - кон­трактами та угодами, які носять терміновий (як правило, разовий) харак­тер.

Контракт - різновид господарського договору, в якому акцент переноситься зі строків і характеру взаємодії суб'єктів на предмет цієї взаємодії: його визначення, кіль­кість, якість, умови передавання права власності на нього.

На відміну від договору у контракті строк взаємодії втрачає статус основного об'єкта договору і стає лише його умовою.

Угода — різновид господарського договору, в яколіу ак­цент злііииується на якісь умови взаємовідносин, певні права чи зобов'язання сторін.

У комерційній діяльності підприємств застосовуються різноманітні договори (контракти), які класифікуються за різними ознаками (рис.2.2.2.).

За предметом договору розрізняють договори (контракти) щодо купівлі-продажу товарів і договори (контракти) щодо надання послуг.

За змістом комерційної діяльності виділяють:

- договори купівлі-продажу товарів, відповідно до яких прода­вець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зо­бов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму;

- договори постачання товарів, згідно з якими підприємства-постачальники зобов'язуються у певні строки або строк передати підпри-ємствам-покупцям у власність певну продукцію, а підприємства-покупці зобов'язуються прийняти продукцію і оплатити її за встановленими ціна­ми.

Договори купівлі-продажу товарів відрізняються від договорів по­ставки тим, що, по-перше, товари передаються покупцеві негайно після укладення договору, а у випадку поставки - через певний строк. По-друге, тим, що предметом купівлі-продажу є певний товар, який існує фізично і належить підприємству-продавцю в момент укладення договору, предметом поставки ж може бути товар, визначений в момент укладення догово­ру тільки за кількістю та якістю, або взагалі ще не вироблений;

- договори міни (товарообмінні), за якими сторонами прово­диться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. Тому до договору міни застосовуються відповідні правила про договори купівлі-продажу товарів;

- договори контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції;

- договори комісії, відповідно до яких одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента;

- договори консигнації, що передбачають постачання товарів од­нією стороною (консигнантом) на склади оптового посередника (консиг­натора), який продає за певну винагороду товари покупцям. За своєю сут­тю договори консигнації є різновидом договорів комісії;

- договори-доручення, відповідно до яких одна сторона (повіре­ний) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довіри­теля) певні юридичні дії. Договори-доручення укладаються між продав­цями (покупцями) і оптовими посередниками (агентами), які від імені і за рахунок своїх клієнтів укладають з третіми сторонами контракти чи угоди на купівлю чи продаж товарів.

За структурою господарських зв'язків виділяються внутрі- і міжсистемні договори, прямі і опосередковані.

За кількістю учасників розрізняють договори, коли кожна сто­рона представлена однією юридичною особою, і дольові договори, коли з однієї або обох сторін договору виступає дві і більше юридичні особи.

За організаційною формою укладання розрізняють договори, укладені на ярмарках, поза ярмарками, на біржах.

За строками дії договори бувають на господарський рік, коротко­строкові, сезонні і разові.

Ефективність комерційної діяльності, комерційний ризик значною мірою залежать від грамотного і точного складання умов договорів.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 267; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.246.193 (0.005 с.)