Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності

 

Суб'єктами комерційної діяльності відповідно до чинного законо­давства України можуть бути фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи -громадяни України або інших держав здійснюють комерційну діяльність за таких вимог:

- вони повинні бути правоздатними та дієздатними;

- не мати заборон або обмежень на заняття комерційною діяльні­стю у зв'язку зі своїм службовим становищем і з інших причин. Це стосу­ється військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, осіб з непогашеною судимістю та ін.;

- бути зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності.

Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець зі створен­ням юридичної особи і без створення юридичної особи. Як правило, під­приємці не створюють юридичну особу, а виступають як приватні підпри­ємці. У такому випадку для державної реєстрації фізичні особи подають паспорт, реєстраційну картку, документ, що засвідчує оплату за державну реєстрацію. Орган державної реєстрації вносить відповідні дані в Реєстр суб'єктів підприємницької діяльності і видає свідоцтво про державну ре­єстрацію, а також ідентифікаційний номер фізичної особи.

Підприємець, який створює юридичну особу, подає установчі доку­менти - статут, реєстраційну картку встановленого зразка, квитанцію про оплату реєстрації.

Юридичною особою визнається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов'язання.

Юридична особа повинна мати самостійний баланс, поточні рахунки, від свого імені виступати у суді, набувати майнові і немайнові права. Господарюючий суб'єкт набуває права юридичної особи лише після його державної реєстрації.

Багатоукладна економіка створює умови для організації юридич­них осіб різноманітних організаційно-правових форм, які можна поділити на прості і складні.

До простих організаційно-правових форм можна віднести:

Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює комерційну діяльність. За­лежно від форми власності підприємства можуть бути індивідуальні, сі­мейні, приватні, колективні, унітарні, дочірні, спільні. Торговельне під­приємство може бути віднесено до категорії малих, якщо чисельність пра­цюючих не перевищує 15 чоловік для роздрібних і до 25 чоловік для опто­вих підприємств.

Господарське товариство (або партнерське товариство) -це господарюючі суб'єкти, юридичні особи, створені на засадах угоди юридичними і фізичними особами шляхом об'єднання майна, капіталу для здійснення комерційної діяльності. Кожний партнер є членом товари­ства і несе відповідальність у межах внесеного ним вкладу. Це не стосуєть­ся командитних та товариств з додатковою відповідальністю. До господар­ських товариств, що діють на принципах партнерства, можна віднести: по­вне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство.

Акціонерне товариство - має статутний фонд, поділений на ви­значену кількість акцій рівної номінальної вартості. Засновниками і акці­онерами товариства можуть бути юридичні та фізичні особи. Всі вони не­суть майнову відповідальність у межах внесеного вкладу. Акціонерні това­риства бувають двох видів: відкриті (ВАТ) і закриті (ЗАТ). Якщо у ВАТ ак­ції розповсюджуються шляхом вільної купівлі-продажу на біржах, то ЗАТ не мають права їх публічного продажу, а і розповсюджуються між заснов­никами.

Кооператив це автономна асоціація осіб, які добровільно об'єдналися з метою задоволення своїх економічних, соціальних і культур­них потреб за допомогою підприємства, що перебуває у спільному⁷ воло­дінні і управляється демократично. Членами кооперативу, як правило, ви­ступають фізичні особи. Вони вносять обов'язкові внески, а за бажанням - і додаткові. Принцип "один член-пайовик - один голос" відрізняють коопе­ративи від інших організаційно-правових форм, де "голос" визначає роз­мір капіталу.

Підприємства, товариства, кооперативи мають право об'єднати свою комерційну діяльність у межах більш складних формувань: корпора­цій, консорціумів, концернів. При цьому члени об'єднань зберігають юри­дичну самостійність. Більшість об'єднань діють на основі статуту. Вони ви­знані юридичними особами. У сфері комерційної діяльності функціонують такі об'єднання:

асоціація - це договірне об'єднання учасників з метою коор­динації комерційної діяльності. Асоціація діє на основі Положення і не має права втручання у комерційну діяльність будь-якого учасника;

корпорація - також відноситься до договірного об'єднання. Але на відміну від асоціації її учасники делегують окремі повноваження

управлінню корпорацією для централізованого регулювання діяльності кожного учасника;

консорціум - створюється як тимчасове статутне формування для вирішення крупномасштабної проблеми. До консорціуму залучається промисловий, банківський і торговий капітал. Учасниками консорціуму виступають юридичні особи;

концерн - належить до жорстких об'єднань підприємств про­мисловості, торгівлі, транспорту, банків на основі повної фінансової зале­жності від головного підприємства і централізації ресурсів;

спілка кооперативів - це добровільне об'єднання споживчих товариств, виробничих, сервісних кооперативів у спілки за територіально-галузевим принципом. Для спілок характерно об'єднання кооперативів одного профілю. Спілки бувають районні, міжрайонні, обласні, всеукраїн­ські. Спілки керуються у своїй діяльності тим же кооперативним принци­пом, що і кооперативи.

У світовій практиці відомі також інші складні форми - трести, син­дикати, холдингові компанії, фінансово-промислові групи, але у сфері ко­мерційної діяльності в Україні вони зустрічаються дуже рідко.

Наведена класифікація організаційно-правових форм має суттєве значення для аналізу правового становища контрагентів на ринку товарів і послуг.

Юридичні особи, наприклад, виступають в цивільному і комерцій­ному оборотах, як самостійні суб'єкти права. Що стосується філій, пред­ставництв, деяких видів господарських асоціацій, то вони цим статусом не володіють, оскільки не є юридичними особами. Такі юридичні особи, як товариства з додатковою відповідальністю та командитні товариства не­суть майнову відповідальність у повному обсязі. Інші види - тільки в ме­жах внесених їхніми учасниками вкладів.

Корпоративні структури мають можливість формувати фінансові ресурси за рахунок емісії акцій, облігацій. Відповідно більш стабільною в них є стратегія розвитку, конкурентна спроможність. У той же час такі ор­ганізаційно-правові форми менш оперативні в динамічних ринкових си­туаціях.

Кооперативні форми соціальне справедливі, демократичні, але в комерційній сфері пріоритетними виступають інші цінності: доходи, при­бутки, дивіденди, які не характерні для них, тому комерційна діяльність в кооперативах обмежена.

Отже, кожна організаційно-правова форма має свої плюси і мінуси, тому в практичній діяльності їх слід кваліфіковано використовувати для досягнення комерційного успіху і послаблення позицій конкурента.

Правове становище суб'єктів комерційної діяльності характеризує важливий, але тільки один аспект їх розвитку і функціонування. Другим не менш важливим аспектом може бути виявлений через їх аналіз за ви­дами комерційної діяльності, тобто скрізь призму функціональної діяльності.

Суб'єкти комерційної діяльності за видами відрізняються залежно від змфсту комерційної діяльності, характеру комерційних операцій, сфери функціонування.

Для сфери роздрібної торгівлі найбільш характерними є так суб'єкти:

магазин - це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізу товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання. Магазин займає окрему споруду або приміщення. Для нього характери наявність торговельного залу, підсобних і допоміжних приміщень.

Магазин - це узагальнене поняття. Воно розповсюджується на більшість типів роздрібних підприємств торговельні центри, універмаги, спеціалізовані підприємства, дрібнооптові підприємства.

За своїм правовим статусом магазин може бути юридичною або неюридичною особою. Організаційно-правова форма магазину не обмежується, але найбільш розповсюдженими є підприємство, товариство обмеженою відповідальністю, філія і дочірнє підприємство.

Магазин займає провідне місце у сфері роздрібної торгівлі. Всіх типів і видів магазинів нараховується 87 тис. од. їх частка в загальній кількості господарюючих суб'єктів цієї сфери становить 65%;

аптека - це стаціонарний пункт роздрібного продажу лікув льних засобів і товарів санітарії та гігієни, який займає окреме приміще ня і має торговельний зал для покупців, а також інші приміщення функі опального призначення. Як і магазини, аптеки можуть мати різний прав вий статус і правове положення;

підприємство громадського харчування -включає їдальні, кафе, закусочні, бари, буфети, ресторани, фабрики-кухні. Всі вони займають окремі приміщення або споруди, які мають, як правило, зал, об'єднаний столиками та стільцями, а також виробничі та підсобні приміщення.

Більшість підприємств громадського харчування є юридичними особами. Кількість підприємств громадського харчування за останні ро стабілізувалася і зараз їх є близько 34-35 тис. од., що становить 25% загальної кількості суб'єктів у сфері роздрібної торгівлі;

підприємство побутового обслуговування -- включає стаціонарні центри, салони, майстерні, цехи, які займають окрему спорду або приміщення і відповідно обладнані. Вони виконують роботи і надають послуги населенню, пов'язані з ремонтом предметів особистого споживання та домашнього вжитку. Інші види послуг, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності в Україні, не належать до сфери комерційного бізнесу.

Особливий інтерес у сфері роздрібної торгівлі являє такий суб''єкт як ринок. Ринок - це підприємство сфери торгівлі, яке виконує фуні надання послуг із забезпеченням умов для здійснення купівлі-продажу продовольчих і непродовольчих товарів за вільними цінами. Основними продавцями на ринку є фізичні особи - підприємці і не підприємці, а купцями - населення.

Залежно від асортименту товарів ринки діляться на продовольчі, речові, автомобільні, універсальні, спеціалізовані.

За статусом ринки в Україні бувають формальні і неформальні (не-зареєстровані). Формальні ринки є юридичними особами.

Кількість ринків прискорено зростає - приблизно 200-250 од. на рік. Нині у сфері роздрібної торгівлі функціонує 2320 ринків. З них близько половини належать до споживчої кооперації.

У сфері оптової торгівлі типовими є такі суб'єкти:

Оптова база - майновий комплекс, технологічно оснащений для забезпечення комерційних, торговельно-оперативних та торгово-технологічних процесів. За призначенням бази поділяються на оптово-збутові, оптово-закупівельні, оптово-торговельні, вихідні, перевалочні то­що.

Найбільш характерна організаційно-правова форма оптової бази -акціонерне товариство або спільне підприємство (в системі споживчої ко­операції).

Оптові бази не відіграють нині провідну роль на оптовому ринку товарів та послуг, їх частка в забезпеченні роздрібного товарообігу зали­шається надзвичайно низькою - 9-10%. При цьому слід підкреслити, що їх кількість за останні роки не зменшилася. Нині функціонує не менше 1450 оптових баз.

Товарні склади, склади-холодильники дрібнооптових фірм - це спеціально пристосовані приміщення для зберігання товарних запасів і формування асортименту товарів. Ця мережа значною мірою не легалізо­вана. По суті, вона відіграє провідну роль в оптово-складському і транзит­ному обороті. Організаційно-правовий статус дрібнооптових фірм різно­манітний, але переважають товариства з обмеженою відповідальністю.

Оптові продовольчі ринки являють собою структуризовані організаційно-правові форми, основною метою яких є реалізація оптових партій сільськогосподарської продукції і продуктів їх переробки. За товар­ним профілем оптові продовольчі ринки можуть бути поділені на ринки худоби і м'яса та м'ясопродуктів; масла, жирів та молокопродуктів; овочів, плодів та продуктів їх переробки; зерна і хлібопродуктів; цукру і кондитер­ських виробів, технічних культур.

В територіальному плані ринки діляться на: сільські, міські, район­ні і міжрегіональні. Організаційно-правовою формою ринку, як правило, є акціонерне товариство або господарське товариство.

В Україні процес створення оптових продовольчих ринків тільки розпочався.

Оптово-роздрібні підприємства займають окрему споруду, до якої входять торговельні, складські та допоміжні приміщення. Таке під­приємство багатофункціональне. Воно здійснює оптову і роздрібну торгів­лю товарами легкої промисловості, культтоварами, меблями, будматеріа­лами. Характерним представником такого підприємства є магазин-склад з купівлі-продажу палива, будматеріалів, лісоматеріалів, габаритних това­рів. В організаційно-правовому плані такі підприємства набувають форми господарського товариства або кооперативного підприємства.

У сфері комерційного посередництва господарюючі суб'єкти проходять стадію становлення. При цьому їх коло прискорено розширю­ється, охоплюючи біржі, аукціони, дистриб'юторів, брокерські фірми, кон­сигнаторів, лізингові компанії та інші.

Біржа - особливий вид організаційно оформленого і регулярно функціонуючого ринку, де здійснюється торгівля 40-45 видами біржових товарів або цінними паперами. Головне завдання біржі - створення умов для торговельно-посередницької діяльності. Біржі діляться на фондові, товарні і товарно-сировинні. Товарна спеціалізація бірж досить глибока. В цьому плані розрізняють біржі зернові, худоби, металу, дорогоцінного ме­талу, какао-кофе, нафти та інші.

В Україні функціонує 365 бірж, з них - лише 10-15% вузько-спеціалізовані. Біржовий оборот становить 6,0-6,5 млрд. грн. в рік, правда, переважають (2/3) валютні операції.

Основна частина вітчи­зняних бірж є акціонерними товариствами.

Брокерські фірми - це суб'єкт ринку, провідною функцією якого є зведення контрагентів. Біржові брокери виступають продавцями і поку­пцями. Але в обох випадках брокери виконують разове доручення і діють від імені і за рахунок замовника. Вони виконують лише фактичні, а не юридичні дії.

Аукціони - це спеціально організовані ринки, які періодично ді­ють у загальновизнаних світових торговельних центрах. На аукціонах здійснюється привселюдний продаж аукціонних товарів за принципом: власником товару стає той, хто пропонує найвищу ціну.

В Україні аукціонний продаж практикується надзвичайно обмеже­но: нерухомість, худоба.

Дистриб'ютори - це суб'єкти оптового ринку (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які володіють винятковим правом купівлі-продажу товару конкретної фірми. Дистриб'ютори здійснюють угоди від свого імені і за свій рахунок. В Україні дистриб'ютори представляють това­ри та інтереси, головним чином зарубіжних фірм.

Агентські фірми виступають як незалежні суб'єкти на ринку то­варів і послуг. Вони від імені і за рахунок замовника здійснюють посеред­ництво під час укладання угод, або самі укладають угоди, виконуючи при цьому як фактичні, так і юридичні дії. Комерційні (торговельні) агенти співробітничають з принципалами на договірній основі.

Стопісти - це фірми в країні імпортера, які здійснюють експертно-імпортні операції на основі спеціального договору консигнаційного складу.

Фектори - торговельні посередники, які виконують від імені екс­портера операції: експортні, кредитні, страхові.

Лізингові фірми - це суб'єкт ринку, основна діяльність якого зда­вання в довгострокову оренду з викупом (фінансовий лізинг) машин, обладнання, транспортних засобів, комп'ютерної техніки. Лізингові фірми бувають універсальними і спеціалізованими.

Загальна класифікація суб'єктів комерційної діяльності наведена в табл. 1.4.1.

Ознаки	Види, типи суб'єктів
Юридичний статус	Юридична особа. Неюридична особа Фізична особа-підприємець
Організаційно-правова форма	Прості: підприємства, товариства, кооперативи Складні: асоціації, спілки, корпорації, концерни, хо­лдинги, транснаціональні компанії
Форма власності	Державна, колективна, приватна, змішана
Призначення (функції)	У сфері роздрібної торгівлі: магазини, аптеки, під­приємства громадського харчування, побутового обслуговування населення
У сфері оптової торгівлі: оптові бази, оптово-роздрібні підприємства, дистриб'ютори, оптові про­довольчі ринки
У сфері торговельного посередництва: біржі, аук­ціони, агентські фірми, консигнатори, брокерські контори, стопісти, фектори, лізингові компанії
Правове становище	Резиденти, нерезиденти

 

Наведена класифікація охоплює основні ознаки, за якими суо єкти комерційної діяльності поділяються на види і типи, характерні для всіх трьох функціональних сфер торгівлі: роздрібної, оптової і посередництва.

Суб'єкти комерційної діяльності постійно видозмінюються, транс­формуються, максимально пристосовуються до конкурентного середовища.

В той же час лібералізація комерційної діяльності, глобалізація міжнародної торгівлі породжують принципово нові форми і види суб'єктів ринку. Серед них слід виділити віртуальні магазини і дистриб'ютори у сис­темі електронної комерції, фінансово-промислово-торгові групи, трансна­ціональні торговельні компанії та інші. В українській економіці ці форму­вання тільки починають свій розвиток.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?

3- Які суб'єкти здійснюють комерційну діяльність?

4- Які вимоги ставляться до суб'єктів - фізичних осіб?

5- Які характерні особливості юридичних осіб?

6- Як класифікуються суб'єкти за ознакою-організаційно-правова форма?

7- Які характерні суб'єкти на оптовому ринку?

8- Які суб'єкти здійснюють торговельно-посередницьку діяльність?

9- Які суб'єкти комерційної діяльності функціонують у сфері розд­рібної торгівлі?