Товар як об'єкт комерційної діяльності

 

Об'єктом комерційної діяльності виступає товар - продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється, на ринку у грошовій формі.

До товару належать, як матеріальні речі, так і нематеріальні: фізичні об'єкти, послуги, робочі технології, енергія, ідеї та інші.

У ринковому середовищі по суті всі продукти праці визнаютьсся потенційним товаром і на них розповсюджуються товарно-грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів та послуг.

За призначенням товари як об'єкт комерційної діяльності можуть бути поділені на два класи: товари широкого вжитку і товари виробничого призначень

Товари широкого вжитку служать для задоволення особистих та сімейних потреб. Існують різні класифікації цього класу товарів -товарознавча, торговельна, статистична, митна, міжнародна. Кожна з них свою конкретну мету. З позицій майбутньої професії комерсанта найбільший інтерес являє торговельна класифікація (рис. 1.5.1).

У наведеній класифікації використані ознаки, що характеризують товарознавчі, комерційні, маркетингові та митні аспекти товарів.

Товарна група - це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. До товарної групи, наприклад, відносять м'ясо, м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби, тканини, швейні вироби. На базі товарних груп в торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарна група може бути поділена на підгрупи, які характеризуються об'єднанням видів товарів за такими ознаками як призначення, склад, стать, вік та інші. Так, група "тканини" може бути поділена на підгрупи: бавовняні, вовняні, шовкові, льняні. Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі. Поглиблений поділ підгруп, тобто видів товарів за стилем, фасоном, моделлю, кольором дозволяє виділити різновиди, а в торгівлі внутрівидовий асортимент. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні в ничого асортименту у торговельний, але і в можливості ефективної товарної спеціалізації роздрібної мережі.

Товари простого асортименту налічують 5-6 різновидів (сіль, цукор, сірники), а товари складного асортименту - сотні а інколи ти­сячі внутрівидових найменувань (одяг, електротовари, кондвироби).

Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко_; хліб), періодичного попиту (одяг, культтовари, будматеріали) і особливогс попиту (автомобілі, меблі, електронні системи) відрізняються частоток попиту.

Складність асортименту і частота попиту широко використовуються у класифікації товарів з метою формування асортиментної політики, тери­торіального розміщення асортименту в малих, глибинних поселеннях, се­лах, райцентрах, містах.

Класифікація товарів залежно від задоволення потреб - фізичних матеріальних, соціальних, духовних потрібна для аналізу і оцінки соціаль­ної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення особистих потреб

Фізичні потреби обмежені їжею, простим одягом, теплом. Матеріа­льні потреби виникають у процесі життєдіяльності людини і охоплюють по суті, всі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забез­печення духовного відтворювання за допомогою аудіо - відеозаписів, книг преси, культурних цінностей.

Товари виробничого призначення становлять другий знач ний клас об'єктів комерційної діяльності. Ці товари мають такі особливості: використовуються у сфері виробничого споживання; переносять свою вартість повністю або частково на готовий про дукт у процесі виробництва;

відрізняються надзвичайно широкою і складною номенклату рою.

Товари, виробничого Іфизначешчя можуть бути поділені на п'яті груп (рис. 1.5.2).

 

Послуги і вимоги до них

 

Послуга - це товар, який реально проявляється у формі діяльнос­ті, роботи, тобто не в матеріально-речовій формі. Як і будь-який товар, по­слуга має вартість і на неї розповсюджуються товарно-грошові відносини. Разом з тим послуга суттєво відрізняється від матеріального товару своїми особливостями: невідчутністю, невіддільністю, непостійністю, недовговічністю.

Невідчутність послуги означає, що до отримання конкретної послуги її не можна побачити, попробувати, понюхати, почути.

Невіддільність послуги слід розуміти так: створення (надання) і споживання послуг органічно поєднані і їх відділити неможливо.

Непостійність стосується переважно якості послуги, яка коли­вається залежно від того, яка фірма, особа, якому контрагенту, клієнту, в яких формах надає послугу.

Недовговічність. Вважається, що послуга - "товар, що швидко псується". Тому вона вимагає періодичного оновлення. Крім того, послугу не можна зберегти з метою подальшого використання.

Вся ця специфіка придає послугам унікальні характеристики стосов­но набору, змісту, якості послуг, не кажучи вже про форми і методи їх на­дання. Надзвичайно широкий діапазон видів послуг, який склався на су­часному ринку може бути поділений на чотири блока. Кожний блок об'єднує близькі за родом і характером послуги. Крім того, багато видів послуг вимагають особливого поділу, оскільки вони не вписуються у вка­зані блоки (рис. 1.5.3.).

Перший блок включає побутові послуги. До них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов'язані з задово­ленням особистих або сімейних потреб. Переважають в цьому блоці ремо­нтні робот: одягу, взуття, меблі, радіо-, телеапаратури, побутових машин і приладів, транспортних засобів. Крім того, до цього блоку можна віднести банно-пральні, перукарські і фото послуги.

Вимоги до побутових послуг регламентуються стандартами, спеціа­льними правилами, а також договором.

Другий блок - соціально-культурні послуги. Вони спрямова­ні на задоволення потреб, пов'язаних з соціальним становленням людини, його соціальною діяльністю, а також забезпеченням соціальних прав і га­рантій. Перелік соціально-культурних потреб надзвичайно великий. Він складається з таких груп послуг:

- виховання та освіта людини на різних етапах його життя;

- охорона здоров'я, оздоровлення, рекреація;

- фізична культура, спорт;

- ритуальні послуги;

- культура, відпочинок, розваги;

- туризм.

За своєю суттю ці послуги є культурно-духовні, тому оцінити їх зміст, якість складно. Оцінка їх рівня якості здійснюється на основі спеціальних критеріїв. Правда, на деякі (освіта, відпочинок) послуги діють стан­дарти. Значна частина соціально-культурних послуг експортується.

Третій блок містить обмежене коло послуг, головним чино: пов'язаних з забезпеченням умов життя. Основні з них: газо-, тепло-, водо-, енергопостачання, ремонт житла, прибирання територій. Слід підкреслити, що на внутрішньому ринку житлово-комунальні послуги переважають. У структурі всіх платних послуг їх частка становить 45-50%.

Четвертий блок характеризується послугами інженерне технічного характеру, до яких можна віднести транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги. Крім того, до цього блоку належить інжиніринг - послуга, пов'язана з проектуванням, будівництвом та оснащенням технічних об'єктів і систем. Інжиніринг може бути консультативниі технологічний або загальний.

Послуги цього блоку надаються населенню, за винятком інжинірингу, який характерний для міжнародної торгівлі.

Значний інтерес являють інші види послуг, які об'єднані в "особливі послуги". Ця група є порівняно новою для вітчизняної економіки.

Правові послуги (нотаріальні, адвокатські, арбітражні, консультативні) носять, головним чином, соціальний характер. Але вони спрямовані на правовий захист не лише фізичних осіб, але юридичних, тому винесені в окрему групу.

 

Консалтингові послуги надаються у вигляді усних або письмо­вих консультацій за широким колом питань економічного, фінансового, зовнішньоекономічного, маркетингового характеру.

Торговельно-посередницькі послуги характеризуються багато-змістовністю і різноманітністю. Вони можуть бути поділені на основні по­слуги: агентські, консигнаційні, біржові, аукціонні, брокерські, дистриб'юторські, франчайзингові та інші. У свою чергу, послуги біржові, на­приклад, поділяються на організаційні, комерційні, фінансові, спеціальні.

Торговельно-посередницькі послуги не обмежені внутрішнім рин­ком, вони широко використовуються в організації міжнародного торгове­льного обміну.

Банківсько-фінансові послуги характерні для фондового ринку і пов'язані з купівлею-продажу валюти, акцій, облігацій, інших видів цін­них паперів.

Інформаційні послуги отримали в останні роки швидкий і ши­рокомасштабний розвиток. Конкретно ці послуги проявляються у вигляді надання відомостей, даних, показників, обробки інформації, передачі ін­формації, забезпечення електронного бізнесу та інші. Комп'ютерні техно­логії, мережа Інтернет сприяють експансії інформаційних послуг і вільно­му їх руху. І це суттєво відрізняє їх від всіх інших видів послуг.