Сутність, функції та організаційна структура торгівлі.

Сутність, функції та організаційна структура торгівлі.

Торгівля виникла з появою розподілу праці, як обмін надлишками вироблених продуктів.

Сутність торгівлі полягає у пропозиції до обміну або продажу товарно-матеріальних і нематеріальних цінностей з метою отримання вигоди.

Торгівля – це галузь економіки, яка забезпечує обіг товарів, їх рух зі сфери виробництва до сфери споживання. Виробник → ОТП → РТП → Споживач; В → РТП →С; В → С.

Обмін пов'язує виробництво з споживанням і таким чином замикає відтворювальні процеси, тому важливо щоб період процесу товарно-грошового обміну був мінімальним, а це залежить від такої функції торгівлі як товарорух. Другою важливою функцією торгівлі є доведення товарів зі сфери виробництва до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживних властивостей.

У найбільш загальному вигляді організаційна структура торгівлі виглядає наступним чином. Соціально-економічна система торгівлі до якої входять органи управління контролю. Включає в себе такі складові: суб’єкти господарювання; підсистеми торгівля, які в свою чергу поділяються на зовнішню та внутрішню торгівлю, а внутрішня на оптову та роздрібну; інфраструктурне забезпечення, яке включає транспорт, будівництво, інформаційні технології та матеріально-технічне забезпечення.

Торгівлю, в свою чергу, можна поділити на: зовнішню – передбачає обіг товарів однієї країни з іншими, та внутрішню – обіг товарів в середині країни.

З точки зору підприємництва торгівля являє собою вид діяльності спрямований на отримання доходу, де об’єктом дій є товарообмін (купівля-продаж товарів), а також додаткові супутні послуги з обслуговування покупців у процесі реалізації товарів і забезпечення їх достатків, зберігання і підготовки до продажу.

 

Сутність, структура роздрібної торговельної мережі, стан та перспективи її розвитку в Україні.

Роздрібна торгова мережа є основною складовою частиною інфраструктури споживчого ринку. Продаж товарів населенню здійснюється через різні види об'єктів торгівлі,сукупність яких складає в цілому роздрібну торговельну мережу.

Ринок практично вільний якщо йдеться про нові формати магазинів. Тому прямих зіткнень торговельних інтересів у найближчий період не передбачається. Обороти кожного окремого магазину залежатимуть виключно від того, наскільки підприємство привабливе для покупців.

Основна об'єктивна відмінність українського ринку роздрібної торгівельної мережі від західного: якщо останній насичений або близький до цього, та на вітчизняному ринку ніша сучасних торгових форматів практично вільна. Тому кількість операторів і торговельних підприємств зростає швидкими темпами. Крім того, створені у нас роздрібні компанії не мають чіткого формату. У переважній більшості магазинів, відкритих недавно, можна виявити відхилення від класичних правил світового продажу, невідповідність тому формату, що декларується. Адже саме формати найбільш органічно відображають ті ефективні бізнес-моделі, які вже пройшли випробування часом і жорстким конкурентним середовищем.

Аналізуючи поточну ситуацію у сфері роздрібної торгівельної мережі України можна відзначати, що перспективними найближчим часом будуть економічні супермаркети (асортимент — близько 2-3 тис. найменувань) і класичні супермаркети (5-15 тис. позицій). Це пояснюється в першу чергу гнучкістю моделі даного формату, який може ефективно працювати як на масового покупця, так і на певні категорії населення. У супермаркетах доцільно застосовувати лінійне планування торговельного залу, тобто розміщувати торговельне обладнання по паралельних лініях, перпендикулярним касовому вузлу. Таке планування дозволяє формувати і спрямовувати потоки покупців, забезпечує добрий огляд торговельного залу. Одна з особливостей економічного супермаркету — значна пропускна спроможність: магазин площею 500-600 м2, обслуговує 2,5-3 тис. покупців на день. Тому проходи між стелажами повинні бути не менше 2,5-3 м.

Роль роздрібної торгівлі в економіці країни: Виступає дзеркальним відображеним стану економічного розвитку країни; Забезпечує задоволення потреб споживачів у товарах і послугах; Підтримує баланс між попитом і пропозицією; Координує систему міжгалузевих і регіональних зв'язків; Дає імпульс для формування уподобань споживачів; Забезпечує населення робочими місціями; Сприяє наповненню усіх рівнів;

Організацію свого функціонування роздр. Торгівля отримує через роздр. Торг. Мережу- сукупність торг. об'єктів які здійснюють продаж товарів на обслуговування кінцевих споживачів.

Класифікація торг. об'єктів традиційної РТМ за сталістю місцезнаходження:

-стаціонарна(магазини, організовані ринки,торг.центри);

-напівстаціонарна (павільйони,кіоски,торг.автомати);

-пересувна (столики,палатки,стихійна торгівля,авто-лавки,авто-цистерни).

 

Визначальні фактори впливу на роздрібну торговельну мережу, критерії та показники оцінки стану її розвитку.

На розвиток РТМ, а саме потребу у ній, структурну і територіальну її організацію впливають такі групи факторів:1. соціально-економічні і демографічні.2. географічні3. містобудівні (щільність, поверховість)4. транспортна система5. фінансовий фактор6. організаційно-технологічні

Для оцінки стану розвитку РТм використовують три групи показників:

1. показники кількісної оцінки розвитку2. показники якісної оцінки розвитку3.показники оцінки ефективності функціонування торговельних об’єктів

До першої групи відносяться:1. кількість торговельних об’єктів.2. забезпеченість населення РТМ Зн= (Sторг*1000)/Чн3. щільність відносно території Щтрто=(Ктро*100)/Sтер3. щільність розміщення торговельних об’єктів Щнрто=(Ктро*1000)/Sтер4. навантаження Нрто=Чн/Крто

До другої групи відносяться такі показники:1. Торговельний об’єкт як частина матеріально-техн. Бази торгівліА) питома вага у заг. Кількості(обсязі ТО магазинів, ринків ДРТМ)Б) питома вага магазинів різної спеціалізації у заг. Кількості ТОВ) середній розмір магазинів Sторг’=Sторг/КмГ) питома вага магазинів з різними методами продажу

2. Торговельні об’єкти як суб’єкти господарюванняА) питома вага об’єктів за формами власності, організаційно-правовими формами господарювання.Б) показники викор основних фондів.

До третьої групи належить ефективність: соціальна, економічна

Соціальна ефективність:

1. коефіцієнт завершеності покупок. 2. Коеф. Затрат часу на придбання товарів. 3. Коеф. Що характ рівень надання послуг. 4. Кількість скарг і пропозиції у книзі,,відгуків і пропозицій» за рік. 5. Кількість порушень правил продажу і торг обслуговування зафіксов. Службовими особами контролюючих органів.

Економічна: розмір прибутку, розмір доходу, розмір ТО на 1 працівника, число асортимент. Одиниць в розрахунку на 1 м2 торг. Площі, середн. Розмір з/п.

 

Роздрібний продаж товарів через торговельні автомати.

Торгівельний апарат (за визначенням європейської wending sending) – пристрій який призначений для продажу товарів методом самообслуговування шляхом введення монети,банкноти,житона,картки чи виконання іншої команди.

Торгівельний автомат – це пристрій який виконує за певною програмою операції з продажу товарів і надання послуг кінцевим споживачам без участі сторонньої особи.

Структура wending індустрії:

-виробники товарів які будуть представлені в торговельних автоматах і допоміжних засобів(стаканчики);

-Підприємства виробники торг. Автомтоматів і обладнання (комплектуючі);

-оператори які поставляють торг. Автомати на ринок і здійснюють їх обслуговування;

В Україні є асоціація wending України яка допомагає підпр. У пошуку місць розташування автоматів. Класифікація торг. Автоматів:

-за призначенням: для продажу товарів надання послуг;

-за характерами товарів: автомати для продажу гарячих напоїв,фасованої продукції,сипучих товарів,напоїв у банках і пляшках;

- за формою оплати: готівкою,за допомогою кредитної картки;

 

Організація ярмарку

Організація ярмарку — це вид підприємницької діяльності з надання послуг, мета якої отримання прибутку. Прибуток організатора ярмарку визначається як різниця між отриманим доходом (виручкою) та витратами на її проведення.

Ініціаторами проведення можуть бути:

- Міністерства та відомства

- Місцеві органи держ виконавчої влади

- Господарські товариства, об’єднання підприємств

За територіальною ознакою оптові ярмарки:

- Регіональні, міжрегіональні, міжнародні.

За товарним профілем ярмарки бувають: універсальні і спеціалізовані

Основними джерелами доходів організатора виставки є:

• внески учасників на право участі у виставці;

• оплата учасниками оренди стендів та інших площ;

• оплата учасниками додаткових послуг, що надаються їм на виставці;

• вартість проданих вхідних квитків для відвідувачів виставки (якщо

виставка цілком або частково відкрита для населення).

Джерелом доходів також можуть бути відсотки (комісійні) від суми договорів, укладених на виставці.

Не пізніше ніж за 30 днів до початку роботи ярмарку організатори повинні надіслати запрошення, в якому вказується:

- Місце і час проведення

- Вид ярмарку

- Товарна спрямованість

- Сума коштів за участь

- Порядок рекламування товарів та ін. умови.

Якщо суб’єкт бажає прийняти участь у яр марці, то він повинен надіслати за 15 днів до початку заявку.

Учасники ярмарку мають право:

· Рекламувати свою продукцію

· Укладати договори купівлі-продажу

· Вимагати від організаторів дотримання умов його проведення

Сутність, функції та організаційна структура торгівлі.

Торгівля виникла з появою розподілу праці, як обмін надлишками вироблених продуктів.

Сутність торгівлі полягає у пропозиції до обміну або продажу товарно-матеріальних і нематеріальних цінностей з метою отримання вигоди.

Торгівля – це галузь економіки, яка забезпечує обіг товарів, їх рух зі сфери виробництва до сфери споживання. Виробник → ОТП → РТП → Споживач; В → РТП →С; В → С.

Обмін пов'язує виробництво з споживанням і таким чином замикає відтворювальні процеси, тому важливо щоб період процесу товарно-грошового обміну був мінімальним, а це залежить від такої функції торгівлі як товарорух. Другою важливою функцією торгівлі є доведення товарів зі сфери виробництва до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживних властивостей.

У найбільш загальному вигляді організаційна структура торгівлі виглядає наступним чином. Соціально-економічна система торгівлі до якої входять органи управління контролю. Включає в себе такі складові: суб’єкти господарювання; підсистеми торгівля, які в свою чергу поділяються на зовнішню та внутрішню торгівлю, а внутрішня на оптову та роздрібну; інфраструктурне забезпечення, яке включає транспорт, будівництво, інформаційні технології та матеріально-технічне забезпечення.

Торгівлю, в свою чергу, можна поділити на: зовнішню – передбачає обіг товарів однієї країни з іншими, та внутрішню – обіг товарів в середині країни.

З точки зору підприємництва торгівля являє собою вид діяльності спрямований на отримання доходу, де об’єктом дій є товарообмін (купівля-продаж товарів), а також додаткові супутні послуги з обслуговування покупців у процесі реалізації товарів і забезпечення їх достатків, зберігання і підготовки до продажу.