Правовий статус адвоката у кримінальному судочинстві

Захисника

4.1.1. Визначення захисника у кримінальній справі

Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, під­судному права на захист є одним з основних конститу­ційних прав, передбачених кримінальним процесом України. В Основному законі закріплено, що підозрюваний, об­винувачений, підсудний мають право на захист (ч. 2 ст. 63), а також що забезпечення обвинуваченому права на за­хист є основним принципом судочинства (п. 6 ч. З ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59). У Конституції також закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встанов­лено обвинувальним вироком суду. Конституційні при­нципи забезпечення права на захист і презумпції неви­нуватості є важливою гарантією об'єктивного розслідуван­ня і судового розгляду справи та запобігання притягнен­ню до кримінальної відповідальності невинних осіб.

Гарантування підозрюваному, обвинуваченому, підсуд­ному права на захист полягає в тому, що закон:

Розділ 4

• наділяє його як учасника процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дозволяє йому особисто захищатися від підозри та обвинувачення у вчи­ненні злочину, обстоювати свої законні інтереси;

• надає йому право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає участь у справі захисника обов'язковою;

• покладає на слідчі органи, прокурора й суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому його права (ст. 53, 142, 194 КПК України) і забезпечити можливість здійснення цих прав і захисту від підозри й обвинувачення, а також охоро­ну його особистих та майнових прав¹.

Обвинуваченому повинна бути надана реальна можливість захищатися встановленими законом засобами і способами від пред'явленого йому обвинувачення, забезпечена охорона йо­го особистих і майнових прав. Це право обвинуваченого не можна зводити до протиставлення обвинуваченню. Під пра­вом обвинуваченого на захист варто розуміти весь комплекс, усю систему його прав, спрямованих на здійснення законних інтересів як особисто, так і за допомогою захисника².

До забезпечення обвинуваченому права на захист входять не лише здійснення ним своїх прав і допомога захисника, а й правозабезпечувальна, функціональна діяльність інших учас­ників процесу, зокрема слідчого, прокурора, судді, суду, які за службовими обов'язками повинні бути зацікавлені у пра­вильному вирішенні кримінальної справи. Німецькі вчені X. Лютер і Ф. Вольф зазначають, що однією з найважливіших правових гарантій здійснення права обвинуваченого на за­хист є встановлений законом обов'язок органів, що ведуть су­дочинство, всебічно й об'єктивно досліджувати справу, забез­печити обвинуваченому реалізацію його права на захист³.

Забезпечення обвинуваченому права на захист включає вид і міру можливої поведінки не лише слідчого, прокурора

¹ Науково-практичний коментар Кримінально-процесуально­го кодексу України. — К.: Юрінком Інтер, 1997. — С. 50.

² Там само. — С. 299.

³ Luter К., Wolf F. Das Recht auf Verteidigung im sozialistschen Strafverfahren // Staat und recht. — 1978. — № 2. — S. 144 — 145.

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

та суду, а й обвинуваченого, його захисника і законного представника. Тому надані захисникові права не можна ви­водити за межі змісту всього комплексу прав обвинувачено­го на захист. Сама по собі участь захисника у справі без ре­алізації ним своїх прав мало що дала б для захисту інтере­сів обвинуваченого, зміцнення законності. Від захисника вимагається вчинення активних дій, Реалізація прав обви­нуваченого відбувається поряд із процесуальною діяльні­стю захисника. Таку реалізацію прав обвинуваченого, так само як і захисника, на досудовому слідстві насамперед зобов'язані забезпечити слідчий і прокурор. У свою чергу, захисник допомагає слідчому, прокурору, судді, суду забез­печити права учасників процесу, зміцнювати законність під час провадження досудового розслідування⁴.

Законність на досудовому слідстві забезпечується не тільки безпосередньо державними органами, що ведуть кримінальний процес, виконують завдання кримінального судочинства, а й шляхом створення ними можливості для всіх осіб, залучених до сфери досудового розслідування, здійснювати свої права, вести активну процесуальну діяль­ність, що нерідко потребує поліпшення⁵.

Успішна діяльність суду, органів досудового слідства та прокуратури, спрямована на виконання завдань кримі­нального судочинства, зміцнення законності і правопоряд­ку, неможлива насамперед без участі захисників.

В юридичній літературі трапляється декілька варіантів визначення поняття "захисник":

• Захисник — це особа, уповноважена в передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інте­ресів підозрюваного, обвинуваченого (підсудного, засудже­ного, виправданого)⁶.

⁴ Михайленко А.Р- Расследование преступлений. Законность и обеспечение прав граждан. — К.: ГОрінком Інтер, 1999. — С. 299—300.

³Тамже. — С.296.

^в Михеенко ММ., Молдован В.В., Шибіко В.П. Кримінально-ІІроцесуальне праве: Тези лекцій, задачі, ділові ігри. — К.: Вен-турі, 1997. — С. 27.

Розділ 4

• Захисник — це особа, уповноважена в передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інте­ресів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудже­ного і виправданого і надавати їм необхідну юридичну до­помогу⁷.

• Захисник — це учасник кримінального процесу, на якого покладено функцію захисту, і у зв'язку з цим він зобов'язаний використати всі зазначені в законі засоби і способи для встановлення обставин, які виправдовують підзахисного або пом'якшують його відповідальність³.

У кримінально-процесуальному законодавстві України визначення поняття "захисник" з'явилося лише 21 червня 2001 p., коли до Кримінально-процесуального кодексу Украї­ни було внесено відповідні зміни. Згідно з частиною пер­шою статті 44 КПК України, захисником є особа, яка в по­рядку, встановленому законом, уповноважена здійснюва­ти захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвину­ваченого, підсудного, засудженого, виправданого та нада­вати їм необхідну юридичну допомогу під час провадження у кримінальній справі.

4.1.2. Процесуальне становище захисника у кримінальному процесі

Відповідно до статті 21 КПК України підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на за­хист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'ясняти їм право мати за­хисника і скласти про це протокол, а також надати підо­зрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захи­щатися встановленими законом засобами від пред'явленого

⁷ Михеєнко MM., Hop B.T., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. — К.: Либідь, 1999. — С. 92.

⁸ Тертышник В.М. Уголовный процесе. — X.: РИФ "АРСИС, ЛТД", 1997.—С. 79.

Форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і май­нових прав.

Відповідно до статті 44 КПК України як захисники до­пускаються особи, що мають свідоцтво про право на занят­тя адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці в га­лузі права, які за законом мають право на надання право­вої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.

Повноваження захисника на участь у справі підтвер­джується:

• адвоката — ордером відповідного адвокатського об'єд­нання;

• адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, -угодою;

• інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дору­ченням юридичної особи — угодою або дорученням юри­дичної особи;

• близьких родичів, опікунів або піклувальників — за­явою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправда­ного про їх допуск до участі у справі як захисників.

Захисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опіку­ни або піклувальники як захисники допускаються до учас­ті у справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для озна­йомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, ко­ли відповідно до вимог статті 45 КПК України участь за­хисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники можуть бра­ти участь у справі лише одночасно із захисником — адво­катом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має прано на надання правової допомоги особисто чи за до­рученням юридичної особи.

Про допуск захисника до участі у справі особа, яка про­вадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять поста­нову, а суд — ухвалу.

Розділ 4

Участь захисника у провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої ін­станції є обов'язковою:

1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачують­ся у вчиненні злочину у віці до 18 років, — з моменту ви­знання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинува­чення;

2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі ре­алізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеть­ся судочинство, — з моменту затримання особи чи пред'яв­лення їй обвинувачення;

4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення --з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

5) у провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;

6) у провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту вміщення його до прий-мальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника в зазначе­них випадках є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи ви­правданого.

Відповідно до статті 46 КПК України підозрюваний, об­винувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи при­значеного захисника. Відмова допускається лише з ініціа­тиви підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того самого чи іншого за­хисника в подальших стадіях процесу.

У разі відмови від захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий складає протокол із зазначенням мо­тивів відмови, а суд вказує про це в протоколі судового за-

Форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

сідання. Про прийняття відмови від захисника чи відхи­лення її особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя ви­носить постанову, а суд — ухвалу.

У кримінальній справі повинен брати участь той захис­ник, якого обирає обвинувачений. Свого часу Верховний Суд СРСР відніс до грубого порушення права на захист зі скасуванням вироку відмову в допуску захисника за запро­шенням обвинуваченого з тієї причини, що у справі бере участь захисник за призначенням⁹. Судова колегія Верхов­ного Суду Росії у справі Ш. у своїй ухвалі вказала, що при­значення слідчим для ознайомлення зі справою адвоката за своїм розсудом, незважаючи на вимогу обвинуваченого призначити йому іншого захисника, є порушенням права обвинуваченого на захист¹⁰.

Відмова від захисника у випадках, зазначених у статті 45 КПК України, може бути прийнята лише якщо підозрю­ваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправ­даний обґрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Прийнявши рішення про усунення захисника від участі у справі, а також прийнявши відмову захисника від вико­нання обов'язків, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному (обвинувачено­му, підсудному) його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стаідії судового розгляду справи — не мен­ше трьох діб.

Якщо у випадках, передбачених статтею 45 КПК Украї­ни, підозрюваний (обвинувачений, підсудний) протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка прова-

⁹ Вопросы уголовного процесса в практике Верховного Суда СССР. — М., 1948. — С. 277.

¹⁰ Вопросы уголовного права и процесса в практике Верховных Судов СССР и РСФСР 1938—1978 гг. — М.: Юрид. лит., 1980. -С.284.

' Адвокатура України

Розділ 4

дить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухва­лою самі призначають захисника.

Заміна одного захисника іншим, крім випадків, перед­бачених статтею 61 КПК України, може відбутися лише за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Заміна одного захисника іншим може відбутися на будь-якій стадії процесу і не зумовлює відновлення процесуаль­них дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.

Відповідно до статті 47 КПК України захисник запро­шується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи за­судженим, їх законними представниками, а також іншими особами на прохання чи за згодою підозрюваного, обвину­ваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встанов­ленні зв'язку із захисником або з особами, які можуть за­просити захисника.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право запросити собі кількох захисників.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка прова­дить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.

Захисник призначається у випадках:

1) коли відповідно до вимог частин першої і другої статті 45 КПК України участь захисника є обов'язковою, але пі­дозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але через відсутність коштів чи з ін­ших об'єктивних причин не може цього зробити.

У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участю захисника, а підозрюваний (чи обвинувачений) ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою має

 

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

-—-------- '

право призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника.

Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи ін­ших процесуальних дій за участю захисника немає або не­можлива явка захисника, обраного підозрюваним, протя­гом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обви­нуваченим чи підсудним, протягом сімдесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудно­му запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитися для участі у справі протягом двадцяти чо­тирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний (об­винувачений, підсудний) протягом того самого строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнан­ня, слідчий чи суддя постановою, а суд -- ухвалою самі призначають захисника.

Стаття 48 КПК України містить права та обов'язки за­хисника.

Отже, захисник зобов'язаний використовувати передба­чені в КПК України та в інших законодавчих актах засоби захисту для з'ясування обставин, які спростовують підо­зру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримі­нальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридич­ну допомогу.

З моменту допуску до участі у справі захисник має право:

1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого до­питу — такі самі побачення без обмеження їх кількості та тривалості;

2) мати побачення із засудженим чи особою, до якої за­стосовано примусові заходи медичного чи виховного ха­рактеру;

3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунто­вується затримання підозрюваного чи обрання запобіжно­го заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закін­чення досудового слідства — з усіма матеріалами справи;

4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинува­ченого та під час виконання інших слідчих дій, виконува-

Розділ 4

них за їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням са­мого захисника, а під час виконання інших слідчих дій — з дозволу дізнавача, слідчого;

5) застосовувати науково-технічні засоби у провадженні тих слідчих дій, у яких бере участь захисник, а також в ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а в суді, якщо справа роз­глядається у відкритому судовому засіданні — з дозволу судді чи суду;

6) брати участь у судових засіданнях;

7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо кло­потань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, про­курора та суду;

9) виступати в судових дебатах;

10) знайомитися з протоколом судового засідання та по­давати на нього зауваження;

11) знати про принесені у справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

12) брати участь у засіданнях суду у разі апеляційного розгляду справи;

13) збирати відомості про факти, що можуть використо­вуватися як докази у справі, у тому числі запитувати й одержувати документи чи їх копії від громадян і юридич­них осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними доку­ментами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що ви­магають спеціальних знань, опитувати громадян.

Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у вико­нанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'яз­ковою. За неможливості з'явитися у призначений строк за­хисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокуро­ру, суду.

форми участі адаокатів у кримінальному судочинстві

У разі неявки захисника слідча дія, участь в якій захис­ника не є обов'язковою, виконується без нього.

Захисник не має права розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням своїх обов'язків.

Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або осо­би, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних до-судового слідства чи дізнання особою, попередженою в уста­новленому законом порядку про обов'язок не розголошува­ти такі дані, карається на підставі статті 387 Кримінально­го кодексу України.

Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини у справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до давання завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від надання висновку чи завідомо не­правдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати дока­зи у справі або затягнути розслідування чи судовий роз­гляд справи. Він також повинен дотримуватися встановле­ного порядку в розслідуванні та судовому розгляді справи.

Після допуску до участі у справі захисник — адвокат має право відмовитися від виконання своїх обов'язків ли­ше у випадках:

1) коли є обставини, які згідно зі статтею 61 КПК Украї­ни виключають його участь у справі;

2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знання­ми чи некомпетентністю.

Документи, пов'язані з виконанням захисником своїх обов'язків у справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.

Відповідно до статті 61 КПК України захисником не мо­же бути особа:

1) яка брала участь у цій справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціа­ліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивіль­ного позивача, цивільного відповідача;

2) яка відповідно до цього Кодексу є свідком і у зв'язку із цим допитувалась або підлягає допиту;

Розділ 4

3) яка є родичем особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, цивіль­ного позивача;

4) щодо якої порушено кримінальну справу;

5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною. Особа не може брати участь у справі як захисник також

у випадках:

1) коли вона у цій справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтере­сам особи, що звернулася з проханням про надання юри­дичної допомоги;

2) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.

Одна і та сама особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захи­сту іншого.

Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи свої­ми правами, перешкоджає встановленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не ви­конує розпоряджень головуючого під час судового розгля­ду справи.

Захисник може бути усунутий від участі у справі лише на підставах, передбачених статтею 61 КПК України.

Встановивши обставини, які відповідно до пунктів 1, З, 4, 5 частин першої, другої і третьої статті 61 КПК України виключають участь захисника у справі, особа, яка прова­дить дізнання, слідчий виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі та повідомляє про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсуд­ному.

На стадії дізнання та досудового слідства питання про усунення захисника від участі у справі на підставах, перед­бачених пунктом 2 частини першої або частиною четвер­тою статті 61 КПК України, за поданням особи, яка прова-

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

дить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем проваджен­ня розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у справі, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує прокурора і захис­ника, за необхідності опитує підозрюваного, обвинувачено­го, особу, у провадженні якої перебуває справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захисника оскарженню не підлягає.

Під час судового розгляду питання про усунення захис­ника від участі у справі на підставах, передбачених стат­тею 61 КПК України, вирішує суд.

За наявності підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд повідомляють про усунення захисника від участі у справі відповідному органу, адвокатському об'єднан­ню для вирішення питання про відповідальність адвоката.