Поняття адвокатської діяльності в Україні,

її сутність...................................................15

1.2. Предмет, система курсу "Адвокатура України".... 19

1.3. Історія розвитку інституту адвокатури у світі.... 21

1.3.1. Зародження адвокатури...............................21

1.3.2. Адвокатура у середні віки.............................27

1.3.3. Адвокатура у Новий час...............................29

1.4. Історія розвитку адвокатури України............32

1-4.1. Адвокатура у Київській Русі.........................32

1.4.2. Українська адвокатура за часів Козаччини.....33

1.4.3. Українська адвокатура за часів

Російської імперії........................... 36

Зміст

1.4.4. Українська адвокатура на західноукраїнських землях до 1939 р.........................................

1.4.5. Становлення радянської адвокатури..............

1.4.6. Розвиток української адвокатури

від повоєнних років до нашого часу...............,

Адвокатура в юридичному механізмі

захисту прав людини...................................

1.5.1. Зміст поняття "права людини"......................

1.5.2. Юридичний механізм забезпечення прав людини.....................................................

1.5.3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини...........

38 40

52,52

.53

Правові основи функціонування органів, які

здійснюють адвокатську діяльність в Україні.... 60

1.6.1. Міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, які регламентують здійснення адвокатської діяльності в Україні..................60

1.6.2. Форми здійснення адвокатської діяльності

в Україні....................................................64

1.6.3. Відносини адвокатури України з державними органами..................................................,

1.7. Проблеми розвитку адвокатури Укра'ши........71

1.7.1. Термінологічні проблеми.........................

1.7.2. Проблема громадянства адвоката.............

1.7.3. Проблема організаційної структури адвокатури.................................................74

1.7.4. Проблема відповідності чинного українського законодавства міжнародним стандартам.........77

1.7.5. Нагальні проблеми......................................87

Запитання і завдання для самоконтролю.................88

Зміст

Розділ 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

І ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТУРИ.............................90

Основні міжнародні документи,

Що регламентують організацію і діяльність

інституту адвокатури...................................90

2.1.1. Міжнародно-правові документи щодо забезпе­чення дотримання прав та свобод людини.......90

1.2. Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури............93

2 2 2

Загальні принципи організації інституту

адвокатури.................................................96

.2.1. Визначення загальних принципів організації

адвокатури.................................................96

.2.2. Принцип всезагальності права займатися

адвокатською діяльністю..............................97

.2.3. Принцип наявності в адвоката професійної

підготовки..................................................98

.2.4. Громадсько-самодіяльний (недержавний)

статус адвокатури......................................104

2.3. Загальні принципи діяльності адвокатів......113

2.3.1. Визначення загальних принципів діяльності адвокатів..................................................113

2.3.2. Принцип верховенства права......................114

2.3.3. Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій...................................115

2.3.4. Принцип гуманізму...................................119

2.3.5. Додержання адвокатами норм професійної етики........,..............................................119

2.3.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів......................129

2.3.7. Принцип оплатності роботи адвокатів..........136

Запитання і завдання для самоконтролю...............147

Зміст

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ АДВОКАТСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ..................................І

3.1. Правовий статут адвоката та його помічника... 149

3.1.1. Вимоги закону до адвоката і помічника адвоката...............................................

3.1.2. Права та обов'язки адвоката і помічника адвоката..............................................

3.2. Організаційні форми та види діяльності адвокатів............................................

3.2.1. Організаційні форми та види діяльності адвокатів за українським законодавством.....155

3.2.2. Порядок реєстрації адвокатських об'єднань.... 159

3.2.3. Спілка адвокатів України......................

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії

адвокатури..............................................

3.3.1. Мета створення, склад та порядок формуван­ня кваліфікаційно-дисциплінарної комісії

адвокатури...............................................

3.3.2. Повноваження кваліфікаційно-дисциплінар­ної комісії адвокатури та її палат, порядок їх роботи.................................................

3.3.3. Розгляд заяв про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю................176

3.3.4. Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності.........................

3.4. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури.... 180

3.4.1. Мета створення, склад та порядок формуван­ня Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури... 180

3.4.2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії

..........181

..186

адвокатури......................

Запитання і завдання для самоконтролю

Зміст_________________________________________________

Розділ 4. ФОРМИ УЧАСТІ АДВОКАТІВ У КРИМІНАЛЬ­НОМУ СУДОЧИНСТВІ.......................................187

Правовий статус адвоката — захисника

у кримінальному судочинстві......................187

4.1.1. Визначення захисника у кримінальній

справі......................................................187

4.1.2. Процесуальне становище захисника

у кримінальному процесі............................190

4.2. Робота адвоката — захисника на досудовому слідстві....................................................199

4.2.1. Прийняття захисником доручення на участь

у справі....................................................199

4.2.2. Вступ захисника до кримінальної справи......204

4.2.3. Вироблення захисником правової позиції

у справі....................................................211

4.2.4. Робота захисника протягом досудового слідства...................................................217

4.2.5. Діяльність захисника під час закінчення досудового слідства....................................226

4.3. Робота адвоката — захисника в судових стадіях процесу.........................................235

4.3.1. Робота адвоката — захисника в суді першої інстанції..................................................235

4.3.2. Робота адвоката — захисника під час апеляційного та касаційного провадження.... 243

 

4.4. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача..............................................246

4.4.1. Адвокат — представник потерпілого, цивіль­ного позивача та цивільного відповідача

на досудовому слідстві...............................246

4.4.2. Адвокат — представник потерпілого, цивіль­ного позивача та цивільного відповідача

в судових стадіях.......................................250

Запитання і завдання для самоконтролю...............253

Розділ 5. ФОРМИ УЧАСТІ АДВОКАТІВ У ЦИВІЛЬНОМУ

ТА ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСАХ..................255

5.1. Участь адвоката в цивільному процесі

5.1.1. Правовий статус адвоката в цивільному процесі....................................................

5.1.2. Робота адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.......................

5.1.3. Робота адвоката під час ведення цивільних справ у стадіях апеляційного та касаційного провадження, а також провадження у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами............................................

5.2. Участь адвоката у господарському процесі...

5.2.1. Правовий статус адвоката у господарському процесі....................................................

5.2.2, Особливості діяльності адвоката-представника на стадії досудового врегулювання господарсь-

ких спорів...........................................

5.2.3. Участь адвоката-представника в розгляді господарських справ у суді....................

5.2.4. Робота адвоката під час перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, перегляду судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України, а також перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.... 298

Запитання і завдання для самоконтролю.........

ЗОЇ

Розділ 6. УЧАСТЬ АДВОКАТІВ У АДМІНІСТРАТИВ­НОМУ ПРОЦЕСІ.......................................

6.1. Загальні положення щодо участі адвоката

в адміністративному процесі......................303

6.1.1. Визначення ключових понять.....................303

Зміст

6.1.2. Принципи адміністративного судочинства.... 305

6.1.3. Правовий статус адвоката в адміністратив­ному судочинстві.......................................309

6.1.4. Особливості правового статусу сторін

в адміністративному процесі.......................312

6.1.5. Компетенція судів щодо розгляду адміністративних справ.............................317

6.1.6. Докази в адміністративному процесі............321

6.1.7. Строки в адміністративному процесі............322

6.2. Підготовка до розгляду справи в суді...........324

6.2.1. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміні­стративній справі......................................324

6.2.2. Підготовче провадження............................329

6.3. Судовий розгляд справи.............................335

6.3.1. Загальні положення розгляду адміністратив­них справ у суді.........................................335

6.3.2. Залишення позовної заяви без розгляду........338

6.3.3. Зупинення, закриття провадження у справі —339

6.3.4. Судові рішення.........................................341

6.4. Особливості провадження в окремих катего­ріях адміністративних справ......................344

6.5. Розгляд адміністративних справ

у апеляційному, касаційному провадженні,

А також у провадженнях за винятковими

та нововиявленими обставинами................353

6.5.1. Апеляційне провадження...........................353

6.5.2. Касаційне провадження.............................361

6.5.3. Провадження за винятковими обставинами.... 370

6.5.4. Провадження за нововиявленими обставинами.............................................373

Запитання і завдання для самоконтролю...............377

Зміст

ДОДАТОК.................................................................378

Перелік законодавства про адвокатуру

та адвокатську діяльність в Україні......................378

Міжнародно-правові засади адвокатської

діяльності..............,..........................................378

Організація діяльності адвокатури

в Україні...........................................................380

Адвокат у судочинстві та адміністративному

провадженні......................................................382

Оплата праці адвокатів.......................................383

Оподаткування адвокатської діяльності

в Україні...........................................................383

Збори та соціальні гарантії адвокатської

діяльності в Україні...........................................384

ЛІТЕРАТУРА...................................................386

ПЕРЕДМОВА

Реальна можливість здійснення, а також захисту основ­них прав людини кожною конкретною особою забезпечу­ється перш за все юридичними механізмами держави. Іншими словами, основними гарантіями прав людини по­винні бути національне законодавство і сама держава, на території якої проживає людина.

Адвокатура як важливий інструмент демократії повні­стю відповідає вимогам спеціального правового інституту громадянського суспільства. Без існування інституту адво­катури просто неможливі створення правової держави, за­безпечення гарантій захисту прав людини.

Невипадковим є те, що в юридичних вищих навчальних закладах України вже багато років викладається предмет "Адвокатура України". Ураховуючи великий інтерес сту­дентів до вивчення цього предмета, а також істотні зміни, яких останнім часом зазнало кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, господарсько-процесуальне та ад­міністративно-процесуальне законодавство України, поста­ла нагальна потреба у створенні навчального посібника з адвокатури України.

Передмова

Предметом курсу "Адвокатура України" є вивчення за­кономірностей організації адвокатури, шляхів демократи­зації її діяльності, правового статусу адвокатури в системі органів української держави. Така спрямованість курсу створює можливість поряд із загальнонауковими та спе­ціальними науковими методами широко використовувати сучасну методологію пізнання та вдосконалення соціаль­но-правової діяльності, яка дає змогу визначити та описа­ти систему адвокатури в єдності та взаємозумовленості елементів, які її утворюють. Унаслідок цього курс набуває статусу комплексної теоретико-практичної та прикладної дисципліни, яка вивчає у рамках єдиної системи юридич­ної підготовки самостійну, недостатньо розроблену галузь суспільних знань, що стосується діяльності органів адво­катури.

Авторами розглянуті поняття, сутність інституту адво­катури, її історичний розвиток, основні принципи органі­зації та діяльності адвокатури, особливості організації ад­вокатської діяльності в Україні, а також особливості робо­ти адвоката під час участі у кримінальних, цивільних справах, справах про господарські спори, а також у спра­вах адміністративного судочинства. Особливу увагу приді­лено міжнародним стандартам діяльності адвокатури.

Після кожного розділу, для зручності студентів, які вивча­ють предмет "Адвокатура України", пропонуються запитан­ня і завдання для самоконтролю. Навчальний посібник містить список рекомендованої літератури. Крім того, у додатках наведено перелік законодавчих актів, якими ке­рується у своїй діяльності адвокат.

Автори висловлюють подяку рецензентам - - доктору юридичних наук, професору 0.1. Харитоновій, кандидату юридичних наук, професору М.В. Ковалю, кандидату юри­дичних наук, доценту О.М. Моісеєву та кандидату юридич­них наук В.І. Маркову —- за їхню конструктивну допомогу в підготовці навчального посібника. Авторський колектив буде також вдячний усім читачам за зауваження щодо нав-чалького посібника, які будуть ретельно вивчені та врахо­вані під час подальшої роботи над його вдосконаленням.

 

Розділ 1

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ІНСТИТУТУ АДВОКАТУРИ

1.1. Поняття адвокатської діяльності в Україні, її сутність

Адвокатура — найдавніша і водночас загальнолюдська інституція. Саме слово "адвокатура" походить від латинсь­кого кореня "advocare", "advocatus" ("закликати", "запро­шений")¹.

Тривалий час точаться дискусії між юристами щодо ви­значення сутності адвокатури, її основних завдань. І спра­ва тут зовсім не в ідеології, як це може здатися на перший погляд. Так, один з най відоміших процесуалістів дорево­люційного часу Є.В. Васьковський писав, що адвокат — це уповноважений суспільства, який зобов'язаний пильнува­ти суспільний інтерес².1 навпаки, уже в сталінські часи цю позицію піддав критиці професор М.М. Полянський, який про сутність роботи адвоката висловився коротко і чітко: "Метою захисту і є захист"³. Аналогічні дискусії тривали і

¹ Адвокатура // Энциклопедический словарь / Под ред. И.Е. Андре­евского. — СПб., 1890. — Т. 1. — С. 167; Васьковский Е.В. Орга­низация адвокатуры. — Ч. 1. — СПб., 1893. — С. 1, 47—48.

² Васьковский Е.В. Организация адвокатуры. — Ч. 1. — СПб., 1893.—С. 40.

³ Див.: Барщевскии MJO. Адвокатская этика. — 2-е изд., испр. — М.: Профобразование, 2000. — С. 28.

Розділ 1

Поняття та сутність інституту адвокатури

на Заході. Переважна більшість фахівців підтримує пози­цію, яку влучно й образно висловив Е. Пікар: "Як магнітна стрілка компаса вказує на північ, так і адвокат повинен перш за все захищати"⁴. Тож адвокат повинен керуватися насамперед інтересами клієнта. Однак при цьому є багато обмежень, які зобов'язують адвоката дотримуватися пев­ної поведінки. М.Ю. Барщевський при цьому виокремлює ос­новні її складові: чесність, компетентність і добросовісність⁵.

Розуміння сутності адвокатури в наш час набуло зовсім нового забарвлення. Зокрема, якщо в радянські часи, не без впливу комуністичної тоталітарної державної ідеоло­гії, в суспільстві поширеним було ставлення до адвокатів як до людей, які захищають злочинців і зрадників Бать­ківщини, то тепер таке "розуміння" сутності адвокатури зміни­лося на інше: адвокат — це ділок, який за шалені гроші об­слуговує багатіїв, кримінальні структури та захищає служ­бовців-злодіїв від справедливої кари. У такій ситуації по­трібно шукати наукове, юридичне обґрунтоване визначен­ня, забезпечуючи практичне застосування його положень.

Вважаємо дуже слушною думку Є.В. Васьковського, який ще у 1893 р. писав про сутність адвокатури: "На пер­ших ступенях юридичного розвитку людського суспіль­ства, коли правові норми є настільки простими і нескладни­ми, що доступні для розуміння всіх і кожного, позивач має можливість вести справи особисто, не звертаючись до сто­ронньої допомоги. Але з розвитком культури життєві від­носини стають усе більш різноманітними та заплутаними, а разом з тим ускладнюються І відповідні юридичні норми. Знання та застосовування їх стає складнішим для біль­шості громадян; позивач, не маючи спеціальної підготов­ки, вже неспроможний сам вести справи, йому необхідна допомога людини, яка добре ознайомлена з нормами ма­теріального права та формами процесу; виникає потреба в особливій групі осіб, які б спеціально займалися вивчен­ням законів і могли б надавати юридичну підтримку або

*ПикарЭ. Об адвокате (Парадокс). — М., 189S. — С. 31. ⁵ Барщевский М.Ю. Адвокатская этика. — 2-е изд., испр. М.: Профобразование, 2000. — С. 30—31.

 

здійснювати правозаступництво. Саме ці спеціалісти-право­знавці одержали назву адвокатів. Отже, адвокатура у влас­ному розумінні слова — правозаступництво, правозахист, тобто, іншими словами, — юридична допомога, що надаєть­ся тим, хто її потребує, спеціалістами-правознавцями"⁶.

О.Д. Святоцький пише, що за своєю природою адвокатура є громадською, самостійного виду організацією професійних юристів, яка виконує важливу суспільну функцію — захист прав і законних інтересів громадян та організацій⁷.

Серед юридичних засобів захисту прав людини чільне міс­це належить адвокатурі. Про це свідчить, зокрема, те, що на VIII Конгресі ООН, що відбувся у серпні 1990 р. в Нью-Йор­ку, було прийнято спеціальний документ — "Основні поло­ження про роль адвокатів" (далі — "Основні положення").

Сприяти забезпеченню належного рівня захисту покли­кані приписи "Основних положень", які стосуються за­гальних обов'язків адвокатів, У них, зокрема, зазначено, що такими обов'язками є: консультування клієнта про йо­го права й обов'язки; надання допомоги клієнту законним способом і здійснення певних дій для захисту його інтере­сів; надання клієнту допомоги в судах, трибуналах, ад­міністративних органах.

Важливі приписи вміщено в "Основних положеннях" щодо забезпечення доступності юридичної допомоги, яку покликані надавати адвокати, а саме: обов'язок держав­них органів гарантувати реальний і рівний доступ до адво­катури для всіх осіб, які проживають на території держа­ви, зокрема забезпечити фінансування юридичної допомо­ги незаможним людям. Особлива увага приділяється про­блемам забезпечення юридичної допомоги у кримінально­му провадженні. Підкреслюється, що держава зобов'язана гарантувати кожній людині права на юридичну допомогу в разі ЇЇ арешту, затримання або обвинувачення у злочині, зокрема забезпечити доступ до адвоката не пізніше 48 го­дин з моменту арешту або затримання; фінансувати послу-

^s Васьковский Е.В. Организация адвокатуры. — Ч. 1. — СПб., 1893.—С. 5.

⁷ СвятоцкийАД. Адвокатура и защита прав граждан, — Львов: Світ, 1992.—С. 8.

.рис.. | ₁₇

•іа у '

г-А ЕІ5ЛЮТ,: І

Rf.t«.Ul J

Розділ 1

ги адвоката, якщо людина не має необхідних коштів для їх оплати; створити умови для зустрічі адвоката з особою, яка затримана, заарештована або перебуває в тюрмі, без пере­шкод і цензури.

Головна соціальна місія, фундаментальне призначення адвокатури — це захист прав людини. Це положення має бути визначальним у вирішенні проблеми досконалого функціонування цього надзвичайно важливого правозабез-печувального інституту.

Е. Пікар писав, що адвокатура створена не для насолоди тих, хто до неї належить, а для суспільного служіння, тяж­кого, суворого і серйозного. Звернення до нас клієнтів — не прохання, а вимога, від якої ми можемо лише тоді ухи­литися, коли очевидно, що законна підтримка і суперечка з приводу їхніх вимог неможливії

Реальна здійсненність і надійна захищеність прав люди­ни — найвищий критерій гуманістичності, прогресивності, "якісності" адвокатури. Будь-які системи організації та діяльності адвокатури, що існують нині в різних країнах, будь-які пропозиції щодо їх поліпшення, удосконалення мають оцінюватися саме під кутом зору їх здатності забез­печити права людини⁹.

Отже, поняття і сутність інституту адвокатури можна сформулювати так: адвокатура — це незалежна само­стійна громадська організація професійних юристів, яка у встановленому законом порядку виконує важливу суспільну функцію — захист прав і законних інтересів громадян і ор­ганізацій, а також надає їм необхідну правову допомогу.

Поняття та сутність інституту адвокатури

^s Пикар Э. Об адвокате (Парадокс). — М., 1898. — С. 83. ⁹ Святоцький ОД., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і су­часність. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 80—81.

1.2. Предмет, система курсу "Адвокатура України"

Предмет курсу "Адвокатура України" визначається ко­лом питань та проблем, які повинні вивчатися в його межах.

Предметом вивчення дисципліни в широкому розумінні є процес виникнення та сучасний устрій адвокатури — не­залежної самостійної громадської організації професійних юристів, яка у встановленому законом порядку виконує важливу суспільну функцію — захист прав та законних ін­тересів громадян і організацій, а також надає їм необхідну правову допомогу; напрями та завдання діяльності адвока­тури, її взаємодія з іншими правоохоронними, громадсь­кими, державними утвореннями.

Система курсу охоплює питання, присвячені правовим основам функціонування органів адвокатури, правовому стату­су адвоката та його помічника, організаційним формам та видам діяльності адвокатів, формам участі адвокатів у кримінальному та цивільному судочинстві, розгляді госпо­дарських спорів.

Із загального обсягу численних організацій, які є в Украї­ні, провідне місце посідає адвокатура, покликана згідно з Конституцією України та Законом України "Про адвокату­ру" надавати юридичну допомогу громадянам, підприємст­вам, установам, організаціям, сприяти виконанню завдань правосуддя.

Захист прав та інтересів громадян і організацій здійсню­ється у вигляді надання консультацій з правових питань, як усних, так і письмових, складання різного роду докумен­тів та ділових паперів правового характеру, виступів ад­вокатів у суді як захисників у кримінальній справі, пред­ставників у цивільній справі, справі про адміністративне правопорушення або справі з господарського спору. Ад­вокати надають громадинам і організаціям й іншу юри­дичну допомогу.

Розділ 1

Закон України "Про адвокатуру" та прийняті відповід­но до нього інші нормативні акти дають можливість сфор­мувати висококваліфікований і впливовий адвокатський корпус, завершити становлення української адвокатури, яка має виконувати своє конституційне призначення: за­безпечити право на захист від обвинувачення та надання правової допомоги під час вирішення справ у судах та ін­ших державних органах.

Для більш упорядкованого та послідовного вивчення курсу "Адвокатура України", з метою отримання глибших знань, цей курс, як і інші навчальні юридичні дисципліни, систематизовано. Згідно з цією систематизацією він скла­дається з двох частин: загальної та особливої.

У загальній частині вивчаються питання та проблеми, характерні для будь-якої діяльності будь-якого адвоката або адвокатського об'єднання: історія розвитку адвокату­ри, загальні основи функціонування та напрями діяль­ності, вимоги, які ставляться до адвокатів, їх правовий статус, статус помічника адвоката, дисциплінарна відпові­дальність і порядок притягнення до неї.

В особливій частині курсу розглядаються питання здій­снення адвокатом окремих видів діяльності:

• надання консультацій;

• складання документів правового характеру;

• участь адвоката в дізнанні та досудовому слідстві, у розгляді кримінальних справ у судах;

• участь адвоката в розгляді цивільних справ у судах;

• участь адвоката у вирішенні господарських спорів;

• участь адвоката в адміністративному судочинстві.

Особливістю цього курсу є наявність практичних за­вдань, які допоможуть слухачам та курсантам отримати більш точці уявлення про специфіку діяльності адвокатів.

Викладання курсу "Адвокатура України" є нагального потребою сьогодення, тому що питання захисту прав і сво­бод громадян вийшло на перший план, інтерес до діяль­ності адвокатури зростає, і все більше отудентік юридич­них ВНЗ і факультетів мають бажання після закінчення ВНЗ займатися адвокатською діяльністю.

Поняття та сутність інституту адвокатури