Поняття порівняльного правознавства. Основні завдання курсу «Порівняльна адвокатура»

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З КУРСУ «ПОРІВНЯЛЬНА АДВОКАТУРА»

Поняття порівняльного правознавства. Основні завдання курсу «Порівняльна адвокатура»

Порівняльне правознавство, або юридична компаративістика (лат. comparativus — порівняльний), — наука, яка займається дослідженням загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування сучасних правових систем світу.

Об'єктивно необхідним є процес пізнання права в загальносвітовому порівняльному аспекті (між різними правовими системами світу), тобто міжнаціональне порівняння, порівняння різних правових систем, існуючих у державах світового співтовариства. В основі такого порівняння лежать процеси, що закономірно відбуваються у світовому співтоваристві — розроблення і формування правових систем молодих держав, розширення і поглиблення зв'язків між державами і групами країн, інтеграція низки країн у єдине ціле. Порівняння уможливлює класифікацію державно-правових явищ, властивих правовим системам різних країн, з'ясування їх історичної послідовності, генетичних зв'язків між ними, ступінь запозичення елементів (норм, принципів, форм права) однієї правової системи в іншої.

Порівняльне правознавство доцільно розмежовувати на загальне і спеціальне (галузеве і внутрішньогалузеве).

Загальне порівняльне правознавство. Предметом порівняння є правові системи в цілому, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування правових явищ (законодавства, системи права, співвідношення права і закону, правовідносин, тлумачення, законодавчої техніки та ін.), тобто все те, що належить до загальнотеоретичного знання правового поля держави

Спеціальне (галузеве і внутрішньогалузеве) порівняльне правознавство. Предметом порівняння є окремі компоненти (елементи) системи права — галузі: цивільне, кримінальне, адміністративне право та ін., інститути права, ї конкретні норми, тобто все те, що належить до спеціального знання галузевої юридичної науки.

Порівняльна адвокатура відноситься до спеціального виду порівняльного правознавства. Цей курс запроваджений з метою та завданням більш глибокого розуміння ролі й функції адвокатур в Україні для чого варто звернутися до великого досвіду устрою адвокатури в інших країнах, а також вивчення систем адвокатури в закордонних країнах допомагає прогнозувати розвиток інституту адвокатури в нашій країні.

 

Місце порівняльного правознавства у системі юридичних наук.

Науку порівняльного правознавства слід відрізняти від порівняльно-правового методу. Порівняльно-правовий метод — це зіставлення юридичних понять, явищ, процесів одного порядку і з'ясування подібності та відмінності між ними. Залежно від об'єктів порівняльне-правовий метод застосовується вибірково за обов'язкової умови їх порівнянності.

Предмет науки порівняльного правознавства — загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування правових систем світу в їх порівняльному пізнанні. Порівняльне пізнання може походити як мінімум із двох правових систем. Важливо підкреслити, що предмет порівняльного правознавства як самостійної науки не тільки містить у собі процес порівняння окремих нормативно-правових актів, галузей права або інститутів, а й охоплює правові системи в цілому. Порівняння припускає діяльність, у ході якої відповідні елементи порівнюваних правових систем зіставляються для того, щоб визначити наявні між ними подібності і відмінності.

Важливою особливістю загального порівняльного правознавства є його орієнтація передусім на дослідження стикових проблем, що лежать у площині порівняльного аналізу різних правових систем світу.

Об'єктами загального порівняльного правознавства можуть бути: 1) сучасні типи правових систем (загальне міжтипове порівняння), 2) правові системи різних типів (окреме міжтипове порівняння); 3) правові системи, що належать до одного типу (внутрішньотипове порівняння).

Загальне міжтипове порівняння припускає з'ясування ідентичності і своєрідності прояву їх загальних ознак. На рівні порівняння окремих правових систем (окреме міжтипове порівняння і внутрішньотипове порівняння) виявляється єдність загальних, особливих і специфічних (таких, що відрізняються) ознак. Все це сприяє їх цілісному сприйняттю.

Наука порівняльного правознавства покликана охопити порівнянням правові системи, виявити сучасну правову карту світу, де, по можливості, право кожної країни віднесено до певного типу (сім'ї) правових систем. Отже, одним з основних завдань науки порівняльного правознавства є наукова класифікація правових систем світу.

 

Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності, порівняльно-правовий аспект.

Законодавство різних держав дає своє трактування поняття "адвокатської діяльності". Наприклад, у Вірменії адвокатська діяльність визначена як "вид правозахисної діяльності", спрямованої на здійснення не забороненими законом засобами й способами інтересів, переслідуваних одержувачем юридичної допомоги. Законодавство Таджикистану говорить про адвокатури як незалежному професійному об'єднанні, що забезпечує надання юридичної допомоги фізичним і юридичним особам, і дає її визначення як "виду соціальної допомоги", надаваної в правовій області фізичним і юридичним особам, що полягає у використанні будь-яких законних засобів і способів з метою захисту прав і законних інтересів цих осіб. У Киргизстані адвокатська діяльність визначена як "діяльність адвоката по наданню кваліфікованої юридичної допомоги фізичним і юридичним особам при здійсненні захисту їхніх прав, воль і законних інтересів". Законодавство Німеччини визначає адвокатури як незалежний орган правосуддя.

У правових системах різних держав спостерігається дві тенденції по визначенню адвокатської діяльності як некомерційної або як підприємницької. Більшість учених, а з ними й законодавців дотримуються правової аксіоми про те, що адвокатська діяльність - це вид професійної, але ніяк не підприємницької діяльності.

Друга правова концепція деяких держав визначає адвокатську діяльність як комерційну. Наприклад, Закон Киргизстану, визначаючи форми діяльності адвокатів, дозволяє їм здійснювати адвокатську діяльність або через адвокатські установи, або як індивідуальну підприємницьку діяльність. У Законі Таджикистану адвокат-повірник прямо визначений як "підприємець, що робить юридичну допомогу на підставі ліцензій".

Загальна характеристика етапів розвитку адвокатури у Росії.

Правове положення іноземних адвокатів у США.

Структура адвокатури Франції та організаційні форми її діяльності.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З КУРСУ «ПОРІВНЯЛЬНА АДВОКАТУРА»

Поняття порівняльного правознавства. Основні завдання курсу «Порівняльна адвокатура»

Порівняльне правознавство, або юридична компаративістика (лат. comparativus — порівняльний), — наука, яка займається дослідженням загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування сучасних правових систем світу.

Об'єктивно необхідним є процес пізнання права в загальносвітовому порівняльному аспекті (між різними правовими системами світу), тобто міжнаціональне порівняння, порівняння різних правових систем, існуючих у державах світового співтовариства. В основі такого порівняння лежать процеси, що закономірно відбуваються у світовому співтоваристві — розроблення і формування правових систем молодих держав, розширення і поглиблення зв'язків між державами і групами країн, інтеграція низки країн у єдине ціле. Порівняння уможливлює класифікацію державно-правових явищ, властивих правовим системам різних країн, з'ясування їх історичної послідовності, генетичних зв'язків між ними, ступінь запозичення елементів (норм, принципів, форм права) однієї правової системи в іншої.

Порівняльне правознавство доцільно розмежовувати на загальне і спеціальне (галузеве і внутрішньогалузеве).

Загальне порівняльне правознавство. Предметом порівняння є правові системи в цілому, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування правових явищ (законодавства, системи права, співвідношення права і закону, правовідносин, тлумачення, законодавчої техніки та ін.), тобто все те, що належить до загальнотеоретичного знання правового поля держави

Спеціальне (галузеве і внутрішньогалузеве) порівняльне правознавство. Предметом порівняння є окремі компоненти (елементи) системи права — галузі: цивільне, кримінальне, адміністративне право та ін., інститути права, ї конкретні норми, тобто все те, що належить до спеціального знання галузевої юридичної науки.

Порівняльна адвокатура відноситься до спеціального виду порівняльного правознавства. Цей курс запроваджений з метою та завданням більш глибокого розуміння ролі й функції адвокатур в Україні для чого варто звернутися до великого досвіду устрою адвокатури в інших країнах, а також вивчення систем адвокатури в закордонних країнах допомагає прогнозувати розвиток інституту адвокатури в нашій країні.