Проблеми розвитку адвокатури України



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Проблеми розвитку адвокатури України



Термінологічні проблеми

Адвокатура в Україні як основний правозахисний ін­ститут займає чільне місце у правозахисній системі. У Кон­ституції України їй відведено місце в розділі II — "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" як інституту, який забезпечує право на захист від обвинувачення і на­дання правової допомоги у вирішенні справ у судах та ін­ших державних органах в Україні. Правозахисну діяль­ність адвокатури як інституту, що здійснює цю діяльність на професійній основі, утверджено статтею 59 Конституції України та вказаними в ній спеціальними функціями що­до забезпечення права кожного на правову допомогу, пра­вовий захист від обвинувачення і надання правової допо­моги під час вирішення справ у судах та інших державних органах.

13 Сучасні системи адвокатури / За ред. О.Д. Святоцького. -.: Право України, 1993. — С. 12.

Розділ 1

Якщо раніше Конституція України 1978 р. визначала адвокатуру як систему колегій адвокатів, що розмежовува­лися на регіональному рівні, то статтею 59 Конституції Украї­ни адвокатуру України однозначно визначено як єдину функціональну систему в державі. Проте сьогодні є органі-заційно-правові проблеми адвокатури. Щодо основ органі­зації, то це професійний правозахисний інститут загально­державного рівня. Такий підхід дає змогу вирішити питан­ня про статус адвокатури як всеукраїнської організації з визначеною Конституцією України єдиною назвою — "Ад­вокатура України". При цьому слід виходити з того, що ад­вокатуру України як загальнодержавний професійний ін­ститут утворюють усі адвокати України, тобто всі ті особи, які на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатсь­кою діяльністю постійно виконують таку роботу.

Механічне віднесення адвокатури в чинному Законі Украї­ни "Про адвокатуру" до громадських організацій суперечить статті 1 Закону України "Про об'єднання громадян", згідно з якою такі об'єднання формуються не за професійними озна­ками, а виходячи з єдності інтересів та громадян, які до них входять (об'єднуються), для реалізації та захисту особисто їм належних прав і свобод. Адвокатура ж діє для захисту та представництва конституційних прав і законних інтересів членів суспільства та юридичних осіб. Від громадської ор­ганізації вона відрізняється своїми функціями, повноважен­нями, організаційними засадами, правами, обов'язками та іншими ознаками. Саме ці специфічні особливості діяльності адвокатури і відрізняють ЇЇ від громадських організацій.

У чинному Законі немає визначення поняття адвокатської діяльності, результатом чого є неврегульованість у питаннях оподаткування адвокатської діяльності. Податкові органи ототожнюють адвокатську діяльність з підприємницькою, тобто спрямованою на отримання прибутку, тоді як адвокат є частиною судової системи та захищає законні права громадя­нина і людини. Оскільки Конституцією України функцію ад­вокатури визначено як надання "правової допомоги", а не на­дання "адвокатських послуг", то на адвокатську діяльність було поширено оподаткування як для підприємницької діяльності. Відмінність між цими термінами має істотне зна­чення у визначенні специфіки адвокатської діяльності та ЇЇ

Поняття та сутність інституту адвокатури

оподаткуванні. Метою діяльності адвокатських бюро, об'єд­нань, фірм є організаційне забезпечення адвокатської діяль­ності, а не одержання прибутку. Вони фінансуються за раху­нок адвокатських внесків, призначених для прямих витрат, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням адвокатської діяль­ності, і не повинні оподатковуватися.

1.7.2. Проблема громадянства адвоката

У сучасній науковій літературі порушується питання щодо скасування вимог закону про обов'язковість для ад­воката громадянства України.

Останнім часом значно збільшився рух людських мас, капіталів, товарів та послуг за межі національних кор­донів. Активізація транскордонної діяльності і нові за­вдання, які постають у зв'язку з цим перед адвокатурою, обговорювались Радою ІВА — Міжнародної асоціації адво­катів (найбільш репрезентативної міжнародної адвокат­ської організації, що об'єднує 164 адвокатські асоціації та юридичні товариства з усього світу), у Відні 6 червня 1998р. У результаті було прийнято документи, в яких да­но рекомендації стосовно загальних принципів діяльності іноземних адвокатів та її регулювання. Так, Рада ІВА ви­знала, що адвокатська практика в кожній країні під впли­вом правової системи, історичних факторів і рівня еконо­мічного розвитку може відрізнятися. Водночас є принци­пи, які загальні для діяльності всіх адвокатів і не супере­чать розбіжностям між ними. Рада ІВА рекомендувала ре­гулювати практику іноземних адвокатів, враховуючи це, шляхом повного й обмеженого ліцензування. При цьому під повним ліцензуванням розуміється надання іноземним адвокатам права надавати всі види юридичних послуг шля­хом складання іспиту або іншим способом; під обмеженим ліцензуванням — надання іноземним адвокатам права на­давати юридичні послуги за правом їх власних країн без складання іспиту чи вступу до місцевої організації адво­катів. При цьому Рада ІВА вказала, що іноземний адвокат Може допускатися до практики в тому випадку, якщо він Допущений до адвокатської практики у країні своєї юрис-

Розділ 1

дикції, задовольняє мінімальні розумні вимоги до практи­ки, має добру репутацію, дотримується кодексу етики і всіх інших правил, що застосовуються до адвокатів у країні іноземної юрисдикції. Рада ІВА визнала, що місцева влада може заборонити іноземним адвокатам виступати в судах чи інших органах або вимагати від них інформувати громад­ськість про свій статус, якщо це необхідно для захисту су­спільства114.

1.7,3. Проблема організаційної структури адвокатури

Важливість ролі адвокатури в системі юстиції, а також покладених на неї завдань потребує законодавчого визна­чення її системи. Створення єдиної організаційної струк­тури адвокатури — Національної професійної палати адво­катів України (НППАУ), регіональні (в Автономній Рес­публіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) відді­лення якої об'єднували б усіх осіб, що мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, дало б мож­ливість консолідувати українських адвокатів у масштабах всієї країни. Загальновідомо, що дотепер (у тому числі за радянських часів) єдиної всеукраїнської професійної ор­ганізації адвокатів не існувало. Спілка адвокатів України як громадська організація з добровільним членством хоч і згуртовує певну частину адвокатів України, але об'єднує їх лише в межах своїх статутних завдань. Проте лише цілісна єдина всеукраїнська професійна адвокатська структура здатна організаційно забезпечити:

• злагоджену ефективну діяльність адвокатів;

• належні умови функціонування адвокатури;

• надання безкоштовної правової допомоги певним вер­ствам населення;

114 Борщевекий М.Ю., Сарайкина О.В. Закон об адвокатуре: Хотели как лучше, получилось? — (Библиотека профессора Бар-щевского). — М.: РИПОЛклассик, 2004. — С. 44—46.

Поняття та сутність Інституту адвокатури

• виконання адвокатами захисту у кримінальних спра­вах за призначенням особи, яка провадить дізнання, слід­чого або суду;

• підвищення фахового рівня правової допомоги, що на­дається адвокатами;

• організацію підвищення кваліфікації адвокатів та по­силення контролю за якістю здійснення професійних обо­в'язків;

• вироблення норм адвокатської етики та забезпечення і'х виконання;

• піднесення ролі адвокатури в державі;

• дотримання посадовими та іншими особами гарантій адвокатської діяльності;

• захист громадянських, соціальних та професійних прав адвокатів.

За відсутності централізованого організаційного оформ­лення адвокатури — спеціально уповноваженого інституту правової системи — неможливе узгоджене реформування судової системи та й системи юстиції як такої, всі ланки якої об'єднані саме на всеукраїнському рівні.

Створення НППАУ, вочевидь, доцільне також, якщо вра­хувати гостроту загальнодержавної проблеми впорядку­вання здійснення всіма адвокатами своїх професійних обо­в'язків, зокрема передбачених статтею 47 КПК України, неза­лежно від обраної ними організаційної форми роботи. НППАУ об'єднає всіх осіб, які мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, вестиме сдиний Реєстр цих осіб, що забезпечить здійснення конституційного права громадян на вільний вибір захисника своїх прав, буде наділена певни­ми керівними повноваженнями і тому матиме реальні мож­ливості організаційно забезпечити виконання адвокатами згаданої найважливішої функції.

Національна професійна палата адвокатів України по­винна стати всеукраїнською самоврядною професійною ор­ганізацією, що об'єднає всіх осіб, які набувають права на заняття адвокатською діяльністю і складають адвокатуру України. НППАУ повинна діяти виключно за рахунок вне­сків адвокатів без будь-яких дотацій з боку держави.

Розділ 1

Ідея створення єдиної республіканської професійної ор­ганізації адвокатів була підтримана Верховним Судом України, низкою громадських професійних об'єднань; вона ґрунтується на світовому досвіді (майже у всіх демокра­тичних країнах світу адвокати об'єднуються в єдину про­фесійну організацію, на основі обов'язкового членства).

Створення НППАУ безпосередньо відповідає підпункту ііі) пункту 11 Рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи від 26 вересня 1995 р. щодо вступу України до Ради Європи, згідно з якими прямо вимагається заснування в Украї­ні професійної асоціації адвокатів.

Конкретна регламентація статусу, функцій, повнова­жень НППАУ запропонованим проектом Закону була схва­лена і підтримана експертами ІВА за результатами прове­деної експертної оцінки тотожних змін (ініційованих свого часу Спілкою адвокатів України).

Свого часу Президент ІВА Росс Харпер у листі до Вер­ховної Ради зазначав, що проект Закону має на меті ство­рити незалежну самоврядну національну професійну ор­ганізацію адвокатів. Членство буде обов'язковим для всіх, хто отримав свідоцтво на право заняття адвокатською діяль­ністю. Структура такого роду, як її описано в проекті Зако­ну, задовольняє стандарти, прийняті у розвинутих країнах Європи та і будь-де як істотні для належної організації ад­вокатської професії, і відповідає рекомендаціям Парла­ментської асамблеї Ради Європи щодо заснування про­фесійної асоціації адвокатів.

Поняття та сутність Інституту адвокатури



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-28; просмотров: 276; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.012 с.)