Дисципліна : адвокатура україни

ДИСЦИПЛІНА: АДВОКАТУРА УКРАЇНИ

Лекційне заняття № 9

(теоретичне заняття-2 година, самостійна робота-4 години)

Тема 9.Адвокатська етика.

Мета: дати студентам чітке поняття адвокатської етики. Студенти повинні знати етичні засади регулювання адвокатської діяльності,вивчити правила адвокатської етики та принципи адвокатської етики, знати які бувають відносини адвоката з клієнтами та з судом та іншими учасниками судового процесу.

 

План заняття:

1. Сутність поняття адвокатська етика.

2. Етичні засади регулювання адвокатської діяльності.

3. Правила адвокатської етики.

4. Принципи адвокатської етики.

5. Відносини адвоката з клієнтами.

6. Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового процесу.

Рекомендована література до теми:

	Конституції України//ВВРУ.- 1996 - №30.
	Загальна Декларація прав людини. - К.: Укр.. Правнича Фундація. Видавництво Право, 1995.
	Кодекс України про адміністративні правопорушення: від 07.12.1984 р
	Кримінально-процесуальний кодекс України: 13.04.2012 р.
	Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 p. № 1618-IV.
	Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. № 435-IV.
	Кодекс адміністративного судочинства від 06.07.2005 р № 2747- IV.
	Господарський процесуальний кодекс України від 16.01.2003 р.
	Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини: від 04.11.96.
	Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 5 липня 2012 року.
	Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. № 2453- VI
	Закон України «Про про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 р.
	Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р.
	Статут Спілки адвокатів України, затверджений Установчим з’їздом спілки адвокатів України від 22.09.1990 р.
	Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.99, №821.
	Про затвердження Порядку визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв'язку з вагітністю і пологами особам, які мають постійно обчислювальний доход, та особам, доход яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік: Постанова Кабінету Міністрів У країни від 28.06.97, № 651.
	Про оподаткування доходів адвокатів. Вказівка Головної податкової інспекції України від 17.01.94, №1.
	Варфоломієва Т.В.,Святоцький О.Д., Історія адвокатури України.- К., 1992.
	Ватман Д.П. Адвокатська етика.- М., 1977.
	Молдован В.В. Судова риторика.-К., 1996.
	Святоцький О.Д., МедведчукВ.В.,Адвокатура: історія і сучасність.-К., 1997.
	Святоцький О.Д.,Михеєнко М.М., Адвокатура України.-К., 1997.
	Варфоломієва Т.В., Святоцький О.Д. Історія адвокатури України. -К., 1992.
	Ватман Д.П. Адвокатська етика. - М., 1977.
	Вільчик Т.Б. Організація роботи адвокатури в Україні: Навч.посіб./ За ред..канд.юрид.наук, доц..Сібільової Н.В.-Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.-304 с.
	Жуковська О.Л. Спілка адвокатів України у міжнародному адвокатському співтоваристві // Адвокат. - 1996. - № 1.
	Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. - Адвокатура України. -К.:Інюре, 1997.
	Святоцький О.Д.. Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. - К., 1997.
	Фіолевський Д.Ф. Адвокатура. - К.: Алерта, Прецедент. -2007.
	Фурса СЯ. Адвокатура України: Навч.посібник у двох книгах. -К.:КНТ.- 2007.
	Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката у двох частинах /За заг. ред. голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури IV скликання, заслуженого юриста України С.Ф. Сафулька. - К., 2008.
	Молдован В.В. Судова риторика. - К., 1996.

Питання для самостійного вивчення.

1. Відносини між адвокатами.
2. Відповідальність за порушення Правил адвокатської етики.

ЛЕКЦІЯ

Сутність поняття адвокатська етика.

Етика - це філософська наука, що вивчає мораль як одну з найважливіших сторін життєдіяльності людини і суспільства, її сутність, природу і структуру, закономірності виникнення та розвитку, місце в системі інших суспільних відносин, теоретично обгрунтовує певну моральну систему.
Серед галузей етичної науки виділяють професійну етику. Професійна етика являє собою сукупність правил поведінки певної соціальної групи, що забезпечує моральний характер взаємовідносин, обумовлених або пов'язаних з професійною діяльністю, а так само галузь науки, що вивчає специфіку проявів моралі в різних видах діяльності.

Одним з видів професійної етики є і адвокатська етика.

Предметом адвокатської етики є приписувані корпоративними правилами належну поведінку члена адвокатської асоціації в тих випадках, коли правові норми не встановлюють для нього конкретних правил поведінки.

Для того щоб упорядкувати вироблені етичні правила професійної діяльності, багато російські адвокати і юридичні спільноти прийняли кодекси адвокатської діяльності. У них заклали загальні, основоположні правила і принципи поведінки адвокатів. Зазвичай в таких кодексах визначаються етичні вимоги до адвоката, встановлюються правила професійної поведінки адвокатів у взаємовідносинах з клієнтом, колегами, судом і т.д.

Контроль за дотриманням адвокатами кодексу професійної етики здійснюють адвокатська палата суб'єкта і кваліфікаційна комісія.

Значення адвокатської етики полягає в наступному. Вона покликана забезпечити виконання адвокатом найкращим чином своїх обов'язків по захисту прав і охоронюваних законом інтересів звернулися до нього осіб, визначити належну поведінку адвоката при виконанні цих обов'язків, надати етичний характер адвокатської діяльності, наповнивши її гуманістичним змістом, формувати належний рівень довіри суспільства і держави до адвокатури як публічно - правового інституту.
Держава пред'являє до адвоката дуже високі вимоги. Вони визначаються в кодексі адвокатської етики та наукових досліджень, присвячених етичним вимогам, що пред'являються до адвокатів. Основні етичні вимоги, які пред'являються до адвокатів, складають: чесність, сумлінність, компетентність у всіх областях адвокатської діяльності.

Чесність як моральне вимога включає в себе правдивість, принциповість, щирість перед іншими і собою щодо мотивів своєї поведінки. Чесність в діяльності адвоката полягає в тому, що при захисті прав клієнта не буде порушений закон і будуть використані всі відомі адвокату законні способи захисту.

Адвокат має бути компетентним у вирішенні поставленої перед ним проблеми. Простіше кажучи, адвокат повинен володіти знаннями про правове регулювання, вміти правильно розібратися в ситуації, а так само навичками, необхідними для застосування відповідних правових норм. У тому випадку, якщо адвокат недостатньо компетентний у правовій проблемі, він повинен прямо попередити про це клієнта.

Адвокат повинен сумлінно виконувати свої обов'язки. Надаючи клієнту допомогу, він повинен використовувати всі відомі йому законні способи для вирішення проблеми, діючи при цьому наполегливо, сміливо, проявляючи витримку.

У адвоката повинні бути присутні такі якості, як гуманність, чуйність, шанобливе ставлення до людей. Необхідною якістю адвоката повинна бути точність і пунктуальність.

Етичні засади регулювання адвокатської діяльності.

При здійсненні професійної діяльності адвокат:

1) чесно, розумно, сумлінно, кваліфіковано, принципово і своєчасно виконує свої обов'язки, активно захищає права, свободи та інтереси довірителів всіма не забороненими законодавством засобами, керуючись Конституцією України, законом та цим Кодексом;

2) поважає права, честь і гідність осіб, які звернулися до нього за наданням юридичної допомоги, довірителів, колег та інших осіб, дотримується манери поведінки та стилю одягу, відповідних ділового спілкування.

Правила адвокатської етики.

Правила адвокатської етики Затверджені Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.12 року

М. Київ, готель «Русь»

Термін «етика» походить від грецького «ethos» – звичай, моральний характер.

Предметом адвокатської етики є визначена корпоративними правилами належна поведінка члена адвокатської асоціації в тих випадках, коли правові норми не встановлюють для нього конкретні правила поведінки.

Так, Правила адвокатської етики закріплюють наступні основні принципи адвокатської етики:

- незалежність: Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.

Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в юридичну, матеріальну або моральну залежність від інших осіб, підпорядкувала його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному і незалежному виконанню адвокатом його професійних обов’язків.

Адвокат не повинен ділити гонорар, отриманий від клієнта, з іншими особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, чиє частково виконане доручення він прийняв.

Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.

- дотримання законності: У своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

У своєму приватному житті адвокат також зобов’язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти умисно їх скоєнню іншими особами.

- домінантність інтересів клієнтів: У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів, або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.

Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом адвоката і ні до прийняття доручення, ні в процесі його виконання не вчиняти перешкод до реалізації цієї свободи.

- неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами: Адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.

-конфіденційність: Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої адвокатом від клієнта, а також про клієнта (зокрема щодо його особи) або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.

Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

Конфіденційність певної інформації, що охороняється правилами цієї статті, може бути відмінена тільки особою, зацікавленою в її дотриманні (або спадкоємцями такої фізичної особи чи правонаступниками юридичної особи), в письмовій або іншій зафіксованій формі.

Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Адвокат (адвокатське об’єднання) зобов’язаний забезпечити розуміння і дотримання принципу конфіденційності його помічниками та членами технічного персоналу.

Адвокат (адвокатське об’єднання) зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.

-компетентність та добросовісність: Нав’язування клієнту своїх послуг, самореклама, обіцянка «виграти справу» і т.п. не відповідає етичним правилам адвокатської професії.

Взаємовідносини адвоката з особою, якій він допомагає, грунтується на довірі. Адвокат не повинен давати своєму клієнту ніяких гарантій або запевнянь, породжувати в нього надії, посилаючись на свої «виняткові можливості», «давні зв’язки», «впливових друзів», «добрі відношення з представниками влади» та інші.

Якісне виконання прийнятого доручення можливо лише за умови сумлінного відношення до нього адвоката. Дана вимога припускає правильну організацію праці, виключення поверховості, поспіху, не продуманих дій і навіть висловлень.

Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення.

Адвокат зобов’язаний незалежно від сфери своєї переважної спеціалізації, якщо така має місце, підтримувати на належному рівні знання у питаннях, з яких він згідно з чинним законодавством зобов’язаний надавати юридичну допомогу за призначенням органів слідства або суду, а також безкоштовно.

Адвокат має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Адвокат повинен забезпечувати розумно необхідний рівень компетентності своїх помічників, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв’язку з виконанням доручення.

-чесність і порядність: Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах.

Отже, із самого початку спілкування з клієнтом адвокат повинен чітко позначити, що, допомагаючи клієнту, він не вважає припустимим і не буде порушувати закон, але буде захищати інтереси клієнта всіма законними засобами і способами, додавая максимум зусиль і знань.

На жаль, психологія за принципом «хто платить – той і замовляє музику» дуже популярна в наші дні і часом тріумфує навіть у відносинах між клієнтом і його адвокатом. На практиці не рідко можна зустріти потворні приклади того, коли адвокат, у погоні за гонораром, стає сліпим виконавцем бажань свого довірителя або підзахисного, інструментом, за допомогою якого кояться протизаконні і нечесні дії. Ніяким гонорарам у подібних випадках не окупається падіння престижу адвоката як падіння в очах клієнта, так і перед обличчям суду і суспільства в цілому. Ніколи не варто забувати про те, що адвокат – фігура самостійна, яка завжди має право вибору своєї поведінки і позиції у взаємовідносинах із клієнтом і судом. У цивільній справі, навіть у діях за дорученням від імені клієнта, адвокат завжди залишається представником своєї корпорації і по його вчинках судять не про клієнта, якого він представляє, а про колегію адвокатів, членом якої він є. І тому, якщо клієнт наполягає на вчиненні адвокатом проступку, несумісного з його адвокатським статусом, адвокат, знаючи це, не повинен приймати таке доручення, а також має повне моральне право відмовитися від подальшого ведення справи цього клієнта (якщо така відмова не суперечить вимогам закону).

Адвокат повинен чесно виконувати свої обов’язки стосовно клієнта.

-повага до адвокатської професії: Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, її сутності і громадського призначення, сприяти зберіганню та підвищенню її престижу.

Цей принцип повинен дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та ін.

Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення виборних органів адвокатури, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, підрив її престижу.

-культура поведінки: Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, дбаючи про престиж звання адвоката, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.

-обмежене рекламування діяльності адвокатів: Адвокат, який практикує індивідуально, і адвокатське об’єднання мають право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил.

Рекламування допускається у формі вміщення об’яв, інформаційних повідомлень та інших рекламних матеріалів у періодичних виданнях, довідниках, інформаційних бюлетенях, інших друкованих виданнях, а також трансляції рекламних матеріалів по радіо і телебаченню.

Адвокат не має права пропонувати свої послуги конкретному клієнту ні особисто, ні через посередників.

Рекламні об’яви або інші рекламні матеріали щодо професійної діяльності адвоката (адвокатського об’єднання):

1) повинні містити:

- відомості про прізвище та ім’я адвоката (назву адвокатського об’єднання);

- адресу, за якою може здійснюватись надання правової допомоги цим адвокатом (об’єднанням);

- номер телефону;

- загальні відомості про галузі права, в котрих спеціалізується адвокат (адвокатське об’єднання) або вказівку про те, що правова допомога може бути надана з усіх галузей права;

- реєстраційний номер, дату і місце видачі адвокату свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (дату реєстрації адвокатського об’єднання та його реєстраційний номер);

2) можуть містити:

- відомості про те, в яких навчальних закладах адвокатом (членами адвокатського об’єднання) отримана освіта; де він підвищував кваліфікацію надалі;

- про вчені та інші звання адвоката, нагороди, що він має, вчені праці, інші академічні заслуги і професійні досягнення адвоката; його членство в спілках, асоціаціях адвокатів, участь в їх органах;

- дані про тривалість стажу роботи адвокатом або юристом (з обов’язковою конкретизацією тривалості стажу роботи адвокатом);

- відомості про іноземні мови, якими володіє адвокат;

3) не можуть містити:

- оціночних характеристик адвоката;

- відгуків інших осіб про роботу адвоката;

- порівнянь з іншими адвокатами і їх критики;

- заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів;

- вказівок, які можуть скласти уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій.

Рекламні матеріали про діяльність адвоката (адвокатського об’єднання) мають бути об’єктивними, достовірними, чіткими і зрозумілими, не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, мають відповідати розумним естетичним вимогам.

Рекламні матеріали про діяльність адвокатських об’єднань, в яких вказуються імена адвокатів та інших співробітників адвокатського об’єднання, повинні містити також точні вказівки про статус кожної з цих осіб: адвокат, помічник адвоката, юрист (без статусу адвоката) або член технічного персоналу (директор, менеджер, секретар, перекладач і т. ін.).

Адвокати (керівники адвокатського об’єднання) несуть персональну відповідальність за достовірність рекламних матеріалів про них (про адвокатські об’єднання), а також за їх відповідність чинному законодавству і цим Правилам.

Якщо адвокату (адвокатському об’єднанню) стало відомо про поширену без його відома рекламу його діяльності, що не відповідає зазначеним вимогам, він зобов’язаний вжити всіх розумно доступних заходів до спростування і корегування такої рекламної інформації та повідомити про це регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію

Стаття 28. Гонорар

1. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги;

3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Стаття 42. Етичні аспекти здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії

1. Здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги, є важливим професійним обов’язком адвоката. Необґрунтована відмова від прийняття на себе захисту або участі у проведенні окремої процесуальної дії за цих умов є неприпустимою;

2. Відмову слід вважати обґрунтованою тільки у випадках:

1.1. коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов’язки;

1.2. коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним;

1.3. коли при прийнятті адвокатом на себе захисту певної особи через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог цих Правил, які регламентують неприпустимість конфлікту інтересів або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації;

1.4. коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об’єктивні причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших клієнтів адвоката.

3. Адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору або за дорученням органу (установи), уповноваженого20законом на надання безоплатної правової допомоги, може відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді першої інстанції виключно з підстав визначених законом.

ДИСЦИПЛІНА: АДВОКАТУРА УКРАЇНИ

Лекційне заняття № 9

(теоретичне заняття-2 година, самостійна робота-4 години)

Тема 9.Адвокатська етика.

Мета: дати студентам чітке поняття адвокатської етики. Студенти повинні знати етичні засади регулювання адвокатської діяльності,вивчити правила адвокатської етики та принципи адвокатської етики, знати які бувають відносини адвоката з клієнтами та з судом та іншими учасниками судового процесу.

 

План заняття:

1. Сутність поняття адвокатська етика.

2. Етичні засади регулювання адвокатської діяльності.

3. Правила адвокатської етики.

4. Принципи адвокатської етики.

5. Відносини адвоката з клієнтами.

6. Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового процесу.

Рекомендована література до теми:

	Конституції України//ВВРУ.- 1996 - №30.
	Загальна Декларація прав людини. - К.: Укр.. Правнича Фундація. Видавництво Право, 1995.
	Кодекс України про адміністративні правопорушення: від 07.12.1984 р
	Кримінально-процесуальний кодекс України: 13.04.2012 р.
	Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 p. № 1618-IV.
	Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. № 435-IV.
	Кодекс адміністративного судочинства від 06.07.2005 р № 2747- IV.
	Господарський процесуальний кодекс України від 16.01.2003 р.
	Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини: від 04.11.96.
	Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 5 липня 2012 року.
	Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. № 2453- VI
	Закон України «Про про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 р.
	Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р.
	Статут Спілки адвокатів України, затверджений Установчим з’їздом спілки адвокатів України від 22.09.1990 р.
	Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.99, №821.
	Про затвердження Порядку визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв'язку з вагітністю і пологами особам, які мають постійно обчислювальний доход, та особам, доход яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік: Постанова Кабінету Міністрів У країни від 28.06.97, № 651.
	Про оподаткування доходів адвокатів. Вказівка Головної податкової інспекції України від 17.01.94, №1.
	Варфоломієва Т.В.,Святоцький О.Д., Історія адвокатури України.- К., 1992.
	Ватман Д.П. Адвокатська етика.- М., 1977.
	Молдован В.В. Судова риторика.-К., 1996.
	Святоцький О.Д., МедведчукВ.В.,Адвокатура: історія і сучасність.-К., 1997.
	Святоцький О.Д.,Михеєнко М.М., Адвокатура України.-К., 1997.
	Варфоломієва Т.В., Святоцький О.Д. Історія адвокатури України. -К., 1992.
	Ватман Д.П. Адвокатська етика. - М., 1977.
	Вільчик Т.Б. Організація роботи адвокатури в Україні: Навч.посіб./ За ред..канд.юрид.наук, доц..Сібільової Н.В.-Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.-304 с.
	Жуковська О.Л. Спілка адвокатів України у міжнародному адвокатському співтоваристві // Адвокат. - 1996. - № 1.
	Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. - Адвокатура України. -К.:Інюре, 1997.
	Святоцький О.Д.. Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. - К., 1997.
	Фіолевський Д.Ф. Адвокатура. - К.: Алерта, Прецедент. -2007.
	Фурса СЯ. Адвокатура України: Навч.посібник у двох книгах. -К.:КНТ.- 2007.
	Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката у двох частинах /За заг. ред. голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури IV скликання, заслуженого юриста України С.Ф. Сафулька. - К., 2008.
	Молдован В.В. Судова риторика. - К., 1996.

Питання для самостійного вивчення.

1. Відносини між адвокатами.
2. Відповідальність за порушення Правил адвокатської етики.

ЛЕКЦІЯ