Прийняття захисником доручення на участь у справі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Прийняття захисником доручення на участь у справі



Закон передбачає два різновиди участі захисника у кримінальній справі: за угодою та за призначенням.

Захисник за угодою запрошується підозрюваним, обви­нуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними пред­ставниками, а також іншими особами на прохання чи за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудже­ного. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вар­тою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника.

Розділ 4

Розрізняються такі способи запрошення захисника:

1. Безпосередньо особою, що притягується до кримі­нальної відповідальності.

2. За дорученням або на прохання такої особи. Так, осо­ба, що притягується до кримінальної відповідальності, мо­же доручити третім особам запросити для неї конкретну особу як захисника, а може і не називати її точно, цілком довірившись у такій ситуації своїм родичам або знайомим. Відомий випадок, коли наймали адвоката не родичі, а на­чальник одного з відділів МВС Карелії, зібравши для адво­ката чималі гроші та забезпечивши йому зустріч і проводи "на рівні начальника відділу міністерства", що було одним із заходів протидії з боку керівництва МВС Карелії у справі працівників міліції, що вчинили злочини11.

3. На пропозицію третіх осіб за згодою особи, що притя­гується до кримінальної відповідальності.

Є дві основні теорії, що відображають два принципово відмінних один від одного підходи до проблеми прийняття захисником доручення і вибору справ: так звані "теорія за­кономірності" (серед її найвідоміших представників -Е. Пікар, І. Бентам) і "теорія вибірковості" (відповідно -Є. Васьковський, М. Джаншієв).

Суть "теорії закономірності" полягає в тому, що для за­хисника професійно безчесним є уникнення небезпек, включаючи негативну громадську думку, в очікуванні кра­щого клієнта. Так, І. Бентам писав: "Адвокат, за винятком особливих випадків, не може і не повинен відмовлятися від будь-якої справи. За яким правом займе він місце судді?"12.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на юридичну допомогу. І якщо Основний закон, який має пряму дію і вищу силу, гарантує право на кваліфі­ковану юридичну допомогу, то окремий юрист-захисник не може вирішувати, хто і чому може бути такого права поз­бавлений.

11 Лиханов Д. Бронированные мундиры // Огонек. — 1987. — №7. — С. 30— 31.

. О судоустройстве. — СПб., 1860. —С. 116—117.

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

Разом з тим, позиція прихильників "теорії закономір­ності" піддавалася жорсткій критиці з боку представників "теорії вибірковості", які вважають, що не слід захищати особу явно безчесну.

За часів панування в нашій країні марксистсько-ленін­ської ідеології велика увага приділялася саме важливості лля захисника, приймаючи доручення, оцінювати мораль­ний аспект справи.

Якщо захисник ставить прийняття або неприйняття до­ручення у залежність від своєї оцінки моральності позиції клієнта, то виходить, що він бере на себе функції судді, і більше того, судді не "юридичного", а судді "морального", і сам "виносить вирок". Проте така функція жодним чином не притаманна захиснику. М.Ю. Барщевський зазначає, що аморальних законів не існує, і, розглядаючи ідеальну ситуацію, робить висновок: аморальна позиція клієнта по­винна бути одночасно визнана протизаконною, тобто клієнт пропонує захиснику аморальні засоби доведення своєї невинуватості — неправдиві показання, фіктивні до­кументи, — але одночасно такі засоби доведення невинува­тості клієнта є незаконними13. Захисник може і повинен відмовитись від доручення, виконання якого пов'язане з використанням подібних засобів.

Але з якого моменту захист вважається прийнятим за­хисником? З цього приводу побутують різні думки. Так, 3.3. Зінатуллін переконаний, що моментом прийняття за­хисником на себе захисту слід вважати пред'явлення ним ордера юридичної консультації органам, що проводять роз­слідування, чи суду14. Ю.І. Стецовський додержується ін­шої думки: він наполягає на тому, що захист може вважа­тися прийнятим не з моменту одержання ордера і пред'явлення його слідчому чи судді, а лише після вияв­лення згоди обвинуваченого з позицією, яка намічена за-

Барщеізский М.Ю. Адвокатская этика. — 2-е изд., испр. — М.: Профобразование, 2000. — С. 66—67.

J4 Зинатуялин 3.3. Общие проблемы обвинения и защиты по уголовным делам. — Ижевск, 1989. — С. 47.

Розділ 4

хисником1'1. О.Д. Святоцький та М.М. Михеєнко вважа­ють, що вироблення захисником своєї позиції у справі й оз­найомлення з нею обвинуваченого означає, по суті, що за­хисник уже включився до захисту, і підтримують думку 3.3. Зінатулліна16.

Справді, коли особа звертається до захисника з прохан­ням взяти на себе захист, між нею та захисником укла­дається угода, яка є дійсною з моменту досягнення домов­леності, якщо іншого не вказано в самій угоді. Але фактич­но захисник не може вчинити будь-які дії у кримінальній справі доти, доки не буде офіційно належним чином офор­млена його участь у справі. Згідно з частиною другою стат­ті 44 КПК України як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяль­ністю в Україні, та інші фахівці у галузі права, які за зако­ном мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, У випадках і в поряд­ку, передбачених цим Кодексом, як захисники допуска­ються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засу­дженого, виправданого, його опікуни або піклувальники17. Тож захисник повинен підтвердити своє право на участь у кримінальній справі, крім заяви про це особи, яка його за­просила, документом, що підтверджує правомочність його

захисту.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Су­ду України від 24 жовтня 2003 р. № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримі­нальному судочинстві", повноваження захисника на участь у справі повинні бути підтверджені:

а) адвоката, який є членом адвокатського об'єднання — свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю

— М.: Высга. шк.,

15 Стецовский Ю.И. Советская адвокатура. 1989. — С. 232—233.

16 Святоцький ОД., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студ. юрид. ВНЗ І фак. — К-: Ін Юре, 1997. — С. 100.

17 Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практи­ческий комментарий / Под общ. ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Але-нина. — X.: ООО "Одиссей", 2003. — С. 137.

 

Форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

та ордером адвокатського об'єднання про наявність угоди чи доручення на участь у справі;

б) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання — свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та угодою чи дорученням на участь у справі;

в) інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто або за дору­ченням юридичної особи — документами, визначеними спеціальним законом, яким цим особам надано право бра­ти участь у кримінальному судочинстві як захисникам, а також угодою або дорученням юридичної особи;

г) близьких родичів, опікунів або піклувальників — до­кументами, які підтверджують родинні зв'язки або те, що вони є опікунами, піклувальниками, та заявою обвинува­ченого, підсудного, засудженого, виправданого про допуск цих осіб до участі у справі як захисників.

При цьому Верховний Суд України зазначає, що, вирі­шуючи питання про наявність у фахівців у галузі права пов­новажень на здійснення захисту в кримінальній справі, на­лежить з'ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам1^.

Крім Закону України "Про адвокатуру" жоден чинний закон такого права не надає.

Т.В. Варфоломеєва та С.В. Гончаренко у своєму комен­тарі до Закону України "Про адвокатуру" зазначають, що вимога статті 44 КПК України про те, що адвокат, який не є членом адвокатського об'єднання, стверджує повнова­ження захисника на участь у справі не ордером, а угодою, суперечить статті 9 Закону України "Про адвокатуру" та статтям 9, 16, 17 Правил адвокатської етики стосовно до­тримання адвокатської таємниці, принципу конфіденцій-

Про застосування законодавства, яке забезпечує право на за­хист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верхов­ного Суду України від 24 жовтня 2003 р. 8 // Постанови Пле­нуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973— 2004): ОфІц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. — К., 2004. -С. 142—143.

Розділ 4

ності19. Відповідно до пункту 10 "є" Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури ордер використовуєть­ся адвокатом для підтвердження своїх повноважень з пред­ставництва або захисту клієнта20.

Слід погодитися з думкою О.Д. Святоцького та М.М. Ми-хеенка про те, що вироблення правової позиції у справі уже фактично означає участь захисника у справі. Отже, за­хисник вважається таким, що взяв на себе захист і вступив до кримінальної справи після того, як між ним та особою, яка його запросила, укладено угоду і участь захисника у кримінальній справі оформлено належним чином.

4.2.2. Вступзахисника до кримінальної справи

Допуск захисника до участі у кримінальній справі перед­бачає його спілкування з підзахисним, і, як відомо, до пер­шого допиту підозрюваного чи обвинуваченого -- конфі­денційно, а після першого допиту — без обмеження кіль­кості та часу побачень (ч. 2 ст. 48 КПК України). О.Д. Свя-тоцький та М.М. Михеєнко вважають, що побачення підо­зрюваного чи обвинуваченого із захисником наодинці сприяє довірчості в їх стосунках. Присутність при цьому сторон­ньої особи зашкодила б авторитету захисника в очах підза­хисного, зменшила б довіру до нього, не дала б можливості встановити психологічний контакт із підзахисним. Особ­ливо це стосується випадків, коли підзахисний затрима­ний чи заарештований21. З одного боку, це забезпечує пра­во підозрюваних, обвинувачених на захист та дає їм змогу

19Варфоломее ва Т.В., Гончаренко СЛ. Науково-практичний ко­ментар до Закону України "Про адвокатуру" // Законодавство про адвокатуру і адвокатську діяльність: 36. нормат. актів; Коментар / Акад. адвокатури України. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 35.

г°Там само. — С. 122—123.

21Святоцький ОД., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С.105.

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

—- ~

одержати від захисника, який добре знає чинне законо­давство, поради стосовно своєї позиції у кримінальній справі до того, як буде проведено допит, протокол якого стане доказом (можливо, основним) у кримінальній справі. Однак, на жаль, слід визнати, що далеко не всі захисники, виконуючи свої професійні обов'язки, керуються лише за­коном, і під час спілкування віч-на-віч з підозрюваним, об­винуваченим не виключений негативний вплив захисника на свого клієнта з позиції як моралі, так і закону. Напри­клад, відомі випадки, коли деякі адвокати у всіх без ви­нятку випадках рекомендують своїм підзахисним дотри­муватись під час досудового слідства, а потім і під час судо­вого розгляду принципу "невизнання вини — воля, а ви­знання — покарання"22. Окремі захисники рекомендують гвоїм підзахисним давати неправдиві показання, щоб ухи­литися від відповідальності за вчинені злочини, заплутати розслідування, а іноді й обвинуватити замість себе іншу, невинну людину23. Тому має своїх прихильників ідея про те, щоб побачення підозрюваного із захисником, перші піс­ля затримання, проходили в присутності особи, яка прово­дить розслідування, так само перший допит підозрюваного — за участю захисника. Це певною мірою буде запобігати не­законним діям як з боку особи, що проводить розслідуван­ня, так і з боку захисників.

Як зазначає А. Фоков, підозрюваний може "зловживати довірою" і розмовляти із захисником усі 48 годин, а потім спокійно піти з міліції, тому що довше тримати громадя­нина під вартою без рішення суду не можна21. Як спосіб за­побігти зловживанню правом на побачення висловлюють­ся пропозиції щодо обмеження тривалості такого побачен­ня. Так, у Російській Федерації Федеральним Законом від 4 липня 2003 р. № 92-ФЗ у частині четвертій статті 92 КПК РФ

22 Теребилов В.И. Законность и правосудие в СССР. — М., 1987. — С. 81.

23Михайленко А.Р. Расследование преступлений. Законность и обеспечение прав граждан. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — С. 301.

24Судебный контроль в России: итоги и перспективы // Рос. судья. — 2002. — Кв 9. — С.З.

Розділ 4

змінено редакцію третього речення: "У випадку необхід­ності проведення процесуальних дій за участю підозрюва­ного тривалість побачення понад дві години може бути об­межена дізнавачем, слідчим, прокурором з обов'язковим попереднім повідомленням про це підозрюваного і його за­хисника"25.

Пункт 8 "Основних положень про роль адвокатів" за­кріплює, що затриманій, заарештованій або поміщеній до тюрми особі повинні бути забезпечені необхідні умови, час і засоби для зустрічі чи комунікацій і консультацій із за­хисником без затримки, перешкод і цензури, з повною їх конфіденційністю. Такі консультації можуть бути в полі зору, але за межами чутності уповноважених осіб.

Європейський суд з прав людини поширює свою позицію про неухильне забезпечення конфіденційності спілкування адвоката зі своїм клієнтом на будь-які способи такого спілку­вання: листування, телефонні розмови тощо. Це було під­тверджено у справі Кемпбелл проти Сполученого Королів­ства, у якій заявник скаржився, що листи до його адвоката і від нього були розкриті та прочитані персоналом в'язниці. Суд постановив, що консультації з юристом мають бути віль­ними і відбуватись в умовах, які не перешкоджають повному і необмежуваному обговоренню будь-яких питань. Читання листів в'язня до адвоката і від нього може бути дозволене ли­ше за виняткових обставин, коли адміністрація місця ув'язнен­ня має "розсудливу причину", щоб вважати, що адвокат та (або) його клієнт зловживають правом на конфіденційність листування та зміст листа може створити загрозу безпеці в'язниці, інших ув'язнених або інші небезпечні ситуації кримінальної природи. Що розуміти під терміном "розсудли­ва причина", буде залежати від усіх обставин, але визнан­ня наявності такої причини вимагає існування фактів або ін­формації, які повинні переконати об'єктивного спостерігача,

25 О внесении изменений и дополнений в Уголовно-процессу­альный кодекс Российской Федерации: Федеральный закон Рос­сийской Федерации от 4 июля 2003 г., № 92-ФЗ// Рос.газета. — 2003. — 10 июля. — № 135 (3249).

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

що конфіденційним каналом зв'язку між адвокатом і клієн­том зловживали26.

Дуже важливе значення має перша зустріч з підзахис­ним (особливо, якщо той затриманий чи заарештований). Для подальшої роботи захисникові важливо знайти необ­хідний психологічний контакт з підзахисним, завоювати його довіру, зняти стрес, морально підтримати, підготува­ти до зустрічі зі слідчим. Досвідчені адвокати рекоменду­ють насамперед розповісти про себе, свій рівень компетент­ності, спеціалізацію, про права та обов'язки захисника, зокрема про дотримання адвокатської таємниці, повідоми­ти, хто запросив його як захисника. Потрібно наголосити на тому, що адвокат застосовує лише законні засоби захи­сту. Слід з'ясувати у клієнта його біографію (відомості про освіту, службу в армії, роботу, сім'ю, судимості тощо). Не­обхідно з'ясувати, хто веде провадження у справі та здійс­нює прокурорський нагляд (по можливості — їх ставлення до справи, міру об'єктивності, наявність підстав до відво­ду): це забезпечить можливість вчасного звернення до слід­чого, прокурора та надійного зв'язку з ними27.

Обов'язково слід перевірити стан здоров'я підзахисно­го. Захисник повинен встановити відомості про хвороби, перенесені підзахисним, його психічний і фізичний стан, чи були травми в минулому, стан зору та слуху. Захисни­кові обов'язково слід з'ясувати, чи не застосовувались до підзахисного незаконні засоби ведення слідства, наяв­ність тілесних ушкоджень. Відповідно до цього слід за­явити клопотання про надання підзахисному медичної допомоги, освідчування у присутності захисника (по мож­ливості), проведення судово-медичної експертизи. Слід перевірити осудність підзахисного, визначити мож-

26 Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практична й коментар до Закону України "Про адвокатуру" // Законодавство про адвокатуру і адвокатську діяльність: 36.нормат. актів; Ко­ментар / Акад. адвокатури України. — К.: Юрінком Інтер, 2003. С.60—62.

27 Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: Наук.-практ. посіб. — К.:Вищашк., 2002. — С. 16—17.

Розділ 4

ливість утримання його у місцях попереднього ув язнення й участі у слідчих діях28.

Досвідчені адвокати рекомендують захисникові із само­го початку роботи у кримінальній справі встановити пси­хологічний контакт зі слідчим, від якого багато що зале­жить у провадженні за справою; не слід заважати працю­вати слідчому, вступати з ним у конфлікт28.

Якщо підзахисний був затриманий за підозрою у вчи­ненні злочину, захисник повинен з'ясувати обставини за­тримання як у розмові із самим підзахисним та іншими особами, так і в матеріалах кримінальної справи відповід­но до прав захисника.

Виникає питання про час і обсяг матеріалів досудового розслідування, із якими захисник може ознайомитися, вступаючи до справи з моменту затримання підозрювано­го, обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвину­вачення. За законом захисник має право ознайомитися з матеріалами, що обґрунтовують прийняття зазначених рішень. Таке ознайомлення є попереднім, тому що захис­ник й інші учасники процесу будуть мати право ознайо­митися з усіма матеріалами справи після закінчення до­судового слідства.

Ю.І. Стецовський пише, що з моменту пред'явлення об­винувачення для ознайомлення захиснику пред'являється справа в підшитому і пронумерованому вигляді і це зано­ситься до протоколу"0. А.Л. Ципкін вирішення питання про обсяг матеріалів, запропонованих захисникові, у цьо­му випадку залишає на розсуд слідчого31.

Парадокс полягає в тому, що ні підозрюваний, ні обви­нувачений до закінчення досудового слідства не мають права ознайомитися з матеріалами справи. Отже, захис-

™3ейкан ЯЛ. Захист у кримінальній справі: Наук.-практ. посіб. — К.: Вища вік., 2002. — С. 17.

29 Там само. — С. 19.

30 Стецовский. Ю Jf. Адвокат в уголовном судопроизводстве. — М.:Юрид. лит., 1972. —С. 79.

31Цыпкин АЛ. Очерки советского уголовного судопроизвод­ства.—Саратов, 1975. — С. 111.

Форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

ник, який, по суті, представляє інтереси цих осіб, має прав більше, ніж є в них самих. Водночас захисник у порядку статті 121 КПК України не має права розголошувати дані слідства, у тому числі своїм підзахисним, У такій ситуації виникають сумніви в належному ступені довіри між захис­ником і підзахисним.

Чинний КПК України передбачає лише право захисни­ка знайомитися з матеріалами, що обґрунтовують затри­мання підозрюваного, обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, і не містить жодного поло­ження, яке б пояснювало, в якому обсязі надаються ці ма­теріали, а також яким чином оформлюються такі дії. На практиці надання слідчим для ознайомлення захисникові вказаних матеріалів у обсязі, який захисник вважає недо­статнім, та нескладення при цьому протоколу нерідко тяг­не за собою скарги захисника про те, що він взагалі не оз­найомлений з матеріалами, які обґрунтовують затримання підозрюваного, обрання запобіжного заходу або пред'яв­лення обвинувачення.

Слід окремо зупинитись на особливостях провадження у справах про злочини, вчинені неповнолітніми особами, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідаль­ність. Згідно зі статтею 7-3 КПК України слідчий, встано­вивши у кримінальній справі, що суспільне небезпечне діяння вчинене особою у віці від одинадцяти років і до ви­повнення віку, з якого можлива кримінальна відповідаль­ність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направ­ляється прокурору.

Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а та­кож його батькам або особам, що їх замінюють, перед на­правленням справи прокурору надається можливість ознайо­митися з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користуватися послугами захисника.

Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від оди­надцяти до чотирнадцяти років суспільне небезпечне діян­ня, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбав-

Розділ 4

лення волі терміном понад 5 років, необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або орга­ну дізнання, узгодженою з прокурором за вмотивованим рі­шенням суду, таку особу може бути поміщено у приймаль-ник-розподільник для неповнолітніх на строк до ЗО діб. Участь захисника у цьому разі забезпечується з моменту поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник.

Слідчий, встановивши у кримінальній справі, що су­спільне небезпечне діяння вчинене дитиною, яка досягла одинадцятирічного віку, виносить постанову про закриття справи з додержанням вимог частини другої цієї статті, про що інформує прокурора і службу у справах неповноліт­ніх за місцем проживання дитини32.

Отже, у зазначених випадках участь захисника не завж­ди є обов'язковою, а, зважаючи на необізнаність у праві та (майже завжди) незадовільне матеріальне становище, осо­би, які вчинили злочин, їх родичі, опікуни чи піклуваль­ники захисників не запрошують, що помітно знижує ефек­тивність їх захисту. Таким чином, права осіб, які скоїли злочин у віці від 14 до 18 років, законом забезпечено кра­ще, ніж права осіб, які вчинили злочини у віці до 14 років33. Така ситуація потребує якнайшвидших змін, особ­ливо зважаючи на зниження середнього віку злочинності та зростання дитячої злочинності й безпритульності, що відбувається останнім часом.

Розглядаючи момент вступу захисника до кримінальної справи за участю неповнолітніх, Г.М. Омельяненко вказує: "Враховуючи, що затримання неповнолітнього може засто­совуватися у виняткових випадках, а обрання запобіжного заходу до пред'явлення обвинувачення можливе за наяв-

32 Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практи­ческий комментарий / Под общ. ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Але-нина. — X.: ООО "Одиссей", 2003. — С. 44—45.

33 Титов А.М. Особливості роботи захисника в кримінальних справах за участю неповнолітніх // Вісник Луган. ін-ту внутр. справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-те-орет. жури. — Луганськ: РВВ ЛІВС, 2002. — Вин. 1. — С. 147— 148.

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

ності підстав, передбачених частиною 2 статті 148 КПК України, які до пред'явлення обвинувачення не завжди є, захисник до справи неповнолітнього вступає з моменту пред'явлення йому обвинувачення. Саме тому неповноліт­ній, щодо якого провадиться розслідування, може залиши­тися без захисника". Автор пропонує усунути цей недолік доповненням кримінально-процесуального законодавства нормою про те, що захисник неповнолітнього вступає до справи з моменту її порушення щодо неповнолітнього".

Таким чином, вступаючи до кримінальної справи, за­хисник повинен оперативно оцінити ситуацію, в якій пере­буває його підзахисний, дати кваліфіковані пояснення що­до процесуального становища підзахисного і перейти до ви­роблення позиції у кримінальній справі. При цьому особ­ливого значення набувають такі права захисника, як мож­ливість конфіденційного побачення з підзахисним до пер­шого допиту, а також ознайомлення з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного, обрання за­побіжного заходу або пред'явлення обвинувачення.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-28; просмотров: 92; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.023 с.)