Організаційні форми та види діяльності адвокатів

3.2.1. Організаційні форми та види діяльності адвокатів за українським законодавством

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднува­тися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповід­но до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Розділ З

L

Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міні­стерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово пові­домляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та лікві­дації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних ор­ганів, порядок їх обрання та інші питання, що стосуються їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання,

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адво­катські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та ад­вокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депо­зитні) рахунки в банках на території України, а у встановле­ному чинним законодавством порядку — і в іноземних бан­ках, мають печатку і штамп зі своїм найменуванням.

Заняття адвокатською діяльністю індивідуально - організаційна форма адвокатської діяльності, за якої адво­кат здійснює свою діяльність без створення юридичної осо­би. Адвокат інформує місцевий орган влади про одержан­ня свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльні­стю. Він реєструється у податкових органах, стає на облік у Пенсійному фонді, сплачує відповідні податки, обов'язкові платежі, відкриває рахунок у встановленому порядку, має свою печатку.

Адвокатське бюро — організаційна форма адвокат­ської діяльності, за якої адвокат діє один зі створенням юри­дичної особи. Адвокат, який створив бюро, має право най­мати технічних та інших (крім адвокатів) працівників і ко­ристуватися іншими правами юридичної особи. Адвокат­ське бюро має свій статут,

Адвокатське об'єднання — організаційна форма адво­катської діяльності, за якої адвокат для здійснення адво­катської діяльності об'єднується з іншими адвокатами. Пе­релік видів адвокатських об'єднань, наведений у законо­давстві України, не є вичерпним. Адвокатські об'єднання не займаються підприємницькою діяльністю, не надають послуги, не виконують роботи, а забезпечують право на за-

Організіція адвокатської діяльності в Україні

хист та надають правову допомогу. Адвокатські об'єднання є юридичними особами, мають свій статут.

Адвокатські об'єднання діють на засадах добровіль­ності, самоврядування, колегіальності та гласності.

Добровільність означає, що адвоката не можна приму­сити стати членом будь-якого адвокатського об'єднання, так само як ніхто не може утримати його від виходу з будь-якого адвокатського об'єднання за його власним бажан­ням. Адвокат може вільно обирати, з ким зі своїх колег об'єднуватись і чи об'єднуватися взагалі.

Самоврядування адвокатського об'єднання означає, що останнє створюється з ініціативи адвокатів, і вони вільно виявляють бажання утворити таке об'єднання, аби здій­снювати свою професійну діяльність та брати участь у ке­руванні власними справами. Адвокати на власний розсуд обирають керівні органи, які їм підзвітні, визначають їх права й обов'язки, самі встановлюють порядок діяльності адвокатського об'єднання, структуру, штати, порядок ви­трачання коштів і вирішують інші питання функціонуван­ня адвокатського об'єднання.

Під колегіальністю розуміється такий набір правил ме­неджменту, який обумовлює прийняття важливих рішень групою осіб, кожна з яких несе персональну відповідаль­ність лише за свою сферу діяльності. Таким чином, "керів­ник" адвокатського об'єднання насправді є "першим серед рівних" собі колег і виконує суто господарські та розпоряд­чі функції, не впливаючи на професійну діяльність решти членів адвокатського об'єднання¹.

Принцип гласності означає, що всі дії і рішення адво­катськими об'єднаннями приймаються відкрито і гласно.

Стаття 5 Закону України "Про адвокатуру" визначає такі види адвокатської діяльності:

• адвокати дають консультації та роз'яснення з юридич­них питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;

¹ Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практичний коментар до Закону України "Про адвокатуру" // Законодавство про адвокатуру і адвокатську діяльність: 36. нормат. актів; Ко­ментар / Акад. адвокатури України. — К.: Юрінком Інтер, 2003. -С.27—29.

Розділ З

• складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;

• посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;

• здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;

• надають юридичну допомогу підприємствам, устано­вам, організаціям;

• здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

• виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та досу-дового слідства.

Адвокат може надавати й інші види юридичної допомо­ги, передбачені законодавством.

Адвокати та адвокатські об'єднання можуть створювати регіональні, загальнодержавні й міжнародні спілки та асо­ціації.

Спілки та асоціації адвокатів представляють інтереси адвокатів у державних органах і об'єднаннях громадян, за­хищають соціальні та професійні права адвокатів, здійс­нюють методичну і видавничу роботу, сприяють підвищен­ню професійного рівня адвокатів, можуть створювати спе­ціальні фонди та діють відповідно до своїх статутів.

Міністерство юстиції України:

«забезпечує необхідне фінансування оплати праці адво­катів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримі­нальній справі за призначенням та у разі звільнення гро­мадян від оплати юридичної допомоги;

• узагальнює адміністративні дані про адвокатську діяль­ність;

• сприяє проведенню заходів щодо підвищення про­фесійного рівня адвокатів.

Місцеві органи державного управління у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та адвокатським об'єднан­ням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги що­до орендної плати за використання приміщень тощо.

Організіція адвокатської діяльності в Україні

3.2.2. Порядок реєстрації адвокатських об'єднань

Відповідно до Положення про порядок реєстрації адвокат­ських об'єднань, затвердженого постановою Кабінету Мініс­трів України від 27 квітня 1993 р. № 302, для реєстрації ад­вокатського об'єднання до Мін'юсту подаються:

1) заява, підписана уповноваженим представником об'єд­нання;

2) статут адвокатського об'єднання;

3) установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;

4) дані про кількісний склад адвокатського об'єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адво­катською діяльністю;

5) документ про внесення плати за реєстрацію.

Заява про реєстрацію адвокатського об'єднання розгля­дається у місячний термін від дня надходження всіх необхід­них документів. За результатами розгляду заяви можуть бу­ти прийняті такі рішення:

• про реєстрацію адвокатського об'єднання;

• про відмову в реєстрації адвокатського об'єднання;

• про залишення заяви без розгляду.

У разі реєстрації адвокатського об'єднання йому видаєть­ся свідоцтво про реєстрацію. Зареєстрованому адвокатському об'єднанню присвоюється відповідний номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об'єднань. У Реєстрі зазначаються: дата надходження документів, назва адвокатського об'єд­нання і місце його знаходження, дата затвердження статуту, дата реєстрації об'єднання, відомості про зміни, що сталися в статутних документах, сума внесеної плати.

Якщо статутні або інші документи, подані до реєстрації адвокатського об'єднання, суперечать законодавству Украї­ни, приймається рішення про відмову в реєстрації, яке в 10-Дбнний термін надсилається заявникові.

Рішення про відмову в реєстрації адвокатського об'єд­нання може бути оскаржене в порядку, передбаченому зако­нодавством.

Розділ З

3.2.3. Спілка адвокатів України

Організаційне оформлення української адвокатури фак­тично розпочалося зі створення у 1990 р. Спілки адвокатів України. Це адвокатське об'єднання є найбільшим в Украї­ні, тому заслуговує на особливу увагу.

Громадська організація "Спілка адвокатів України" (далі — Спілка) — добровільна, професійна, незалежна, самоврядна всеукраїнська організація адвокатів України.

Мета створення Спілки:

• об'єднання зусиль адвокатів України у сприянні форму­ванню демократичної правової держави;

• підвищення рівня правової допомоги, що надається гро­мадянам, підприємствам, установам, організаціям, у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам;

• підвищення ролі й авторитету адвокатури в суспільстві та державі;

• вдосконалення законодавчого регулювання діяльності адвокатури;

• сприяння досягненню адвокатурою повної самостій­ності і самоврядування;

• захист законних інтересів членів Спілки;

• поширення історичних традицій української адвокатури;

• сприяння розвитку і поглибленню міжнародних зв'яз­ків адвокатів.

Спілка та її регіональні відділення в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юри­дичними особами, мають самостійний баланс та рахунки в банківських установах, печатки, штампи і можуть мати власну символіку.

Відділення Спілки керується у своїй діяльності власним Положенням, що приймається відповідно до Примірного положення та затверджується Правлінням Спілки. Відді­лення Спілки реєструється в порядку, встановленому зако­нодавством.

Організіція адвокатської діяльності в Україні

Спілка є неприбутковою організацією, веде статистичну звітність та подає фінансовим органам декларацію та звіти про свої доходи і витрати згідно з чинним законодавством.

Спілка взаємодіє з державними органами, громадськи­ми організаціями, зарубіжними та міжнародними організа­ціями.

Спілка ставить перед собою такі завдання:

а) сприяти розвитку демократичних засад діяльності ад­вокатури, удосконаленню її організаційної структури, під­вищенню престижу адвокатської професії, створенню на­лежних умов для активної професійної і громадської діяль­ності адвокатів, впровадженню науково-технічних засобів у їх роботу;

б) вносити пропозиції, що випливають з мети діяльності Спілки, до органів влади та управління;

в) забезпечувати захист соціальних та професійних прав і законних інтересів членів Спілки; захищати інтереси членів Спілки у державних органах, громадських та інших організаціях, зокрема, у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури і Вищій кваліфікаційній комісії адво­катури;

г) сприяти підвищенню кваліфікації й обміну досвідом роботи адвокатів, вивчати й узагальнювати адвокатську практику, забезпечувати членів Спілки методичною літера­турою, що видається Спілкою;

д) пропагувати неухильне дотримання норм адвокатської етики;

е) сприяти науковій розробці питань, пов'язаних з діяль­ністю адвокатури, усуненню недоліків у правозастосовній діяльності;

є) розвивати міжнародні зв'язки, обмін професійним до­свідом, співробітництво з різними міжнародними організа­ціями, всебічно сприяти імплементації міжнародних норм і стандартів адвокатської діяльності.

Для виконання статутних завдань у встановленому зако­ном порядку Спілка:

а) розглядає звернення членів Спілки, пов'язані з пору­шенням їх професійних і соціальних прав, приниженням честі та гідності, а також з питань виключення з адвокат-

' 'Мвокатура України

Розділ З

ських об'єднань, направляє подання у відповідні державні, правоохоронні органи, адвокатські об'єднання, громадські організації щодо усунення виявлених порушень, представ­ляє інтереси членів Спілки;

б) організовує науково-методичну роботу, обмін досвідом роботи адвокатів;

в) сприяє поширенню правових знань і правової культури через друковані видання та інші інформаційні органи;

г) вивчає правовий досвід інших країн і розвиває різні форми міжнародних контактів;

д) встановлює нагороди і заохочує членів Спілки за актив­ну роботу у Спілці, вносить у встановленому законом поряд­ку пропозиції стосовно представлення членів Спілки до де­ржавних нагород, почесних звань;

е) сприяє оздоровленню членів Спілки, реалізації їх со­ціальних прав;

є) створює фонди Спілки, займається благодійною діяль­ністю;

ж) для виконання своїх статутних завдань Спілка може бути засновником інших юридичних осіб.

Спілка створюється за принципами індивідуального і ко­лективного членства. Членами Спілки можуть бути адвока­ти, адвокатські об'єднання й асоціації, які визнають Статут Спілки, добровільно виявили бажання вступити до Спілки і брати участь у її діяльності. Почесними членами Спілки мо­жуть бути вчені-юристи, провідні громадські діячі, особи, які займаються адвокатською діяльністю за межами Украї­ни. Прийняття у члени Спілки здійснюється відділенням Спілки на підставі поданої заяви, а для колективного члена — на підставі рішення загальних зборів (конференції). Членові Спілки вручаються членський квиток і значок.

Членство у Спілці припиняється за заявою члена Спілки, а для колективного члена — за рішенням загальних зборів (конференції); у разі анулювання адвокатського свідоцтва, припинення адвокатської діяльності, крім випадків вихо­ду на пенсію. За порушення Статуту Спілки член Спілки мо­же бути виключений з неї з'їздом, Радою, загальними збора­ми регіональних відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Рішення регіонально-

Організіція адвокатської діяльності s Україні

го відділення про виключення зі Спілки може бути протягом місяця оскаржене у Раді Спілки.

Вступний внесок встановлюється у розмірі 10 % міні­мальної заробітної плати, щорічні членські внески вста­новлюються в розмірі мінімальної заробітної плати на час сплати.

Відділення Спілки залишають із внесків, що надійшли, 50 %, витрачаючи їх за власним розсудом для здійснення цілей і завдань Спілки, регату перераховують на рахунок Спілки адвокатів України. Розмір цих відрахувань за рішен­ням з'їзду або Ради може змінюватися. Колективні члени сплачують вступний і щорічний членські внески залежно від кількості членів об'єднання, асоціації, що є колектив­ним членом.

Індивідуальні члени Спілки та повноважні представники колективних членів мають право:

а) обирати і бути обраними до керівних органів Спілки;

б) брати участь у роботі з'їздів, конференцій та інших за­ходах, що їх організовує Спілка, як безпосередньо, так і че­рез своїх представників для виконання статутних завдань;

в) звертатися до Спілки за захистом своїх соціальних та професійних прав, законних інтересів, зокрема з приводу необґрунтованого позбавлення права займатися адвокат­ською діяльністю;

г) одержувати всі види консультативної і методичної допомоги, яку надає Спілка, методичні посібники та інші ма­теріали, що видаються Спілкою;

д) користуватися культурними, соціально-побутовими та матеріальними благами, які надає Спілка;

е) одержувати інформацію про діяльність Спілки, вноси­ти до органів Спілки запити і пропозиції щодо питань, пов'язаних з її статутною діяльністю, та одержувати на них відповіді;

є) використовувати емблему Спілки за згодою Правління Спілки, користуватись послугами створених Спілкою під­приємств і організацій на пільгових умовах.

Член Спілки зобов'язаний:

а) дотримуватися Статуту Спілки;

б) дотримуватися норм моралі та професійної етики;

Розділ З

в) брати активну участь у роботі регіонального відділен­ня та органу Спілки, до якого він обраний;

г) сприяти втіленню в життя рішень керівних органів Спілки, дбати про зміцнення авторитету Спілки;

д) своєчасно сплачувати членські внески.

За активну участь у роботі Спілки, вагомий внесок у роз­виток адвокатської професії індивідуальним членам Спілки можуть присвоюватись почесні звання Спілки адвокатів України, вони можуть заохочуватись іншими засобами, що є в розпорядженні Спілки, а також представлятись до де­ржавних нагород і почесних звань.

Осередками Спілки є відділення Спілки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що об'єднують індивідуальних і колективних членів, які:

а) реалізують цілі та завдання Спілки;

б) беруть участь у статутній діяльності Спілки;

в) приймають у члени Спілки, відраховують та виключа­ють із неї;

г) висувають делегатів на з'їзд і до різних керівних ор­ганів Спілки, а також обирають представників у кваліфіка-ційно-дисщшлінарні комісії адвокатури (голова відділен­ня Спілки висувається до складу комісії за посадою);

д) вносять пропозиції про представлення своїх членів до державних нагород, почесних звань, рекомендують їх для поїздок по країні і за кордон для вивчення правового досвіду, вносять пропозиції з інших питань, пов'язаних зі статутною діяльністю Спілки;

е) здійснюють матеріальне та моральне стимулювання членів Спілки;

є) забезпечують своєчасне збирання і перерахування членських внесків на рахунок Спілки.

Відділення Спілки діє на підставі Положення, яке прий­мається загальними зборами членів відділення і затвер­джується Правлінням Спілки.

Керівними органами Спілки адвокатів України є: з'їзд, Рада, Правління, Ревізійна комісія; створюються постійні та тимчасові комісії, Секретаріат та інші структури для здійс­нення цілей і завдань Спілки. Вищим керівним органом Спілки є з'їзд, який скликається не рідше одного разу на п'ять років. Делегати на з'їзд обираються на загальних збо-

Організіція адвокатської діяльності в Україні

pax відділень Спілки. Норма представництва на з'їзд визна­чається на засіданні Ради, що передує з'їздові. Позачерго­вий з'їзд Спілки скликається у тримісячний строк з ініціа­тиви Ради, а також на вимогу Правління, Ревізійної комісії Спілки або не менш як 1/3 членів Спілки. З'їзд вважається правомочним, якщо в його роботі бере участь не менше 2/3 обраних депутатів.

З'їзд Спілки розглядає будь-які питання, що стосуються діяльності Спілки, заслуховує звіт про роботу Спілки. Виключною компетенцією з'їзду є:

а) затвердження Статуту Спілки, внесення до нього змін і доповнень, затвердження Положення про Ревізійну комісію;

б) обрання президента, першого віце-президента, віце-пре­зидентів, Ревізійної комісії;

в) формування Ради Спілки.

Для внесення змін у Статут Спілки потрібно не менше 2/3 голосів делегатів, які беруть участь у роботі з'їзду.

З'їзд Спілки прямим таємним або відкритим (за рішен­ням з'їзду) голосуванням обирає з числа делегатів з'їзду Президента, першого віце-президента, віце-президентів Спілки строком на п'ять років. Для їх обрання необхідно на­брати більше 50 % голосів делегатів, які беруть участь у ро­боті з'їзду. Президент, перший віце-президент, віце-прези­денти можуть виконувати свої обов'язки на штатній основі, громадських засадах та за сумісництвом. Президент, пер­ший віце-президент, віце-президенти, члени Ради, члени Правління, голова і члени Ревізійної комісії можуть бути до­строково відкликані за рішенням з'їзду.

Президент Спілки здійснює загальне керівництво Спіл­кою, роботою Ради, Правління та Секретаріату Спілки, по­дає звіти про роботу Спілки, представляє Спілку в держав­них органах, судах, громадських та міжнародних організа­ціях, зокрема у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури, підписує від імені Спілки, Ради, Правління та Секретаріату документи, здійснює інші дії згідно зі Статутом.

Віце-президенти обираються з числа делегатів з'їзду і за посадою входять до складу Ради та Правління Спілки. На віце-президентів покладається забезпечення постійного зв'язку між керівними органами Спілки та адвокатами на

Розділ З

місцях, координація діяльності відділень Спілки, сприяння виконанню рішень Спілки в регіонах України. Перший ві­це-президент Спілки координує роботу віце-президентів Спілки та голів постійних комісій Спілки.

У період між з'їздами вищим керівним органом Спілки є Рада Спілки. До складу Ради входить представник від кож­ного регіонального відділення, який обирається загальни­ми зборами регіонального відділення в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі положення про нього; у разі вибуття члена Ради, Рада за по­данням відділення Спілки має право на період до наступного з'їзду кооптувати до складу Ради виконуючого обов'язки члена Ради. До складу Ради за посадою делегуються прези­дент Спілки, перший віце-президент та віце-президенти Спілки, голови регіональних відділень в Автономній Рес­публіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, голо­ви, їх заступники та члени постійних комісій Спілки.

Рада Спілки:

• визначає плани роботи Спілки;

• розглядає питання статутної діяльності Спілки;

• затверджує бюджет Спілки і розглядає звіт про його ви­конання;

» заслуховує звіти президента Спілки, комісій, здійснює інші функції згідно зі Статутом Спілки, крім віднесених до виключної компетенції з'їзду;

• щорічно заслуховує звіти Правління;

• встановлює компетенцію і затверджує положення про постійні та тимчасові комісії Спілки;

• затверджує символіку й атрибутику Спілки, положен­ня про почесні звання, нагороди та відзнаки Спілки адво­катів України;

• за пропозиціями комісій Спілки приймає загальні для неї програми;

• скликає з'їзди Спілки та встановлює норму представ­ництва,

• звітує перед з'їздом про свою діяльність;

• затверджує річні бюджети Правління Спілки і розглядає звіти про їх виконання;

Організіція адвокатськоїдіяльності в Україні

• затверджує рішення Правління Спілки про вступ Спілки до інших громадських організацій (об'єднань) та вихід з них;

• вирішує інші питання діяльності Спілки, що не вхо­дять до виключної компетенції з'їзду Спілки.

Основна форма роботи Ради Спілки — пленарні засідан­ня, які проводяться за необхідності, але не рідше одного ра­зу на рік.

Засідання Ради проводяться з ініціативи Правління Спілки, на вимогу президента Спілки, першого віце-прези­дента, Ревізійної комісії або не менше третини членів Ради Спілки.

Виконавчим органом Спілки є Правління, до складу яко­го входять президент Спілки, перший віце-президент Спіл­ки, віце-президенти Спілки з діяльності в регіонах, віце-пре­зидент Спілки з міжнародних зв'язків і голови постійних комісій Спілки. Правління розробляє пропозиції та готує матеріали для розгляду на з'їздах, засіданнях Ради Спілки та здійснює виконання їх рішень; формує постійні й тимча­сові комісії; організовує господарську та іншу поточну робо­ту Спілки.

Для технічного забезпечення роботи Спілки діє Секре­таріат, який очолює Голова Секретаріату. Кількісний склад Секретаріату та його Голова затверджуються Правлінням Спілки.

Ревізійна комісія обирається в кількості трьох осіб таєм­ним або відкритим (за рішенням з'їзду) голосуванням стро­ком на п'ять років і діє згідно з Положенням про Ревізійну комісію, яке затверджується з'їздом.

Спілка може створювати комісії, склад яких формує Прав­ління:

а) із захисту прав та законних інтересів членів Спілки;

б) законопроектну;

в) із соціальних питань;

г) з міжнародних зв'язків;

д) з господарської діяльності;

е) з професійної майстерності; є) з професійної етики;

Розділ З

ж) молодіжну;

з) жіночу;

і) з вивчення історії адвокатури України.

Спілка адвокатів, за рішенням Ради або Правління, може створювати й інші комісії (у тому числі тимчасові) для реалі­зації статутних завдань.

Кошти Спілки формуються із:

• вступних і членських внесків;

• коштів або майна, які надходять безоплатно або у ви­гляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

• коштів і майна, переданих в установленому порядку державою;

• надходжень від господарської діяльності заснованих Спілкою підприємств і організацій;

• спонсорських та благодійних внесків, пожертвувань громадян;

• будь-яких пасивних доходів;

• інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Спілка, її відділення можуть мати у власності будинки,

споруди, обладнання та інше майно.

Члени Спілки, які припинили членство в Спілці або виключені з неї, не мають права на частку майна і коштів Спілки.

Розпорядження майном Спілки здійснюють керівні орга­ни Спілки, а майном відділень Спілки — керівні органи від­ділень.

Припинення діяльності Спілки може відбуватися шля­хом реорганізації або ліквідації. Реорганізація Спілки від­бувається згідно з рішенням з'їзду. Ліквідація Спілки мож­лива за рішенням з'їзду або суду. У разі ліквідації ство­рюється ліквідаційна комісія.

Кошти та майно Спілки не можуть перерозподілятися між членами Спілки і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі.

Організіція адвокатської діяльності в Україні