Принципи адміністративного судочинства

У статті 7 КАСУ визначено такі принципи адміністра­тивного судочинства.

1. Верховенство права.

Суд, вирішуючи справу, керується принципом верхо­венства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та виз­начають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд за­стосовує принцип верховенства права з урахуванням судо­вої практики Європейського Суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неоднозначності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

2. Законність.

Суд під час вирішення справи керується принципом за­конності, відповідно до якого органи державної влади, ор-

Розділ 6

гани місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повнова­жень та у спосіб, що передбачені Конституцією та закона­ми України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'я­зковість яких надана Верховною Радою України. Суд засто­совує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що пе­редбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Кон­ституції України, закону України, міжнародному догово­ру, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду під час розгляду справи сумніву щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, ви­рішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосов­но внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовують­ся правила міжнародного договору. У разі відсутності зако­ну, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує за­кон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а якщо такого закону немає, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

3. Рівність усіх учасників адміністративного проце­су перед законом і судом.

Усі учасники адміністративного процесу є рівними пе­ред законом І судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками ра­си, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших пере­конань, статі, етнічного та соціального походження, май­нового стану, місця проживання, за мовними або Іншими ознаками.

Участь адвокатів у адміністративному процесі

4. Змагальність сторін, диспозитивність та офіцій­не з'ясування всіх обставин у справі.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін і свободи в на­данні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до КАСУ, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог лише в разі, якщо це необхідно для повно­го захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони клопочуть. Кожна особа, яка зверну­лася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимо­гами на свій розсуд, крім випадків, встановлених КАСУ. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких по­дано адміністративний позов, за винятком тих, які не ма­ють адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

5. Гласність і відкритість адміністративного процесу. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не

брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути об­межені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгля­ду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отри­мання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішен­ня. Кожен має право ознайомлюватися в установленому за­конодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено від­повідно до закону в інтересах нерозголошення конфіден­ційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, Що охороняється законом.

Розділ 6

Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення дер­жавної чи іншої таємниці, що охороняється законом, за­хисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших ви­падках, установлених законом. Розгляд справи в закрито­му судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути при­сутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необ­хідності — експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.

Якщо під час закритого судового засідання буде вста­новлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільне значимою або доступ до інформації обмежено з порушен­ням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні. Під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксу­вання судового засідання за допомогою звукозаписуваль­ного технічного засобу. Офіційним записом судового засі­дання є лише технічний запис, здійснений судом у поряд­ку, встановленому КАСУ.

Особи, присутні в залі судового засідання, можуть вико­ристовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звуко­запису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засі­данні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався в закритому судовому засіданні, прилюдно про­голошується лише резолютивна частина рішення.

6. Забезпечення апеляційного та касаційного оскар­ження рішень адміністративного суду.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх­ні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується

Участь адвокатів у адміністративному процесі

право на апеляційне та касаційне оскарження рішень ад­міністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

7. Обов'язковість судових рішень,

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в ад­міністративному суді, ухвалюється іменем України. Пос­танови та ухвали суду в адміністративних справах, що на­брали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

6.1.3, Правовий статус адвоката в адміністративному судочинстві

Відповідно до статті 16 КАСУ кожен має право користу­ватися правовою допомогою під час вирішення справ в ад­міністративному суді, яка надається в порядку, встановле­ному законом. Для надання правової допомоги під час ви­рішення справ у судах в Україні діє адвокатура. У випад­ках, встановлених законом, правова допомога може нада­ватися й іншими фахівцями в галузі права.

Відповідно до статті 15 Правил адвокатської етики, ад­вокат надає правову допомогу згідно з чинним законодав­ством про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом про надання правової допомоги,

У випадках надання правової допомоги таких видів, як консультації та роз'яснення з правових питань, довідки щодо законодавства, складення окремих правових доку­ментів, угода може укладатися в спрощеній письмовій формі (рядок у відомості тощо) або усній формі, коли пра­вова допомога надається безкоштовно (ст. 16 Правил адво­катської етики).

Стосовно надання правової допомоги інших видів угода може укладатися в усній формі лише в ситуації, коли укла­дення письмової угоди неможливе, а клієнт потребує невід­кладного надання правової допомоги. У таких випадках

Розділ 6

угода підлягає наступному письмовому оформленню. У всіх інших випадках доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у фор­мі письмової угоди про надання правової допомоги.

Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий ре­зультат виконання доручення на підставі закону та прак­тики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результа­ту виконання доручення, прямо або опосередковано сприя­ти формуванню в нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат інши­ми засобами, крім сумлінного виконання своїх професій­них обов'язків.

Адвокат повинен також намагатись знайти можливість надання правової допомоги незаможним громадянам на частково сплатних засадах або безкоштовно і в інших ви­падках, прямо не передбачених законом, виходячи з ро­зумного співвідношення цієї роботи з повністю оплачува­ною. У разі звернення до адвоката особи, що завідомо має згідно із законом право на надання правової допомоги безко­штовно, адвокат повинен пояснити їй це право. Адвокату за­бороняється в цих випадках шляхом повідомлення неправди­вої інформації про права такої особи або свідомого їх замовчу­вання добиватися винагороди за надану правову допомогу.

Відповідно до Указу Президента України від ЗО вересня 1999р. №1240/99 "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" органам виконавчої влади та ор­ганам місцевого самоврядування, керівникам підпри­ємств, установ і організацій слід сприяти реалізації права адвокатів на збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні пра­вопорушення, надавати безоплатно відповідні відомості та копії документів за запитами адвокатів та адвокатських об'єд­нань у справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до статті 10 КАСУ всі учасники адміністра­тивного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністратив­ного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політич-

Участь адвокатів у адміністративному процесі

них, релігійних та інших переконань, статі, етнічного й соціального походження, майнового стану, місця прожи­вання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 12 КАСУ зазначено, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інфор­мації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бу­ти обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

Кожен має право ознайомлюватися в установленому за­конодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено від­повідно до закону в інтересах нерозголошення конфіден­ційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання afjo його частину закритими для нерозголошення держав­ної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах мало­літньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випад­ках, установлених законом.

Розгляд справи в закритому судовому засіданні прово­диться з додержанням усіх правил адміністративного судо­чинства. Під час розгляду справи в закритому судовому за­сіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — експерти, спеціалі­сти, перекладачі та свідки.

Якщо під час закритого судового засідання буде вста­новлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушен­ням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.

Адміністративне судочинство здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у справі та не володіють

Розділ 6

або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони во­лодіють, а також послугами перекладача в порядку, вста­новленому КАСУ (ст. 15).