Розгляд адміністративних справ у апеляційному, касаційному провадженнях, а також у провадженні за винятковими та нововиявленими обставинами

Апеляційне провадження

Судом апеляційної інстанції в адміністративних спра­вах є апеляційний адміністративний суд, у межах тери­торіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий ад­міністративний (місцевий загальний суд як адміністратив­ний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 КАСУ, судом апеляційної інстанції є Вищий ад­міністративний суд України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а та­кож особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постано­ви суду першої інстанції повністю або частково. Ухвали су­ду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційно­му порядку окремо від постанови суду повністю або частко­во у випадках, встановлених КАСУ. Заперечення на інші

Адвокатура України

Розділ 6

ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на по­станову суду першої інстанції.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої ін­станції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викла­даються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскар­ження та апеляційна скарга подаються до адміністратив­ного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеля­ційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскар­ження постанови суду першої інстанції подається протя­гом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двад­цяти днів після подання заяви про апеляційне оскаржен­ня. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскар­ження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апе­ляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Вона може бути подана без попереднього по­дання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга по­дається у строк, встановлений для подання заяви про апе­ляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, зали­шаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для понов­лення строку, про що постановляється ухвала.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в письмовій формі. У заяві про апеляційне оскар­ження постанови чи ухвали зазначаються:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування), поштива адреса особи, яка по­дає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електрон­ної пошти, якщо такі є;

Участь адвокатів у адміністративному процесі

3) постанова або ухвала, що оскаржуються. В апеляційній скарзі зазначаються:

• найменування адміністративного суду апеляційної ін­станції, до якого подається скарга;

• ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

• дата подання заяви про апеляційне оскарження;

• вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

• обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправиль­ність чи неповнота дослідження доказів і встановлення об­ставин у справі та (або) застосування норм права;

• у разі необхідності — клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

• перелік матеріалів, які додаються.

В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взя­ти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції або просить суд розглянути справу за її відсутності. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то в ній зазначається причи­на, з якої ці докази не були надані.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався рані­ше. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються їхні копії відповідно кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскар­ження, або через три дні після закінчення строку на подан­ня апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до ад­міністративного суду апеляційної інстанції.

Розділ б

Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направля­ються до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Адміністративна справа реєструється в день її надхо­дження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черго­вості судді-доповідачу.

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протя­гом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 КАСУ і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог статті 187 КАСУ, застосовуються правила статті 108 КАСУ. Ухвали про залишення апеляційної скарги без ру­ху, повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в каса­ційному порядку.

Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встанов­лює строк, протягом якого можуть бути подані заперечен­ня на апеляційну скаргу;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що бе­руть участь у справі, як на підставу своїх вимог І заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечу­ються особами, що беруть участь у справі;

5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

7) вирішує питання про можливість письмового прова­дження у суді апеляційної інстанції;

Участь адвокатів у адміністративному процесі

8) вирішує Інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, виклада­ються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач до­повідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляцій­ного розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції запере­чення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

Заперечення на апеляційну скаргу містить:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка по­дає заперечення на апеляційну скаргу, а також номер засо­бу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеля­ційної скарги;

5) у разі необхідності -- клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;

6) перелік матеріалів, які додаються.

У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи ба­жає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляцій­ної інстанції або просить суд розглянути справу за її від­сутності.

Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, що його подає, або її" представником, який додає оформле­ний належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до

Розділ 6

закінчення апеляційного розгляду мають право приєдна­тися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.

Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеля­ційного розгляду. Якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або в разі від­сутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття проваджен­ня у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеля­ційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне про­вадження. У разі зміни апеляційної скарги суд апеляцій­ної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення с; ду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд аш ляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційні скарги в разі встановлення під час апеляційного проваджеі ня порушень, допущених судом першої інстанції, які приз вели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджува­лися в суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або не-обґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАСУ. Суд апеляційної інстанції не може розглядати по­зовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей КАСУ. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в не­обхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржуєть­ся, апеляційної скарги та заперечень на неї. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається сло­во особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення по-

Участь адвокатів у адміністративному процесі

зивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім — інші особи, які беруть участь у справі. Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином поінформованих про дату, час і місце апе­ляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язко­вою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в по­рядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення спра­ви за їхньої відсутності.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а по­станову суду — без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити прова­дження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на но­вий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухва­лу суду — без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду і постановити нову з направ­ленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи;

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

Розділ 6

Участь адвокатів у адміністративному процесі

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити проваджен­ня у справі;

6) скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержан­ням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи про­цесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань. Підставами для скасування постанови або ухвали суду

першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають зна­чення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для спра­ви, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним скла­дом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, яко­му було заявлено відвід на підставі обставин, які виклика­ли сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суд­дею, який розглянув справу.

Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інс­танції постановляє ухвалу в разі:

1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а су­дового рішення — без змін;

2) зміни ухвали суду першої інстанції;

3) скасування судового рішення і постановления нової ухвали;

4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

5) визнання судового рішення нечинним і закриття про­вадження у справі;

6) скасування ухвали суду і направлення справи на но­вий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апе­ляційної скарги може своєю постановою змінити постано­ву суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задо­вольняє позовні вимоги. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами пра­ва спростовуються доводи, що містяться у скарзі. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстан­ції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення. Висновки і мотиви, з яких скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції у новому розгляді справи.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністра­тивного суду першої інстанції, який її розглянув.

6.5.2. Касаційне провадження

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а та­кож особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, ма­ють право оскаржити в касаційному порядку судові рішен-

Розділ 6

Участь адвокатів у адміністративному процесі

ня суду першої Інстанції після їх перегляду в апеляційно­му порядку, а також судові рішення суду апеляційної ін­станції повністю або частково. Ухвали суду першої інстан­ції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подаль­шому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судо­ве рішення, ухвалене за наслідками апеляційного прова­дження. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністра­тивного суду касаційної інстанції. Касаційна скарга на су­дові рішення подається протягом одного місяця після на­брання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАСУ, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ — з дня складення постанови в повному обсязі. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, зали­шається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за за­явою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Касаційна скарга подається в письмовій формі із зазна­ченням:

1) найменування адміністративного суду касаційної ін­станції;

2) імені (найменування), поштової адреси особи, яка по­дає касаційну скаргу, а також номера засобу зв'язку, адре­си електронної пошти, якщо такі є;

3) судових рішень, що оскаржуються;

4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;

5) вимог особи, що подає касаційну скаргу, до суду ка­саційної інстанції;

6) у разі необхідності — клопотання особи, що подає ка­саційну скаргу;

7) переліку матеріалів, які додаються.

Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопо­тання вважається, що особа не бажає взяти участь у судо­вому засіданні суду касаційної інстанції. Скарга підпи­сується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої пов­новаження, якщо цього не було зроблено в суді першої чи апеляційної інстанції. До неї додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги від­повідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга реєструється в день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-до-повідачу. Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 213 КАСУ і за відсутності перешкод постановляє ухва­лу про відкриття касаційного провадження та одночасно витребовує адміністративну справу. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог статті 213 КАСУ, за­стосовуються правила статті 108 КАСУ.

Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження:

1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;

2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом із копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які бе­руть участь у справі;

4) вирішує питання про можливість письмового прова­дження в суді касаційної інстанції;

5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

6) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розглядусправи.

Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підго­товки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які бе-

Розділ 6

руть участь у справі. Після проведення підготовчих дії суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка по­становляє ухвалу про закінчення підготовки та призначен­ня справи до касаційного розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.

Заперечення на касаційну скаргу містить:

1) найменування адміністративного суду касаційної ін­станції;

2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка по­дає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) номер адміністративної справи в суді касаційної ін­станції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог каса­ційної скарги;

5) у разі необхідності — клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу-

Заперечення на касаційну скаргу може містити клопо­тання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. За­перечення на касаційну скаргу підписується особою, яка йо­го подає, або її представником, який додає оформлений на­лежним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднати­ся до касаційної скарги, підтримавши її вимоги. За подан­ня заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується. Заява про приєднання до касаційної скар­ги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду каса­ційної інстанції,

Участь адвокатів у адміністративному процесі

Особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від касаційної скарги або змінити її до закінчення касацій­ного розгляду. Якщо постанову або ухвалу суду не було оскар­жено в касаційному порядку іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття проваджен­ня у зв'язку з відмовою від касаційної скарги, суд касацій­ної інстанції своєю ухвалою закриває касаційне проваджен­ня. У разі зміни касаційної скарги суд касаційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених касаційних вимог і подання заперечення на касаційну скаргу.

Позивач може відмовитися від адміністративного позо­ву, а сторони можуть примиритися у будь-який час до за­кінчення касаційного розгляду. У разі відмови від ад­міністративного позову або примирення сторін суд каса­ційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 КАСУ.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність засто­сування судами першої та апеляційної інстанцій норм ма­теріального І процесуального права, правової оцінки обста­вин у справі й не може досліджувати докази, встановлюва­ти та визнавати доведеними обставини, що не були вста­новлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про до­стовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної ін­станцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесу­ального права, на які не було посилання в касаційній скар­зі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні ви­моги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п'яти суддів за правилами розгляду спра­ви судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених главою 2 розділу IV КАСУ. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної

Розділ 6

скарги і заперечень на неї. Сторони та інші особи, які бе­руть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо каса­ційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснен­ня позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдна­лися до касаційної скарги, а потім — інші особи, які бе­руть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояс­нень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, однаковий проміжок часу, про що оголошується на почат­ку судового засідання. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином поінформова­них про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешко­джає судовому розгляду справи.

Суд касаційної інстанції може розглянути справу в по­рядку письмового провадження, якщо жодна з осіб, які бе­руть участь у справі, не заявила клопотання про вирішен­ня справи за її участю в судовому засіданні. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції над­силається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду каса­ційної інстанції.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду каса­ційної скарги має право:

1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін;

2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;

3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;

4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасу­вавши судове рішення суду апеляційної інстанції;

5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;

6) скасувати судові рішення судів першої та апеляцій­ної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;

7) скасувати судові рішення судів першої та апеляцій­ної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або за­крити провадження;

Участь адвокатів у адміністративному процесі

8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;

9) скасувати судові рішення судів першої та апеляцій­ної інстанцій і ухвалити нове судове рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили по­рушень норм матеріального і процесуального права, ухва­люючи судові рішення чи вчиняючи процесуальні дії. Не може бути скасоване судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд касаційної інстанції має право змінити судове рі­шення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішен­ня, яке змінюється, є помилковим лише частково.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду пер­шої інстанції, ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановления незаконної ухвали, якою провадження у справі не закін­чується. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення спра­ви на новий судовий розгляд є порушення норм матеріаль­ного чи процесуального права, які призвели або могли при­звести до неправильного вирішення справи і не можуть бу­ти усунені судом касаційної інстанції. Судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним скла­дом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, яко­му було заявлено відвід на підставі обставин, що виклика-

Розділ 6

ли сумнів у неупередженості судді, І заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або не тими суддями, які розглянули справу;

4) справу розглянуто за відсутності кого-небудь з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не поінформо­ваних про дату, час і місце судового засідання;

5) суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, яким не було повідомлено про можливість вступити у справу;

6) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо пору­шення допущено лише цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в каса­ційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 КАСУ. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстан­цій такими, що втратили законну силу, і закриває проваджен­ня у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконано.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рі­шення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлено повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій пору­шили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстан­ції постановляє ухвалу в разі:

1) залишення касаційної скарги без задоволення, а су­дових рішень — без змін;

2) скасування судових рішень судів першої та апеляцій­ної інстанцій з направленням справи для продовження роз­гляду або на новий розгляд;

Участь адвокатів у адміністративному процесі

3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

4) скасування судових рішень судів першої та апеляцій­ної інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження;

5) визнання судових рішень судів першої та апеляцій­ної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрит­тя провадження;

6) скасування судових рішень і постановления нової ухвали.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду каса­ційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або апеляційної інстанції чи прийняти нову постанову, якими суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги. З усіх процесуальних пи­тань суд касаційної інстанції постановляє ухвали. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголо­шуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і 167 КАСУ.

У разі залишення касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовують­ся її доводи. У разі скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в ухвалі зазначаєть­ся, у чому полягала їхня незаконність.

Суд касаційної інстанції може постановити окрему ухва­лу в разі допущення судом першої або касаційної інстанцій порушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень.

Після закінчення касаційного провадження адміністра­тивна справа не пізніш як у семиденний строк направ­ляється до адміністративного суду першої інстанції, якщо інше не випливає із судового рішення суду касаційної Ін­станції.

13 Адвокатура України

Розділ 6

6.5.3. Провадження за винятковими обставинами

Судом, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами, є Верховний Суд України. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касацій­ного провадження.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а та­кож особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України за ви­нятковими обставинами судові рішення в адміністратив­них справах після їх перегляду в касаційному порядку, а також судові рішення суду касаційної інстанції. За винят­ковими обставинами можуть бути оскаржені також судові рішення Верховного Суду України в адміністративних справах, якщо вони оскаржені на підставі, встановленій пунктом 2 статті 237 КАСУ. Не можуть бути окремо оскар­жені за винятковими обставинами ухвали суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками касацій­ного провадження.

Судові рішення в адміністративних справах можуть бу­ти переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касацій­ної інстанції однієї й тієї самої норми права;

2) визнання судових рішень міжнародною судовою ус­тановою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

Скарга подається протягом одного місяця з дня відкрит­тя обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами. Скарга, подана після закін­чення строку, встановленого частиною першою цієї статті, залишається без розгляду, якщо Верховний Суд України за заявою особи, яка подала скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Участь адвокатів у адміністративному процесі