Зупинення, закриття провадження у справі

Відповідно до статті 156 КАСУ суд зупиняє проваджен­ня у справі в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом по­рядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, пе­ретворення юридичної особи, які були стороною у справі -до встановлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного пред­ставника сторони чи третьої особи — до вступу у справу за­конного представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення ін­шої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримі­нального судочинства — до набрання законної сили судо­вим рішенням в іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі:

Розділ б

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, під­твердженого медичною довідкою, що перешкоджає при­буттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою — до її одужання;

2) перебування особи, яка бере участь у справі, у відря­дженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'яз­ковою — до повернення з відрядження;

3) призначення судом експертизи — до одержання її ре­зультатів;

4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотан­ням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні ви­моги на предмет спору — до терміну, встановленого судом.

Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, вста­новлених пунктами 1, 2 частини другої статті 156 КАСУ, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.

Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Стаття 157 КАСУ встановлює, що суд закриває прова­дження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку ад­міністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного по­зову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторо­нами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому зако­ном порядку померлою особи, яка була стороною у справі,

участь адвокатів у адміністративному процесі

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступ-ництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Якщо провадження у справі закривається на підставі, встановленій пунктом 1 частини першої статті 157 КАСУ, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

6.3.4. Судові рішення

Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викла­дається у формі постанови, а рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуаль­них дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Судове рішення має бути законним і обґрунтованим. За­конним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм ма­теріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на під­ставі поаністю і всебічно з'ясованих обставин в адміністра­тивній справі, підтверджених тими доказами, які були дослі­джені в судовому засіданні.

Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом су­ду, який розглянув справу.

У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладе­но на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення роз­гляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошу­ються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи.

Розділ б

Окремим документом викладаються ухвали з питань:

1) залишення позовної заяви без руху;

2) повернення позовної заяви;

3) відкриття провадження в адміністративній справі;

4) об'єднання та роз'єднання справ;

5) забезпечення доказів;

6) визначення розміру судових витрат;

7) продовження та поновлення процесуальних строків;

8) переданий адміністративної справи до іншого ад­міністративного суду;

9) забезпечення адміністративного позову;

10) призначення експертизи;

11) виправлення описок і очевидних арифметичних по­милок;

12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення;

13) роз'яснення постанови;

14) зупинення провадження у справі;

15) закриття провадження у справі;

16) залишення позовної заяви без розгляду;

17) інших питань, які вирішуються поза судовим роз­глядом.

Окремим документом можуть викладатися також ухва­ли з інших питань, які вирішуються під час судового роз­гляду. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються скла­дом суду, який розглядає справу.

Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до журналу су­дового засідання. Ухвали, постановлені в судовому засі­данні, проголошуються негайно після їх постановления.

Виправлення в судовому рішенні мають бути застере­жені складом суду, який його ухвалив.

Приймаючи постанову відповідно до статті 161 КАСУ, суд вирішує:

1) чи були обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернен­ня до суду тощо), які мають значення для вирішення спра­ви, та докази на їх підтвердження;

участь адвокатів у адміністративному процесі

3) яку правову норму належать застосувати до цих пра­вовідносин;

4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмо­вити в їх задоволенні;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Вирішуючи справи по суті, суд може задовольнити ад­міністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяль­ності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рі­шення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без грома­дянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (пов­новажень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів людини і гро­мадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових від­носин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Розділ 6