Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Задачі на неодночасний рух в різних напрямкахСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Задачі на рух, в який рух обох тіл починається у різний час, відносяться до задач на неодночасний рух. Розв’язання таких задач містить два етапи: 1. На першому етапі розглядається „самостійний” рух тіла, що вирушило раніше. 2. На другому етапі розглядається „одночасний” рух двох тіл. Розглянемо кілька прикладів задач на неодночасний рух. Задача 1. З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70 . Через 2 години, з цього ж міста, в протилежному напрямі, вирушив швидкий поїзд зі швидкістю 120 . Яка відстань буде між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду? - Про що йде мова в задачі? (Про рух двох поїздів.) - Що відомо про час початку руху? (Вони вийшли неодночасно. Спочатку вирушив пасажирський поїзд, і лише через 2 год вирушив швидкий поїзд.) - Як рухаються поїзди? (Спочатку пасажирський поїзд рухався самостійно, а коли вийшов швидкий поїзд, то вони рухалися в протилежних напрямах.) - Отже, можна цю задачу розбити на дві частини: 1) в першій частині розглянути „Самостійний” рух пасажирського поїзду: „З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70 і рухався 2 години. Яку відстань він подолав?”; 2) в другій частини розглянути „одночасний” рух пасажирського та швидкого поїздів у протилежних напрямах: „З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70 . З цього ж міста, в протилежному напрямі, вирушив швидкий поїзд зі швидкістю 120 . Яка відстань буде між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду?” - Як знайти відстань за відомими швидкістю та часом? (Щоб знайти відстань, треба швидкість помножити на час.) - Які висновки можна зробити при одночасному русі в протилежних напрямах? (Відстань між поїздам и весь час збільшується. Весь шлях складається з суми відстаней, яку подолали кожний поїзд. На рух поїзди витратили однаковий час, 3 год.) - Зробимо креслення. На кресленні покажемо дві частини задачі:
t = 2 год. t = 3 год. 70 70 120
? - За коротким записом поясніть числа задачі. (Число 70 означає швидкість пасажирського поїзду. 70 означає, що пасажирський поїзд за кожну годину проходить 70 км. Число 2 означає, час який пасажирський поїзд рухався „самостійно”. Число 120 – означає швидкість швидкого поїзду. 120 означає, що кожний час швидкий поїзд проходить по 120 км. Число 3 означає час руху швидкого і пасажирського поїздів при їх „одночасному” русі в протилежних напрямах. Треба знайти відстань між поїздами. Вся відстань складається з відстані „самостійного” руху пасажирського поїзду та відстані, на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах. - Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Треба знати два числові значення: 1 – відстань, яку пройшов пасажирський поїзд при „самостійному” русі, невідомо, та П – відстань, на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах, невідомо.) - Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? (Дією додавання.) - Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? (Ні, ми не знаємо обидва числові значення.) - Що треба знати, щоб дізнатися відстань, яку пройшов пасажирський поїзд при „самостійному” русі? (Треба знати два числові значення: 1 – швидкість пасажирського поїзду, відомо 70 , та П – час його самостійного руху, відомо, 2 год.) - Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? (Дією множення.) - Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Так, відомі обидва числові значення.) А на запитання задачі? (Ні, ми не знаємо на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах.) - Що треба знати, щоб про це дізнатися? (Треба знати два числові значення: 1 – на скільки віддаляються поїзди за кожну годину, невідомо, та П – час їх спільного руху, відомо, 3 год.) - Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? (Дією множення.) - Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Ні, ми не знаємо на скільки віддаляються поїзди за кожну годину.) - Що треба знати, щоб про це дізнатися? (Треба знати два числові значення: 1 – яку відстань проходить за кожну годину пасажирський поїзд, відомо 70 км, та П – відстань, яку проходить за кожний час швидкий поїзд, відомо, 120 км.) - Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? (Дією додавання.) - Чи можна відразу відповісти на це запитання. (Так, ми від запитання перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)
?
? +?
70 * 2? * 3
70 + 120
- Складіть план розв’язування задачі. (Першою дією дізнаємось відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”. Другою дією дізнаємось на скільки віддаляються поїзди один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах. Третьою дією дізнаємось на скільки віддаляться поїзди за 3 год при „одночасному” русі в протилежних напрямах. Четвертою дією дізнаємось відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду.) - Запишіть розв’язання по діях з поясненням. Розв’язання 1) 70 * 2 = 140 (км) – відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”; 2) 70 + 120 = 190 (км) – на стільки віддаляються поїзди один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 3) 190 * 3 = 570 (км) – на стільки віддаляться поїзди за 3 год при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 4) 140 + 570 = 710 (км) – відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду. П спосіб. 1) 70 * 2 = 140 (км) – відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”; 2) 70 * 3 = 210 (км) – проїхав пасажирський поїзд після виходу швидкого; 3) 120 * 3 = 360 (км) – проїхав швидкий поїзд; 4) 210 + 360 = 570 (км) – проїхали швидкий і пасажирський поїзди разом при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 5) 570 + 140 = 710 (км) - відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду. Відповідь: 710 км.
Задача 2. З пункту К виїхав велосипедист зі швидкістю 14 . Через 2 год із цього пункту в протилежному напрямі виїхав вантажний автомобіль зі швидкістю 58 . Через скільки годин після виходу автомобіля відстань між ними становитиме 244 км? t -? t = 2 год. 14 14 К 58
244 км Розв’язання 1) 14 * 2 = 28 (км) - відстань, яку проїхав велосипедист, рухаючись „самостійно”; 2) 58 + 14 = 72 (км) - на стільки віддаляються велосипедист і вантажний автомобіль один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 3) 244 – 28 = 216 (км) – на стільки віддалилися велосипедист і автомобіль за весь час „одночасного” руху в протилежних напрямах; 4) 216: 72 = 3 – стільки годин рухався автомобіль. Відповідь: через 3 години відстань між велосипедистом і автомобілем становитиме 244 км.
Задача 3. З Москви до Архангельська, відстань між якими 1120 км, вирушив поїзд зі швидкістю 35 . Через 23 год з Архангельська назустріч йому вийшов поїзд. З якою швидкістю їхав поїзд з Архангельська, якщо поїзди зустрілися через 5 год після виходу другого поїзду? t = 23 год t = 5 год. 35 35 ?
1120 км Розв’язання 1) 35 * 23 = 805 (км) - відстань, яку проїхав поїзд з Москви, рухаючись „самостійно”; 2) 1120 – 805 = 315 (км) – відстань, на яку наблизилися поїзди при „одночасному” русі назустріч; 3) 315: 5 = 63 (км) – на стільки наближаються поїзди один до одного за кожну годину; 4) 63 – 35 = 28 (км) – проходе другий поїзд за кожну годину, тому швидкість другого поїзду 28 . Відповідь: 28 . Зазначимо, що для цієї задачі існую другий спосіб розв’язання. Задачі на неодночасний рух можна декілька ускладнити: 4. Відстань між містами А та В 520 км. У 8 годині ранку з А в В вийшов автобус зі швидкістю 56 , а об 11 годині дня з В в А вийшла вантажівка зі швидкістю 32 . О котрій годині вони зустрінуться і на якій відстані від міста А вони зустрілися? 5. О півдні від пристані відійшов пароплав зі швидкістю 16 . Через 3 год від тієї самої пристані в тому ж напрямі відійшов другий пароплав і через 12 год після виходу догнав перший пароплав. Визначити швидкість другого пароплаву. 6. Два поїзди вийшли у різний час назустріч один одному з двох станцій, відстань між якими 794 км. Перший поїзд йшов зі швидкістю 52 , а швидкість другого на 10 менше. До місця зустрічі перший поїзд пройшов 416 км. Який поїзд вийшов раніше і на скільки? 7. З міста А у напрямі до міста В вийшов поїзд зі швидкістю 50 . Через 12 годин з того ж міста вилетів літак зі швидкістю у 7 разів більшою за швидкість поїзду, і наздогнав поїзд на половині шляху від А до В. Визначити відстань між містами. 8. Від пристані А до пристані В відправився пароплав зі швидкістю 24 , а за 9 год до нього в цьому ж напрямі вийшов буксир з баржами зі швидкістю 8 и прибув в В на 15 год пізніше пароплава. Знайди відстань між пристанями.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 846; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.139.245 (0.006 с.) |