Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Задачі на неодночасний рух в різних напрямкахСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте Задачі на рух, в який рух обох тіл починається у різний час, відносяться до задач на неодночасний рух. Розв’язання таких задач містить два етапи: 1. На першому етапі розглядається „самостійний” рух тіла, що вирушило раніше. 2. На другому етапі розглядається „одночасний” рух двох тіл. Розглянемо кілька прикладів задач на неодночасний рух. Задача 1. З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70 - Про що йде мова в задачі? (Про рух двох поїздів.) - Що відомо про час початку руху? (Вони вийшли неодночасно. Спочатку вирушив пасажирський поїзд, і лише через 2 год вирушив швидкий поїзд.) - Як рухаються поїзди? (Спочатку пасажирський поїзд рухався самостійно, а коли вийшов швидкий поїзд, то вони рухалися в протилежних напрямах.) - Отже, можна цю задачу розбити на дві частини: 1) в першій частині розглянути „Самостійний” рух пасажирського поїзду: „З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70 2) в другій частини розглянути „одночасний” рух пасажирського та швидкого поїздів у протилежних напрямах: „З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70 - Як знайти відстань за відомими швидкістю та часом? (Щоб знайти відстань, треба швидкість помножити на час.) - Які висновки можна зробити при одночасному русі в протилежних напрямах? (Відстань між поїздам и весь час збільшується. Весь шлях складається з суми відстаней, яку подолали кожний поїзд. На рух поїзди витратили однаковий час, 3 год.) - Зробимо креслення. На кресленні покажемо дві частини задачі:
t = 2 год. t = 3 год. 70
? - За коротким записом поясніть числа задачі. (Число 70 означає швидкість пасажирського поїзду. 70 - Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Треба знати два числові значення: 1 – відстань, яку пройшов пасажирський поїзд при „самостійному” русі, невідомо, та П – відстань, на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах, невідомо.) - Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? (Дією додавання.) - Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? (Ні, ми не знаємо обидва числові значення.) - Що треба знати, щоб дізнатися відстань, яку пройшов пасажирський поїзд при „самостійному” русі? (Треба знати два числові значення: 1 – швидкість пасажирського поїзду, відомо 70 - Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? (Дією множення.) - Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Так, відомі обидва числові значення.) А на запитання задачі? (Ні, ми не знаємо на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах.) - Що треба знати, щоб про це дізнатися? (Треба знати два числові значення: 1 – на скільки віддаляються поїзди за кожну годину, невідомо, та П – час їх спільного руху, відомо, 3 год.) - Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? (Дією множення.) - Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Ні, ми не знаємо на скільки віддаляються поїзди за кожну годину.) - Що треба знати, щоб про це дізнатися? (Треба знати два числові значення: 1 – яку відстань проходить за кожну годину пасажирський поїзд, відомо 70 км, та П – відстань, яку проходить за кожний час швидкий поїзд, відомо, 120 км.) - Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? (Дією додавання.) - Чи можна відразу відповісти на це запитання. (Так, ми від запитання перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)
?
? +?
70 * 2? * 3
70 + 120
- Складіть план розв’язування задачі. (Першою дією дізнаємось відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”. Другою дією дізнаємось на скільки віддаляються поїзди один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах. Третьою дією дізнаємось на скільки віддаляться поїзди за 3 год при „одночасному” русі в протилежних напрямах. Четвертою дією дізнаємось відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду.) - Запишіть розв’язання по діях з поясненням. Розв’язання 1) 70 * 2 = 140 (км) – відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”; 2) 70 + 120 = 190 (км) – на стільки віддаляються поїзди один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 3) 190 * 3 = 570 (км) – на стільки віддаляться поїзди за 3 год при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 4) 140 + 570 = 710 (км) – відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду. П спосіб. 1) 70 * 2 = 140 (км) – відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”; 2) 70 * 3 = 210 (км) – проїхав пасажирський поїзд після виходу швидкого; 3) 120 * 3 = 360 (км) – проїхав швидкий поїзд; 4) 210 + 360 = 570 (км) – проїхали швидкий і пасажирський поїзди разом при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 5) 570 + 140 = 710 (км) - відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду. Відповідь: 710 км.
Задача 2. З пункту К виїхав велосипедист зі швидкістю 14 t -? t = 2 год. 14
244 км Розв’язання 1) 14 * 2 = 28 (км) - відстань, яку проїхав велосипедист, рухаючись „самостійно”; 2) 58 + 14 = 72 (км) - на стільки віддаляються велосипедист і вантажний автомобіль один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах; 3) 244 – 28 = 216 (км) – на стільки віддалилися велосипедист і автомобіль за весь час „одночасного” руху в протилежних напрямах; 4) 216: 72 = 3 – стільки годин рухався автомобіль. Відповідь: через 3 години відстань між велосипедистом і автомобілем становитиме 244 км.
Задача 3. З Москви до Архангельська, відстань між якими 1120 км, вирушив поїзд зі швидкістю 35 t = 23 год t = 5 год. 35
1120 км Розв’язання 1) 35 * 23 = 805 (км) - відстань, яку проїхав поїзд з Москви, рухаючись „самостійно”; 2) 1120 – 805 = 315 (км) – відстань, на яку наблизилися поїзди при „одночасному” русі назустріч; 3) 315: 5 = 63 (км) – на стільки наближаються поїзди один до одного за кожну годину; 4) 63 – 35 = 28 (км) – проходе другий поїзд за кожну годину, тому швидкість другого поїзду 28 Відповідь: 28 Зазначимо, що для цієї задачі існую другий спосіб розв’язання. Задачі на неодночасний рух можна декілька ускладнити: 4. Відстань між містами А та В 520 км. У 8 годині ранку з А в В вийшов автобус зі швидкістю 56 5. О півдні від пристані відійшов пароплав зі швидкістю 16 6. Два поїзди вийшли у різний час назустріч один одному з двох станцій, відстань між якими 794 км. Перший поїзд йшов зі швидкістю 52 7. З міста А у напрямі до міста В вийшов поїзд зі швидкістю 50 8. Від пристані А до пристані В відправився пароплав зі швидкістю 24
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 920; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.108 (0.009 с.) |