Види складених задач 4-го класу

Задачі на знаходження четвертого пропорційного.

Спосіб відношень.

 

Формування умінь розв’язувати задачі на знаходження 4-го пропорційного способом наведення до одиниці продовжується в 4 класі початкової школи. Учня розв’язують задачі з буквеними даними, складають задачі за поданим коротким записом у вигляді таблиці; також пропонуються задачі, в яких однакова величина не є величиною одиниці, наприклад: час або відстань, або загальна маса, або однакова.

Задача. Велосипедист, рухаючись зі швидкістю 12 , проїхав відстань між двома містами за 5 год. Повертаючись, він проїхав ту саму відстань за 6 год. З якою швидкістю їхав велосипедист, повертаючись назад?

- Прочитайте задачу та уявіть про що в ній розповідається. Про що розповідається в задачі?

- Про які величини йде мова в задачі? (Швидкість, відстань та час.)

- Які ключові слова можна виділити в задачі? (Туди.., назад.)

- Яку відстань подолав велосипедист їдучи “туди”? (Ми її не знаємо, але й таку саму, що й “назад”.)

- Таким чином, яка однакова величина в цій задачі? (Відстань однакова.)

- Запишіть задачу коротко в формі тальці.

	Швидкість ()	Час (год)	Відстань (км)
Туди	12	5 год
			однакова
Назад	?	6 год

- За коротким записом поясніть дані задачі. Що означає: відстань однакова?

- Як пов’язані між собою величини відстань, швидкість і час?

- Повторіть запитання задачі. У відповіді отримаємо більше чи менше число, ніж 12? Чому”

- Чи впізнали ви задачу? Про що ми дізнаємося першою дією? (Про значення однакової величини – про відстань.) Як знайти відстань? (Щоб знайти відстань, треба швидкість помножити на час.) Якою дією знайдемо значення однакової величини? (Дією множення.)

- Про що ми дізнаємося другою дією? (Другою дією ми дізнаємося про швидкість велосипедиста на шляху назад і відповімо на запитання задачі.)

Розв’язання

1) 12 * 5 = 60 (км) – відстань між містами;

2) 60: 6 = 10 () – швидкість

Або: 12 * 5: 6 = 10 ()

Відповідь: 10 .

- Перевірте зроблене припущення.

- Чим ця задача відрізняється від інших задач на знаходження 4-го пропорційного, які ми розв’язували за таким самим планом? (У більшості задач однаковою була величина однієї одиниці, тому ми її знаходили дією ділення; в цій задачі – однакова відстань, і її ми знаходили дією множення.)

- Складіть обернену задачу так, щоб невідомим було число 6.

12, 5, 6, - пряма задача;

12, 5,, 10 – перша обернена задача.

 

„Велосипедист, рухаючись зі швидкістю 12 , подолав відстань між двома містами за 5 годин. Назад він рухався зі швидкістю 10 . За який час він подолав шлях між містами, рухаючись назад?

- Що в розв’язанні цих задач буде спільного? (Перша дія.)

- Чим будуть відмічатися розв’язання? (Другою дією: в цій задачі треба буде відстань ділити на швидкість (а не на час.).)

Розв’язання

1) 12 * 5 = 60 (км) – відстань між містами;

2) 60: 10 = 6 годин – час, який було витрачено на рух назад.

Або 12 * 5: 10 = 6 (год)

Відповідь: 6 годин.

 

В 4 класі учні вчаться розв’язувати задачі з на знаходження четвертого пропорційного способом відношень.

Задача. З трьох квадратних метрів зібрали 11 кг помідорів, скільки кілограмів помідорів можна зібрати з 12 м² ділянки при однаковій врожайності с кожного квадратного метру.

Учні розповідають про що йде мова в задачі; вчитель пропонує записати задачу коротко в формі схеми:

3 м² – 11 кг

12 м² -?.......

Учні пояснюють, що означають числа задачі і запитання. Далі з’ясовується, чи розв’язували вони задачі такого виду, і згадується план розв’язування задач на знаходження 4-го пропорційного. Учні пробують знайти скільки помідорів зібрали з 1 м ² (значення однакової величини), але це зробити неможливо - 11 не ділиться на 3 націло. Виникає проблемна ситуація, яку допомагає розв’язати вчитель, пропонуючи виконати малюнок до задачі. Учні позначають кожний квадратний метр за 1 клітинку зошита; обводять 3 клітинки – це 3 м² і підписують під ними 11 кг; обводять ще 3 клітинки і підписують під ними 11 кг;...

- Скільки разів по 3 клітинки ми повинні обвести? (Стільки, скільки разів по 3 міститься в 12 – 4 рази.)

 

 

 

3 м² 3 м² 3 м² 3 м²

 

11 кг 11 кг 11 кг 11 кг

 

 

3 м² 3 м² 3 м² 3 м²

- У скільки разів 12 м² більше 3 м²? (В 4 рази: 12: 3 = 4.)

- У скільки разів більше зберуть врожаю з 12 м², ніж з 3 м²? (Так само, в 4 рази.)

- Скільки ж кілограмів помідорів зберуть з 12 м²? (11 * 4 = 44 кг)

- Про що ми дізналися першою дією? (У скільки разів площа другої ділянки більше, ніж площа першої ділянки. На цій підставі зробили висновок, що й врожаю з другої ділянки зібрали у стільки ж разів більше, ніж з першої.)

- Про що ми дізналися другою дією? (Другою дією ми дізналися скільки кілограмів помідорів зібрали з другої ділянки і відповіли на запитання задачі.

- Спосіб розв’язання цієї задачі можна проілюструвати стрілочками на короткому записі:

стільки ж разів

3 м² – 11 кг

у? у?

12 м² -?...

 

- Розв’язуючи задачу ми спочатку звернули увагу на відомі два числові значення однієї величини: площі; визначили у скільки разів більше (менше) друге значення за перше. Зробили висновок, що й у стільки ж разів відмічаються і числові значення іншої величини. І знаючи, у скільки разів більше (менше) шукане число від даного, відповіли на запитання задачі.

- Якою дією ми дізнаємося у скільки разів більше (менше)? (Дією ділення.) В математиці вираз а: в можна прочитати двома способами: “Частка чисел а і в” або “ відношення а і в ”.

- Це спосіб відношень. Хто здогадався, чому він так називається? (Ми за відношенням відомих двох значень однієї величини, встановили як відносяться значення іншої величини, і відповіли на запитання задачі.)

- Складіть задачу з цими самими числами, але з іншими величинами.

- Чи зміниться від цього розв’язання? Чому?

- Про що ми дізнаємося першою дією? Другою дією?

- Запишіть вираз для розв’язання цієї задачі.

- Складіть задачу з даними величинами, але з іншими числами, яка розв’язується способом відношень. Числові данні повинні задовольняти яким вимогам? (Числові значення однієї величини для обох випадків повинні бути таким, щоб більше число ділилося без остачі на менше.)

- Про що ми дізнаємося першою дією? Другою дією?

- Запишіть розв’язання по діях з поясненням та виразом.

- Запишіть відповідь.

 

- Уважно прочитайте задачу: 3 кг ячменю за поживністю замінюють 4 кг вівса. Скільки потрібно кілограмів ячменю, щоб замінити 120 кг вівса?

3 кг ячм. – 4 кг в.

?.... – 120 кг в.

- Чи схожа вона на задачі на знаходження 4-го пропорційного?

- Яким способом її можна розв’язати? Чому?

- За коротким записом поясніть числа задачі.

- Повторіть запитання задачі. Більше чи менше число за 3 отримаємо у відповіді? Чому? (У відповіді отримаємо більше число за 3. Тому що для того, щоб замінити 120 кг вівса потрібно більше, ніж 3 кг ячменю, які замінюють лише 4 кг вівса.)

- У скільки разів більше? (У стільки, у скільки разів більше 120 кг вівса, ніж 4 кг вівса.)

- Розкажіть план розв’язування задачі.

- Розв’яжіть цю задачу способом відношень, записуючи розв’язання спочатку по діях з поясненням, а потім виразом.

1) 120: 4 = 30 – у стільки разів 120 кг більше, ніж 4 кг вівса

2) 3 * 30 = 90 (кг) ячменю потрібно, щоб замінити 120 кг вівса.

Або 3 * (120: 4) = 90 (кг)

- Запишіть відповідь до задачі. (Відповідь: 90 кг ячменю потрібно, щоб замінити 120 кг вівса.)

- Складіть обернену задачу так, що невідомим було число 3.

3, 4, 120, - пряма задача

, 4, 120, 90 – перша обернена задача

 

„90 кг ячменю замінюють по поживності 120 кг вівсу. Скільки кілограмів ячменю замінять 4 кг вівса?”

?.... – 4 кг в.

90 кг ячм. – 120 кг в.

- Поясніть числа задачі. Назвіть запитання.

- У відповіді отримаємо більше чи менше число? Чому?

- У скільки разів менше? (У стільки, у скільки разів 4 кг менше, ніж 120 кг вівса)

- Розкажіть план розв’язування задачі.

Розв’язання

1) 120: 4 = 30 – у стільки разів 4 кг вівса менше, ніж 120 кг вівса;

2) 90: 30 = 3 (кг) ячменю замінюють по поживності 4 кг вівса.

Або 120: 4: 30 = 3 (кг)

Відповідь: 3 кг.

- Складіть і розв’яжіть обернену задачу так, щоб шуканим було число 120.

3, 4,, 90 – друга обернена задача

 

„3 кг ячменю за поживністю замінюють 4 кг вівса. Скільки кілограмів вівса, щоб замінюють по поживності 90 кг ячменю?”

3 кг ячм. – 4 кг в.

90 кг ячм. -?.

Розв’язання

1) 90: 3 = 30 – у стільки разів 90 кг ячменю більше, ніж 3 кг ячменю;

2) 4 * 30 = 120 (кг) вівса замінюють по поживності 90 кг ячменю.

Або 90: 3 * 30 = 120 (кг)

Відповідь: 120 кг.

- Складіть і розв’яжіть обернену задачу так, щоб шуканим було число 4.

3,, 120, 90 – третя обернена задача

 

„90 кг ячменю за поживністю замінюють 120 кг вівса. Скільки кілограмів вівса можна замінити 3 кг ячменю?”

3 кг ячм. -?.

90 кг ячм. – 120 кг в.

Розв’язання

1) 90: 3 = 30 – у стільки разів 3 кг ячменю менше за 90 кг;

2) 120: 30 = 4 (кг) вівса можна замінити 3 кг ячменю.

Або 90: 3: 30 = 4 (кг)

Відповідь: 4 кг.

- Що цікавого ви помітили? Що спільного в планах розв’язування усіх задач? (Першою дією ми дізнаємося як відносяться два відомі значення однієї величини. Далі робимо висновок, що в цьому ж відношенні знаходяться і числові значення іншої величини. Другою дією відповідаємо на запитання задачі.)

Задача. Довжина вулиці 800 м, а ширина 15 м. Вулицю покрили асфальтом. На кожні 100 м ² потрібно 3 т асфальту. Скільки всього асфальту витратили для покриття вулиці?

Це задача на знаходження 4-го пропорційного, що розв’язується способом відношень; вона цікава тим, що площа вулиці невідома:

	Площа (м^2)	Маса асфальту на 1 м^2 (т)	Загальна маса асфальту (т)
	?, а = 800м, в = 15м		?
		однакова
П	100м^2		3т

Після пояснення чисел та запитання задачі, можна з’ясувати чи схожа ця задача на задачу на знаходження 4-го пропорційного; що в ній незвичайного (те що невідоме значення площі в першому випадку); чи можна її привести до звичайного вигляду (так, обчисливши значення площі – перемножити довжину на ширину.). Далі робота йде за звичайним планом.

На ступіні закріплення уміння розв’язувати задачі на знаходження четвертого пропорційного способом відношень, учням пропонуються і задачі, що розв’язуються двома способами: „Маса 50 однакових посилок 1 ц 50 кг. Яка маса 100 таких посилок?”

При формуванні умінь розв’язувати задачі на знаходження четвертого пропорційного учні не лише розв’язують задачі способом наведення до одиниці і способом відношень, можна ще й познайомити учнів з двома способами наведення до одиниці – прямим і оберненим. Спосіб прямого наведення до одиниці полягає в тому що ми знаходимо величину однієї одиниці для тієї величини, до якою в задачі дані обидва значення. Спосіб оберненого зведення до одиниці призводиться до того, що знаходять відповідне значення одиниці тієї величини, для якої в умові указано лише одне дане (одне значення). Наприклад, розглянемо задачу: Із 40 кг борошна випекли 160 батонів. Скільки батонів випечуть з 240 кг борошна, якщо на кожний батон витрачають однакову масу борошна?

1) Спосіб прямого наведення до одиниці:

	Загальна маса борошна (г)	Маса 1 батона (г)	Кількість батонів (шт..)
	40 кг=40000 г		160 шт.
		однакова
П	240 кг=240000 г		?

Розв’язання

1) 40000: 160 = 250 (г) – маса 1 батона

2) 240000: 250 = 960 – стільки штук батонів випечуть з 240000 г = 240 кг борошна.

Або 240000: (40000: 160) = 960 (шт.)

2) Спосіб оберненого наведення до одиниці:

	Загальна маса борошна (г)	Кількість батонів з 1 кг борошна (шт.)	Кількість батонів (шт..)
	40 кг		160 шт.
		однакова
П	240 кг		?

Розв’язання

1) 160: 40 = 40 (шт..) батонів отримують з 1 кг борошна

2) 40 * 240 = 960 (шт..) батонів отримають з 240 кг борошна.

Або 160: 40 * 240 = 960 (шт.)

3) Спосіб відношень:

40 кг – 160 шт.

240 кг -?.

Розв’язання

1) 240: 40 = 6 – у стільки разів більше 240 кг борошна, ніж 40 кг борошна; тому шукане число у стільки ж разів більше, ніж 160.

2) 160 * 6 = 960 (шт..) батонів отримають з 240 кг борошна.

Або 160 * (240: 40) = 960 (шт..)

Відповідь: 960 батонів випечуть з 240 кг борошна.